МОНограм

Як у різних регіонах оновлюють викладання «Захисту України»? Щоб побачити це на практиці, команда МОН упродовж березня–квітня взяла участь у спільних з АЗОВ моніторингових візитах до регіональних осередків. Мета візитів — виявити найкращі практики й віднайти системні рішення для подолання викликів у реалізації змін. Уже вдалося відвідати 29 осередків у 8 областях. Попереду — ще 8 областей. Дякуємо кожному закладу освіти за завзяття, з яким педагоги змінюють підходи до патріотичного виховання. І окрема подяка 12-ій бригаді спеціального призначення НГУ «Азову» за підтримку реформи й сприяння в організації поїздок. Нагадаємо, оновлений предмет «Захист України» орієнтовано на практичне застосування знань. Для цього створюють осередки із сучасним обладнанням — комп'ютерними симуляторами управління дронами, інтерактивними стрілецькими тренажерами та інструментами для набуття навичок домедичної допомоги.

Безпечні освітні простори, інтерактивні та сучасні лабораторії, майстерні, STEM-класи по всій країні — такими мають бути українські заклади освіти в новому навчальному році. 17 квітня Міністерство освіти і науки України презентувало нові підходи до облаштування освітніх просторів у школах і профтехах. Продовжуємо разом із регіонами формувати безпечне освітнє середовище та оновлювати освітню інфраструктуру.  Чому це важливо сьогодні? 📊 Потреба у спеціалістах із природничої, технологічної та математичної освітніх галузей уже зростає, проте лише 11% старшокласників обирають математичний профіль, а природничі — ще менше. У сільських громадах розрив іще більший: наприклад, на філологічному  профілі вчаться понад 40% учнів. Одна з причин —  брак обладнання та умов для STEM-навчання, тож школи навіть не пропонують різні профілі. 👩‍🔬 Модернізація освітніх просторів, оновлення змісту освіти, реформа природничої, математичної й технологічної освітніх галузей — це ключ до економічного розвитку країни вже зараз. Адже саме ці знання згодом перетворяться в інженерні рішення, медичні прориви, ІТ-продукти та нову інфраструктуру.  Що робимо у 2025 році? ✔️ Понад 100 шкіл у різних областях отримають еталонні освітні простори — з фізики, хімії, біології, географії, математики, STEM. ✔️ 499,4 млн грн — уряд виділив на облаштування навчальних просторів у закладах, які будуть надавати профільну освіту з 2027/2028 навчального року. ✔️ 500 млн грн — уряд виділив на облаштування навчальних кабінетів природничої, математичної та технологічної освітніх галузей у ліцеях-амбасадорах реформи старшої школи (10 клас). ✔️ До 18 квітня громади подають заявки на облаштування кабінетів, далі — відбір та старт закупівель і ремонтів. Очікуємо, що перші 100 просторів відкриють у новому навчальному році.

Плануєш брати участь в олімпіадах наступного року? Або, можливо, готуєш учнів і учениць до інтелектуальних змагань? Тоді це саме для тебе — новий маршрут для учасників олімпіад! МОН перезавантажило систему проведення олімпіад і турнірів, тож зʼявилося більше можливостей для учасників і наставників. Детальніше про всі зміни на сайті

Навчання влітку: що потрібно знати батькам і школярам? Останнім часом у соцмережах поширюють неправдиву інформацію про нібито обов’язкове продовження навчального року до кінця червня та скорочення літніх канікул. Пояснюємо, як насправді: 1) Навчальний рік може тривати до 30 червня 2025 року, але ця дата — гранична, а не обов’язкова для закінчення занять у всіх школах. 2) МОН не зобовʼязує проводити навчання до 30 червня — школи самі визначають дати завершення освітнього процесу. 3) Рішення ухвалює педагогічна рада закладу освіти з урахуванням безпекової ситуації, потреб учнів / учениць і навчального навантаження. Що ж тоді може відбуватися в червні? Школи можуть організовувати консультації, табори, екскурсії, але це не є обов’язковим навчанням. Нагадуємо: перевіряйте інформацію в офіційних джерелах.

Коли темрява раптово стає частиною життя, правильна підтримка й навчання — це те, що допомагає знову відчути світ. Флагманський проєкт «Точка дотику» — це більше, ніж просто програма. Це реальна можливість для людей, які втратили зір, повернути собі самостійність і впевненість. У 2024 році Міністерство освіти і науки України ініціювало створення проєкту «Точка дотику», який реалізовував Міжнародний благодійний фонд «Альянс громадського здоров’я», а донором проєкту стало Бюро ВООЗ в Україні за фінансової підтримки уряду Великої Британії. Цього року МОН об’єднується з іншими державними органами, лікарнями та закладами спеціальної освіти, щоб запустити нову модель підтримки в межах флагманського проєкту «Точка дотику». Детальніше про те, як це працює, — у каруселі.

Стартував прийом документів на іменні стипендії Верховної Ради України для молодих учених — докторів наук на 2026 рік! Взяти участь у конкурсі можуть молоді вчені — громадяни України, які: ✔️ мають науковий ступінь доктора наук (підтверджений дипломом) ✔️ здійснюють важливі фундаментальні та/або прикладні дослідження ✔️планують виконати стипендіальну наукову (науково-технічну) роботу в Україні ✔️на момент 31 грудня 2026 року включно не досягнуть 41 року 📅 Дедлайн — 30 квітня 2025 року 📌 Деталі — на сайті МОН

📄 Сьогодні — важливий крок для реформи профосвіти: за результатами розгляду в першому читанні Верховна Рада взяла за основу проєкт Закону України «Про професійну освіту» (№ 13107-д). «За» проголосували 264 депутати. Нагадаємо, що змінить цей законопроєкт: 1️⃣ Фінансова й кадрова автономія. Заклади освіти зможуть функціонувати як некомерційні товариства. Така форма дає можливість самостійно управляти коштами, затверджувати штатні розписи та відходити від тарифної сітки. Заклади освіти будуть отримувати кошти від своїх засновників за послуги з підготовки фахівців, а не за кошторисом, тож розподіл грошей між закладами стане більш ринковим і конкурентним. 2️⃣ Впливові наглядові ради. Наглядові ради стануть реальним органом управління закладу освіти — як у бізнесі. Вони проводитимуть конкурс на посаду директора закладу, оцінюватимуть його роботу, затверджуватимуть стратегію та фінансовий план. До складу наглядової ради увійдуть роботодавці, які співпрацюють із закладом, тож бізнес отримає реальний вплив. 3️⃣ Гранти на дуальну освіту. Запускаємо новий механізм фінансування дуальної освіти, щоб люди могли отримувати гранти від держави чи місцевої влади на навчання на базі підприємств — як це працює в ЄС. Щоб популяризувати поєднання роботи з навчанням, створюємо «студентський трудовий договір». 4️⃣ Нові підходи до формування змісту освіти. Міністерство більше не буде затверджувати стандарти освіти для кожної професії. Заклади розроблятимуть освітні програми разом із бізнесом, а змінювати та затверджувати їх буде наглядова рада. Переходимо на кредитно-модульну систему, щоб простіше зараховувати результати навчання, зокрема здобуті неформально або під час переходу до іншого закладу. 5️⃣ Менше бюрократії. Заклади отримають спрощену систему ліцензування, зникне важкий бюрократичний процес атестації закладів профосвіти. Замість складних процедур — фокус на партнерства, оновлення освітніх програм та участь у міжнародних проєктах. 6️⃣ Зміна бренду професійної освіти. Замість «ПТУ», «ВПУ» та інших застарілих абревіатур, залишаємо професійні коледжі та навчальні центри. Учні стають студентами, слухачами або курсантами. І також можуть мати академічну відпустку. Наступний етап — підготовка законопроєкту до другого читання з урахуванням отриманих пропозицій та розроблення підзаконних актів. Робота триває.

🗣️ Типова освітня програма для старшої школи — розпочинаємо громадське обговорення. Проєкт програми сфокусовано на можливості для учнівства обирати власний освітній шлях: 🔹вибір профілю навчання; 🔹вибір курсів, що поглиблюють / розширюють профіль; 🔹вибір позапрофільних предметів. Ключова зміна — зменшення кількості обовʼязкових предметів. Водночас предмети, які є обовʼязковими для складання державної підсумкової атестації після 12 класу (у форматі ЗНО / НМТ), запропоновано всім учням і ученицям вивчати упродовж навчання у старшій школі. Ще одна новація — можливість для шкіл створювати власні програми предметів і курсів за вибором, які не обовʼязково ґрунтуються на модельних навчальних програмах. 💻 Громадське обговорення триватиме до 30 квітня 2025 року. Долучитися можна через платформу e-DEM або надіславши свої пропозиції на електронну пошту: roman.hladkovskyi@mon.gov.ua. Деталі — за посиланням

🚍 Області вже закупили 110 шкільних автобусів У 2025 році держава виділила 1,6 млрд грн на закупівлю понад 600 автобусів для громад. Усі закупівлі здійснюються через Prozorro Market — швидко, прозоро та відповідно до технічних вимог. На сьогодні придбано 110 автобусів. Лідером за кількістю закупівель стала Івано-Франківська область — вона вже придбала 40 автобусів і використала понад 85% субвенції. Шкільні автобуси — частина інфраструктурного компонента МОН: 🔹 підвозять учнів із сіл до опорних шкіл; 🔹забезпечуватимуть підвезення учнів до профільних ліцеїв у межах реформи старшої школи; 🔹 дають змогу діставатися до шкіл з укриттями — особливо важливо для прифронтових територій. Це один із ключових інструментів, що гарантує дітям стабільний доступ до якісної очної освіти — попри складні умови.

🚍 Області вже закупили 110 шкільних автобусів У 2025 році держава виділила 1,6 млрд грн на закупівлю понад 600 автобусів для громад. Усі закупівлі здійснюються через Prozorro Market — швидко, прозоро та відповідно до технічних вимог. На сьогодні придбано 110 автобусів. Лідером за кількістю закупівель стала Івано-Франківська область — вона вже придбала 40 автобусів і використала понад 85% субвенції. Шкільні автобуси — частина інфраструктурного компонента МОН: 🔹 підвозять учнів із сіл до опорних шкіл; 🔹забезпечуватимуть підвезення учнів до профільних ліцеїв у межах реформи старшої школи; 🔹 дають змогу діставатися до шкіл з укриттями — особливо важливо для прифронтових територій. Це один із ключових інструментів, що гарантує дітям стабільний доступ до якісної очної освіти — попри складні умови.

🖼️ У Київській академії медіамистецтв відбулася зустріч експертів і експерток мистецької освітньої галузі в межах політики «Освіта для життя», яка підсилює реформу НУШ. Гортайте карусель, щоб дізнатися думки щодо оновлення змісту мистецької освіти 👉

Зовсім скоро стартує підготовчий етап пілотування реформи старшої профільної школи! 🔥 30 закладів-амбасадорів з усієї України вже активно напрацьовують нові підходи до організації освітнього процесу у старшій школі. А сьогодні, разом з освітнім проєктом ЗМІСТ, ми запитали у наших амбасадорів: яка суперсила вашого закладу? 💬 ✨ Відповіді — щирі, натхненні, з фокусом на головне: потреби підлітків, силу педагогічних колективів, довіру батьків та сміливість бути першими. Матеріал створено у межах проєкту «Розроблення модельних програм і навчально-методичних матеріалів для вчителів в межах реформи старшої профільної школи», що впроваджується міжнародним благодійним фондом savED за фінансової підтримки міжнародної неурядової організації Finn Church Aid Ukraine (FCA) у межах ініціатив гуманітарного реагування.

🤔 Вебінар «Реформа старшої школи: що потрібно знати батькам» У чому полягає реформа старшої школи, чого від неї очікувати батькам і які міфи виникають довкола змін? Про це поговоримо під час вебінару «Реформа старшої школи: що потрібно знати батькам». Коли: 17 квітня, 18:00 Де дивитися: ютуб-каналі МОН Під час вебінару ви дізнаєтеся: 🔹чому Україні потрібна реформа старшої школи; як старшокласники будуватимуть свій освітній шлях у «Профільній»; 🔹навіщо і як має змінитися мережа закладів освіти й чому реформа не передбачає їхнє закриття. Запрошуємо батьків учнів, які у 2027/2028 навчальному році перейдуть у 10 клас, а також усіх батьків, яких цікавить тема реформи. 🔗 Якщо у вас є запитання, на які ви хотіли б почути відповіді в ефірі, залишайте їх у формі. 💻 У разі, якщо під час ефіру експерти не встигнуть відповісти на всі запитання, відповіді буде розіслано учасникам. Також на сторінках МОН опублікуємо відповіді на найпоширеніші запитання.

МОН спільно з МВС і Укрзалізниця нагадують підліткам, їхнім батькам та освітянам:  🚨Зачепінг — гра, яка вбиває. Не варто ризикувати життям заради лайків! Підлітки продовжують ризикувати життям, чіпляючись за потяги заради відео в соцмережах. Але такі «розваги» дедалі частіше закінчуються трагедією: смертю або каліцтвом — через падіння з рухомого складу чи ураження електрострумом. Лише торік унаслідок порушення правил поведінки на залізниці, зокрема через зачепінг, травмувалися 28 дітей, а 9 — загинули. Чому зачепінг небезпечний? ⚡ Електрострум: 27 000 В — смертельно навіть без дотику. 🌀 Падіння з висоти: різкі рухи потяга можуть стати фатальними. 🚆 Різке гальмування: зачепер втрачає рівновагу і випадає з потяга. ⚠ Затягування під колеса: один невдалий рух — і шансів вижити майже немає. Окрім загрози життю, зачепінг — це ще й правопорушення. Батьків можуть оштрафувати, а в разі аварійної ситуації — можлива й кримінальна відповідальність. Що можуть зробити батьки та освітяни? ✅ Говорити з дітьми мовою фактів — зачепінг убиває. ✅ Обговорювати реальні історії — новини про трагедії мають стати уроком. ✅ Стежити за активністю в соцмережах: які відео дивиться ваша дитина? ✅ Пропонувати безпечні альтернативи: спорт, паркур, мотокрос тощо. 📌 Транслюйте дітям: жодне відео не варте життя та здоров'я! Не ризикуйте собою заради лайків!

Освіта має бути доступною для кожного й кожної 🙌 Дитячий садок, школа чи інший заклад освіти не повинні мати жоднихжодних бар’єрів — ані фізичних, ані ментальних, ані соціальних.  Цього року Міністерство освіти і науки України запускає новий флагманський проєкт — «Освітня безбар’єрність: відкриваючи нові горизонти». Це не окремі ініціативи — це системні зміни, які торкнуться кожного рівня освіти: від дитячого садка до ЗВО. Дізнайтеся більше про заплановані зміни в каруселі ⬆️ Флагманський проєкт МОН реалізується в межах Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні, яка втілюється за ініціативою першої леді Олени Зеленської.

109 осередків і 324 педагоги, які пройшли навчання, — такі результати впровадження оновленого викладання «Захисту України» на Львівщині. 74 осередки — у школах громад, 3 осередки — в обласних ліцеях і ще 32 — у закладах професійної (професійно-технічної) освіти й коледжах. Нагадаємо, що навчання в осередках відбувається впродовж дня — замість окремих щотижневих уроків — для глибшого занурення в матеріал та ефективнішого відпрацювання практичних навичок. Осередки оснащено засобами для домедичної допомоги, FPV-дронами й симуляторами польотів, лазерними тирами тощо. На закупівлю виділено державну субвенцію — 1,64 млрд грн для всієї України, зокрема 154,36 млн грн для Львівщини. Більше про впровадження змін у Львівській області читайте на сайті.

Реформа старшої школи: пояснюємо деталі й руйнуємо міфи. Заступниця міністра освіти і науки України Надія Кузьмичова в ефірі ТСН розповіла про: 👉🏻 продовження реформи «Нова українська школа» у старших класах; як учні ліцеїв обиратимуть профілі й предмети / курси; 👉🏻 завдяки чому в учнів стане більше вибору, зокрема природничих профілів; чому для профільного навчання потрібна велика кількість груп учнів; 👉🏻 чому відокремлення ліцеїв не призведе до закриття початкових шкіл і гімназій. Дивіться інтерв'ю на YouTube каналі МОН.

Учні з різних куточків України змагаються у знаннях і навичках, важливих не лише для них особисто, а й для майбутнього країни. 🏆 Вітаємо з чудовими результатами учасників олімпіад з географії, біології, правознавства! Це ще 379 учасників, з них 189 переможців. 📍Переглянути список переможців можна за посиланням Дякуємо МАН, учителям, науковим керівникам, тренерам, місцевим громадам та всім, хто долучився до організації! Пишаємося нашими учнями й ученицями!

Мрія стане доступною тисячам українських шкіл! МОН і Мінцифра презентували оновлену Мрію — освітню екосистему, що надихає вчитися.  Які можливості відкриває Мрія? 💭 Для вчителів — менше паперової бюрократії, більше автоматизації та підтримки ШІ. 💭 Для батьків — динаміка досягнень дитини, розклад і позашкільні гуртки поруч із домом. 💭 Для дітей — цифровий документ Мрія ID, гейміфікація, освітній контент, внутрішня валюта «мрійки» — заохочення за досягнення та нові вміння. 💭 Для держави — якісні дані для ухвалення освітніх рішень у режимі реального часу. 🔗 До Мрії вже підʼєднано 150 шкіл, ще 1400 — у процесі. Кожен заклад освіти вже зараз може подати заявку. Долучайтесь Мрія — ініціатива Президента України Володимира Зеленського, яку реалізують Мінцифра й МОН разом із Програмою EGAP, що виконується Фондом Східна Європа за підтримки Швейцарії🇨🇭

Президент України підписав закон, що змінює правила організації наукової роботи в закладах вищої освіти.  Що зміниться вже з 2025/2026 навчального року: ✅ Менше паперової роботи — більше часу на науку: навчальне навантаження НПП зменшується з 600 до 460–480 годин. ✅ Наука в пріоритеті: щонайменше 30% робочого часу викладача — це наукова діяльність. ✅ Більше практики у викладанні: запроваджено нову категорію педагогічних працівників — практиків, які можуть викладати без обов’язкової наукової діяльності. ✅ Більше автономії для ЗВО: університети самі вирішуватимуть, як організувати наукову роботу. ❓ Чи вплине це на ставки, фінансування, акредитації? Ні. Закон не передбачає скорочень і не потребує додаткових витрат із бюджету. Навпаки — він відкриває більше можливостей для прикладної освіти та зміцнення автономії закладів вищої освіти. 👉 Більше питань та відповідей про оновлене законодавство — читайте в новині на сайті МОН