Збережки

Тіні минулого Великої Литви дбайливо бережуть вулиці старого Вільнюса. Обшита балтійськими вітрами Клайпеда стоїть на сторожі віковічного завіту, — «заручин Литви і моря». Символом великих мрій міжвоєнного покоління є Каунас. Місто, яке на два десятиліття стало тимчасовою столицею Литовської держави. «Загорнуте у авангардистський баугауз і дим кабаре та ресторанів», водночас тихе і задумливе місто, якраз таким його побачив художник Мстислав Добужинський (Mstislavas Dobužinskis) у 1930 році.

Селянин із Серхова на Поліссі (тепер Прилісненська сільська громада). Фото 1935 року.

Вояки Легіону УСС з сотні Андрія Мельника, 1915 рік. Сидять: Василь Кучабський, Андрій Мельник, Федь Черник.

Архистратиг Михаїл на гербі Київщини. «Царський титулярник», 1672 рік.

Молоді гуцули з Рахова на світлині 1937 року.

Продаж медових пряників у Києві, 1910 рік.

Гуцульське весілля в Жабйому. Фото Миколи Сеньковського, 1932 рік.

Дівчата у народному одязі, нашийних прикрасах та віночках із села Вонігово, що на Тячівщині, початок 1920-х років. З книги "Lidové umění Podkarpatské Rusi", 1925 рік.

— Потяни, курвій син! — Сам єси таков! Діалог рибалок, буквиця із Фролівської псалтирі XIV ст.

Поштівка видавництва «Жук». Петроград, 1917 рік.

Нагрудний знак 3-ї Київської школи прапорщиків, 1917 рік.

Мабуть, один з найкрасивіших каппенів австро-угорської армії: «Група військ генерал-полковника ерцгерцога Євгена». Тут присутня подвійна символіка — ерцгерцог Євген був магістром Німецького (Тевтонського) ордена, тому на значку є лицар і тевтонський хрест. А група діяла на Італійському фронті, тому лицар ступає за гори.

Приголомшлива техніка виконання Kappenabzeichen, присвячена автомобільним військам. Скульптор Йозеф Шпрінґер, 1916 рік.

Фото: 2000.05.05-07. IV Всеукраїнський фестиваль «Срібна підкова», Львів