Єгор Бондаренко

Завтра завершується голосування по перейменуванню ст. «Мостицька». Лідирують два можливих варіанта перейменування — Замковище та Рогозів яр. Якщо до завтра ситуація ніяк не зміниться — вийде нічия. Потім, вже голосуванням Київради буде вирішено, який з обох варіантів буде застосовано для ст. «Мостицька». Втім, як не перейменовую, а на темпи робіт та строки відкриття це ніяк не впливає.

На фото, тактильна навігація на перехресті вул. Драгоманова/вул. Кошиця (1-3) та вул. Драгоманова/вул. Анни Ахматової (4-6), яку облаштували влітку 2025, в рамках створення безбарʼєрного маршруту. Як бачимо, вона вже розвалюється. Ймовірно причина подібного дефекту — якість бетону. Можливо, ще зима цього року якось вплинула на стан тактильної плитки. Важливо зазначити, що подібні дефекти на тактильних плитах, у вигляді стирання покриття — існують вже не перший рік та мають систематичний характер. Виникає питання: в чому проблема місту прописати єдиний стандарт якості, яким мають дотримуватись виробники? Інакше, який взагалі сенс витрачати бюджетні кошти на закупівлю тактильної плитки, якщо вразі стирання вона не зможе виконувати свою функцію — допомагати людям з порушенням зору безпечно пересуватись по місту.

«А тепер з усією цією хірньою ми спробуємо злетіти» У 2020 році, берлінський транспортний оператор BVG замовила 65 9-и секційних трамваї Urbanliner, виробництва Alstom та Bombardier. Один з маршрутів, на який мали першочергово вийти нові вагони — лінія М4. Цей трамвайний маршрут перевозить близько 100 тис. людей на добу та сполучає східну околицю Берліна з центром міста. Urbanliner мають збільшити провізну здатність М4 на 25% та підвищити комфорт пасажирів. Через COVID-19, виробництво та постачання затягнулись. Хоч в результаті, перші трамваї доставили вчасно, було виявлено чимало «дитячих хвороб» та недоліків, які затягнули сертифікацію та не дали виїхати трамваям у 2025 р. Тепер, під час тестової поїздки по лінії М4 було виявлено ще один недолік — Urbanliner надто тяжкі та можуть вплинути на стан тунелю метро під пл. Alexanderplatz. Якраз на цій площі, в рамках будівництва офісної будівлі, планують провести ліквідацію просідання тунелів лінії U5, які знаходяться близько до поверхні. Однак, реконструкція тунелів не передбачала їх підсилення, для можливості проїзду тяжких трамваїв зверху. Тепер, берлінські чиновники думають, як бути далі. А коли запустять Urbanliner — питання відкрите. Фото: BVG, Tagesspiegel

⚡️Із 26 лютого в Києві поступово відновлюють роботу електротранспорту на правому березі У зв’язку з покращенням ситуації в енергосистемі та збільшенням лімітів електропостачання, "Київпастранс" починає часткове відновлення руху електротранспорту. ❕Наразі технічна можливість дозволяє відновити рух електротранспорту на правому березі столиці. 🚎Відзавтра відновлюють роботу тролейбусні маршрути: №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9К, 11, 12, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22-К, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 32, 33, 34, 35, 38, 39, 40, 40-К, 41, 42, 44, 45. 🚃Трамвайні маршрути: №№ 1, 2, 3, 11, 12, 14, 15, 16, 17, 18, 19. 🚌Також відновлюють роботу автобусних маршрутів, які тимчасово не курсували: №№ 11-Д, 35-К, 39, 75, 77, 79, 90-К, 120. 🙏Відновлення руху електротранспорту на лівому березі та маршрутів, що з’єднують обидва береги столиці, відбудеться після подальшого покращення ситуації в енергосистемі та за умови відсутності нових пошкоджень інфраструктури. Для забезпечення перевезень пасажирів на лівому березі тимчасово посилять роботу окремих автобусних маршрутів – туди переспрямують частину вивільненого рухомого складу. 🤝Фахівці транспортної галузі спільно з енергетиками працюють над якнайшвидшим відновленням повноцінної роботи громадського транспорту столиці. ℹ️Про подальші зміни повідомлятимемо додатково.

Оскільки зараз на наших вулицях утворюються величезні калюжі( навіть озера) через танення снігу — ось лайфхак від французів, як їх переходити. А якщо хтось має надувні човни — можете починати підробляти гондольєрами. Відео взято тут

6 років тому, у лютому 2020 року, видання «Економічна правда» брало інтервʼю у тодішнього першого заступника міського голови Миколи Поворозника. Сама стаття була присвячена інфраструктурним проєктам столиці, серед яких було знамените «метро на Троєщину». Тоді Поворозник говорив, що будівництво варто починати з ділянки «Вокзальна - Подільська». Далі цитата:

Спочатку розглядався варіант будівництва першої черги нової гілки метрополітену від станції метро "Тараса Шевченка" по відкритій частині до Русанівських садів. Однак наразі станція "Тараса Шевченка" завантажена відсотків на 97. Додати туди пасажиропотік з усієї Воскресенки і Троєщини неможливо. Будівництво "метро на Троєщину" потрібно починати із станції метро "Вокзальна". Спершу треба з'єднати "Вокзальну", "Лук'янівську" і "Тараса Шевченка". Після того вже не буде різниці, у який бік тягнути метро — Жулян чи Троєщини.

З точки зору логіки, будівництво саме цієї ділянки є правильним рішенням, оскільки вона є важливою для усього проекту 4-ї лінії метро. Навіть якщо по метрорівню ПВМП вирішать запустити трамвай — це не скасовує необхідність будівництва центральної ділянки 4-ї лінії метро, яка дозволить розвантажити деякі станції метро та дасть наявним пасажирам ще один маршрут до вокзалу. Якщо місто зможе якось самостійно збудувати 4 станції з Подолу до Вокзалу — тоді можна буде говорити за продовження лінії в бік Троєщини. Але як ми знаємо, міська влада вирішила піти іншим шляхом та хоче відкрити 1-у чергу з садів до прицентрової частини міста. Варто згадати про один, але важливий факт — станцію глибокого закладання останній раз у Києві будували 22 роки тому (ст. «Сирець»). За цей час, в нас розучилися будувати такі станції та для «Глибочицької» потрібно буде залучати іноземних фахівців. Крім цього, термін будівництва подібних станцій складає близько 5 роки. Тому, без держфінансування та кредитів від міжнародних установ, Київ за кошти платників податків зможе відкрити лише ділянку «Подільська - Райдужна». Втім, зараз розпочинати будівництво 4-ї гілки ніхто не буде та кредит у 1,5 млрд євро міжнародні кредитори навряд чи дадуть. Пост про трамвай по ПВМП та метро в мене є в instagram.

Анонс Протягом цього тижня, на цьому каналі вийдуть наступні дописи: •Огляд капітального Харківського шосе. Черговий щомісячний огляд змін, які відбуваються в рамках капремонту. •Що обговорювали на «Київській майстерні міста»? Останній раз, допис про майстерню міста виходив аж у серпні 2025 року. Даний формат повертається на канал та на цьому тижні вийде допис про ті питання, які обговорювались на засіданні 27 січня та 17 лютого 2026 року. Дописи про минулі засідання згодом вийдуть. На цьому все. Хочу нагадати, що дописи на регулярній основі та різні теми є на моїй сторінці в instagram, куди теж варто підписуватись.

Вчора, Дніпро отримало перший трьохсекційний трамвай К-1Т306. Всього, за кредит ЄІБ, місто отримає 5 таких трамваїв. Усі попередні роки, Дніпро закуповувало лише вживані трамваї з німецьких міст, оскільки вони коштували не дорого та є придатними для експлуатації на наявній трамвайні інфраструктурі, яка має поганий стан. Хоч в місті проводили ремонт колій, але для запуску нових вагонів потрібно проводити повноцінну реконструкцію колій. Згідно з планами за 2021 рік, Дніпро мало намір реконструювати трамвайний маршрут №19 та для нього купити новий рухомий склад. Крім цього, за кошти з держбюджету планувалось купити трамваї для Дніпра та Кривого Рогу. Однак, повномасштабне вторгнення усі ці плани відмінила. Усі 5 К-1Т306 планують пустити на маршрут №1, який курсує від Вокзалу, через центр міста, до Університету наук і технології. На маршруті, за бюджетні кошти, відремонтували колії та створили платформи. Будем сподіватись, що Дніпро надалі буде закуповувати такі трамваї. Відео та фото взято тут, тут і тут

На фото просп. Леся Курбаса, станом на 11:36. Затор утворився через стан дороги. Окрім автомобілів, в заторі стоять автобуси. Зрозуміло, що якби дорога були чиста — можливо подібного затору з Борщагівки у бік центру не було. Однак, мабуть і це не сильно врятувало б ситуацію. Зараз, оскільки електротранспорт не працює та автобусів не вистачає для всіх маршрутів, ті хто користувались громадським транспортом — пересіли на авто чи таксі, оскільки якоїсь нормальної альтернативи пересуванню по Києву зараз немає (якщо не живеш в 10 хв. від метро). Для тих людей, які завжди користуються виключно авто — додаються пересівши люди з ГТ. В результаті — усі дружно стають у затор. Звісно, у власному автомобілі затишно та тепло — з цим не посперечаєшся. Але за цей комфорт доводиться платити власним часом, який витрачаєш на затори. Втім, схоже таке становище усіх влаштовує. Тому, надавати якісь пропозиції, як можна було б поліпшити наявну ситуацію з пересуванням по місту — сенсу немає. Фото взято тут

З 1 лютого, у місті Подільськ (Одеська обл.) на 3 міські маршрути виїхали великі автобуси в рамках договору з новим перевізником — ТОВ "Подільськтранссервіс". Через дострокове припинення обслуговування маршрутів попереднім перевізником, автобуси ТОВ "Подільськтранссервіс" вийшли на 10 днів раніше та перевозили пасажирів безкоштовно з 1 по 3 лютого. Парк нового перевізника складається з 9 вживаних автобусів: 7 VDL Berkhof Ambassador 180 та 2 VDL Citea LLE-120. Відстежувати автобус та дивитись розклад пасажири можуть у міському додатку «е-Подільськ». Нагадаю, що в мене виходив допис про проблему відсутності громадського транспорту в малих, середніх містах України. Подільськ став ще одним прикладом того, що при відсутності комунального перевізника можливо організувати міські перевезення з нуля — важливо прописати чіткі умови по роботі, рухомому складу та знайдуться приватні перевізники, які будуть готові працювати. Фото, відео взято тут і тут Підписуйте на інші сторінки: Facebook | Instagram | Telegram

Голосування по перейменуванню ст. «Мостицька» — відновили. Що цікаве, попереднє голосування не було анульовано. Тобто, ті хто 26 січня встиг проголосувати в «Київ Цифровий» — ваші голоси збереглись. Станом на 15.02.2025, у голосуванні лідирує варіант перейменування станції на «Замковище». Голосування буде тривати до 27 лютого.

Варто ще згадати про Дарницько-Вишгородську лінію (ВДЛ), яка вперше та в останній раз зʼявилась на одній з версії генплана у 2013 році. Цей проект прийшов на заміну відміненої ЛЛ та ВДЛ мала пройти від Мінського масиву, через Малу Кільцеву дорогу та Дніпро, до Дарницького вокзалу. На рівні ідеї, лінія виглядає начебто непогано, оскільки нові станції охоплять щільну забудову на околицях та в прицентровій частині столиці. Крім цього, нова лінія частково б компенсувала відсутність трамваю між берегами для мешканців Русанівки, Березняків, Старої Дарниці. Але якщо починати розбирати технічну частину ВДЛ, то виникає чимало питань — особливо щодо проходження лінії через р. Дніпро. Однак, як я казав вище, про Дарницько-Вишгородську лінію з 2013 ніхто не згадує та подібні мега-проекти Києва довго залишатимуться на папері. Втім, для піару, проект ВДЛ в будь-який момент можна буде витягнути та помістити на генплан.

Проекти минулого З 1970-1980-х років до початку 2010 року, на планах розвитку Київського метрополітену зʼявлялась «Лівобережна лінія», яка мала зʼявитись по аналогії з другою гілкою. За плани 2000-х років, ділянка по Оноре де Бальзака мала тимчасово увійти до складу 4-ї гілки метро. Також, під час спорудження ст. «Позняки» були закладені два проходи для майбутньої пересадки на ст. «Проспект Миколи Бажана» Лівобережної лінії (5-6). У 2010 році, Лівобережна лінія метро зникла з генплану Києва та її замінили на лінію швидкісного трамвая (4). Причина відмови дуже проста — на лівому березі немає необхідного пасажиропотоку для окремої лінії метро. На відміну від правого берега, на лівому березі немає центрів концентрації робочих місць та ділової активності, де б працювала переважна частина мешканців лівобережжя. Крім цього, частина траси 5-ї гілки проходить вздовж залізниці, промзони та поза важливими точками лівого берега: такі як Дарницька площа. Хоча у варіанті 2005 р. лінія могла пройти через цю площу (2), але дане трасування не було затверджено. Відкриття станції швидкісного трамвая «Троєщина-2» у 2012 році — остаточно поховало проект Лівобережної лінії метро. До того ж, ганяти 5-и вагоні поїзди заради того пасажиропотоку, який відрізнятиметься від проектного — дороге задоволення. Тому, лінія швидкісного трамвая «Троєщина-Позняки», яка прийшла на заміну метро — у реалізації буде дешевою та більш доцільною. Втім, навіть цей проект відкладений на дуже, дуже далеку перспективу. Автор фото 6 — tov_tob

Якщо не знаєте, що робити з пустим кіоском на зупинці — відайте його художникам. Приблизно таким чином поступила міська влада швейцарського міста Біль. У 2010 році, приміщення кіоску на одній з зупинок був переданий місцевим художником. З того часу та по сьогоднішній день, у приміщені вішають картини та інші інсталяції. У січні цього року, художники на вікнах облаштували екрани з очима, які реагують на рух пішоходів. Якби такі очі були на кожному павільйоні у Києві, то можливо у нас люди перестали б курити та смітити на зупинках. Як вам така ідея? Відео взято тут

В 2020 році, міська влада Таллінна презентувала план розвитку громадського транспорту, за яким до 2035 року, тролейбусну систему хотіли закрити та замінити електробусами. На той момент, в столиці східного сусіда повністю закрили тролейбусну мережу та замінили на електробуси. Мабуть, звідти талліннські чиновники взяли ідею «чим замінити тролейбус». Однак, потім від ідеї ліквідації тролейбусного руху в Таллінні відмовились та вирішили провести повну модернізацію усієї інфраструктури (контактної мережі, підстанцій) та рухомого складу. Для цього, з 1 листопада 2024 року, рух тролейбусів тимчасово припинили. Одинарні та зчленовані тролейбуси Solaris, 2003-2010 р. випуску, були виставлені на продаж та їх купив Кишинів (а міг Київ). Наразі, виробником Škoda виготовляються 40 тролейбусів (у кузові марки SOR) для естонської столиці: 18 одинарних та 22 зчленованих. Усі вони матимуть автономний хід на 25 км. Початок перезапуску тролейбусної мережі заплановано на літо 2026 року. Фото взято тут

В instagram вийшов допис про Олімпійські ігри в Парижі, які відбулись у 2024 році. З точки зору організації та підготовки до змагань — це одна з незвичних Олімпіад за останні десятиліття. Посилання на допис У доповнення до цього допису, хочу розповісти ще про транспортний хаб «Saint-Denis-Pleyel», який розташований неподалік від Олімпійського селища. На сьогоднішній, через цей хаб проходить лінія електрички RER D та ній знаходиться кінцева станція 14-ї лінії метро. До 2030 року, в рамках проекту Grand Paris Express, до станції підведуть ще 3 гілки метро, одна з яких буде кільцевою та на ній будуть курсувати безпілотні потяги (2, 3). Сам транспортний хаб розрахований на пасажиропотік у 250 тис. пасажирів на добу. На глибині 27 метрів було збудовано 6 колій та кросплатформні пересадки між лініями метро. Щоб пасажирам швидко підніматись та опускатись, на станції було змонтовано 56 ескалаторів та 17 ліфтів. У облицьовані внутрішніх стін використано чимало дерева, а ескалаторні шахти дають природне світло аж вниз станції. Над залізничними коліями збудували новий пішохідний шляхопровід, на який можна потрапити йдучи повз будівлю ст. «Saint-Denis-Pleyel». Тобто у саму будівлю залізничної станції не потрібно буде заходити та це забезпечить безперешкодний транзит пішоходів. Також, перед станцією вже є велика громадський простір з деревами, які в майбутньому будуть давати більше тіні влітку. Загалом, Києву та іншим містам у світі є чого повчитись у Парижа та «Saint-Denis-Pleyel» є прикладом того, як потрібно створювати транспортний хаб.

Нещодавно знайшов документ КП «Київпастранс» під назвою «Стратегічний план розвитку 2026-2028», який був опублікований на сайті «Київаудит». Окрім опису поточного стану інфраструктури та рухомого складу, в документі є плани, які планують реалізувати до 2028 рік. Я виділив ті плани, які більш конкретно прописані: • Кожен рік будуть капітально ремонтуватись 11 трамваїв; • 3 диспетчерських пункта/станцій та 3 тягових підстанції мають пройти капітальний ремонт, реконструкцію; • У 2026 планують розпочати реставрацію споруд Київського фунікулера та капітальний ремонт Дарницького ТРЕД; • Протягом 2026-2027 році має відбутись реконструкція кінцевої зупинки трамвая «Контрактова площа»; Щодо інших планів — вони або не мають чіткого опису, або строку початку/завершення виконання. Наприклад, у завданні 3.1.1 чітко не прописано, скільки саме автобусів, тролейбусів, трамваїв потрібно купити Києву у 2026, 2027, 2028 році, щоб виконати план. Щодо ремонту трамвайних колій та створення платформ — це взагалі ніяк не прописано у стратегічному плані. Отже, увесь цей стратегічний план на 2026-2028 рік — це загальний опис того, що планує «Київпастранс» зробити протягом наступних 2-х років. Втім, не факт, що вказанні показники у плані будуть на 100% виконанні. Підписуйте на інші сторінки: Facebook | Instagram | Telegram