Приходько про Польщу

Рівень довіри до президента Кароля Навроцького різко зріс і досяг найвищого показника за всю історію опитувань. Як показує нове дослідження IBRiS для Onet, президенту довіряють 54,8% поляків. Це на 8,4% більше, ніж місяць тому. Не довіряють Навроцькому 39,3% опитаних. На другому місці — віцепрем’єр-міністр і міністр закордонних справ Радослав Сікорський, якому довіряють 42,6% поляків. Не довіряють йому 51% респондентів. Трійку лідерів замикає прем’єр-міністр Дональд Туск, якому довіряють 38,1% поляків. Водночас 57,6% громадян не довіряють главі уряду. Через скандал навколо варшавської лікарні Рафал Тшасковський втратив понад 5% довіри.

Ярослав Качинський вирішив повернути Орден Ярослава Мудрого Україні. Як аргументував лідер «Права і справедливості», це жест лояльності до президента Кароля Навроцького та вираз його ставлення до українських еліт. Партія ПіС переживає чи не найскладніший період за останні десять років і втрачає підтримку виборців. Електорат перепливає до радикальніших сил — «Конфедерації» Ментцена і Босака та «Конфедерації польської корони» Брауна. У партії вирішили загострити риторику, щоб і зупинити відплив виборців, і повернути частину втраченого електорату. Звідси й зимове рішення Качинського призначити Пшемислава Чарнека лідером виборчої кампанії до парламенту. Звідси й щораз радикальніші заяви та дії політиків ПіС. І це та сама партія, яка була при владі, коли почалося повномасштабне вторгнення Росії. Саме політики цієї політсили ухвалювали ключові рішення щодо підтримки України — від повного відкриття кордонів до передачі військової техніки та тиску на західних союзників у питанні передачі Leopard та Patriot. Що цікаво, свіжий звіт Res Futura показує, що рішення Качинського зустрілося переважно з критикою в соцмережах. Позитивно цей жест оцінили 20% користувачів, негативно — 80%. Чому так? Качинський опинився під критикою з двох сторін. З одного боку — проукраїнських і ліберальних середовищ. Качинський підтримував Майдан, їздив до Києва в березні 2022 року, коли російські війська стояли під столицею, і схвалював рішення про масштабну допомогу Україні. Критики представляють повернення ордена як суто електоральний жест, покликаний повернути виборців, які перейшли до радикальніших сил. З іншого боку — його критикують прихильники обох «Конфедерацій». І це теж важливий момент. Україна сьогодні є заручником не лише польської поляризації, а й конкуренції всередині самого право-консервативного табору. Там триває змагання за те, хто радикальніший. Націоналістичні та антиукраїнські середовища незадоволені рішенням Качинського. За аналізом Res Futura, вони вважають цей жест запізнілим та недостатнім.

Провела перемовини з Прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском. Відзначила високий рівень підготовки та організації Конференції з відновлення України. Ця Конференція з відновлення України проходить особливо результативно та демонструє значний інтерес польського бізнесу до участі у відновленні та розвитку України. Обговорили поглиблення співпраці в енергетичній сфері, взаємодію між українським Нафтогазом та польським Orlen, перспективи реалізації спільних проєктів. Україна і Польща мають сьогодні багато спільних тем, спільних викликів і спільних інтересів. Працюємо разом над конструктивними рішеннями та подальшим зміцненням нашого стратегічного партнерства.

Сьогодні з’явилися результати опитування про те, чи бачать поляки Україну в Євросоюзі. Дослідження провів Інститут ринкових і соціальних досліджень IBRiS на замовлення Radio ZET. У респондентів запитали: «Чи повинна, на вашу думку, Україна вступити до Європейського Союзу?» 🔺 Однозначно так — 8,4% 🔺 Скоріше так — 26,9% 🔺 Скоріше ні — 27,4% 🔺 Однозначно ні — 32,3% 🔺 Не знаю / важко сказати — 5% Тобто 59,7% опитаних висловилися проти вступу України до ЄС. Майбутнє членство України в Євросоюзі підтримують 35,3% респондентів. На тлі останніх рішень і емоцій у цих результатах немає нічого несподіваного. Ще декілька місяців тому вступ України до ЄС підтримували 68,9% громадян Польщі. Саме на вплив суспільних настроїв і їхні наслідки для подальшої політики звертали увагу експерти, коли суперечка між країнами почала загострюватися. Звісно, це не означає, що нинішній тренд неможливо змінити. Але останні рішення й емоції у майбутньому можуть звузити простір саме для тих польських політиків, які виступають за підтримку України.

Бачу, що вчора українськими телеграм-каналами полетіла інформація, нібито в Польщі закликають готуватися до війни з Україною і що Варшаві треба домовлятися з РФ. Це шерять із посиланням на так зване видання Myśl Polska. Класичний приклад російської дезінформаційної кампанії, якій охоче підіграли окремі українські тг-канали. Myśl Polska — це, умовно кажучи, портал рівня «украина ру», який поширює антиукраїнські та проросійські наративи, публікував тексти Дугіна, не має жодного впливу на громадську думку й загалом на польський медійний простір. Ще до початку повномасштабної війни це «видання» просувала російська пропагандистська агенція Sputnik. Портал потрапив до списку державної комісії з розслідування російських впливів як ресурс, що поширює кремлівську пропаганду. Завдання цієї кампанії очевидне — посилити ворожнечу на тлі нинішнього польсько-українського напруження, подати маргінальну думку як таку, що нібито масово поширюється в Польщі, і налаштувати вороже українську громадськість проти польської. Одні й ті самі граблі.

У Ґданську стартувала Конференція з відновлення України. Очікується участь представників зі 100 держав, міжнародних фінансових інституцій та бізнесу. За словами прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска, під час конференції планують підписати близько 200 угод і домовленостей між українськими та міжнародними партнерами. Запрошую слідкувати за текстовою трансляцією українською мовою.

Реакція з президентського палацу.

Тепер офіційно. Президент Володимир Зеленський не поїде до Ґданська. Українську делегацію на Конференції з відновлення України очолить прем'єр-міністерка Юлія Свириденко, передає Slawa.

Напруження у польсько-українських відносинах. Головне на цей момент 🔺 З'являються різні сигнали, що нібито Зеленський не приїде до Ґданська, а українську делегацію очолюватиме Юлія Свириденко. Наразі жодної офіційної інформації немає, а польське МЗС не отримувало повідомлень про зміни у складі делегації. 🔺 RMF24 з посиланням на джерела пише, що нині тривають переговори з представниками України, а також доопрацьовуються остаточний графік і програма конференції за участю Володимира Зеленського. 🔺 Посольство США в Києві занепокоєне ескалацією напруженості у польсько-українських відносинах. Як неофіційно з'ясувало видання Wirtualna Polska, відповідний сигнал надійшов до Офісу президента України. 🔺 У розмовах із польськими та українськими колегами помітне різне сприйняття того, хто насправді загострює цю ситуацію. Кожна сторона вважає, що відповідальність лежить на іншій. Цю позицію добре видно і в обговореннях у соцмережах. Однак пошуки винного не сприяють деескалації та лише заганяють усіх у глухий кут. Зараз варто зосередитися на тому, що можна зробити, аби уникнути подальшого загострення. 🔺 Лунають голоси про потребу залучення країни-посередника для врегулювання спору між Польщею та Україною. 🔺 Конференція з відбудови України є урядовим проєктом, тому будь-яке фіаско, пов'язане з її проведенням, б'є насамперед по уряду Туска, який у нинішній суперечці намагається деескалювати емоції і не поглибити спір. 🔺 Банально, але варто підкреслити: єдиним переможцем у цьому спорі буде Росія. Оскільки ботоферми активно працюють по обидва боки кордону, публічні срачі лише полегшують їм роботу та підживлюють взаємну ворожість.

Як і рішення Зеленського, так і рішення Навроцького продиктовані насамперед внутрішньополітичними мотивами, але кожна зі сторін виходить із цієї ситуації зі своїми втратами у зовнішній політиці. Рішення Навроцького значною мірою консолідувало українців. Це те, про що писав раніше, — існування двох різних реальностей. Війна об’єднує українське суспільство навколо держави та її президента. Це видно не лише із солідарного жесту президентів України, зокрема Петра Порошенка, а й із реакції в соцмережах. Якщо в Польщі критика рішення Навроцького становить близько 26% контенту, то в українському інтернеті, за даними Res Futura, підтримка відправки ордена Зеленським сягає 99,5%. Але найрепрезентативнішими тут, звісно, будуть результати опитувань, які невдовзі з’являться. Найважливіше, що співпраця і підтримка у сфері безпеки продовжується. Через Ясьонку й надалі надходить допомога, польський уряд оплачує Starlink, ремонтується військова техніка, реалізуються десятки інших проєктів, які виникли після 2022 року. Однак у довгостроковій перспективі від нинішнього напруження втратять обидві країни. Нині обидва суспільства певною мірою стали заручниками власних емоцій після 2022 року, які породили надто високі очікування одне від одного, а тому нині — значну фрустрацію. Зараз увага прикута до конференції з відбудови України в Ґданську. Після останніх подій участь Зеленського залишається під питанням. Завтра стане зрозуміло, хто представлятиме Україну.

Свіже дослідження центру Res Futura настроїв у соцмережах. Повний звіт тут: https://ordernawrockizelenski200626.netlify.app/

Президент Кароль Навроцький вирішив позбавити президента України Володимира Зеленського Ордена Білого Орла. Щоб рішення набуло чинності треба ще контрпідпис прем'єр-міністра. «Я хочу наголосити, що це рішення не спрямоване проти українського народу. Воно не змінює стратегічного напрямку польської політики безпеки. Ми підтримували і продовжуємо підтримувати Україну, бо знаємо, що російська агресія становить загрозу для Польщі та всієї Європи», — сказав Навроцький. Польський президент наголосив, що Польща не погодиться на прославляння тих, хто вбивав беззахисних польських мирних жителів. «Об’єднана Європа була побудована на відмові від тоталітаризмів і культу насильства. Ці принципи мають діяти для всіх. Тим, хто цього не розуміє, не може бути місця в Європейському Союзі. І Польща точно цього не допустить», — заявив Навроцький.

Спікер Сейму Влодзімєж Чажастий та віцеспікерка Сенату Маґдалєна Бєят зустрілися з 16-річним Артемом та його родиною. У травні хлопця жорстоко побили в центрі Варшави. Це вже друга зустріч політиків з Артемом та його родиною, цього разу — в Сеймі. «Незалежно від того, якими є суспільні настрої — більш чи менш прихильними до українців, — такі речі, як побиття вашого сина, потрібно висвітлювати та засуджувати. Такі ситуації не мають права траплятися, а якщо вже сталися, то повинні отримати однозначне засудження», — сказав Чажастий. Як пише пресслужба Сейму, Артем розповів, що після побиття почувається значно краще та вже повернувся до школи. Хлопець отримав юридичну та психологічну допомогу.

У Польщі розгорівся один із найгучніших скандалів останніх років. Лікар варшавської Південної лікарні Давід Кацпшик минулого року заробив 1,6 млн злотих (понад 430 тис. доларів). Крім того, відділення екстреної медичної допомоги (SOR), яке він очолював, приймало без черги політиків правлячої «Громадянської коаліції». Про заробітки 28-річного лікаря стало відомо з його декларації, поданої як депутатом однієї з районних рад Варшави від «Громадянської коаліції». Медіа з'ясували, що у 2025 році Кацпшик відпрацював 3976 годин, що в середньому становить 331 годину на місяць, або близько 16 годин на день після вирахування вихідних. Водночас портал Zero повідомляв, що в робочий час медик з'являвся в ефірах телебачення та брав участь у засіданнях районної ради. Цікаво й те, що з декларації випливає: за такого навантаження він працював ще у трьох інших лікарнях. Експерти також звертають увагу, що Кацпшик очолив відділення екстреної медичної допомоги, не пройшовши процедури здобуття лікарської спеціалізації. На тлі скандалу в понеділок медик вийшов із «Громадянської коаліції», у середу лікарня розірвала з ним контракт, а вчора він склав мандат депутата районної ради Урсуса. Також лікар повернув лікарні частину виплачених йому коштів — близько пів мільйона злотих. Мер Варшави Рафал Тшасковський розпустив правління лікарні. Наразі там тривають перевірки, а справою вже займається прокуратура. Інша, ще більш чутлива для суспільства сторона скандалу — привілейований доступ політиків до відділення екстреної медичної допомоги. У той час, коли пацієнти змушені чекати в SOR по кілька годин, політики та їхні близькі, за даними порталу Zero, могли розраховувати на позачергове обслуговування, широкий спектр обстежень і комфортні умови очікування у спеціальній VIP-кімнаті. Наразі офіційно невідомо, хто саме з представників коаліції користувався такими привілеями, але йдеться як про депутатів парламенту, так і про членів уряду, включно з особами міністерського рівня. Опоненти Дональда Туска роками представляли його політичний табір як еліт з Варшави, які живуть в інших умовах, ніж пересічні громадяни, та користуються особливими привілеями. І тут з'являється скандал, який вкладається в цей стереотип. Ця історія може мати серйозні політичні наслідки для коаліції. Адже більшість виборців на власній шкірі знають, що таке багатогодинне очікування у відділенні екстреної допомоги. І коли з'ясовується, що хтось із влади мав доступ до системи поза чергою, це викликає особливе обурення. Кацпшик уже не працює в лікарні та не є депутатом районної ради. Але, судячи з суспільних настроїв і дискусій, цього недостатньо.

Віцеспікер польського Сейму Пьотр Згожельський.

Поліція затримала чоловіка, якого підозрюють у причетності до вбивства російського художника.

Двох громадян Білорусі, яких раніше затримали у справі про вбивство російського художника, звільнили. Вони не причетні до злочину. Прокуратура розглядає кілька версій, але поки що не оприлюднює їх. Правоохоронці припускають, що вбивця, можливо, досі перебуває в Польщі. За словами прем'єра Дональда Туска, наявні обставини вказують на можливий політичний характер убивства. Він додав, що Польща знала про погрози на адресу росіянина, а польські служби пропонували йому охорону, але він відмовився.

Сьогодні у Варшаві Польща та Німеччина підпишуть нову угоду у військовій сфері. У документі йдеться про спільні навчання, військову мобільність, розвиток логістичної інфраструктури, співпрацю в Балтійському морі, кібербезпеку та космічний простір. Німці були готові підписати ширший договір із гарантіями безпеки — подібний до тих, які Польща уклала з Францією минулого року та з Великою Британією цього року. Однак уряди вирішили обмежитися угодою на рівні міністрів оборони, адже були побоювання, що договір, який вимагав би ратифікації президента, Кароль Навроцький міг би заблокувати. Зрештою, не секрет, яке ставлення до Німеччини має партія «Право і Справедливість». Тут варто звернути увагу і на вчорашні події у Німеччині. Під час спроби встановити хрест у Берліні біля пам’ятника полякам, убитим під час Другої світової війни, німецька поліція затримала членів польської праворадикальної організації «Рух захисту кордонів». Німецькі правоохоронці запропонували польським активістам провести акцію в парку поблизу пам'ятника. У якийсь момент між активістами та поліцією спалахнула сутичка. Німці закували в кайданки польських діячів, зокрема і відомого праворадикального активіста Роберта Бонкєвіча. Під час сутички поляки скандували: «Гестапо! Гестапо!» Усю ситуацію з місця подій наживо висвітлював один із найпопулярніших у Польщі телеканалів — право-консервативний TV Republika, який ідеологічно близький до «Права і Справедливості». Ввечері прихильники цього медіа, діячі «Руху захисту кордонів» та політики ПіС організували протест біля посольства Німеччини у Варшаві. Головний редактор телеканалу Томаш Сакєвіч написав на Х, що якщо міністр оборони Косіняк-Камиш підпише щось із німцями, то він сподівається, що після зміни влади той «до кінця життя не вийде з в’язниці».

Декілька місяців тому під час нашої розмови польський історик Бартек Ґайос звернув увагу на те, що українці та поляки живуть у різних реальностях. Поляки не можуть уявити, як це — жити в умовах війни. Українці вже забули, що таке мир. Чим більше я спостерігаю за нинішнім напруженням між Польщею та Україною, тим більше переконуюся, що це один із найважливіших факторів, який впливає на сприйняття відносин та рішень політиків по обидва боки кордону. Але потрібен компроміс, він потрібен обом державам. Розмірковую більше про це у тексті. Запрашам. https://slawa.tv/93839517/tret-rishennya-dlya-navrotskogo-ta-zelenskogo-kompromis-potriben-i-polshchi-i-ukrani