Щоденник читачки Насті

🥁 Отже! "Молитву за Овена Міні" отримує номер 176 , @Andrii19811891. "Кореспондентку" отримує номер 52, @Mamval999. Вітаємо обох! ✨ Я напишу вам в особисті повідомлення, очікуйте 🙌. Дякуємо всім за участь 🙏

🥁 Отже! ▶️"Молитву за Овена Міні" отримує номер 176, @Andrii19811891. ▶️"Кореспондентку" отримує номер , . Вітаємо обох! ✨ Я напишу вам в особисті повідомлення, очікуйте 🙌. Дякуємо всім за участь 🙏

Апдейт 👆. Сьогодні не зможу визначити переможців, бо з 17 до пізнього вечора буду не в мережі через особисті обставини. Тому чекайте на результати завтра о 09.30 🙌. Дякую за розуміння 😘.

Сьогодні о 18.00 закінчується розіграш 💫. Після цього я залучаю рандомайзер і ми дізнаємося, хто ж отримав "Молитву за Овена Міні", а хто - "Кореспондентку" 🌚.

🤗 Сьогодні хочу розказати вам про канал Вадим читає, з яким ми проводимо спільний розіграш ⬆️. ▶️ Вперше я Вадима побачила на ютубі декілька місяців тому, і тепер дивлюсь його відео під приготування сніданку. Що мені подобається в його відео: ▶️ Вибір книжок 👀. Затишне фентезі, сімейні саги, триллери і романи на квір-тематику. Все це мені теж до вподоби. ▶️ Натхненний настрій ☺️. Якось так вміє Вадим розказати про прочитане, що хочеться ті книги одразу й замовити 😅. ▶️ Щирість і невимушеність. От слухаєш Вадима і ніби сидиш з ним на кухні чаюєш 😅. Цікаво і не нагружає. Нуль скандалів і пліток (для цього я завжди можу сходити в Threads 🤭), натомість - 100% якісного книжкового контенту. Коротше, раджу 🙌. ▶️ Ютуб-канал 💎 Телеграм-канал

Нагадую про розіграш! Разом з Вадимом з каналу Вадим читає розігруємо дві книги. Буде два переможці 😊.

Ось так, наприклад, можна себе заспокоювати, коли дивишся на гори непрочитаних книг в шафі 😅

Ситуація: подивилась, надихнулась, купила 🙈. Фільм такого рівня епічності, як "Одіссея", я давно не дивилась. А музика, як завжди у Нолана, створює весь настрій. "Одіссею" я вирішила почитати, щоб зрозуміти, як все було "насправді" в поемі. До того в дитинстві читала лише стислий виклад. А тут фанати Гомера нарікають на купу змін, які вніс Нолан в історію, тож мені стало цікаво. Ну і не буду приховувати, що я люблю епічні твори, а це - мати всіх епічних творів: база, ґрунт, основа для більшості сучасних сюжетів і найперша в літературі "подорож героя". P.S. На другій картинці момент, за який критикують Одіссею: так як події відбуваються в бронзову добу, ось як мали виглядати обладунки 😅. Нуу, я в такому разі на боці недостовірності.

#розіграш Ми з Вадимом з каналу Вадим читає розігруємо "Молитву за Овена Міні" Джона Ірвінга і "Кореспондентку" Вірджинії Еванс. Ці дві книги для нас серед найкращих прочитаних книжок в 2026 році. Тож нам захотілось подарувати вам по новенькому примірничку ☺️. Буде два переможці! Кожен отримає одну з цих двох книг 🙌. Умови: 📎підписка на Вадим читає та Щоденник читачки Насті ✨Написати в коментарях до цього допису в каналі Щоденник читачки Насті порядковий номер, один учасник - один номер. ✨Проявити активність на обох каналах. ✨Поділитись дописом з людиною, якій також було б цікаво взяти участь. ✨Умови будуть перевірятись. Доставка лише по території України☝🏼 ⏱️Результати о 18:00 у наступну суботу, 1 серпня. Хай щастить!

Дочитала ☺️. Ще вчора думала про недоліки книги для себе: 📺що чула більшість історій з подкастів "Асиметрія", "Палає", і інтерв'ю; 📺що вперто намагалась відокремити особистість Емми від головної героїні Віри Дорош, через що для мене Віра була таким собі Джекіллом/Гайдом: де я впізнавала реальні події, це Емма (Джекілл), де ні - Віра (Гайд). Але зрештою сьогодні я перестала аналізувати і зізналась собі, що мені збіса сподобалось! І читати про залаштунки українських каналів, і розвиток героїні, і тема, і гумор. Книга про травму, її прийняття, проживання, і зцілення. Дуже терапевтична. 🖤 А ще тут є slow-burn романтична лінія, саме така, як я люблю. Раджу вам цю книгу, якщо ви дивились всі інтерв'ю з Еммою. Раджу вам, якщо не дивились нічого з нею 🙌. P.S. Розвиток персонажа тітки Анжели - це просто розйоб 😅

Так само, як купувати книжки, я люблю їх дарувати, донатити, віддавати. Нуу, майже так само 🤭. Сьогодні підгледіла на каналі Післямова паблішерки, що Роменська центральна міська бібліотека потребує книжок. Тож підготувала декілька на відправку. І вас закликаю 🙌. 👉Ось на що чекають в бібліотеці:

Найпопулярнішими жанрами для користувачів є класика та детективи, любовні романи, книги з психології та саморозвитку, а також фантастика і фентезі, сучасні романи, науково-популярні видання.

Уся детальна інформація в оригінальному дописі. Там є і про бібліотеку, і куди відправляти. Що скажете? Підкинете трохи книжок? 👀. Заодно звільниться трохи місця на полицях 😜. Діліться, що будете відправляти 😊.

💔 Вчора вночі постраждав склад видавництва Книголав. Знищено 250 тисяч книжок.. Як завжди, підтримати видавництво можна, замовивши у них книжки. 🪷Від себе хочу порадити "Пам'яті": Дуже щемкий, ніжний квір-роман про кохання двох хлопців, випускників приватного коледжу, під час Першої світової. Про розвиток їхніх почуттів і стосунків, коли спочатку один, а потім і другий іде на війну. Книга входить в мій персональний топ 2025 року. Сподіваюсь, видавництво якнайшвидше відновиться 🙏. Пишіть в коментарях, чи плануєте щось у них замовити 👀.

канал про книжки іноді має бути не про книжки

Зараз у всіх книжкових каналах. Підтримую, хоч і не змогла бути на мітингу

🤔 Перечитала я тільки що свій попередній пост, і от що подумала: я написала його виключно для людей зі своєї бульбашки, де всі знають, хто така Емма Антонюк, і про що її книжка. Решта підписників взагалі нічого можуть не зрозуміти🤦‍♂. Тож виправляюсь. Люди з моєї бульбашки, можете цей пост не читати 😁. 🔜 Емма Антонюк - колишня журналістка, а тепер блогерка і авторка ютуб-каналу "Це ніхто не буде дивитись", де вона говорить з людьми з різних сфер і задає їм комфортні і не дуже питання. Мої улюблені відео: 👉інтерв'ю з комікесою Ланою Чубахою 👉психологічний розбір серіалу Друзі 👉інтерв'ю з учасником гурту ХЗВ, Альбертом Цукренко 🔜 Книжка "До побачення, телебачення" - це роман-дорослішання, трагікомедія, де головна героїня, Віра Дорош, влаштовується в 15 років на регіональне ТБ. Я люблю дивитись серіали про новинні канали, а тут ще така можливість зазирнути за лаштунки українського ТБ 👀. Ось такий вийшов вступ із запізненням 😅. Буду намагатись не забувати його робити.

👀 Що читаю прямо зараз? Після "Ми колись жили тут" захотілось реалізму, тож взялась за дебютну книжку Емми Антонюк - "До побачення, телебачення". Поки що можу сказати от що: 📌 Це точно не відпочинкове читання. Бачу в соцмережах, що багато хто бере книгу з собою у відпустку. Так от, насилля, драми і травми там з головою, тож собі б я точно не радила її брати в поїздку. 📌 Я стараюсь, але поки так і не вийшло відділити Емму від головної героїні. Напевно, я забагато її дивлюсь, знаю більшість історій з книги, а окремі фрази Емма вживала в своїх відео. Тому Віра Дорош в моїй голові звучить, як Емма. 📌 Книга смішна! Мені подобаються окремі кумедно-абсурдні ситуації, в які потрапляє Віра/Емма. Загалом, отримую задоволення ☺️. А ви що читаєте?

🇺🇦Подивилась нове інтерв'ю Макса Щербини з Телебачення Торонто з Ілларіоном Павлюком. Якщо ви підписані на інші книжкові канали, то воно вам вже точно траплялось. Але позаяк Павлюк є моїм улюбленим українським письменником, не можу тут не написати про це відео. Основні моменти: 👉 Найдивніший випадок, коли у Ілларіона попросили автограф - під час операції у проктолога. Макс Щербина так відреагував: "А ти йому сказав "Я бачу, вас цікавить пітьма" 😅😅. 👉 Ілларіон закінчив нову книгу. Написав її за рік. Це буде наукова фантастика, за обсягом приблизно, як "Білий попел". (🥲 а я люблю книжки потовстіше 😭) 👉 Вже почав писати наступну книгу. І загалом в нього є 10-11 концепцій, які він запланував втілити в життя до 2041-го року 😳. (тим часом я: нічого не планую далі, ніж на місяць вперед) 👉 У коментарях глядачі вгадують, як називатиметься нова книга Павлюка. Мій улюблений варіант - "Книга Раміля" 😁. Наостанок додам, мені сподобався Макс Щербина як інтерв'юер: цікаві питання, невимушена атмосфера, жарти. Плюс, розмова не затягнута, раджу!

😉Хочете поламати голову і полякатися? Тоді читайте "Ми колись жили тут" Маркуса Клівера. 🧩 Ця книга - головоломка. Тут, як з фільмами Нолана: в якийсь момент я думаю, це я туплю чи Нолан перемудрив? Чи можна було зменшити кількість сюжетних поворотів, і від того історія нічого б втратила? Чи кожна сцена - шматочок пазлу? Коротенький опис:

Єва і Чарлі - молода пара, які оселяються в старому будинку в горах. Вони планують реставрувати його і вигідно продати, але одного вечора Єва впускає в будинок гостей, які не хочуть іти.. Звучить як кошмар інтроверта 😅. На наступний день Єва помічає, що в будинку замість старовинного вітража нове вікно, її партнерка пропала, а в підвалі хтось ховається. Це підвищена тривожність Єви з нею грається чи справді з гостями щось жахливо не так?

Важко розказувати далі без спойлерів, але от що вирізняє книгу: 📑 Деякі глави - це документи про старий будинок, які хтось збирає : роздруківки з форумів, розшифровка з допиту свідка, і тп. Вони додають історії вайбу тру-крайма і відповідно - моторошності. 💭Копаючись в цих документах, можна отримати приблизне уявлення, що відбувається. Принаймні, я змогла хоч щось зрозуміти.🧠 🗒Шлях роману починався з реддіту, а саме - зі спільноти r/NoSleep, де автор опублікував однойменне оповідання. Воно завірусилось, перетворилось на серіал, і зрештою стало книгою. Очікувано, є відгуки, що роман так і мав лишитись оповіданням, але тут вже кому що більше подобається. 🙇‍♂️Після прочитання роману я пішла на реддіт за порадою авторки дружнього каналу і натрапила там на r/OldHouseArchive, де читачі розшифровують підказки з документів. І виявилось, що автор створив однойменний сайт (див. скрін) і продовжує викладати нові документи, які фіксують події зі старого будинку 🌚. Шикарний хід - таким чином підтримувати інтерес до світу роману, адже у автора якраз вийшла наступна книга в цьому ж світі, але, здається, з іншими героями - The Caretaker. Буду читати і його, коли перекладуть! Вердикт: Це однозначно щось незвичне, моторошне, напружене. Раджу! Читається швидко і неможливо відкласти. 5 / ⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️ P.S. У автора ще викладені на реддіті оповідання. Я хочу читнути The man in my basement takes one step closer every week. 👀

Чергова страшна ніч.. Так дивно вранці виходити з собакою і вдихати літні запахи, бачити красивезну зелень і чути спів пташок. Ніби нас не намагаються вбити кожну ніч..

Після сьогоднішньої нічки в Києві важко думати, працювати і формулювати зв'язні речення. Тож в перервах між роботою підтримую себе читанням. Хоча, чи можна вважати читання жахів підтримкою? 🧐 Це перша книга, яку з першої сторінки я читаю з такими очима: 😳. Дуже страшно і відірватись неможливо. Вже на 330й сторінці, а почала на вихідних. Це неабияка швидкість для мене 👀. А як ви себе підтримуєте сьогодні?