Насправді

🇺🇦 ПОКРОВСЬКИЙ НАПРЯМОК СЬОГОДНІ — ОДИН ІЗ НАЙГАРЯЧІШИХ НА ФРОНТІ Як працюють українські оператори дронів 24/7? Якими безпілотниками б’ють по окупантах і як самим військовим вдається виживати під постійною загрозою ворожих БПЛА? У новому випуску «Фронту» говоримо з командиром групи спецпризначення безпілотних систем НГУ «Крила Омеги» на псевдо «Фін» — про реалії війни, дрони та боротьбу за Покровськ. 🎥 Дивіться ексклюзивне інтерв’ю просто з передової. Слава Україні! https://youtu.be/hspeWPvNGQo?si=LP_UBaXFLmzm8SVh #Покровськ #фронт #війна @naspravdi

🇺🇦🌍 Уявіть ранок, коли НАТО більше не існує. Що буде з Україною та Європою? Ще кілька років тому це звучало як політична фантастика. Сьогодні такі сценарії обговорюють аналітики, дипломати та військові експерти. НАТО — це не лише штаб-квартира в Брюсселі. Це система колективної безпеки, яка понад 75 років стримує великі війни в Європі. Але що буде, якщо одного дня ця система ослабне? Першими наслідки відчують країни східного флангу Альянсу — Польща, країни Балтії та Румунія. Саме вони найбільше залежать від механізмів колективної оборони та військової присутності США в Європі. Для України ризики будуть ще більшими. Сьогодні значна частина військової допомоги, обміну розвідданими, підготовки військових та системи стримування росії пов'язана з країнами НАТО. У разі ослаблення Альянсу перед Європою постане складне питання: хто готовий взяти на себе більшу відповідальність за безпеку континенту? Чи зможуть європейські держави самостійно компенсувати роль США? Чи вистачить політичної волі та ресурсів для такого кроку? Головний виклик для НАТО сьогодні полягає не лише у зовнішніх загрозах. Не меншою проблемою залишаються внутрішні політичні суперечки, суспільна втома від конфліктів та дискусії про те, хто має оплачувати безпеку Європи. Саме тому майбутнє Альянсу залежить не лише від військової сили, а й від довіри між союзниками. Історія неодноразово показувала: системи безпеки руйнуються не тоді, коли бракує зброї, а тоді, коли зникає готовність діяти разом. Для України це питання не теоретичне. Від стабільності НАТО багато в чому залежить безпекова архітектура всієї Європи на наступні десятиліття. #НАТО #безпека #європа @naspravdi

⛽️ У країні, яка десятиліттями називала себе «енергетичною наддержавою», бензин раптом став дефіцитом. Черги на АЗС, обмеження продажу пального та стрімке зростання цін уже охопили десятки регіонів. Що відбувається з паливним ринком росії та чому криза лише набирає обертів — дивіться у відео. https://youtu.be/ahF10ctlVhs?si=_szR8jsUMEs9E93f #бензин #паливо #криза @naspravdi

🌍 Переговори США та Ірану: чому їхні результати важливі для України У Швейцарії завершився черговий раунд переговорів між США та Іраном, який тривав приблизно 18 годин. Після зустрічі глава іранської дипломатії Аббас Арагчі заявив про досягнення попередніх домовленостей щодо низки ключових питань, зокрема можливого пом'якшення санкцій, розмороження іранських активів та відновлення повноцінного експорту іранської нафти. Якщо ці домовленості будуть реалізовані, наслідки можуть відчути далеко за межами Близького Сходу. Для України ця тема має кілька важливих вимірів. По-перше, повернення іранської нафти на світовий ринок здатне стабілізувати ціни на енергоносії та знизити економічний тиск на країни Європи. По-друге, зменшення напруженості між Вашингтоном і Тегераном потенційно дозволить США більше уваги приділяти питанням європейської безпеки та підтримки союзників. По-третє, Іран останніми роками став важливим партнером росії у військово-технічній сфері. Тому будь-які зміни у відносинах між Тегераном і Заходом можуть вплинути на ширший геополітичний баланс. Втім, поки що йдеться лише про попередні домовленості. Попереду — нові консультації та складний процес погодження остаточних рішень. Саме тому результати переговорів у Швейцарії можуть стати не просто близькосхідною новиною, а подією, яка впливатиме на безпекову та економічну ситуацію в Європі протягом наступних років. #політика #Іран #безпека @naspravdi

ДЕЗЕРТИР ТА МАРКЕТОЛОГ ГОТУВАЛИ ТЕРАКТ У КИЄВІ ТА НАМАГАЛИСЯ ВТЕКТИ ДО РОСІЇ: ЇХ ЗАТРИМАЛИ https://youtube.com/shorts/kFVX3yjoGcQ?si=lV8uL2cq60OzUzKT #СЗЧ #війна @naspravdi

‼️УВАГА! У Києві оголошено повітряну тривогу! Негайно прямуйте до найближчого укриття цивільного захисту. Мапа укриттів — https://kyivcity.gov.ua/news/shelters_map/ ⚡️⚡️⚡️ ‼️ ATTENTION! Air raid sirens in Kyiv! Please proceed to the shelters! Shelter’s map - https://kyivcity.gov.ua/news/shelters_map/ #війна @naspravdi

НІХТО НІКОЛИ ТАК НЕ ОБРАЖАВ ПОЛЬСЬКУ НАЦІЮ, ЯК ЗЕЛЕНСЬКИЙ —міністерка канцелярії президента Польщі Агнешка Єнджак https://youtube.com/shorts/U69r8QYrDW8?si=0g8LJLD1pDQT5tiz #Польща #війна @naspravdi

🇬🇧🇺🇦 Відставка Стармера: хто може очолити Велику Британію та що це означає для України? Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер оголосив про відставку після втрати підтримки значної частини Лейбористської партії. Політичний перехід може відбутися вже найближчими місяцями. Головним фаворитом на посаду нового лідера лейбористів і майбутнього прем’єра називають Енді Бернхема — колишнього мера Манчестера, який нещодавно повернувся до парламенту та вже підтвердив свою участь у боротьбі за лідерство. Для України ця новина має особливе значення. Велика Британія залишається одним із ключових союзників Києва у військовій, фінансовій та дипломатичній сферах. Саме Лондон був серед найактивніших прихильників підтримки України від початку повномасштабної війни. Поки що немає ознак того, що можлива зміна прем’єра призведе до зміни британської позиції щодо України. Проте новий уряд неминуче буде більше зосереджений на внутрішніх проблемах країни — економіці, міграції, вартості життя та реформуванні державних послуг. Для Києва головне завдання полягає не в тому, хто саме очолить уряд Великої Британії, а в тому, щоб зберегти стратегічне партнерство з новим керівництвом країни. Політики змінюються. Але інтереси держав зазвичай залишаються незмінними. #політика #геополітика @naspravdi

🏛️ Державні компанії: питання не про прізвища, а про відповідальність Дискусія навколо роботи державних компаній вкотре порушила значно ширшу проблему, ніж оцінка діяльності окремих керівників. Йдеться про те, наскільки ефективно в Україні управляються державні активи та чи відповідає система корпоративного управління інтересам суспільства. Державні підприємства належать не менеджменту, не уряду і не наглядовим радам. Їхнім власником є український народ. Саме тому громадяни мають повне право вимагати прозорості, підзвітності та економічної ефективності від усіх без винятку керівників державного сектору. Особливо актуальним це питання є під час війни, коли кожна гривня державних ресурсів оцінюється через призму оборони, соціальної справедливості та національних пріоритетів. Суспільство має право знати: ▪️ за якими критеріями визначаються винагороди керівників державних компаній; ▪️ наскільки вони відповідають результатам роботи підприємств; ▪️ як працюють наглядові ради; ▪️ чи достатнім є рівень відкритості під час ухвалення важливих рішень; ▪️ наскільки ефективно використовується державне майно. Не менш важливим є ставлення до критики. У демократичній державі суспільний контроль за діяльністю державних компаній — це не атака на керівників, а нормальна практика відповідального управління. Чим більшими є повноваження менеджменту державних підприємств, тим вищими мають бути вимоги до прозорості, професійності та відповідальності. Адже керівник державної компанії — це не власник активів, а найманий менеджер, який тимчасово управляє майном українського народу. І саме в цьому полягає головний принцип сучасної держави. #економіка #управління #політика @naspravdi

🏳️‍🌈🏛️ У Києві одночасно відбулися дві акції, які по-різному бачать майбутнє українського суспільства. Ювілейний КиївПрайд зібрав прихильників рівних прав та цивільних партнерств, а паралельно в центрі столиці пройшла хода на підтримку традиційних сімейних цінностей. Чи вдалося організаторам і правоохоронцям уникнути конфліктів? Які вимоги озвучували учасники обох акцій та як усе відбувалося насправді? 🎥 Деталі — у нашому відео . https://youtu.be/fQv3g2NPpxg?si=Igd5kdk2wUhP6lgT #Київ #репортаж #суспільство @naspravdi

🇺🇦🙏 Холмська Богородиця: ікона, яка пережила Королівство Русі, імперії та повернулася в Україну Серед українських святинь є реліквії, які пережили століття, війни та зникнення цілих держав. Однією з них є Холмська ікона Божої Матері — одна з найдавніших і найцінніших святинь, пов’язаних з історією Русі та України. У XIII столітті Холм був столицею держави короля Данила Романовича. Саме тут містився княжий двір, приймали іноземних послів і ухвалювалися рішення, які визначали долю Русі. Холмська Богородиця була головною святинею цього міста та символом духовної єдності держави. За майже вісім століть ікона пережила падіння Королівства Русі, зміну кордонів, Річ Посполиту, Російську імперію, дві світові війни та драматичні події ХХ століття. Змінювалися держави, але святиня залишалася. Для істориків вона є не лише релігійною реліквією, а й унікальним свідком багатовікової історії Центрально-Східної Європи. Окрему цінність має і мистецька сторона пам’ятки. Дослідники вважають Холмську ікону одним із найцінніших зразків середньовічного сакрального мистецтва, пов’язаних із візантійською традицією. Особливого символізму її історія набула у ХХ столітті. Попри війни та численні переміщення культурних цінностей, святиню вдалося врятувати. Сьогодні оригінал ікони зберігається у Волинському краєзнавчому музеї. Фактично головна святиня давнього Холма сьогодні перебуває в Україні. І в цьому є глибокий символізм. Холмська Богородиця нагадує, що історія Русі та України значно ширша за сучасні кордони, а культурна спадщина здатна пережити навіть найбурхливіші епохи. Вона залишається не лише святинею, а й живим зв’язком між сучасною Україною та добою Королівства Русі. #мить_історії #РусьЦеУкраїна #культура @naspravdi

⚡️ ЗБИТО/ПОДАВЛЕНО 79 ВОРОЖИХ БПЛА У ніч на 22 червня (з 18:00 21 червня) противник атакував балістичною ракетою Іскандер-М із ТОТ АР Крим, а також 88 ударними БпЛА типу Shahed (в т.ч. реактивними), Гербера, Італмас та дронами-імітаторами типу «Пародія» із напрямків: Курськ, Брянськ, Міллерово, Шаталово, Орел, Приморсько-Ахтарськ – рф, Гвардійське – ТОТ АР Крим, ТОТ Донецьк. Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України. 💥 За попередніми даними, станом на 08:30, протиповітряною обороною збито/подавлено 79 ворожих БпЛА типу Shahed, Гербера, Італмас та дрони інших типів на півночі, півдні та сході країни. Зафіксовано влучання балістичної ракети та 5 ударних БпЛА на 6 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на 9 локаціях. #війна @naspravdi

🕘 Загальнонаціональна хвилина мовчання... 🙏 Вшануймо пам’ять усіх жертв російського вторгнення в Україну... ⭐️ Дивіться і читайте нас на різних платформах: 📱 YouTube Насправді MAX • https://www.youtube.com/channel/UCPkemZgRrVE1ensStShwFdA Насправді SHOW • https://www.youtube.com/channel/UCXnXMbXeQEY9mszxW37WKAw Насправді NEWS • https://www.youtube.com/channel/UCi69Lig3qEuqtvZoN9i19KA Насправді PLUS • https://www.youtube.com/channel/UC7-NqrnM3tzN8DbNhIMR5Fg 📱 TikTok Насправді NEWS • https://www.tiktok.com/@naspravdi.news Насправді MAX • https://www.tiktok.com/@naspravdi_max Насправді SHOW • https://www.tiktok.com/@.show820 Насправді PLUS • https://www.tiktok.com/@.naspravdi.plus 📱 Facebook Насправді • https://www.facebook.com/naspravdi/ 📱 Instagram Насправді SHOW • https://www.instagram.com/naspravdi.show Насправді NEWS • https://www.instagram.com/naspravdi.news Насправді Медіа • https://www.instagram.com/naspravdi.media ⚡️⚡️ Зарядити канал ⚡️⚡️ #війна @naspravdi

#Сьогодні 22 червня 2026 року, 1580 день триває широкомасштабна #війна... 💔 @naspravdi

🇵🇱🇺🇦 «Орден майбутнього»: польські активісти відповіли на політичні суперечки навколо України Поки політики сперечаються про минуле, частина польського громадянського суспільства пропонує говорити про майбутнє. Група польських активістів оголосила про вручення Володимиру Зеленському символічної відзнаки — «Ордена майбутнього». Ініціатори наголошують, що це громадська, а не державна ініціатива. На їхню думку, складні сторінки спільної історії не повинні перекреслювати сучасне партнерство між Польщею та Україною. У своїй заяві активісти нагадують, що Україна вже четвертий рік протистоїть російській агресії, а українські військові захищають не лише власну державу, а й безпеку всього східного флангу Європи. Особливу увагу привертає сама назва нагороди. «Орден майбутнього» є символічним нагадуванням про те, що жодна країна не може будувати свою політику виключно навколо суперечок про минуле. Перед Польщею та Україною стоять спільні виклики — безпека, економічний розвиток, енергетична незалежність та стабільність у регіоні. Попри складні політичні дискусії останніх років, мільйони поляків та українців створили безпрецедентний рівень людських контактів, взаємодопомоги та співпраці. Ініціатива активістів стала нагадуванням, що відносини між народами часто виявляються міцнішими за політичні суперечки та здатні пережити будь-які періоди напруги. #Польща #політика @naspravdi

#добраніч @naspravdi

ЗВОРУШЛИВЕ ПРИВІТАННЯ З ДНЕМ БАТЬКА ВЕДУЧОЇ НАСПРАВДІ SHOW АЛЬОНИ ЗІНЧЕНКО https://youtube.com/shorts/Y06vkgoQz8U?si=WLNY6vBKaT90H4gD #батько #традиції @naspravdi

🇪🇺🇺🇦 Європа може переглянути правила для українців: чи наближаються зміни для чоловіків призовного віку? У Європі дедалі активніше обговорюють майбутнє тимчасового захисту для українців. Формально мова йде про його продовження, але паралельно зростає дискусія про те, чи повинні нинішні правила залишатися однаковими для всіх категорій громадян. У центрі уваги — чоловіки призовного віку. Поки що жодних рішень немає. Не йдеться ні про масове скасування захисту, ні про примусове повернення українців. Однак сама поява такої дискусії свідчить про зміну підходів у європейських столицях. Чому це питання виникло саме зараз? У 2022 році головним завданням було врятувати людей від війни. У 2026 році дедалі частіше говорять про інше — якою буде Україна після завершення бойових дій. Мільйони українців уже працюють, навчаються та будують життя в країнах ЄС. Водночас Україна стикається з серйозними демографічними викликами та ризиком дефіциту робочої сили після війни. Саме тому в Європі дедалі частіше звучить думка, що підтримка України — це не лише зброя та фінансова допомога, а й збереження людського потенціалу країни. Втім, ситуація значно складніша, ніж може здатися. Європейське законодавство не дозволяє обмежувати захист людей лише через їхню стать чи вік. Тому найбільш імовірним сценарієм виглядає не примусове повернення, а створення умов і стимулів для добровільного повернення українців після завершення активної фази війни. Фактично Європа починає шукати відповідь на непросте питання: як допомогти Україні відновитися після війни, не порушуючи права людей? Саме навколо цього найближчими роками можуть точитися одні з найважливіших дискусій між Києвом та європейськими столицями. #міграція @naspravdi

ЩО ДЛЯ УКРАЇНЦІВ ОЗНАЧАЄ БУТИ БАТЬКОМ? https://youtube.com/shorts/mLYlhYNKPUs?si=qFsm1givWIW_hFnM #суспільство #свято @naspravdi

🏰🇺🇦 Перемишль: княже місто, яке пережило імперії Сьогодні Перемишль для багатьох асоціюється з польсько-українським кордоном. Але його історія почалася задовго до появи сучасних держав. У XI–XII століттях Перемишль був столицею одного з найважливіших князівств Русі. Тут правила власна гілка Рюриковичів, а місто контролювало стратегічні торговельні шляхи між Центральною Європою та Причорномор’ям. Перемишль був не лише політичним, а й духовним центром. Саме тут стояв кафедральний собор Святого Івана Хрестителя — одна з головних святинь тогочасної Русі та місце поховання місцевих князів. Після входження Галичини до складу Польського королівства місто почало змінюватися. Разом із політичною владою поступово змінювався і його культурний простір. Давній руський собор було зруйновано, а княжу усипальницю втрачено. Проте історію неможливо стерти повністю. У XIX столітті Перемишль знову став одним із центрів українського національного відродження. Тут діяли українські школи, друкарні, культурні товариства та церковні установи. Саме Перемишль став одним із перших міст, де публічно виконували пісню «Ще не вмерла Україна» — задовго до того, як вона стала державним гімном. Сьогодні Перемишль належить Польщі. Але історичним фактом залишається й те, що протягом багатьох століть він був одним із ключових центрів Русі та українського культурного життя. Тому історія Перемишля — це не привід для суперечок, а нагадування про спільне минуле народів Центрально-Східної Європи. Переживши князів, королів, імперії та війни, Перемишль зберіг найцінніше — свою пам’ять. І саме тому він залишається важливою частиною історичної спадщини України. #історія #культура @naspravdi