Королева короткого метра

Ніка троль

Мене так і тягне написати подружці дитинства, що живе досі там, як я її ненавиджу. Разом з її чоловіком путіноїдом, командиром лодки. І всіма дітьми. Саме до неї в Оленью їздила за 16 км. Саме з нею дружила з двох років. Саме їй везли іграшкі, як мені, а мені, як їй. Саме її я ніжно і довго любила, аж до 14 року. Саме вона казала мені "а хто як не Путін". І так вона українка. Родина з Черкас. Батьки звільнилися та купили хату в Белгороде. Сподиваюся, що їх трохи побомбило.

Знов пуски с Оленьей. Коли вона маминой пілоткой накриється. Той Олен'і дві сука вулиці та одноповерхова школа. Коровнік, вона частина, сопкі і завод з ремонту лодок.

Ну і шо? Я знов в двох стінах читаю любовний роман. З початку війни жму купляти м'яке крісло, бо ж війна скінчиться ось ось. На полу сиджу

Репортаж з бомбосховища отримано

Йбнрсн