Пишу, читаю, Катя

Прекрасний вихідний день = приступила до другої writing session ✨ За першу впродовж дня написала небагато ~ 600 слів, бо підібралася до теми, що вимагає експертності, якої в мене поки що 10% 😅 (я її обережно переступлю) Загалом, нарешті від себе відчепилася. Ярина круто назвала перший варіант рукопису — нульовою чернеткою. Тому я знімаю з себе маску недо_архітектора і продовжую бути садівницею 🥕 Так, таблички/фігма/дошка з записами нікуди не зникають, але: • прописую тільки основні наскрізні ідеї та закінчення арок — мої головні орієнтири • знаю переломні моменти в актах • маю набір супер епізодничних моментів і цього мені достатньо, щоб писати. Щоб давати персонажам можливість мене дивувати. Я ніколи не знаю, що цікавого підкине мозок, бо навмисно сідати й продумувати сюжет до дрібниць не можу. Головна робота, як вже показав досвід, у мене починається після нульової чернетки. От там створюються поблочники з прискіпливими — чому-яким чином-яка мета-Катя, нашо це тут — питаннями до всього написаного. Брудні чернетки — для мене основне полотно роботи. Але треба і її писати, тому піду💀

Після виступу Лелеки, на якому не дихала вся країна, так спокійно і добре на душі 🥹

Оскільки багато хто вже читав «Землю» покажу вам найціннішу чашку в моїй колекції 🤭

Що вам сказати, як воно звісно вау! 🤩 Холод, море, револьвери, піратські кораблі і всі персонажі — поганці. Давайте вже 🤌🏼 Тут ще гляньте сторінку авторки, вона таку класну естетику підбирає під свою книгу.

Май шейла 🥹 Вам точно припаде цей текст до холодної душі 🤭

ПО «ЗЕМЛІ МОЛОДИХ» НАМАЛЮВАЛИ ПЕРШИЙ АРТ 😭 ▶️ Художниця ◀️ Я не думала, що це станеться так швидко, і що це взагалі станеться, але… Пішла радіти і всім показувати далі 🥹 Кольоровий варіант — в Інстаграм ✨

Дочитала книгу вчора, а прокинулася — і знову думаю про неї.

Ти ніколи не осягнеш, як сильно хочеш жити, доки не почнеш тонути.

Я обожнюю гарні тексти, невимовно ціную силу слова, особливо, коли ним можна огорнути дуже багато проблем та подати читачеві прямо до серця. «Сонцекрес» Ясі Білак — роман про силу встояти під патріархальним тиском, не зігнути коліна, заздалегідь виділити собі місце для маневру кинджалом. Неймовірно продумане ведення сторітелу, де перша глава замикає останню; прописаність світу з людьми-вужами, їхнім устроєм та взаємодіями з довколишнім світом. «Сонцекрес» — історія про те, що, на жаль, було, подекуди є і, маю надію, скоро зникне. Коли я побачила перелік тригерів на початку, то подумала: ну, в багатьох книга вони є, але… Але ні, зважайте на тригери, бо історія настільки темна, що чорніє в очах. Ви будете чекати на імʼя головної героїні. І що скажу: ну, чекайте.

І ось настав день, коли вони готують свою єдину доньку до сватання - бо, може, саме вона стане тією, хто вдихне життя у вмираючий світ... або ж поховає його остаточно.

Подеколи чоловічі персонажі тут розуміють, що щось не так у їхніх вчинках. Але разом із тим усвідомлюють, що це не виправдання 👌 Текст сповнений тезисів, що змушують підгорати:

— А я, як мати, хочу для неї простого жіночого щастя, щоб вона стала справжньою жінкою, мала чоловіка, могла його доглядати та піклуватися про нього.

Але героїня на таке подумки закочує очі і ми разом із нею. Проблиски гумору тут настільки виважені та вчасні, а діалоги грамотно складені — і цей тандем продавав мені книгу щоразу під час читання ще більше.

— Сестру, на жаль, не можу, — серйозно відповів Млад. — Ми втратили її. Хлопець розгубився: — Втратили? Як це? — Суницею подавилася, таке горе. — Мені дуже жаль...

💔 Книга читається на одному болісному подиху 💔 Я знала, що читатиму її, коли вперше побачила обкладинку. Не читала анотації, просто була певна, що історія відгукнеться. А потім ще й доля (організатори КК) розмістили наші палатки (Видавництва та Уроборос) через одну поряд. Тому я купила, підписала, прочитала, і буду ходити з нею по хатах, питаючи «чи чули ви щось за Сонцекрес»? ✨

Гарно крапають відгуки та оцінки ✨

Женя зробила вибір за мене «щожчитатидалі» 👀 Поки що відходжу від «Сонцекресу», буде відгук, але знайте: я розтрощена, а думки в голові не вміщаються 😶 Хотіла сьогодні пописати, але всередині надто прекрасний/болісний вакуум 💔

Просто зайшла до подруги в Книголенд, так от: ✨ першу книгу мені продало коротке: Для восьмирічної Бели її родина — увесь світ. Є матуся, татко і бабуся Рут. Але є також інша матуся, зловісна істота, яка щодня запитує її: «Пустиш мене у своє серце?» ✨ а друга — для поточного рукопису 👀

За дні Книжкової країни я ого-го скільки разів чула: «А першої частини Променів вже нема?..🥺» ‼️Тому у вас є шанс виграти повну дилогію «Промені Аласі» та допомогти Алісі зі збором‼️ Деталі тут ⬇️ https://t.me/cupwithfleas/1244 Баночка ⬇️ https://send.monobank.ua/jar/3WZaSj6kvn

Моя рятівниця @KateSchilpp підказала мені, що коментарі в тг-каналах, виявляється, треба ще й увімкнути. Бог свідок, сама я б дійшла до думки «а чого це мені ніхто нічого не пише?» десь за тиждень. Підозрюю, це канонічна подія для кожної людини, яка вперше створює телеграм-канал 🤝

Яся, авторка неймовірного «Сонцекресу», який я сьогодні планую дочитати 🥹 теж тепер має тг-канал! (ходіть:)

Єврофани: пісня/виступ/співак від Чехії — 🙏 вайби майбутнього Теодора з «Сонце воду сушить» У мене стався hear me out 💔

🤌🤌🤌

ЙБН БЛД РСН. Отут можна задонатити антишахедному батальйону А тут допоміжна банка для збору ППО А це збір для морпіхів

Те, що я періодично (=постійно) відкладаю — це розбирання рандомних нотаток 😶 а їх знову близько ста (хто підсунув?) «І тому дитина хлюп».

Поки в Чернівцях щось бахкає, вирішила поділитися першими враженнями про відгуки ✍ Моя книга вийшла три тижні тому, вже є вдосталь оцінок у Goodreads/Rork, кожного дня мені пишуть відгуки у приватні 🥹 Супер негативних чи по полицях критичних відгуків ще не було 🙂 ПРОТЕ є декілька «всьо супер, але», і в «але» виділяють два пункти чомусь таак обережно 🫂 ніби це щось погане 🤍 А для мене це два жирні плюси! 🫦 1. Мова: за неї є декілька коментарів, що текст складний і вимагає місцями перечитування. Так 🥹 Це більше про те, які тексти я сама люблю читати і як люблю гратися словами. Хочеться ними окреслити як можна більше 🤍 Виникла ідея ще для допису «як не закурчавити текст» бо іноді тягне кудись не туди 👀 2. Недостатньо лінії кохання — йеееес! Бо історія не про це. Коли в світ почне виходити моя дилогія, я вам сильно підморгну, бо саме там будуть почуття, які намагатимуться продратися крізь реінкарнації (та не все так просто теж). Загалом я невимовно втішена, наскільки багато людей відчули всееее, що я закладала в історію 😭 Просто прийшла порадіти кількості відгуків, бо книгу читають і вона не проходить повз, і пішла писати далі, бо нарешті в голові настоялося 🤍

Побачила мем і згадала, що вночі окреслила одну з проблематик «Сонце воду сушить», і це — ціна перекладення відповідальності та постійного пошуку винних 👀 Коли наскрізні ідеї зʼявляються одразу, то дуже кайфово вже від початку їх вести за руцю по тексту 👽

Неймовірна Аліса неймовірними словами окреслила свій досвід читання «Землі молодих» 🥹 💔 https://t.me/cupwithfleas/1231