Elevatorist.com

🚆УЗ оприлюднила оновлені орендні ставки на вагони. Оренда двох видів зерновозів ЦТЛ у червні 503 грн/добу та 90 грн/добу (ЄТСНВ 011-018, 021, 024, 542). Орендна ставка напіввагонів зросла на 100 грн і становитиме 1200 грн/добу. Ставки цистерн для перевезення харчових продуктів залишиться без змін — 338 грн/добу.

✅Огляд без відкриття вантажівки. В кількох пунктах пропуску на кордонах України з країнами ЄС встановили скануючі системи, за допомогою яких оглядатимуть транспорт без його відкриття. В Держмитслужбі зазначають, що нові системи дозволять значно скоротити час на митний контроль. Мобільні сканери пройшли фінальні випробування. Їх розміщено на таких пропускних пунктах: • «Порубне-Сірет» та «Орлівка-Ісакча» на кордоні з Румунією, • «Ужгород-Вишнє Нємецьке» на кордоні зі Словаччиною, • «Краківець-Корчова» і «Ягодин-Дорогуськ» на кордоні з Польщею.

🚛У травні на всіх кордонах зростав обсяг агроекспорту автомобільним транспортом. Загальний показник експорту збільшився на 10.5% порівняно з квітнем – до 324.2 тис. т. Такі цифри наводять аналітики SPIKE BROKERS. Найбільший приріст пропуску агропродукції за минулий місяць був на молдовському та румунському кордонах, де експорт зріс до 56.5 тис. т та 80.5 тис. т відповідно. На польському та словацькому переходах показник зріс до 131.6 тис. т та 16.9 тис. т. Найменший приріст зафіксовано на угорському переході, де пропуск аграрної продукції зріс до 38.8 тис. т. Основними експортними товарами за відповідний місяць стали цукор – 39.1 тис. т та соняшникова олія – 34.7 тис. т.

🟢Ще один агрохолдинг запустив власний трейдинг. Для цього «Контінентал Фармерз Груп» створив нову компанію в Швейцарії. У планах агрохолдингу вийти на рівень експорту 4-6 млн т зерна в рік. Для реалізації таких обсягів компанія розглядає не лише Україну, а весь Чорноморський регіон. Про це на #GrainUkraine 2025 розповів генеральний директор компанії Георг фон Нолкен. Він пояснив, що бажання працювати не тільки з Україною, — це диверсифікація бізнесу і розширення можливостей використання українських активів. За поточний 2025-й календарний рік Контінентал має намір експортувати 1,5 млн т: 1 млн — з України, 0,5 млн — з Румунії. Основну ставку роблять на кукурудзу, пшеницю та ячмінь, дещо менше на сою та ріпак.

У Сумській області вночі, 4 червня, 12 російських дронів влучили у біоетанольний завод. Пошкоджено цистерни заводу, стався розлив патоки, виникла пожежа. Зараз уточнюються остаточні масштаби руйнувань та екологічні наслідки. Постраждалих немає.

🌾В Україні майже відсутній попит на пшеницю старого врожаю, а ціни на новий врожай поступово знижуються, говорять аналітики GrainTrade. Протягом минулого тижня в Україні ціна продовольчої пшениці нового врожаю впала на 3-4 $/т до 207-208 $/т, а фуражної — на 2-3 $/т до 197-198/т з доставкою в Чорноморські порти. При цьому за червневі поставки зерна старого врожаю трейдери пропонують ціни на 15-18 $/т вищі. Тим часом, на світовому ринку під впливом військових та політичних подій ціни на нафту та пшеницю зростають. Липневі ф'ючерси в Чикаго на м'яку озиму пшеницю виросли на 0,9% до 198 $/т (+2% за тиждень). На біржі Euronext у Парижі вересневі ф'ючерси пшениці зросли на 0,9% до 202,5 €/т або 231,2 $/т (+0,6%).

‼️По портовій інфраструктурі Миколаєва вранці 3 червня, Росія нанесла удар ракетою «Кинжал». Обійшлось без суттєвих пошкоджень та без жертв. Про це повідомив голова Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім.

«Немає розуміння навіщо атакували портову інфраструктуру, яка вже 3 роки не працює і там немає ні людей, ні інфраструктури, яка активно працювала б або забезпечує Сили оборони. Тому що це цивільна інфраструктура, яку атакували вперше під час повномасштабного вторгнення дорогою ракетою «Кинжал», — сказав Кім.

‼️Росія вечері 1 червня керованою авіабомбою знищила один із елеваторів групи компаній Prometey. Повідомила пресслужба компанії. Більшість споруд не підлягають відновленню, а сам елеватор «критично зруйнований». На щастя, люди не постраждали.

🌻Ціна соняшника у новому сезоні, особливо на старті, буде нижчою, ніж у поточному, і фермерам України потрібно бути до цього готовим. Про це розповів на Grain Ukraine 2025 директор з розвитку олійного бізнесу «Дельта Вілмар Україна» Шаміль Хакіров. За словами Хакірова, на сьогоднішній день у руках фермерів не менше ніж 2 млн т не проданих запасів соняшника, без урахування покриття заводів. Тим не менш, спостерігається тренд зниження ціни. На його думку, наявні 2 млн т залишку соняшника покриють потреби переробки на частину липня, а може навіть частина «зайде в серпень».

🛥Новим паромним маршрутом та автомобільно-залізничниv поромниv комплексом планують з’єднати ДП «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» та МП Поті. ✅Про ці наміри підписали меморандум. Новий маршрут відкриває можливості для транзиту вантажів через Україну до ЄС за маршрутом Bessarabia Route (Україна — Молдова — Румунія).

✅У 2025 ФР 12% від загального експорту зернових та олійних культур з України забезпечив агрохолдинг Кернел. Сукупні обсяги експорту компанії зернових та олійних культур становили 4,4 млн т. У третьому кварталі 2025 фінансового року обсяг перевалки на експортних терміналах «Кернел» склав 2,5 млн т, включаючи 1,8 млн т зерна, 0,3 млн т харчової олії та 0,4 млн т шротів, що на 2% більше, ніж у попередньому році. Загальний обсяг експорту агропродукції компанії за дев'ять місяців 2025 ФР зріс на 65% порівняно з аналогічним періодом минулого року, і досяг 7,3 млн т.

Елеватори агрохолдингу «Сігнет» у поточному МР зробили кілька власних «проривів». На Андрушківському елеваторі вперше приймали одночасно три культури: сою, соняшник і кукурудзу. Всього ж за сезон прийняли понад 188 тис. т зерна. А з елеватора в Козятині вперше відвантажували зерно у вагони відразу після прийому.

«Це досить складно, адже бувало по 30 вагонів на добу. Здебільшого приймали власну кукурудзу, трохи ще було від поклажодавців. Ми встигали і сушити зерно, і відвантажувати його, і приймати — і все це одночасно. Загалом за сезон було прийнято понад 98 тис. т зерна у фізичній вазі», — повідомив начальник елеватора в Козятині Володимир Сауляк.

Всього ж з липня 2024 року до травня 2025 року агрохолдинг відвантажив понад 287 тис. т зерна, повідомили в компанії.

🌻У 2025 році в ЄС та США експерти Oil World прогнозують збільшення виробництва олійних культур. Завдяки сприятливій погоді зростання обсягів оцінюють на 3,5-4 млн т більше порівняно з минулорічним 5-річним мінімумом 29,1 млн. Зокрема врожай соняшника в країнах європейського союзу збільшиться з 8,8 млн т до 10-10,3 млн т. В США за прогнозом USDA, врожай сягне 834,61 тис т, що на 60% перевищить показник 2024 року. Найбільше виросте виробництво олійного соняшника — на 70% до 730 тис т. ❗️За оцінками експертів, в Україні посівні площі соняшнику в цьому сезоні перевищать 5,2 млн га.

🔺Всеукраїнська Аграрна Рада виступає проти ініціативи асоціації «Укроліяпром» про обмеження експорту ріпаку з України, яку озвучив директор асоціації Степан Капшук, під час наради в Мінагрополітики. Капшук запропонував заборонити вивезення 50% врожаю ріпаку з країни, щоб збільшити завантаження українських переробних потужностей. ВАР розкритикувала цю пропозицію та назвала її «резонансною». «Виробники олійних культур — це десятки тисяч аграріїв по всій Україні, і вони категорично проти будь-яких обмежень. Переробники самі визнають: заводів у нас достатньо, будувати нові не потрібно. Тобто мова не про розвиток інфраструктури, а про спробу штучно створити умови, за яких переробники просто більше зароблятимуть. А чому не виробники? Обмежити експорт — це забрати гроші в аграріїв і віддати їх переробникам. Але саме фермери сьогодні мають найбільші проблеми», — зазначив заступник голови ВАР Михайло Соколов.

🌾Україні доведеться шукати нові ринки збуту для експорту 3–3,5 млн т зерна, що йшов на ринки ЄС. Відновлення квот на імпорт української агропродукції суттєво зменшить її потік в Євросоюз. Про це розповіла керівниця редакційного контенту та аналітики ASAP Agri Вікторія Блажко на Grain Ukraine 2025. Експертка представила три потенційні варіанти напрямків для переорієнтування українського зернового експорту: • Країни Північної Африки (Єгипет, Туніс, Алжир) та Південно-Східної Азії — найбільш стабільні ринки з високим попитом. • Туреччина та Пакистан — перспективні ринки зі змінним попитом, що час від часу імпортують українську пшеницю. • Європейський Союз стане ризикованим та та менш передбачуваним напрямом для української пшениці. З 6 червня без мита можна буде експортувати лише 580 тис. т до кінця року. Блажко також додала, що очікується посилення попиту з боку Близького Сходу, де українська пшениця залишається затребуваною.

✅У липні 2025 року планується відновлення регулярного контрейлерного сполучення між Україною та Німеччиною за маршрутом Мостиська — Форст. Його запустить контейнерний Термінал Мостиська (КТМ). 🔹Поїзд між терміналами Мостиська та Форст буде курсувати двічі на тиждень. До перевезень буде залучено 100 автопричепів трьох логістичних циклів: завантаження — транзит — розвантаження. Середній транзитний час становитиме приблизно 20 годин, включно з проходженням державного кордону.

«Ми маємо намір розвивати контрейлерні перевезення до Європейського Союзу, бо розуміємо, що ринок цього потребує», —

зазначив генеральний директор КТМ Дмитро Кобзар.

❌Єгипетські трейдери жаліються на якість експортної української пшениці. Вони стикаються з ситуаціями, коли за документами пшениця відповідає стандартам, а при розвантаженні часто виявляється, що це не так. Наприклад, за документами пшениця може мати білок 11,5%, але на прийомці зерна часто виявляється, що в одному трюмі якість відмінна, в іншому — дуже погана, «а в третьому — просто пил». Тому торгівля українським зерном сьогодні займає набагато більше часу і вимагає набагато більше зусиль, ніж зерно будь-якого іншого походження, розповів засновник та СЕО єгипетської компанії Sprint Trading Ахмед Амін на Grain Ukraine 2025. Також він додав, що дедалі частіше у разі виникнення проблем українські експортери просто зникають. Це ускладнює не лише логістику, а й підриває довіру до продукції українського походження на міжнародному ринку.

💥 Сотні українських елеваторів зазнали руйнувань через обстріли за три роки війни. Спеціалісти вважають, що роботи по відновленню певний час будуть найзатребуванішими на ринку.  ❓З чого починати? ❓Які можливі сценарії відновлення елеваторів бачать фахівці? ❓Як зовні гарне та вціліле обладнання може приховувати ушкодження? ❓Чи є досвід відновлення елеватора без зупинки роботи? Відповіді на всі ті питання ми зібрали у матеріалі, підготовленому у партнерстві з українським провідним виробником елеваторного обладнання KMZ Industries⤵️ 🔸Відновлення елеватора після обстрілів — порядок обстежень, сценарії робіт та поради фахівців

​🚚🔻 Ставки на перевезення вантажівками за європейськими напрямками продовжують знижуватись. Натомість ціни на внутрішні маршрути залишились без змін. Ринкові ставки транспортування самоскидами по Україні: ▪️центр. Україна — порти Дунаю — 35-44 $/т, ▪️центр. Україна — порти Одеси — 25-28 $/т. Ринкові ставки транспортування самоскидами до Європи: ▪️Тернопільська обл. — центр. / пн. Італія — 100-125 €/т, ▪️Тернопільська обл. — центр. Болгарія — 70-100 €/т, ▪️Черкаська обл. — пд. Румунія — 100-110 €/т.

​❗До умов бронювання внесли зміни. Тепер до загальної кількості військовозобов’язаних на підприємствах зараховуватимуть працівників, яких мобілізували після 18 травня 2024 року:  💬 Наприклад: у вас 80 працівників на обліку і ще 20 — мобілізовані після 18 травня. Раніше враховувалися тільки 80. Тепер — 100. І якщо можна забронювати, наприклад, 50%, то раніше це було 40 людей, а тепер — 50, — пояснили в уряді.