Marxism and history

#ru #history

1 січня в Маріуполі народився Валерій Олексійович Босенко (1927–2007). Це видатний український філософ-марксист, який присвятив своє життя розвитку матеріалістичної діалектики та філософії педагогіки. Закінчив філософський факультет КНУ ім. Шевченка, де пройшов шлях від асистента до професора. Босенко також запровадив метод студентських гуртків для колективного навчання, який користується популярністю і сьогодні. Співпрацював з Евальдом Ільєнковим та Левом Науменко. Основні праці: До питання про діалектику взаємовідношення «вибуху» і «стрибка» в процесі руху. К., 1961; Диалектика и логика научного познания. Москва, 1966 (співавтор); Диалектика как теория развития. К., 1966; Актуальные проблемы диалектического материализма. К., 1983; Воспитать воспитателя: Над чем не работают и о чем не спорят философы. К., 1990; Всеобщая теория развития. К., 2001.

"Early Soviet Yerevan Between Armenian Futurism and Post-Persian Nostalgia" #en #history #lecture Dr. David Leupold is a research fellow at Leibniz-Zentrum Moderner Orient Berlin and principal investigator of the research project “Relicts of the Future? Life and Afterlife of the Socialist City in Central Asia and the Southern Caucasus” funded by the German Research Association (DFG). Leupold was a 2018-2019 Manoogian Postdoctoral Fellow in the University of Michigan Department of Sociology and holds a doctoral degree from the Humboldt-Universität zu Berlin.

«Коммунисты в Сирии ориентировались на образованную прослойку»: активист Абу Хаджар о революции, падении Асада и ошибках левых Свержение режима Асада довольно упрощенно интерпретируется в России и на Западе. Одни считают, что падение диктатуры открывает путь к демократическим переменам. Другие уверены, что приход к власти исламистов, доминирующих в сирийской оппозиции, едва ли приведет к равноправию. Третьи отмечают, что свержение Асада было выгодно Западу и Израилю, поскольку главными союзниками Сирии были Россия и Иран. Тимур Ларин поговорил для «Сентября» с коммунистическим активистом Мохаммадом Абу Хаджаром, участвовавшим в революции в Сирии в 2011-2012 годах, о социально-экономических корнях революции и ошибках левых сил, о поводах для радости от падения Асада и поверхностном понимании антиимпериализма, а также об отношении левых к религии и исламизму. https://september.media/ru/articles/syrian-communist-ru

⛏️ «Страйкувати ми вчилися не по книжках!» Кращого методу захисту прав працівниць і працівників, аніж обʼєднуватися у профспілки, досі не вигадали. А наочне підтвердження цього ви можете знайти в новому сюжеті проєкту «Ось бачиш!» про незалежну профспілку гірників Кривого Рогу. У відео ви познайомитися з членами та членкинями профспілки, дізнаєтеся про історію криворізького протестного руху та про те, як виявляється робітнича солідарність і підтримка в умовах воєнного стану. Тож запрошуємо до перегляду репортажу і закликаємо ділитися досвідом, який може стати прикладом для інших регіонів України.

Алексей Кожевников "Научная революция и деколонизация" (запись доклада) #ru #history #lecture Научная революция стала спорным понятием в академических кругах. Термин этот в единственном числе долгое время был общеупотребительным и обозначал процесс возникновения науки Нового Времени в Европе 16-17 веков. Но он также часто употреблялся в контекстах подчеркивавших и обосновывавших превосходство «западной цивилизации» над другими культурами в эпоху колониального господства. Сейчас от него призывают отказаться совсем или радикально переосмыслить. В докладе я рассмотрю социальные условия первичной глобализации и колонизации сделавших возможным фундаментальный переворот в научной картине мира, как, намного позже, возникло само понятие о научной революции, почему оно стало популярным и как впоследствии эволюционировало, существенно меняя значения и смыслы.

A Tale of Two Nationalisms: story of Shulgin/Shulhin family #en #history #podcasts Nationalists are not born. They are made. But how? That journey is far trickier. Fabian Baumann’s award-winning book, Dynasty Divided: A Family History of Russian and Ukrainian Nationalism, traces how one family in 19th-century Ukraine split into opposing branches–one embracing Ukrainian nationalism and the other Russian imperial nationalism. Shulgin/Shulhin family story shows how national identities form through the microcosms of family, private spaces, intellectual circles, and intentional choices rather than predetermined ethnicity. The Eurasian Knot asked Baumann to take us through the Shulgin/Shulhin family, their efforts to craft opposing nationalist identities, and how exile after the Russian Revolution led both branches to craft nationalist narratives of their experiences. The Shulgin/Shulhin story may be a century old. But their journey into Ukrainian and Russian nationalism has inescapable implications for us today. Guest: Fabian Baumann is a research associate at Heidelberg University working on the history of nationalism and empire in Ukraine, Russia, and East Central Europe.

Незабаром Різдво і знову спекуляції навколо "Щедрика" і вбивства Леонтовича. Коментар українського історика Андрія Здорова: "Зараз серед українських дослідників, а слідом за ними йдуть і західні - як от Тімоті Снайдер, найбільш популярною є версія про те, що автора "Щедрика" та інших музичних творів славетного українського композитора Миколу Леонтовича було вбито більшовиками. На доказ цього наводять рапорт начальнкиа Гайсинської повітової міліції від 6 лютого 1921 р. про те, що в селі Марківка "агент уездного ЧК Грищенко" вбив сина священника Миколу Леонтовича, а після цього втікав та відстрілювався від совітської міліції та навіть поранив одного з міліціонерів. Тут звісно виникає багато запитань: навіщо було агентові всесильної "більшовицької таємної поліції" відстрілюватися від більшовицької ж міліції, якщо він міг просто показати свій мандат чи інші документи? Навіщо було тому самому "агенту ЧК" грабувати родину Леонтовичів, забирати в них гроші, золоті та срібні речі? Далі в тому самому рапорті наведено випадки убивств, вчинених іншими бандитами на території того самого повіту. Чи не логічніше вважати Грищенка таким само бандитом, що прикривався підробленим мандатом ЧК або таким, що проник у лави ЧК? Чи були у більшовиків мотиви для вбивства Леонтовича? Жодних переконливих мотивів досі ніхто не навів. Микола Леонтович співробітничав із більшовиками із 1919 року, коли став членом Музичного комітету при Народному комісаріаті освіти УСРР і комісаром державної хорової капели. Тому після захоплення Києва денікінцями його навіть розшукували білогвардійські офіцери. Продовжилася ця співпраця із радяснькою владою і в 1920-1921 роках. Не дивно що 19 листопада 1921 року Рада Народних Комісарів Української СРР прийняла постанову про вшанування пам'яті Миколи Леонтовича " з огляду на особливі заслуги перед працюючим людом України", його родина отримала гарантії від реквізицій та одноразову допомогу в розмірі три мільйони карбованців. Вже в лютому 1921 року був створений Музичний комітет по вшануванню пам"яті Миколи Леонтовича, перетворений згодом на товариство його імені. Твори його видавали в радянській Україні щонайменше вісім разів окремими виданнями. Це все справді схоже на ворога більшовизму й комунізму?"

Сергей Алымов - Второй марксизм: история сборника «Проблемы истории докапиталистических обществ» в письмах и документах В статье рассматривается история сборника «Проблемы истории докапиталистических обществ», который задумывался как серия, однако был опубликован только один выпуск. Автор показывает, как в связи с публикацией этого сборника вокруг его главного редактора Л.В. Даниловой сложилась сеть неформальных контактов и переписки, сплотившая ученых разных специальностей, интересовавшихся первобытностью. Делается вывод о том, что эта группа является примером «второго марксизма» в СССР, то есть группы гуманитариев-шестидесятников, стремившихся переосмыслить марксистское понимание истории при помощи критического прочтения трудов Маркса и Энгельса, новых данных науки и ревизии сталинской версии исторического материализма. https://www.nlobooks.ru/upload/iblock/963/4qfallgb1a8kt1k5klpg83x3bvgn9cdt/Alymov-189-NLO.pdf

#ru #history #article

"Наукові зустрічі / Scientific meetings": Алексей Кожевников "Научная революция и деколонизация" 17.12.2024 20:00 (Kyiv) / 19:00 CET/13:00 EST // Alexey Kozhevnikov "Scientific Revolution and Decolonization" December 17, 2024 8:00 PM (Kyiv)/7:00 PM CET/1:00 PM EST #lecture #history #ru Регистрация Наш спикер: к.ф.-м.н., проф. Алексей Кожевников, профессор кафедры истории Университета Британской Колумбии, г. Ванкувер, Канада. Сферы профессиональных интересов: советская, российская и евразийская история; наука, общество и культура; история современной науки, особенно точных наук; международная ядерная история и холодная война. Научная революция стала спорным понятием в академических кругах. Термин этот в единственном числе долгое время был общеупотребительным и обозначал процесс возникновения науки Нового Времени в Европе 16-17 веков. Но он также часто употреблялся в контекстах подчеркивавших и обосновывавших превосходство «западной цивилизации» над другими культурами в эпоху колониального господства. Сейчас от него призывают отказаться совсем или радикально переосмыслить. В докладе я рассмотрю социальные условия первичной глобализации и колонизации сделавших возможным фундаментальный переворот в научной картине мира, как, намного позже, возникло само понятие о научной революции, почему оно стало популярным и как впоследствии эволюционировало, существенно меняя значения и смыслы. ФОРМАТ - онлайн в Zoom. Участь безкоштовна. Youtube-канал Лекторію

⛏️ «Страйкувати ми вчилися не по книжках!» Кращого методу захисту прав працівниць і працівників, аніж обʼєднуватися у профспілки, досі не вигадали. А наочне підтвердження цього ви можете знайти в новому сюжеті проєкту «Ось бачиш!» про незалежну профспілку гірників Кривого Рогу. У відео ви познайомитися з членами та членкинями профспілки, дізнаєтеся про історію криворізького протестного руху та про те, як виявляється робітнича солідарність і підтримка в умовах воєнного стану. Тож запрошуємо до перегляду репортажу і закликаємо ділитися досвідом, який може стати прикладом для інших регіонів України.

A video on workers´ struggles in the "life-long city"

# "Наукові зустрічі / Scientific meetings": Алексей Кожевников "Научная революция и деколонизация" 17 грудня 2024 20:00 (Kyiv)/19:00 CET/13:00 EST // Alexey Kozhevnikov "Scientific Revolution and Decolonization" December 17, 2024 8:00 PM (Kyiv)/7:00 PM CET/1:00 PM EST Регистрация: [](https://bit.ly/410EW2r?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTAAAR2iaD-PD7qXBcyyKSvxO2CXrBs3iuyiz2kc-Dmc9v1BcX-gk_cUNgZQmcQ_aem_xgS4qKJRZGXa3DbpVQ5jJA) Наш спикер: к.ф.-м.н., проф. Алексей Кожевников, профессор кафедры истории Университета Британской Колумбии, г. Ванкувер, Канада. Сферы профессиональных интересов: советская, российская и евразийская история; наука, общество и культура; история современной науки, особенно точных наук; международная ядерная история и холодная война. Научная революция стала спорным понятием в академических кругах. Термин этот в единственном числе долгое время был общеупотребительным и обозначал процесс возникновения науки Нового Времени в Европе 16-17 веков. Но он также часто употреблялся в контекстах подчеркивавших и обосновывавших превосходство «западной цивилизации» над другими культурами в эпоху колониального господства. Сейчас от него призывают отказаться совсем или радикально переосмыслить. В докладе я рассмотрю социальные условия первичной глобализации и колонизации сделавших возможным фундаментальный переворот в научной картине мира, как, намного позже, возникло само понятие о научной революции, почему оно стало популярным и как впоследствии эволюционировало, существенно меняя значения и смыслы. ФОРМАТ - онлайн в Zoom. Участь безкоштовна. - Youtube-канал Лекторію: [https://www.youtube.com/@scientificmeetings](https://www.youtube.com/@scientificmeetings?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTAAAR2IXJ7WcUt6HrHoxWp4To_vO827a8hmKthSqgNm7jHekwFohTDEZV1zzyc_aem_1jHEtu-oqiAPgCL1zxZqPw)

I haven't written in a while. We are doing with guys cinema club about Soviet non-Russian “poetic cinema”. The guys found a just beautiful (aesthetically and substantively) Moldovan movie about toxic masculinity by Emil Loteanu. Red Meadows/Красные поляны/Poienile roșii (1966) #ru #md #film To save their herds from the heat and the sun, which has scorched the pastures, the shepherds of a Moldovan collective farm decide to move them to a fertile but hard-to-access place on the faraway lush meadows of the Dniester. They are followed by Andrei, a city journalist who came to the collective farm on a newspaper assignment, and Ioanna, the beautiful young daughter of Ilutse's grandfather. на русском in Romanian/Moldovan hdrezka Unfortunately the quality of the digitization desires better, hopefully someone will take care of it someday.

«Одним з найголовніших правил формування теорії є послідовність — у сенсі відсутности суперечностей між уже відомими та похідними твердженнями теорії. За аналоґією, правилом застосування теорії буде послідовність тверджень і дій. Власною філософією, власною критичною теорією треба жити. Практичні дії мають провадитися, виходячи з того, що теоретичні твердження є істинними. Тільки-но стане очевистим, що це вже неможливо (бо теоретичні твердження врешті-решт виявилися хибними й оманливими), теорію потрібно переглянути й зробити з неї загальні висновки або відкинути». #ua #theory #article Міхайло Марковіч. Розум і історична практика (1978)

Stuart Hall: Race the Floating Signifier (1997) #en #lecture #theory Arguing against the biological interpretation of racial difference, Hall asks us to pay close attention to the cultural processes by which the visible differences of appearance come to stand for natural or biological properties of human beings. Drawing upon the work of writers such as Frantz Fanon, he shows how race is a "discursive construct" and, because its meaning is never fixed, can be described as a "floating signifier." Stuart Hall was a Jamaican-born British Marxist sociologist, cultural theorist and political activist. Hall, along with Richard Hoggart and Raymond Williams, was one of the founding figures of the school of thought that is now known as British Cultural Studies or The Birmingham School of Cultural Studies Stuart Hall offers an accessible and clarifying analysis of the social construction of race and racial difference. He explores how variations in people's appearances come to be mistaken for essential differences. He traces how these misinterpretations function both to express and to reproduce dominant power relations. And he argues for more rigorous engagements with identity, representation, and contingency capable of acknowledging and respecting difference without essentializing it. An ideal introduction to how cultural studies intervenes in debates about race, representation, identity, and power.

The digital platform “Wer ist Walter?” gathers 100 stories about resistance against fascism, occupation and collaboration in Europe during World War II. The focus is on 4 countries that represent different regions and historical and political contexts within Europe: France as occupied and collaborating country in western Europe, Germany as the country that attacked and occupied most of Europe, within which resistance activities also developed, and Bosnia and Herzegovina and Croatia in southeastern Europe, as parts of the Yugoslav space and more specifically of the collaborating Independent State of Croatia 1941-1945. The focus on the Yugoslav space is especially important to us, because the resistance was here particularly strong and because the (post-)Yugoslav space is often forgotten or neglected in discussions about European history and memories. #history #en #fr #b/h/s Selected stories: The forgotten Roma Partisan unit Woman in Struggle: Women’s Antifascist Newspapers in Croatia Resistance and antiracism