2 472
Підписники
-124 години
-67 днів
-1430 днів
Архів дописів
2 471
Перехідний і контрастний погодний період, коли в офісі з першого погляду чітко розумієш, о котрій людина прийшла на роботу і коли збирається «на робочу зустріч у місті, до завтра»
Люблю осінь
2 471
Продаж наративів і продукту завжди і всюди побудований на тому, що розумні або випадкові люди придумували слова для сумного гівна, яке не хоче бути сумним гівном.
І це насправді цивілізаційно утворююча штука і навіть шляхетна. Якщо придумують люди розумні і ті, які хочуть залишитись з цим брендом або у цьому просторі, для якого придумують.
У дев'яності говорили: «ексклюзивний», «елітний».
У нульові: «статусний»
Перед війною: «нішевий».
У війну звичний світ перестав бути звичним і зі словами стало надто незрозуміло. Так ми інтуїтивно і через війну вийшли на трохи складніший маркетинг, де крім пошуку слів, намацують відчуття.
На самому початку війни продавали мир
Трохи пізніше - короткостроково, але агресивно - справедливість.
Далі почалась ера українськості, яка триває досі і час дає їй змогу вирости і збагатитись до неймовірно крутих кейсів навіть коли інколи жадібний і топорний крок вперед і два назад піджовує тренд і робить зворотній ефект.
На війні, звичайно, продають і відчуття війни. Багато і безжально і це рідко буває чітким періодом.
Якось хтось трохи з запізненням витягнув на прилавок відчуттів «ескапізм» і поки решта гуглили і перекладали це відчуття, люди повтікали по своїх норах і гнати їх в інше укриття було пізно. Тим паче, що так і не ясно з продуктів, які нашвидкоруч з ескапізмом намагались створити, чи безпечніше воно і чи укриття взагалі.
Нарешті з-за кордону прийшла ностальгія. Дзеркало десятиліття з дзеркальними датами, безтурботні 90-і, які у нас, мʼяко кажучи не до кінця безтурботні, вибухові 80-і, які у нас вибухові хіба що через Чорнобиль. І так далі.
Створення слів, відчуттів, вірусних трендів без створення всесвіту, де вони можуть існувати і взаємодіяти - це як окремо і раптом продавати в безповітряному просторі Coca-Cola Zero. Тупо і навіть інколи небезпечно.
А створення Всесвіту - річ смілива, тонка і інтелектуальна. Дуже рідка зараз. Терпить і приймає помилки, але не терпить поверхневості і фальші.
2 471
Політичні знамення історіі літака Flydubai ще до заходу сонця заплутали жорсткіше за сакральну історію Марії Магдалини
2 471
Араб-терорист і араб-жетрва на літаку з ізраїльтянами, який врятували українець і росіянин - це якийсь практично біблійний благодатний вогонь авансом чи знак, що він більше після цієї зими ніколи не зійде?
2 471
У Туреччині знайшли таблички з фрагментами мирного договору 13-го століття до нашої ери між Єгиптом і хетами.
Поки це найстародавніший мирний договір відомий історикам.
Дивовижна для світу науки новина, яка за 33 століття деформованим мозком на черговій війні видається небезпечним інформаційним вкидом
2 471
Все
Нова фаза
Іспанська El Mundo пише, що ЦРУ попередило Францію, Іспанію та Італію про небезпеку російської атаки "Геранями" з кораблів "тіньового флоту" в Середземному морі.
Хто там блокував блокування тіньового флоту?
2 471
Евакуювали потяг на півдні Житомирщини, коли один єдиний зафіксований моніторинговими каналами дрон - аж на півночі Житомирщини. Тобто між потягом у полі і єдиним дроном - обласний центр і сотні кілометрів, але формально потяг і дрон в одній адміністративній області.
Евакуація, для тих, хто не потрапляв - це мінімум 30-40 хвилин на все про все, якщо відбій буде практично миттєво. Люди виходять, люди заходять. Потім перевіряють. Потім рахують. Це цілий процес, який забирає час і енергію пасажирів і працівників, гроші компанії, а головне - шанси проскочити кілька областей, промайнув реальну загрозу, особливо, якщо потяг йде на схід чи на південь.
Евакуації пасажирських потягів - річ абсолютно необхідна і зрозуміла в умовах, які є.
Покладати принцип евакуації на людський фактор точно не треба, але ледь не щодня удосконалювати протоколи і логістику прийняття рішень - просто необхідно.
Інакше рано чи пізно настане колапс.
2 471
Останній підслуханий смолток в аеропорту - «чому вже не прирівняти «Free Palestine» до «Slava Ukraini»?
Перший підслуханий смолток у Києві - «давайте нарешті, як кияни, проведемо останній вечір в столиці - спокійно і без спешкі».
Це ще теорія відносності чи вже незворотні когнітивні злами у всіх і кожного?)
2 471
Уявіть ситуацію. Один чорний (вибачте, але це важливо для контексту) економіст видав наукове дослідження, в якому чітко заперечується суттєвіше за товарні сили американськими поліцейськими в однакових ситуаціях до чорних громадян ніж до білих. Сталося дослідження - а може тому і сталося - у лівий пік сучасної історії Америки і ох, як його цькували. Коротше, Роланд Фраєр знайшов візіонерів-інвесторів і оголосив про створення премії «За наукову сміливість», яка щороку пʼять якісних наукових робіт, результат яких може не сподобатися громадській думці, байдуже якою вона буде у цей момент історії, нагороджуватиметься по мільйону доларів кожна. Спочатку премії видаватимуть лише представникам суспільних наук, але згодом їх планується поширити і на інші сфери.
Є у цього підводні камені з суддями, особливо, коли бачиш, як божеволіють на лівій ідеї професори, а на правій - мільйонери.
Але все-таки лише повний треш і відкат від нього рухає цивілізацію, якщо передумови для неї є
2 471
Виявляється, створено Центр українського досвіду стійкості.
Мем став реальністю! І не жартома, а на повному серйозі. Чому б і ні? Таке можливе лише у нас)
Прям цілий центр з лекціями під назвами «Енергія 1» і «Енергія 2». Щоб це не означало.
Ну і довгим описом на сайті, авторства ШІ, - мети, акумуляції, пролонгації, стагнації, перетрубаціі і інших важливих речей, які неможливо ні намацати, ні порахувати.
Я навіть не кажу про те, що війна ще не закінчилась і центр намагається осягнути і «продати» процеси і висновки, які в процесі. Там же ідіоти сидять, які аж побігли купувати таку експертизу)
Не кажу і про те, що це не так робиться у світі, який давно співпрацює звʼязками і кейсами, а не центрами і периферіями.
Я просто щиро заздрю легкості людей, які продають ідеї справедливості і ефективності під розширенням виходів збуту грантових грошей у країні, де навіть базові міністерства важко забезпечити кадрами і проконтролювати відповідальність.
Треба неабияку стійкість все це бачити, розуміючи лише приблизні обсяги бюджетів і цинізму
2 471
Важко сказати, чи треба і ще важче - як треба. Суспільство розділилось на тих, хто кричить і тих, хто, по-різному озираючись, робить.
Озираючись, виїхав на кілька днів зустріти, зростаючу в геометричній прогресії діаспору, і наробити ікон на, може, найважчу зиму в нашій і не без того не легкій історії.
Французький колега сказав, що вперше від страху перемоги Ле Пен на виборах наступного року, кілька менеджерів в розмові прокричали - до біса професіоналів. Довго сміявся і розповідав, скільки разів це чув в різних інтонаціях і контекстах в Україні після революцій і з війною. Це, правда, погано закінчилось, але, всеодно смішно)
В шатлі до аеропорту кілька українських підлітків до 20 розлітались до Румунії, Польщі, Чехії суржиком, російською, українською і намагались придумати, в яку країну податись на захист, щоб частіше бачитись. «Я так давно не летала, перенервувала, коли на літак садились аж срать захотіла». Напружився. Чи будуть і далі такі нерви, а може не буде нервів і не буде зустрічей.
В міському автобусі французька родина з трьох неповнолітніх, він, вона і тату разом обирали, який написати колективний коментар під дописом в інстаграмі про сльози Селін Діон на своєму першому після довгої перерви через хворобу концерті в Парижі. Колективний коментар не вийшов, спромоглися на колективний лайк, довго мовчали.
Що далі з нами буде - хай так і не здається зараз, але дуже опосередковано залежить і від того, чи буде десь там іще зустрічі і чи вистачить ще хоч трохи на легкому, в автобусі, на колективний лайк.
2 471
На церемонії нагородження у Венеції Ілля Хржановський присвятив свій фільм, але я б краще сказав роботу - своїм батькам і українцям, які боряться за свободу.
Українське Держкіно навіть частково спонсорувало його ще до повномасштабної. І повірити тоді, що Ілля закінчить свій складний і у багатьох речах скандальний художньо-документальний експеримент про болісне зіткнення бульбашок у розірваному і травмованому пострадянському просторі, в якому багато хто у світі, судячи з рецензій, побачили і своє найближче майбутнє, - було важко. Занадто, щоб бути реальністю і неможливо, щоб скласти в один проект.
Не важко і тоді було передрікати, що держава Україна зі сцени фестивалю, як співавтор такої складної і сміливої роботи, не прозвучить. Як, очевидно, що не прозвучить і росія, на чиї б гроші на різних етапах це все не було зроблено.
В росіі складні роботи відміняють у Кремлі. В Україні - в фейсбуці.
Ні там, ні там, ясно, роботу не дивились і дивитись не збираються.
Поговоримо, судячи з усього, про совок, коли совок зникне
Теж формат. Наївно було ще в 1991 сподіватись на інше
2 471
2 471
Я не бачу сильних інтелектуальних відмінностей у «кисте» Каменських і мовній перевірці перестрілки САП і НАБу мовною омбудсменкою. Це два протилежні за позицією меседжи у просторі, але однаково тупі за реалізацією і відчуттям доречності.
А якщо враховувати факт, що співачка, яка давно не була в Україні, за родом діяльності має працювати звʼЯзками, а омбудсменка, яка постійно в українському контексті, все-таки має працювати мізками, то мені не зрозуміло, чому у суспільства публічних питань зараз більше до співачки.
Ні, зрозуміло, звичайно. Але це інша розмова.
У поляризованому і травмованому світі, а в нашій країні, ще й з війною, запобіжник будь-яких радикалізацій - лише нудота від гойдалок будь-якого ідіотизму.
2 471
Мовна омбудсменка перевіряє, чому представники СБУ та ГУР під час перестрілки розмовляли недержавною мовою
Серед усіх стратегій розвитку держава Україна переміг хаос і абсурд
2 471
З кожним історичним циклом гра у систему стримування і противаг української демократії стає все більш збоченою і цинічною, як у пластиковому реаліті шоу
Але в кінці може просто не бути переможців
