✙ Червона Калина ✙

НАШ ОТВЕТ... Давненько не писал ничего высмеивающего русскую душу по причине того что редко интересно тыкать в говно и орать "ПОСМОТРИТЕ ЭТО ЖЕ ГОВНО". Да и такого рода контент с начала полномасштабки наводнил наше инфополе излишне. Извиняюсь, но считаю что от вайпаута половины роликов "что не так с русней" на ютубе хуже бы не стало. На инглише бы такое снимали, лучше было бы. Однако иногда покекать полезно. Вспомнился просто детский надлом в восприятии истории второй мировой. В свое время я знатно ахуел с количества оборотов в стиле: "ДАЖЕ этот немецкий генерал похвалил подвиг ивана говнова" в "познавательных" передачах Думаю имей я в то время, блять, интернет я бы вообще ебанулся и решил что россияне воевали исключительно за похвалу европейцев. И ведь не зря говорят что история циклична, хотя если говорить по правде, то циклична не она, а действия долбоебов. Такова истина проклятых душ. Вот и сейчас глядя на эйфорические истерики русских стоит лишь какому то вестерну медийнику заявить что то в стиле "в рашке живут люди", я убеждаюсь в ней. А уж если дворянин изволил почтить пынеблядию личным присутствием (не важно будет ли он потом в ахуе плеваться или вообще приехал ебать наташ и рубить кеш), то страна из которой он родом на пару дней даже ватникам внезапно не говно и не злобная русофобская хуйня как в остальные дни. Также, думаю очевиден факт того что нас они ненавидят сильнее нацистов, не только по причине того что "на киев" оказался не "на берлин", а русские из украинцев все никак не лепяться, а и по причине отсутствия похвалы и жополизательства от нас. Максимум что они видят так это "вот тут они грамотно поступили с точки зрения войны". Но не успевает зависимый от похвалы ватный инфантил пустить слюни как сразу звучит "а нам тогда нужно вот это, чтобы эффективнее их хуярить" Конечно, есть ебанутые которых снаряды на голову не учат и им все "запад пассорил братушечные народы, расия наш друг", но такие сразу ими записываются в русские, а это не то. Похуй. Ценны им лишь комплименты с иностранным акцентом. Я действительно считаю что меньшеватость - трагедия, но нельзя отрицать тот факт что до росиянской нам еще срать и срать веками. Не сдается ли вам что пора бы мировым политикам активнее мимикрировать под "россия не параша"? А под шумок активно им гадить. Ведь я почти уверен что такой расклад их устроит и сам бы так поступил заправляй я мировым балом. Впрочем, эта хуйня растет ногами прямиком из любви к "наш ответ (название чего угодно не из федерации дыбилов)" Клянусь, русское порно было так названо не из этнической принадлежности актеров или актриссы, а из чувства "а вот у нас свое, родное, лучше чем ваше потому что с душой русской" Таким образом как бы некоторые недальновидные желающие украинцам навязать росиянскую модель патриотизма не кричали про его живучесть, а он переигрывает сам себя. Вопрос лишь в том когда будет достигнут нужный предел и этим государством будут вертеть мировые силы как хотят, когда осознают простоту запуска механизма его вращения на хую. Ведь первая жертва пропаганды чаще всего ее заказчик, а вечного в мире мало.

Камбек свині Таааак, сука, я повернувся та хочу пояснити свою поведінку. Якщо коротко та чесно, сильно захандрив, на все дивився через сірі лінзи. Тому по статистиці я скоріш привід знайшов підз'їбатись. Нє, воно канєшно неприятна шо старічки читають менше, але адмінування андерграунд-болота воно таке та й хуй я заб'ю колись стовідсотково, але впевнений що це буде неочікуванно і для мене самого і причина буде далеко не лише у рівні зацікавленності аудиторії. Ой, блять, та сім п'ятниць на тижні в мене, хулі там, і так знаєте. А шо хандра то похуй, хуйово час від часу але я її згвалтував на користь та кинув нікотін,заливши лиш як "інколи побалуваться" як вже давненько хотів (як буде цікаво, може напишу як кидав). Ще й активніше фізично жити почав на відміну від минулого разу коли я місяці з два пиячив день через день та з дівчиною одною з якою жив скандалив бухий. Нє, ну теж нормально допомогло але зараз мені кайфовіше інакше вилазити з настрою гівна. Ну короче єбать, все лишаєм по старому, я хуй пойми шо, як і коли пишу, ви молитесь богам за моє здоров'я та шоб я поменше забував теми на які хотів писать В цілому, заєбісь шо я вирішив мовчати тут поки сильно нив, бо через стан такий зрадойоб був то пізда, за рамками адекватного. Я канєшна вважаю що НАВКОЛО ЗАСІЛИ ВОРОГИ АРІІІІІ, але ото було занадто. Сподіваюсь поки мене не було ніхто з вас не завонявся дохлий

Нє, пані та панове, жарти жартами але статистиці пізда. Загалом, розумію чому так, бо тут і сам формат каналу, і зачасту повний ігнор популярних тем і всяке всяке. А в основі той факт шо нових людей на канал не кликали, а старічки вже бачення моє знають, або так думать. Приївся Тому нуль претензій, ніяких "арррряяя нє цєнітє", але й думати писати пости на 300-400 переглядів я їбав, краще сам собі мізки подрочу, прошу у цьому розуміння. Та й думки, як мінімум, на час з'їбати інколи бувають Тому, особисто моє адміністрування калини всьо на місяці 2 мінімум, а там глянем, ніхуя не обіцяю Так шо ну або чекати мене чи Степана зі сплячки, або бажаю вам вдачі й дякую що були з нами І донатьте.

Патрік Бейтман, як уберпопуск Загалом, на статтю мене надихнув фонк. Як любителю подібного жанру мені те й діло залітали в рекомендовані "ПАТРІКСІГМА МЄГАФОНК ВІД ВАСЯН228". В цілому, не те щоб я сильно проти отих всих едитів і сміхуйочок, навіть вважаю їх вплив на молодь здебільшого позитивним. Але ну така от я людина що хочеться іноді потикати хуєм красивий торт, тому погнали. Перш за все, скажу що він ані разу не психопат. Бо ховати маленького закомплексованного хлопчика за впевненим їбалом та мовою жестів можна нескінченно, але ж я, як глядач бачу його поведінку і наодинці з собою, тому мене не проведеш. А якщо серйозно, то подібні чувачки і у реальному житті дуже легко паляться трьома категоріями людей: 1) Людьми чиє внутрішнє "Я" чогось варте. Бо їм зазвичай легко бачити тих в кого воно ні варте ніхуя через підсвідомий ідентифікатор "свій-чужий" 2)Людьми в яких розвинене те що калічно звуть інтуіцією 3)Жінками. Зараз мене закенселять, але дам вам, дівчата, пораду. Якщо ви по життю не дура та не мразь і при погляді на іншу людину (а особливо на чоловіка) вам здається що перед вами дефективний єблан, то скоріш за все так воно і є. Емоційний інтелект на підсвідомому рівні у вас розвинений добре за умови відсутності його свідомого подавлення. Думати як і чому він вам таким здається - пуста трата часу, краще повірити ніж перевірити. Але що ж робить Патріка королем попусків, а не просто пішкою? Те що він ахуєнно виглядає, успішний та вміє себе поставити перед людьми. І маючи такі данні він умудряється заганятись аж до вбивства/маняфантазії про вбивство (ще посперечатись можна що гірше) бо в когось бумажка красивіша ніж в нього. Почуття конкуренції - важливе, не закликаю до аскетизму в усі боки життя, але якщо життя розвивається, а его настільки хрустальне шо його ламають ліві люди, навіть самі того, ахахахпх сукааа, не розуміючи, то це біда. Бо якщо весь світ для людини пахне парашею допоки вона не найкраща в усьому, то параша її самооцінка. Не обов'язково такі скалічені самими собою такі попуски як наш "сігма-мейл", бо не завжди така установка йде нога в ногу з образами на весь світ та єбланським відношенням до оточуючих. Але якщо розвиток життя йде вперед, а внутрішньо нічого не змінюється, то нахуя воно все було? Заради "о, круто" оцінки від людей що забудуть за ваше існування як тільки ви вийдете з їх інфополя? Я розумію, запах пізди - штука непогана, але коли самооцінка стає вагіноподібна мисленням, то це некрасіво. Вічний сигнал "аааа, ПІЗДА" втомить кого завгодно. Повернемось до сігмачки. Сука, а що ще казати я й не знаю, то підем по колу, бо я душний. Людство виховує нас в установці, що як додік, то обов'язково страшний бідний, тупий і так далі, але життя працює інакше і психотип Патріка не дуже й рідко зустрічається. Не вірите? А назвіть мені відмінності цього героя та анекдотичних "нових рузгіх" під опис яких підпадає і наше жлобьйо? Хіба що в тому що ті не ховають від себе що для них найвища цінність - то оцінка інших. О, ще показово шо цей даун, в цілому, вбиває (або маняфантазує) лиш тих хто пизди йому дати не здатний, навіть гіпотетично. Теж прямо таки класична умова для копророзвитку. Якщо б його історія будувалась на синіх бійках на ножах з таким же бидлом як він, я б навіть десь респектнув. Короче, хрррртьфу. Попуск+конч+ретард+не вийшов з пубертату+піздатий стиль одягу Грайтеся з іншими "літєралі мі" персонажами. Беріть там Тайлера чи Таксиста, не знаю, набагато більш цікаві, дійсно незалежні та чогось варті у власних історіях. П.С. Або активніше читаєте, або раптовий секс вночі

Про полонених азоців. Частина Друга. Про правильне відношення обивал до пасіонаріїв, вплив на настрої один одного, висновок та тупі запитання про полонених . Нашо я так душно завів тему у історичну пам'ять? А бо суспільство шо мало розуміє її значення вкрай швидко може втратити і розуміння того нахуй пам'ятати вчорашній день. І крути верти таким народом як хочеш хоч свій хоч чужий. І там або чудо, або, знову при потрібних факторах, піднесення народу силами й розумом його найкращих та просто гідних представників з додаванням співчуття і хоч якоюсь допомогою обивателів. Українська ідентичність через пасіонаріїв, навіть як дивитись на неї лиш в історичному розрізі, відкидаючи патріотизм, то схожа на птаха-фенікс. Хуй приб'єш. От тільки так може бути далеко не завжди. Бо якщо найактивніша частина населення буде бачити лиш як її наче й приймають, але не дуже то їх діяльністю та подальшею долею цікавляться, то вона може почати зменшуватись не лише через війни, економіку та інше. Бо не всі будуть готові зберігати запал та передевати далі свою справу, чи формуватись такими з нуля. І їх абсолютно можна зрозуміти. Бо все гостріше можуть почати думати "а нахуй я це роблю, якщо більшості наче похуй?" І ой ахуй нам всім буде якщо частка активного населення та/або її мотивація скоротиться настільки що не вистачить на виживання чи адекватне існування народу. Тому то й треба нам (обивалам та обивалам+) не тільки зменшувати кількість та бажання нести їм всяку хуйню та їбсти їм голови, а не полінитись пам'ятати їх дії та героїзм. Живих і мертвих. Вільних та полонених. Тих хто встояв і тих кого доля зламала. Якщо вже з ними поряд не йдемо, то хай хоч бачать інколи шо не всім тут на всьо срать. І хай там яка прірва між нами, через різні наші світи в головах. Хай там як штучно її не розширюють ті для кого і вони і ми - просто ресурус/небажанний елемент, а країна в нас одна. А отже інфополя наші часто пересікаються, що накладає на нас певні правила, бо вплив на їх настрій ми маємо, то суто психологія. І кейс "Азовсталі" показовий в цьому. Інколи під тематичними постами деякі пишуть такі запитання, шо годі й дивуватись чому військовим розжовувати не хочеться і настрою їм це все точно не додає. Бо дурні питання на болючу тему ще нікому не додавали. Ну а я розжую, як знаю, ті шо частіш за все бачив, може сарафаним радіо комусь і стане нарешті зрозуміло. 1) "А чому така увага Азову, а інші?" -я ніколи не бачив ніде жодного поста з підтекстом "волю азовцям, на інших похуй" -що дивного шо люди з азовської сім'ї, їх друзі та близькі кажуть перш за все про Азов? Їм під кожним постом робити список усіх підрозділів, люди з яких потрапили у полон з 24го? А ви його будете весь читати? -тому що вони вийшли з "Азовсталі" за прямим наказом влади, а отже вона має згадувати про них частіше та намагатись, як мінімум, ще підіймати цю тему на міжнародному рівні. І за сумною класикою, якщо влада робить чогось замало, то це роблять добрі люди 2) "А як цей пост їм допоможе?" -суспільний розголос працює далеко не завжди, але якби не працював взагалі ми б охуїли жити це життя х10. Що лунає з кожного утюга, то має більше шансів на позитивне вирішення ніж те на що забили бо "все одно не допоможе". -не впадлу людині зробити пост про полонених навіть якщо це крапля в морі. - в разі повернення додому, вони будуть бачити що на них не забили абсолютно всі. І це буде для них важливо. - подібне важливе не тільки для них, дивись текст вище 3) "Так депутати цей пост не побачать" - суспільний розголос рідко працює за формулою "от той чувак запостив оце, давайте може почухаємось у цьому чи нє?". Це майже завжди цілий масив запиту на певні дії, який важче/невигідніше ігнорувати якщо він великий та не гасне з часом 4) "А русня їх все одно не віддасть" -давайте тоді взагалі пред'яв на міжнародному рівні їм не кидати, хулі. Все ж сенсу те не має і жодного разу мастурбування русні механізмами дипломатії не допомагало шось здвинути з мертвої точки Такі діла. А загалом, активним громадянам слід менше через себе пропускати подібне. Бо людство буває і таке.

Про полонених Азову. Частина перша. А точніше про те, чому важливо за них говорити, про те як працює пам'ять і нашо вона треба перш за все тобі. Згадався мені один діалог після обміну полоненими під баром з одним козаком. Настільки не пам'ятаю шо аж не знаю чи з він з азовської родини, але от зовнішньо типово військовий правий. І якось там так діалог повернувся шо я кажу мов настрій в мене добрий, бо он поміняли хлопців. Він мені на те з сумним обличчям мовив щось по типу "А ти зате знаєш скільки ще в полоні. Дохуя". Я на те відповів шо звісно пам'ятаю за них, просто радію шо хоч частина до близьких повернулась. Сам собі ще подумав шо ну очевидно ж шо пам'ятати треба, а не після одного обміну забути. Але от суть така шо ніхуя не очевидно що я там думаю людині шо мене не знає, тому сказати це йому було важливо і він правий що зробив це. Я тоді був трохи необ'єктивно роздутої позитивної думки про оточуючих (не сумую за тим відчуттям, бо зараз моя повага до власного етносу більш щира через більшу об'єктивність) Думав, шо ну раз я, той хто набагато ближче до карікатурного хохла аніж до пасіонарія, пам'ятаю про подібне, то й переважна більшість навкруги теж. А от потім зрозумів, що воно може бути і не так всьо харашо. Я амбасадор думки, шо на їбалі не писано в людини що вона пам'ятає/думає чи навпаки, тому судити по статті "похуїзм" людей не слід до спілкування з ними, але й донесення/нагадування хай тисячу разів очевидного, але важливого, має бути завжди. Хто ще може покращити потрібне розуміння - то частина з них покращить, кому вже нема куди - лишнім не буде. Кому похуй - ну на тих і похуй, але їх кількість буде природньо меншати через особливості впливу інфополя на психіку. Тому за полонених слід не тільки пам'ятати, але й говорити. Бо пам'ять без слів до ближнього жити буде кволо та скоріш за все недовго у загальному розрізі населення. І хто все ще не згоден з цим висновком, задайте собі питання, наприклад в історичному контексті, а чи пам'ятали б національно-визвольні війни минулого якби за них говорили та писали у рази менше? Звісно пам'ятали б. От тільки полудохла була б така пам'ять, часто із запізненням, викривлена більшістю через відсутність нагадуваннь і, відповідно, позитивний вплив у неї був би слабкий. Шось формату "а цейво та шось чув наче Хмельницький це отой шо з Байдою там німців бив, але їх сінтенельці зрадили та продали англійцям". Гумористично перебільшив шоб трошки менш душно вам було, але уявіть кількість хоч малої користі що така людина несе оточуючим, а отже і собі, бо часто це працює нерозривно, але довгостроково. Дай Бог може там чудом буде нормальна чи ахуєна людина, буває і таке і не те щоб прям рідко, бачив сам. Але набагато частіше розуміння хай інколи бісячого, але взаємовигідного для себе та нащадків співіснування з оточуючими береться з поваги (якщо вже прям не любиться) до власного народу або тільки його окремих найкращих представників (так теж можна). А це все береться хай не з ідеальної пам'яті по днях коли і шо було, а хоч з загального адекватного розуміння картини шляху країни та її основних рушійних сил. Бо розум людини складається з тисяч дрібних уривків інформації то тут,то там. І правильної, потенційно корисної інформації має бути не тільки багато, але й не вчасно. Бо нема в голові абсолютної пустоти, там де порожньо, то заб'ється чим завгодно. І все вже буде по іншому. А от на власному прикладі, а хуй його знає, може якби було менше в глибокому дитинстві мені ситуацій коли наприклад вчителька історії нам розповідає за Крути, а з нас пиздюків-східняків пів класу хуїє, бо по тєлєку совковославське кіно, а тут на тобі, яка інформація. То може зараз через десятки років робив би я з корисного людям і від свого малого менше, бо свого часу думав про менш важливе. І текст оцей, хуй би такий ж по якості був, якби от тоді хлопець просто не сказав очевидне тому кому і так очевидно. Тому йому заочно дякую. Правильні слова та нагадування майже ніколи не зайві.

ТА Я НЕ ЗАКИДУВАВ КАНАЛ, АРІІІІ та все в мене добре, шо ви надумали там. Я ж кажу, постинг буде через Степана, я йому скидую статті, він постить і усьо, далі цього мені укртг зараз не цікавий і нахуй нє нужен Мали б вже звикнути до періодичних пропаж з радару Я можу з жінками не спілкуватись місяцями, не пити, не дивитись на дерева, ні з ким майже не спілкуватись, але забивати на канал я не планую поки Обирай далі теми, яка більше набере ту першою і пишу: 1) чінім голівоньку одинарським колективним розумом 2) чінім резервним відкатом психіки 3) чому Патрік Бетмен (чи як його) з Американського Психопату насправді попуск 4) Чим людський розум схожий на сир?

П.С. Ні, перший коментатор, я за такою системою давно не живу, стаття не про це взагалі. Тема оверсінку то вже тричі переварене лайно на каналі. Я не про боротьбу з ним, а про штучне створення дрібної хуйні заради більш гармонічного сприйняття життя, а не власної голови. Надалі зі зв'язку тєряюсь, аккаунт полурандомним рішенням видалено, всі питання будуть в пустоту, пп не існує, на все похую, постинг йде через акк мовчазного другого адміна

Прийняття хаосу Не знаю в кого як складається життя, але часто мені інколи слід лиш прокинутись, як життя підкидає смішних та не дуже ситуацій та пісюнів. Промовчу шо часто вони наслідок моїх дій. Давно звик, от тільки подумав, а шо робить тим хто ще ні? В кого частіше епізоди дереалізуючих думок "єбать, я шо у хуйовій комедії живу?" Тому презентую (але не рекомендую, хаха) вам черговий метод єблана. Щоб поменше грузитись станом "нє понял" треба ще більше "нє понял". Мене рятує саме це. Справа в тому що з дитинства нас вчать структуризувати все. Бо порядок - чистий та красівий, майже як адмін. Стандартна тема еволюції, бо якщо люди на похуй будуть дивитись на хаос, то він зжере нас усіх. Однак, далеко не завжди ми можемо щось змінити, а інколи мозок просто перегрівається від постійного "ІДІ ПАД СТРУЮ МОЙСЯ БЛЯТЬ" нечистим сутностям буття. Я зробив наступне. Ще давно, але сформував це лиш нещодавно. Свідомо перестав відповідати за частину своїх думок та дій у дрібницях. Все менше задаюсь питанням "а нахуй я це зробив/подумав?" Адже якщо світ хаотичний, то схуялі я маю надлишково ліпити якісь форми з чогось неважливого? А може я хочу хуйні аби було? Я не підстрікаю порушувати закон або спалювати власну хату чи типу того, то все емоційна хуйня і вам не зайде якщо ви старше 16 років та не маєте затримки у розвитку. Вистачить дрібниць. Перестав речі у невідповідні місця, вдягнись як єблан, користуйся абсолютно іншою від звичної мовою тіла на добу. Та вигадати багато чого можна. Щось лайтове, те що не поставить життя у ризик. Так психіка сформує просту установку - ти повністю відповідаєш сутності життя та світу. Ти теж робиш якусь хуйню. Ти і є частина хуйні. До речі, це допомагає структуризувати потрібне. Бо якщо ви ніколи не мали беземоційних (!) бажаннь почати вити та танцювати серед вулиці, не хотіли раптово сказати якусь хуйню чи кинути стілець у вікно на роботі, то ви психопат, я вас боюсь. Але нашо душити потяг до хаотичного, коли можна скинути його безпечно та зарядитись енергією? І плавить менше якщо якесь гімно треба розгрести. Також можна і у думках бавитись (наприклад, на годину мислити як людина зовсім інших переконаннь), але отут обережно, бо можна ніхуйово заблукати в самому собі. Якщо прийняти хаос все ще не вдається та проблеми з дереалізацією, то заспокою всіх вас. Ніхуя з існуючого не потребує нашого прийняття. Воно все одно буде, все одно світ буде обертатись саме так, а отже і лізти у марічкосвіти, де типу все в житті структурованне та має очевидну для вас логіку - не має сенсу, як не крути той хуй. Не бачу потреби розписувати детальніше, насру у центр сприйняття власних слів вам тоді. Найкращим завершенням статті вважаю зізнання в тому шо я на днях бачив сон де намагався виїбати дракона. Не якусь фурійобську скотину людиноподібну, а такого от ну дракона. Потім ще якусь шахту копав. Я не став задавати питання чому своїй підсвідомості. Мені було похуй.

✨ЗБИРАЄМО 500К АЗОВУ✨ Можете мене ненавидіти, нерозуміти чи що завгодно, але я майже свідомо з сумарною аудиторією в 6 тисяч людей збираюся закрити банку на пів ляма, щоб у Азову, який потом та кровʼю довів свою відданість Україні, зʼявилися ці хамві. Також, окрім цього всього, я хочу дати машині імʼя Гампа. Артур був військовослужбовцем славетного полку Азов та загинув в бою в Маріуполі 2 березня 2022 року. Посмертно нагороджений званням Героя України. Відчайдушний воїн, молодий ідеаліст, який мав би творити Україну майбутнього, найвірніший на світі друг, найкращий син та брат – все це ти і я робитиму все від мене залежне, аби пам’ять про тебе жила в кожному клаптику земної матерії, до якої я тільки можу дотягнутися. Для цього збору ми вишкребли вже зовсім все, що було в наших воювацьких закромах: • РПГ-30 «Крюк» • патчі • книга Д. Донцова «Революція нації» • смішна інсталяція з 10 фублями • комікс Консула • макет 60мм міни (рожевий від мене з подпіссю💅🏻) • гільзи і всяка така тєма І ще багато всякої всячини, яка кожного дня до закриття збору буде розігруватися на каналі. Також ви можете запропонувати нам лоти від себе, буду вдячна. ‼️ОСНОВНА ЦІЛЬ МОЄЇ БАНКИ 500к (станом на зараз є 277к) 🔗Посилання на монобаночку https://send.monobank.ua/jar/7XiTri5nzz 💳 Номер картки баночки 5375 4112 1577 5771 ПОСТ ДЛЯ ПОШИРЕННЯ В ІНСТІ