S.E.Book
Copyright: @SEAdm1n Вакансии: @infosec_work Сотрудничество - @SEAdm1n Обратная связь. Вопросы, предложения, пожелания, жалобы - @Social_Engineering_bot РКН: https://vk.cc/cN3VGo
Показати більше📈 Аналітичний огляд Telegram-каналу S.E.Book
Канал S.E.Book (@s_e_book) у мовному сегменті Російська є активним учасником. На даний момент спільнота об'єднує 23 249 підписників, посідаючи 5 782 місце в категорії Технології та додатки та 28 589 місце у регіоні Росія.
📊 Показники аудиторії та динаміка
З моменту свого створення невідомо, проект продемонстрував стрімке зростання, зібравши аудиторію у 23 249 підписників.
За останніми даними від 27 червня, 2026, канал демонструє стабільну активність. Хоча за останні 30 днів спостерігається зміна кількості учасників на -70, а за останні 24 години на 0, загальне охоплення залишається високим.
- Статус верифікації: Не верифікований
- Рівень залученості (ER): Середній показник залученості аудиторії становить 6.75%. Протягом перших 24 годин після публікації контент зазвичай збирає 3.62% реакцій від загальної кількості підписників.
- Охоплення публікацій: В середньому кожен допис отримує 1 571 переглядів. Протягом першої доби публікація в середньому набирає 841 переглядів.
- Реакції та взаємодія: Аудиторія активно підтримує контент: середня кількість реакцій на один пост – 0.
- Тематичні інтереси: Контент зосереджений навколо ключових тем, таких як linux, microsoft, kubernetes, интерфейс, api.
📝 Опис та контентна політика
Автор описує ресурс як майданчик для висловлення суб'єктивної думки:
“Copyright: @SEAdm1n
Вакансии: @infosec_work
Сотрудничество - @SEAdm1n
Обратная связь. Вопросы, предложения, пожелания, жалобы - @Social_Engineering_bot
РКН: https://vk.cc/cN3VGo”
Завдяки високій частоті оновлень (останні дані отримано 28 червня, 2026), канал підтримує актуальність та високий рівень охоплення публікацій. Аналітика показує, що аудиторія активно взаємодіє з контентом, що робить його важливою точкою впливу в категорії Технології та додатки.
rn вместо rm (подробнее вот тут). После службы в армии в 1990 году ребята взяли курс обучения по C и программированию Unix, что включало в себя изучение архитектуры ядра Unix. Ларс и Линус также заинтересовались и изучили устройства ядра других ОС, таких как QNX и Plan 9.
• В январе 1991 года Линус купил свой первый ПК и сутками зависал в Prince of Persia, а позже приобрёл ОС MINIX, потому что с университета привык к Unix и хотел установить на домашнем компьютере похожую систему.
• Когда Линус наконец прошёл игру, он начал изучать ассемблер и в качестве эксперимента реализовал программу с многозадачностью. Затем начал понемногу писать ядро, добавляя функцию за функцией. Например, однажды он случайно запустил HDD вместо модема, так что в загрузочный сектор записалась инструкция ATDT с номером университетской BBS — после этого Линус прописал в ядре права доступа к файлам. Так и шёл процесс. Постепенно появлялась и другая функциональность. Во время рождественских каникул 1991 года после сессии Линус реализовал виртуальную память, и т. д.
• Ядро Linux было написано студентами под сильным влиянием Unix. В августе 1991 года Линус впервые упомянул о своём проекте в эхоконференции comp.os.minix. Первоначально система называлась Freax. В 1992 году вышел первый дистрибутив Softlanding Linux System (SLS), а также под Linux была портирована система X11, что сильно повлияло на популярность Linux.
• Когда Линус программировал на рабочем ПК, его раздражала медлительность машины — и он потратил целый день, чтобы переписать на ассемблере парсер командной строки в ядре (потом его переписали обратно на С). А потом Линус несколько дней играл в Quake, выдавая это за стресс-тест управления памятью ядра.
• Так или иначе, но разработчики Linux изначально ориентировались на производительность, они писали на С и ассемблере, и в общем это была цельная, мощная концепция. Наверное, в этом одно из отличий с ядром Windows NT, над которым работают тысячи программистов в корпорации Microsoft, не имея единого видения.
• Весной 1994 года работа над ядром Linux была в основном закончена, так что Ларс организовал торжественную презентацию Linux 1.0 с приглашением прессы:
➡ https://youtu.be/qaDpjlFpbfo
• На презентации 30 марта 1994 года Линус Торвальдс пошутил, что коммерческая лицензия на Unix стоит так дорого, что проще написать собственную операционную систему.
#LinuxCell Broadcast и одно через SMS. В итоге платформу для оповещений отключили, а инцидент расследуют сотрудники правоохранительных органов.
• Вся соль в том, что систему "взломал" обычный школьник. Он нашел логин и пароль от одной из учетных записей в слитых базах и просто зашел в систему. Сотрудники не меняли пароли много лет, а двухфакторная авторизация отсутствовала. Единственное, с чем пришлось столкнуться при входе, так это капча: система предложила решить пример 2+2, после чего был выполнен вход на платформу.
• Тот случай, когда получить доступ в систему так же просто, как и решить 2+2.
➡ Источник.
• P.S. В некоторых СМИ и Telegram-каналах пишут о том, что "хакер" записал видео работы в системе с помощью CapCut, где показал, как рассылает оповещения. Пишут, что он забыл убрать id при записи видео спалив аккаунт и засветив лицо. Так вот, эта информация не подтверждена. На данный момент неизвестно, фейк это или нет.
#Новости
Вже доступно! Дослідження Telegram за 2025 — головні інсайти року 
