БОЄ

Сильні завжди мають вибір

«Це був їх вибір йти на війну, а я не хочу».

Так часто кажуть ухилянти. Так, це був наш вибір, і не треба цього заперечувати. Але це вибір… 🔥 жити, а не померти; 🔥 битись, а не здатись; 🔥 боротись, а не змиритись; 🔥 перемогти, а не програти; 🔥 бути людиною, українцем і громадянином, а не жителем території. Якими б не були нові виклики у 2024 році - борітесь, бийтесь і живіть. Дякую всім сильним, що зробили правильний вибір у 2023 році. Честь бути з вами💙💛

З Різдвом та новим роком на Донбасі Після 13 місяців служби в підрозділі, де робили корисну, але мало помітну цивільним справу, я вирішив змінити місце служби.

Перевівся у частину, що постійно несе службу в зоні бойових дій. Час перебування – до перемоги або демобілізації (залежить, що швидше буде 😀). Тут буде більше служби пов’язаної з бойовими діями.

Від цього рішення стало навіть легше, десь навіть радісно.

Мої завдання цікаві та моментами дуже складні. Про них зараз не розповім, але колись обов’язково все опишу. Підрозділ новий, але всі з великим та різностороннім досвідом.

Для того, щоб швидше розгорнутись та бути максимально корисними потребуємо трішки допомоги. Машина з окремим зв’язком, старлінком та двома комп’ютерів вже їдуть до нас. Потребуємо: ще пару ноутбуків, два планшети, два EcoFlow, два монітори, один інверторний генератор. На все це треба багатенько, але будемо потрошки вирішувати потреби. Згодом попрошу ще допомогти обладнати РЕР, але все по порядку. Раптом маєте щось з того списку і готові віддати, то теж будемо вдячні. Про всі витрати прозвітую, за можливості покажу результати роботи. СЛОЇК/БАНКА 🔥 5375 4112 1055 5459 🔥 https://send.monobank.ua/jar/5NkL1SYFWo P.S. Аналітика буде з’являтись за можливості.

Ліквідація Киви: зауваги 🔥 Те що українські спецслужби ліквідовують зрадників - це прекрасно! 🫥 Те що частині українців таких «перемог» достатньо - це погано. 🫥 Те що новини про ліквідацію інформаційно перебивають реальність війни - це погано.

Ліквідація Киви це не тільки покарання зрадника, але й знищення кінців політичної корупції - немає Киви немає питань!

Але питання мають бути: до Авакова який його «зробив»; до ЗМІ, що популяризували; до спецслужб, що не бачили і не реагували; до системи освіти. Кива це просто «гвинтік» який показував гнилість системи. З його ліквідацію проблеми нікуди не зникла і чорт Аваков досі на волі. Крім ліквідації зрадників треба робити все щоб не зʼявлялись нові, а система влади не пропускала таких на верх.

Кого першим мобілізувати? Таке питання в останні пару тижнів отримував/чув/читав десятки разів. Відповідь, на мою думку, дуже проста 👇 Держава має вивільнити ресурс для війни

Органи виконавчої влади, сотні державних підприємств, установ та організацій, що є дотаційними, не виконують важливої функції в час війни та не генерують ресурсів (можливо, крім ПДФО), а тільки споживають – це ресурс, який треба використати.

Чоловіків, що там працюють, треба не ховати і «бронювати» від мобілізації, а  навпаки - використовувати. Можна сказати, що тут немає рівності. Нагадую, що держслужба - це служба. Це ресурси, які держава витрачає на людей, від яких у час війни немає користі.

Путін має втрати статус легітимного президента Росії   Завдання для української дипломатії   Сучасні, нові диктатури, завжди намагаються удавати, що вони відкриті, у них є вибори, опозиційні ЗМІ, можливості розвиватись та почуватись у безпеці. Такі режими використовують мінімум силових методів (у порівнянні з класичними/звичними диктатурами), а більше обманюють та маніпулюють.   Сучасні диктатури будуються навколо популярного образу лідера. Його не бояться, бо він добрий, захищає, допомагає та протистоїть «злим країнам».        А те, що інші країни визнають цього лідера та бояться тільки додає цьому популярності та можливостей для контролю людей.   17 березня 2024 року у Росії відбудуться президентські вибори. Де вчергове має перемогти Путін. Ну добре, добре – двійник Путіна 😊   Нашій дипломатії треба зробити все для того, щоб результати цих виборів не були визнанні, а відповідно Путіна не сприймали як легітимного керівника Росії.   Відповідно він втратить попередній статус, потрапить в ізоляцію, а пропаганді буде важче підтримувати образ «крутого світового лідера», якщо його ніхто не визнає і ніхто з ним не спілкується крім інших диктаторів.   Як це зробити?   Вибори будуть проходити на окупованій території України. Там не можливе вільне волевиявлення, це не територія Росії й ці результати не мають враховуватись. Це має поставити під сумнів загальні результати.         Українська дипломатія має добиватись від міжнародних організацій та країн партнерів невизнання виборів та їх результатів.   Це ніяк зразу не вплине на перебіг бойових дій. Але Путін має стати класичним диктатором без влади визнаної іншими країнами та міжнародними організаціями, що покладається на силу і терор. Це змінить його статус у міжнародній політиці. Якщо це відбудеться, то переконати партнерів, що Росія має програти у війні буде простіше. 

Російський Центрвиборчком ухвалив рішення про вибори президента рф на окупованих територіях Херсонської, Запорізької, Донецької та Луганської областей України. Щодо Криму рішення ухвалили раніше. Вибори будуть триденними — з 15 по 17 березня. В листопаді писав текст про те, що має зробити українська дипломатія, щоб послабити позицію Росії та Путіна👇✍️

Частина України в НАТО: буде більше проблем     чому ця ідея – небезпечна дуже добре пояснив Сергій Сидоренко, редактор "Європейської правди" http://surl.li/oahau   На мою думку, тут існує ще один дуже значний ризик, який наступить швидше за інші.   Будуть обмежені наші можливості.

Це фактично вигідно зараз Росії. Бо страх ескалації (у членів НАТО) спричинить блокування будь-яких дій Сил оборони України на території ворога. Не буде ударів дронами, артилерії, дій ДРГ та потенційних ракетних ударів. Російська логістика отримає захист від наших ударів. Бо НАТО не погодиться атакувати Росію.  

  Відповідно всі бойові дії сконцентруються на вже окупованих територіях (повністю чи частково). Це забирає у нас можливість маневру. Ми у разі потреби/можливості не зможемо зайти на територію Росію, бо це буде вважатись агресією НАТО.     В тексті ЄП дуже добре розписано, що не буде можливості виставити «парасольку НАТО» по лінії розмежування. Відповідно захисту не отримають всі ті області де зараз є бої.    Коли протистояння локалізується тільки на території цих областей, то Росія зможе сюди стягнути всі свої резерви й сили, не боятись за логістику і продовжувати нищити Україну і вбивати наших військових.   Якщо не буде атак по території Росії, то все їх ППО буде на окупованих територія та буде результативно протидіяти нашій авіації. Їх авіація буде ближче до наших кордонів, що полегшить їм роботу, а нам ускладнить протидію. Не буде рейдів ДРГ, то російські резерви для прикриття кордону будуть штурмувати Авдіївку, Часів Яр, Вугледар і т.д.

Це найбільш трешова новина, яку Львівська ОВА могла написати 🤦‍♂ https://loda.gov.ua/news/86288 Свою повну нездатність належно почистити дороги вони пояснили рішенням облради, яке обмежило непершочергові видатки". Хоча там, як мінімум, є пункти 1.4 і 1.6, які при великому бажанні легко можна підв'язати під розчищення доріг і спокійно фінансувати 🤷 Депутати своїм рішенням, звичайно, багато чого цікавого наробили, але завжди можна знайти вихід з ситуації. Правда, потрібно хотіти щось робити, а не писати тупі відмазки, що ми не можемо, бо нам не дають 😡 Але сфера, яку курує великий "шляховик" Бучко, не може інакше працювати

Щодо роботи ЛОВА та її керівництва мають бути прийняті відповідні рішення в ОПУ. Бо це налаштування людей проти власної армії. Замість розібратись з корупційними схемами та навести порядок з управлінням та прийняттям рішень у ЛОВА перекладають проблему на інших, а допомогу армії (дуже мало враховуючи можливості та доходи) дискредитують. Проте ні слова не говорять про тендери на сотні мільйонів, що викликають питання у активістів та антикорупціонерів.

"На жаль, українське суспільство підсадили на тезу про те, що смерті військових – в порядку речей, бо ж це війна, а герої не вмирають. І це насправді знецінення тих, хто вмирає",  військовий Сергій Гнезділов https://www.pravda.com.ua/articles/2023/12/5/7431628/

Рішення проти людської маси   Людина – це найцінніший ресурс на війні. Саме присутність солдата на конкретній території визначає під чиїм вона контролем і як та куди рухається армія.   

Треба перестати порівнювати Сили оборони України та російські окупаційні війська в частині мобілізаційного ресурсу, кількості військ, техніки та можливостей економіки. Тут ми будемо мати менші показники до останніх місяців перед перемогою.   

  Ми кращі в локальних протистояннях, але росіян більше. Кількість часто перемагає якість. У нас кращі стратегічні рішення, але в росіян більше тактичних перемог внаслідок великої кількості людей та техніки.   Вихід з патової ситуації – це зміна підходу до використання людей. Має бути протистояння не людина-людина, а рішення проти людей (маси м’яса).   Рішення «зберегти солдата» але «втратити контроль над певною територією» – правильне у цій війні і його не варто боятись. Ми не програли Росії у перші місяці повномасштабного вторгнення саме через такий підхід.  

Якщо ми таки хочемо виграти війну на полі бою, то маємо думати про життя людини (військового), збільшення кількості якісних та ефективних рішень (особливо стратегічних).

  Забути про квадратні метри й кілометри території, що перетравились у руїни та не є чи можуть бути не під нашим контролем. Це тимчасове явище, якщо вдасться зберегти людей.    

Пішаки?!  

«У поточній війні і Україна і Росія не самостійні, а пішаки у великій шаховій грі (термінологія Збігнєва Бжезинського).» Теза про погані новини для України від Анатолія Амеліна (Співзасновник та директор економічних програм Ukrainian Institute for the Future) в тексті на сайті NV. Вона часто з’являється і в інших текстах, аналітиках, і звичайно пропаганді. 

  Не погоджуюсь з нею, бо…   ✍️ Вона дуже викривлена. Якщо її розвивати, то можна спокійно дійти висновку, що російська пропаганда каже правду – «США та НАТО руками України воюють проти Росії». ✍️ Ми не можемо обійтись без допомоги партнерів, ми не можемо самостійно виготовляти потрібну кількість техніки та БК. Це наразі факт. Але як що цю аргументацію взяти за основу тези, то СРСР після атаки Гітлера пішак США. Не варто вплив плутати із партнерством.   ✍️ Якби ми були пішаком, то не могли б завершити цю війну. А ми можемо це зробити. Так, це будуть не вигідні для нас умови, але продовження боротьби залежить від нас, а не «когось». Без теперішньої допомоги ми не припинимо боротьбу, зміняться способи ведення війни.   🫥 Якщо використовувати таку термінологію, то мало б бути так: «У поточній війні і Україна і Росія самостійні, але частина великої шахової гри».      Цю війну намагаються всі використати у своїх інтересах, збільшити вплив, заробити, завоювати більше територій.  

Ця війна почалась не 22 лютого 2022 року, а у лютому 2014. А її основи були закладені ще на початку 90-х. Росія мала негласний дозвіл на вплив та окупацію. Вона діяла як велика сила, а нам призначили роль жертви. Ми це змінили і заставили значну кількість колишніх партнерів Росії підтримати нас.  

  Чи здатні Україна та Росія самостійно вести цю війну без допомоги союзників? Так! Але це буде зовсім інша війна та з більшими наслідками для наших союзників. Допомога Україні це не вплив на прийняття рішень, а порятунок власних країн (від емігрантів, економічних та фінансових проблем, війни).   ⏯️ Росія як пішак Китаю – це улюблена теза тих, хто вважає, що помахом чарівної палички можна зупинити окупантів. Така поведінка Росії з’явилась тоді коли про Китай як світового лідера не говорили на перекурі навіть американські розвідники та аналітики. Китай використовує Росію у своїх інтересах, але ціна для обох стороні зрозуміла і прийнятна, бо «приз» дуже великий.   ⏯️ Україна – «пішак» США (Німеччини/Великої Британії). Так кажуть не тільки росіяни, а й українці, що перекладають відповідальність за свою країну на когось та мають надію, що партнери все за нас зроблять. Але цього не буде.      Перемога у цій війні залежить в першу чергу від того чи будемо ми чинити опір та докладати більше зусиль як суспільство (а не окремі групи) та держава. Тривалість війни і її завершення залежить від того чи готові ми програти.

Міністр оборони: ЗСУ пройшли дві з трьох оборонних ліній росіян Це цитата про оптиміста і песиміста. Для першого ми пройшли дві з трьох ліній оборони і крапка. А для другого – нам треба пройти ще одну, найскладнішу, маючи менше техніки та підготовлених людей. Також росіяни ще пару ліній побудували, є окремо збудована оборона міст та окремих населених пунктів, що будуть на шляху СОУ. Тому найважчі бої ще попереду. Рекомендую цю цитату сприймати тільки як нашу пропаганду для виборців наших партнерів. 

​​США і Захід наполягали на точковому контрнаступі, щоб відрізати РФ від Криму — WP Американське видання опублікувало аналіз українського контрнаступу після інтерв'ю з понад 30 високопосадовцями з України, США та європейських країн. Головне: ▫️Захід і США схилялися до точкового контрнаступу, водночас Залужний наполягав на операціях по всій лінії фронту ▫️Пентагон хотів, щоб наступ розпочався в середині квітня, щоб перешкодити Росії продовжувати зміцнювати свої позиції. Українці вагалися, наполягаючи на тому, що вони не готові без додаткового озброєння і тренувань ▫️Американські військові були впевнені, що механізована фронтальна атака на російську лінію фронту можлива з тими військами і зброєю, які має Україна, а моделювання показало, що сили Києва, в кращому випадку, можуть досягти Азовського моря і відрізати російські війська на півдні за 60-90 днів ▫️За даними WP, 47-ма бригада 7 червня мала почати контрнаступ, аби за перші 24 години просунутися на понад 14 км до села Роботине, аби в подальшому звільнити Мелітополь. Однак "усе пішло не за планом", констатує видання ▫️70% військових 47-ї бригади вступили в бій, не маючи бойового досвіду. Щільність мінних полів та обстрілів перевищила всі очікування, втрати людей і техніки були надто великі, багато бійців "вперше переживали шок від бою" і відходили на перегрупування, аби знову вступати в кривавий бій ▫️На четвертий день, побачивши згорілу західну техніку, Залужний наказав військам призупинити атаку ▫️Замість того, щоб намагатися прорвати російську оборону масованою атакою за підтримки артилерії, як радили його американські колеги, Залужний вирішив, що українські солдати підуть пішки невеликими групами по 10 чоловік ▫️Командувач американськими силами в Європі не міг зв'язатися з Залужним протягом декількох тижнів на початку кампанії на тлі напруженості через різне бачення рішень на полі бою ▫️Кожна сторона звинувачувала іншу в помилках і прорахунках. Військові США дійшли висновку, що Україна недопрацювала у базовій військовій тактиці, українські офіційні особи заявили, що американці не розуміють, як дрони та інші технології змінили поле бою 🔻підписатися

17 мільйонів снарядів для СОУ   Це не так багато, як здається, для цієї війни.   І такі потреби американці точно чують не вперше і не вдруге.  

"Остіну озвучили потребу в 17 мільйонів снарядів. Він, м'яко кажучи, здивувався, бо в усьому світі не зібрати стільки снарядів", – розповідає УП не під запис один із високопосадовців Сил оборони.

  ✍️ Матеріал УП «Війна проти політики. Що насправді відбувається між Зеленським і Залужним» http://surl.li/nwtjb   Ще на початку березня цього року колишній міністр оборони Резніков озвучував потреби у снарядах для СОУ.   Повний боєкомплект якого потребували СОУ – це майже 20 тисяч снарядів в день (або ж майже 600 тисяч в місяць).   За рік – це 7,2 мільйона.   ✍️ Підрахунки від Defense Express http://surl.li/nkbyp   Тому цифра у 17 мільйонів, з урахуванням якості російської оборони, це не так багато. Це трошки більш як два роки активних бойових дій.   Американці чудово знають ці потреби, як і інші наші потреби. І вони не нові. Армія не отримала того чого просила і не варто її звинувачувати у відсутності очікуваного пропагандою результату. 

На фронті є тільки бойові позиції   На фронті не повинно бути «сіл» і «міст», розповідей про мирних мешканців, які там залишились та потребу захистити нашу землю в конкретному місці. Це все казуїстика, що заважає приймати суто військові рішення.  

Мають бути бойові позиції Авдіївка, Кліщіївка, Вербове і т.д. Від цих населених пунктів залишились тільки руїни, а часто і тих практично немає.

Не треба інформаційно триматись за те що має назву і колись було населеним пунктом.        З  військової точки зору коли бойову позицію неможливо тримати чи немає доцільності, то з неї відходять, щоб зберегти життя військових. Але свої села і міста ми маємо захищати до останнього. Так? У нас занадто багато непотрібної ідеології для бойових позицій.  

Тому в інформаційному полі пропаганда має не готувати нас до чергової «фортеці», а пояснювати чому життя військових важливіші за руїни колишніх міст та сіл.

  Після завершення війни яке питання буде більш чутне: чому не втримали якесь місто або село чи чому не зберегли більше життів військових? 

Перехід в оборону   Це одна з найпопулярніших рекомендацій експертів для Сил оборони України на зиму. Перейти в оборону, зібрати й підготувати резерв та весною почати активні дії. Мовляв, оборонятись простіше, так ми будемо краще готові для свого наступу і більше росіян знищимо.   Проте це дуже спрощене рішення. Воно ніби й логічне, але…   ✍️ Росіяни мають сили й засоби для того, щоб не припиняти свої штурми всю зиму. І надіятись тільки на те що лінія оборони вистоїть не правильно. ✍️ Ми й так обороняємось на більшості ділянок фронту. Але оборона може бути різною і проводити атаки теж треба, щоб ворог не міг закріпитись та спокійно готуватись до наступних атак і витіснення.   ✍️ Не варто плутати «глуху оборону» та «активну оборону». Ми використовуємо другий варіант, коли контратакуємо при першій можливості. ✍️ Побудова фортифікацій це реалістична оцінка ситуації та збереження життя солдата, а не відмова від наступу та повний перехід до оборони. ✍️ Зупинка атак на лінії Роботине-Вербове може призвести до втрати плацдарму. ✍️ Треба буде забути про плацдарми на лівому березі Дніпра.  

Плацдарми на лівому березі та виступ Роботине-Вербове здійснюють великий тиск на російські війська та сковують в маневрі понад 100 тисяч окупантів. Також це основа для нашого наступу у 2024 році. Перейти на цих ділянках в оборонну – це втратити їх. Ми дуже багато воїнів втратили у цих битвах, щоб ризикувати втратою результатів.  

  ✍️ Відсутність просування може вплинути на зменшення допомоги від партнерів та збільшення розмов про переговори. Сучасна війна - це відсутність звичних та прогнозованих рішень. Навіть найлогічніше рішення може не дати результату, якщо ворог очікує його і знає як протистояти чи використати на свою користь.

Український наступ = битва на виснаження   Для початку треба зафіксувати факт: стратегічно ми НЕ перемагаємо, але й НЕ програємо. Тактично: і ми, і росіяни маємо багато поразок і перемог.  

Війна на виснаження про яку зараз багато говорять стартувала не пару тижнів тому, а в кінці осені 2022 року. В момент коли партнери не надали нам необхідного озброєння та ресурсів для звільнення як мінімум півдня України та частин Луганської й Донецької областей.

  З того часу це було перетягування тактичної переваги: у росіян був Бахмут, Кремінна та Авдіївка, у нас Роботине-Вербове, лівий берег Дніпра, Кліщіївка-Андріївка.       Стратегічної переваги ніхто так і не отримав. І реально оцінити чи вдасться/вдалось комусь тактичні переваги перетворити у стратегічні не вийде раніше літа наступного року.     Нам не вдалось зробити прорив на який ми очікували. Але це не означає відсутність результатів.

Якщо проаналізувати тільки відкриті дані, то ми знищуємо в 4-6 раз більше техніки ворога ніж втрачаємо самі. Теж саме стосується і живої сили.

  Перевага Росії у війні на виснаження – це ІПСО, що дуже добре працює. Поразка в Афганістані – це доказ російської брехні.   Якщо партнери продовжать нас підтримувати хоча б на теперішньому рівні, а суспільство подумає про фронт, а не свою осінню депресію, то нам вдасться зламати російську армію. Це буде не швидко і може зайняти пару років.   Нам потрібна велика поразка Росії й звільнення України чи швидка перемога з поновленням війни через пару років?  

Війна до 2026 року   Звинувачення, що Генштаб немає плану війни та реакція на такі тези показує, що частина суспільства досі відділяє армію від інших процесів та не хоче розуміти, що для перемоги не достатньо патріотизму, мужності та сили волі.   Армія якраз готова до різних сценаріїв розвитку війни. Те, що люди/депутати хочуть перемоги за 2-3 тижні – це проблема їх сприйняття та критичного мислення.  

У нас держава та суспільство не готові до довготривалої війни. Замість розказати про реальність та готуватись до виснажливого і довгого протистояння у нас знову багато заголовків «У 2024 році звільнимо Крим»

     А як це відбудеться? Хто це зробить? Армія?   А армія отримала всі необхідні ресурси? Для того, щоб отримати план перемоги треба мати ресурси для її досягнення. А ресурсів немає. І тут питання не тільки до партнерів. Бо суспільство, влада, бізнес теж дали не все, що треба армії.  

Наприклад, українські військові першими почали використовувати FPV-дрон для ураження противника. Але зараз українські компанії виготовляють близько 50 000 дронів. А ворог який нічого не мав у цьому напрямку у 2022 році зараз виготовляє близько 300 000. Відставання у шість раз коли на старті ви були першими – це наслідок відсутності стратегічних рішень.   

  Нам потрібне довгострокове планування та стратегічні рішення для держави, економіки, фінансів, управління та суспільства.   Намагання планувати тільки «наступний день» та надіятись на «чорного лебедя» в Росії та швидку перемогу не дозволяє реалістично сприймати ситуацію.   Половинчасті рішення не працюють. Люди (бізнес) має розуміти, що треба не пару місяців ще почекати, а готуватись до років війни й налагоджувати процеси по-іншому.  

Це має стосуватись і мобілізації/демобілізації. Рішення про зменшення граничного віку призову з 27 до 25 років вже давно не актуальне. Воно було потрібне армії ще минулого року, а не тоді коли його проголосували у травні. Але цей закон досі не підписаний.   В кінці 2023 року треба говорити про зменшення віку вже до 23 чи навіть 21 віку. Відправляти людей на навчання та готуватись до військових операцій (оборонних та наступальних) як у 2024 році, так і 2025 році. І армія готова це зробили, але де ресурс?

Депутати бавляться у вибори, а не вирішують нагальні потреби.  Хоча не варто за всіма прогнозами й планами забувати, що є ще місяць 2023 року.   Також говорячи про терміни завершення війни, то навіть після перемоги будуть відчуватись наслідки, можливі терористичні акти росіян, ракетні атаки й це теж має бути в плані держави.   2026 рік не треба сприймати як догму. Якщо війна завершиться швидше – добре. Якщо буде довше, як зараз прогнозують у країнах партерах, то ми будемо до цього готові.  

Бойові спроможності Росії навіть після двох років війни з Україною є більшими, ніж може здатися, наголошують фахівці DGAP.

Хоча сухопутні сили РФ найбільшою мірою потребуватимуть відновлення, а російські Військово-космічні сили мають втрати кваліфікованого особового складу, їхні матеріальні втрати є відносно незначними (близько 10−15%), йдеться у звіті.

Попри втрати Чорноморського флоту, Балтійський, Тихоокеанський і Північний флоти РФ продовжують бути готовими до бойових дій. Російські стратегічні ракетні сили, а також кібернетичні та космічні сили, ймовірно, залишилися здебільшого недоторканими. Росія здатна підготувати близько 280 тис. новобранців на рік.