Насправді

ЯК ВАМ? #економіка #зарплата @naspravdi

⚡️ ЗБИТО/ПОДАВЛЕНО 111 ВОРОЖИХ БПЛА У ніч на 13 серпня (з 18:00 12 серпня) противник атакував 133 ударними БпЛА типу Shahed (в т.ч. реактивними), Гербера та дронами-імітаторами типу «Пародія» із напрямків: Курськ, Орел, Міллерово, Приморсько-Ахтарськ – рф., ТОТ Донецьк, Гвардійське – ТОТ АР Крим. Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України. 💥 За попередніми даними, станом на 08:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 111 ворожих БпЛА типу Shahed, Гербера та дрони інших типів на півночі, півдні та сході країни. Зафіксовано влучання засобів повітряного нападу противника на 15 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на 16 локаціях. #війна @naspravdi

#Сьогодні 13 серпня 2026 року, 1632-й день триває широкомасштабна #війна... 💔 @naspravdi

🕘 ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА ХВИЛИНА МОВЧАННЯ... 🙏 Вшануймо пам’ять усіх жертв російського вторгнення в Україну...💔 ⭐️ Дивіться і читайте нас на різних платформах: 🌐 Наш сайт 📱 YouTube 🔻 Насправді MAX 🔻 Насправді SHOW 🔻 Насправді NEWS 🔻 Насправді PLUS 📱 TikTok ✔️ Насправді NEWS ✔️ Насправді MAX ✔️ Насправді SHOW ✔️ Насправді PLUS 📱 Facebook 🔹 Насправді 📱 Instagram 🔸 Насправді SHOW 🔸 Насправді NEWS 🔸 Насправді Медіа 🤩 Threads ✔️ Насправді Медіа ⚡️⚡️ Зарядити канал ⚡️⚡️ #війна @naspravdi

«ДЕРЖАВА У СМАРТФОНІ»: ЧОМУ ПІСЛЯ ПЕРЕЇЗДУ ДО ЄС УКРАЇНЦІ ІНОДІ НЕСПОДІВАНО ПОТРАПЛЯЮТЬ… НАЗАД У ПАПЕРОВУ ЕПОХУ #технології #цифровізація #ЄС #Європа #діаспора @naspravdi

❗️ БІЙЦІ 121-Ї БРИГАДИ ЗАЯВИЛИ ПРО КРИТИЧНІ ПРОБЛЕМИ НА ЗАПОРІЗЬКОМУ НАПРЯМКУ ТА ЗВЕРНУЛИСЯ ДО МИХАЙЛА ДРАПАТОГО Військові 121-ї бригади оприлюднили відеозвернення, у якому заявили про серйозні проблеми із забезпеченням на окремих позиціях. За словами бійців, виникають труднощі з доставкою питної води, їжі та медикаментів. Один із командирів стверджує, що його особовий склад не отримував воду та їжу до 12 діб, а через критичну нестачу води військовим доводилося пити власну сечу, щоб підтримувати організм. Також військові говорять про тривале перебування на позиціях без обіцяної ротації, проблеми зі зв’язком та знищені укриття. Вони наголошують, що не відмовляються від служби, однак просять забезпечити базові потреби та можливість безпечного виходу з позицій. Водночас у 121-й бригаді заявили, що оприлюднене відеозвернення не відображає всіх обставин ситуації. За версією командування, їжу, воду, медикаменти та інше необхідне доставляють дронами за визначеним графіком, а ротацію проведуть якнайшвидше, щойно це дозволятиме безпекова ситуація. Що саме розповіли військові та як на їхні заяви відповіло командування — дивіться у відео. https://youtu.be/aTcH3bRtrMU?si=mg7omEWgaUn2eNnI #ЗСУ #війна @naspravdi

УКРАЇНА СТАЄ ОДНИМ ІЗ ГОЛОВНИХ ПИТАНЬ МАЙБУТНІХ ВИБОРІВ В ІТАЛІЇ. І ЦЕ ТРИВОЖНИЙ СИГНАЛ ДЛЯ КИЄВА До парламентських виборів в Італії ще є час — вони очікуються у 2027 році. Але політична боротьба фактично вже розпочалася, і питання подальшої військової допомоги Україні поступово перетворюється із зовнішньополітичної теми на інструмент боротьби за італійського виборця. Розкол проходить не просто між владою та опозицією. Він виникає всередині обох головних політичних таборів. Колишній прем'єр-міністр та лідер «Руху 5 зірок» Джузеппе Конте заявляє, що його політична сила не підтримуватиме нові постачання зброї Україні. Замість цього Конте пропонує робити ставку на дипломатію та переговори. І саме тут виникає серйозна проблема для італійської опозиції. Демократична партія та «Рух 5 зірок» намагаються сформувати широку коаліцію, здатну кинути виклик Джорджі Мелоні на наступних виборах. Але домовитися про соціальну чи економічну політику виявляється простіше, ніж про Україну, НАТО та оборону. Фактично потенційна коаліція, яка хоче перемогти Мелоні, може розколотися саме через питання допомоги Києву. Але найцікавіше — проблеми існують і в таборі самої Мелоні. Прем'єрка залишається прихильницею підтримки України та намагається зберігати позицію Італії як надійного партнера ЄС і НАТО. Проте частина її союзників значно скептичніша. Зокрема, «Ліга» традиційно займає обережнішу позицію щодо військової допомоги Україні та збільшення оборонних витрат. Тобто виникає незвичайна політична конфігурація. Частина лівих виступає проти подальшого озброєння України, частина правих — також. І саме це може стати серйозною проблемою для Києва. Протягом кількох років підтримка України в Європі значною мірою розглядалася як питання безпеки самого континенту. Тепер ситуація поступово змінюється. Якщо політик бачить, що обіцянка скоротити постачання зброї або військові витрати може принести додаткові голоси, українське питання неминуче стає частиною внутрішньої виборчої боротьби. І це потенційно небезпечніше, ніж поява одного відверто проросійського політика. Тому що йдеться вже не про окремі прізвища. Йдеться про зміну політичної логіки. Україна ризикує перетворитися з питання європейської безпеки на предмет торгу між партіями: 🔻хто запропонує більше соціальних витрат; 🔻хто менше витрачатиме на оборону; 🔻хто швидше пообіцяє «закінчити війну переговорами»; 🔻і хто переконає виборця, що проблеми всередині країни важливіші за допомогу Києву. Саме тому за майбутніми виборами в Італії Україні варто стежити особливо уважно. Головне питання вже не в тому, переможе Мелоні чи опозиція. Набагато важливіше інше. Чи залишиться підтримка України частиною стратегічного курсу Італії — незалежно від того, хто перебуває при владі — чи перетвориться на звичайний передвиборчий товар. Якщо другий сценарій стане нормою не лише для Італії, а й для інших європейських країн, для Києва це буде значно серйознішим викликом, ніж будь-яка окрема заява Конте, Сальвіні чи іншого європейського політика. Джузеппе Конте підтвердив, що «Рух 5 зірок» продовжить виступати проти нових пакетів озброєнь для України, тоді як розбіжності щодо України й оборонної політики ускладнюють формування широкої лівоцентристської коаліції проти Мелоні. #Італія #ЄС #Європа #вибори #політика #геополітика #НАТО @naspravdi

#P1Sun #війна @naspravdi

У НІМЕЧЧИНІ РОЗСЛІДУЮТЬ МОЖЛИВУ ПІДГОТОВКУ ОПЕРАЦІЇ ПРОТИ КЕРІВНИКА КОМПАНІЇ, ЩО ПОСТАЧАЄ ДРОНИ УКРАЇНІ Німецькі правоохоронні органи розслідують діяльність осіб, яких підозрюють у зборі інформації про Штефана Туманна — керівника оборонної компанії Donaustahl, яка розробляє безпілотні системи та співпрацює з Україною. Як повідомляє Die Zeit, ще у грудні 2025 року німецькі органи безпеки отримали від іноземної розвідки інформацію про те, що Туманн може перебувати у групі підвищеного ризику. Після цього увагу правоохоронців привернув громадянин України Сергій Н., який проживав у Німеччині разом із родиною. За даними німецьких журналістів, він збирав інформацію про Туманна та його оточення. Після затримання у чоловіка вилучили мобільні телефони, однак повний аналіз отриманих даних потребував більше часу, ніж дозволяв термін його утримання під вартою. Сергія Н. звільнили. Згодом слідство, як стверджує Die Zeit, виявило ознаки його контактів із російською розвідкою. На той момент чоловік уже залишив Німеччину та перебував в Іспанії. У березні 2026 року його затримали іспанські правоохоронці. Тим часом спостереження за керівником Donaustahl, за версією слідства, продовжила громадянка Румунії Алла С., яка проживала у федеральній землі Північний Рейн — Вестфалія. Її також затримали в березні. Найбільшу увагу привертає не громадянство підозрюваних, а ймовірний механізм їх залучення. За оцінкою німецьких правоохоронців, мова може йти не про кадрових співробітників спецслужб, а про завербованих цивільних виконавців. Подібна модель останніми роками дедалі частіше фіксується європейськими спецслужбами. Замість відправлення професійного агента використовується людина, яка за фінансову винагороду виконує окреме завдання: проводить спостереження, фотографує об'єкт, перевіряє маршрути або збирає персональну інформацію. При цьому виконавець може не знати кінцевої мети операції. Саме тому особливо важливо не робити передчасних висновків щодо справи Туманна. Наразі немає остаточного підтвердження, що план його фізичного усунення вже існував у завершеному вигляді. За інформацією Die Zeit, слідство перевіряє, чи був збір даних підготовчим етапом потенційного замаху, або йшлося про розвідувальну операцію без уже визначеного сценарію подальших дій. Туманн тим часом перебуває під посиленою охороною. Ця історія має значення далеко за межами однієї кримінальної справи. Після 2022 року європейські країни неодноразово повідомляли про російські розвідувальні, диверсійні та гібридні операції, пов'язані з підтримкою України. І якщо раніше основна увага приділялася військовим базам, логістиці та маршрутам постачання озброєнь, то тепер у потенційній зоні ризику опиняються безпосередньо керівники та співробітники оборонних підприємств. Особливо компаній, які виробляють технології, що вже використовуються українською армією. Donaustahl належить саме до такого сегмента — безпілотні системи сьогодні стали одним із ключових елементів сучасної війни. Тому справа Туманна є важливим сигналом і для Німеччини, і для інших країн ЄС. Якщо підозри щодо роботи на російські спецслужби будуть доведені, це вкотре продемонструє зміну характеру розвідувальної діяльності в Європі. Замість класичної агентури дедалі частіше можуть використовуватися завербовані на місці виконавці, а об'єктами інтересу стають не лише державні структури, а й приватні оборонні компанії та їхні керівники. Для України це також принципове питання. Європейська військова допомога сьогодні — це вже не лише рішення урядів про передачу зброї. Навколо неї формується ціла промислова екосистема: виробники дронів, боєприпасів, систем зв'язку, електроніки та інших компонентів. І захист цієї інфраструктури та людей, які її створюють, поступово стає ще одним фронтом європейської безпеки. #Німеччина #війна #БПЛА #Donaustahl #ЄС #Європа @naspravdi

🔥 FPV-ДРОН ЗБИВ РОСІЙСЬКИЙ ВЕРТОЛІТ: ЯК «СТЕПОВІ ХИЖАКИ» ЗАКРИВАЮТЬ НЕБО НАД ПОКРОВСЬКИМ НАПРЯМКОМ Російський вертоліт знищили звичайним FPV-дроном. Як українським військовим вдалося провести таку операцію та як FPV стає зброєю проти російської авіації? Про це у розмові з фронту розповів Тарас Мишак — старший офіцер відділення комунікацій 59-ї ОШБр БпС «Степові Хижаки». Військовий розкрив деталі знищення російського вертольота, а також розповів про роботу операторів БпЛА, розрахунків РЕБ та командирів бригади. ⚔️ 59-та ОШБр БпС «Степові Хижаки» працює на Покровському напрямку. За липень 2026 року бригада посіла друге місце серед Сил оборони України за кількістю знищених ворожих дронів літакового типу — 1436 цілей, за даними рейтингу Delta. Як штурмова бригада знищує тисячі ворожих дронів? Хто стоїть за цією роботою? І як FPV перетворюється на зброю проти російської авіації? ▶️ Дивіться нове включення з фронту на «Насправді». https://youtu.be/HkFLd7Lzl3g?si=_5AtW_DyOzNyhYvK #ЗСУ #FPV #дрони #Покровськ @naspravdi

ОЛІМПІЙСЬКИЙ КОМІТЕТ росії: ТЕРИТОРІЇ — НА СЛОВАХ, ОЛІМПІАДА — НА ПЕРШОМУ МІСЦІ Російський спорт опинився у доволі промовистій ситуації. Олімпійський комітет росії під керівництвом Михайла Дегтярьова прибрав зі своєї організаційної структури регіональні олімпійські ради, створені, зокрема, на окупованих росією українських територіях. Саме їхнє включення до російського олімпійського руху стало однією з причин конфлікту ОКР із Міжнародним олімпійським комітетом. Тепер проблема зникла — принаймні на папері. І результат виявився показовим: МОК відновив статус ОКР. Москва, звичайно, не говорить про жодну відмову від окупованих територій. Дегтярьов категорично заявляє, що росія «ні від яких територій не відмовлялася». Але виникає просте запитання: якщо ці території є для кремля «невід'ємною частиною росії», чому їхнє представництво в олімпійській системі виявилося можливим просто ліквідувати? Відповідь лежить на поверхні. Російський спорт отримав шанс повернутися до міжнародної системи — і скористався ним. Це не політична відмова від анексій. Це значно прагматичніший крок: прибрати з міжнародного спортивного простору те, що створює проблеми, залишивши внутрішню пропагандистську риторику без змін. Для російської аудиторії — «ми нічого не віддали». Для МОК — «проблеми більше немає в структурі ОКР». У цій подвійній реальності й полягає вся суть російського компромісу. Ще вчора спорт використовували для демонстрації «територіальної єдності росії». Сьогодні заради повернення до міжнародних змагань від цієї демонстрації готові відмовитися — принаймні формально. Коли на кону стоять Олімпіада, міжнародне визнання та доступ до світового спорту, навіть «історичні території» раптом можна прибрати з організаційних документів. Не відмовитися від них. Просто зробити вигляд, що їх там немає. #війна #спорт @naspravdi

НОРМ ЧИ СТРЬОМ? 😮 САДОВИЙ ОСОБИСТО ВЗЯВСЯ ЗА ШЛАНГ: У ЛЬВОВІ ПОМИЛИ ШЕВЧЕНКА ДО ДНЯ МОЛОДІ У Львові готуються до Дня молоді і мер Андрій Садовий вирішив долучитися особисто. Міський голова взяв до рук шланг і разом із комунальниками помив пам’ятник Тарасу Шевченку в центрі міста. «Бо вже цієї неділі — концерт у Стрийському парку і всі основні заходи. Всі пам’ятають?» — написав Садовий. #Львів @naspravdi

❗️В УКРАЇНІ ВИКРИЛИ МІЖНАРОДНИЙ НАРКОСИНДИКАТ: ВИЛУЧИЛИ РЕКОРДНУ ПАРТІЮ КОКАЇНУ НА ПРИБЛИЗНО 70 МЛН ГРН — СБУ СБУ спільно з правоохоронцями припинила діяльність злочинного угруповання, яке, за даними слідства, організувало міжнародний канал контрабанди важких наркотиків із півдня Європи в Україну. 💰 Щомісячний дохід від нелегального бізнесу оцінюють у 15–20 млн грн. Під час спецоперації у Київській, Дніпропетровській та Львівській областях одночасно затримали 10 учасників наркосиндикату. Їх підозрюють у збуті ввезених з-за кордону оптових партій кокаїну, екстазі та інших психотропних речовин. За інформацією СБУ, правоохоронці вилучили найбільшу партію кокаїну за останні роки, вартість якої на чорному ринку становить приблизно 70 млн грн. #СБУ #кокаїн # #кримінал @naspravdi

ЄВРОПА ВИСИХАЄ. І ДЛЯ УКРАЇНИ ЦЕ ВЖЕ НЕ КЛІМАТИЧНА НОВИНА, А ПИТАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ Одна з найбільших посух останніх десятиліть змінює карту Європи буквально на очах. Рейн, Дунай та інші великі річки обміліли до рівнів, за яких починають виникати проблеми не лише для судноплавства чи сільського господарства. Через нестачу води Європа вже втрачає генерацію електроенергії. І саме це робить нинішню посуху особливо важливою для України. Угорщина опинилася за крок від зупинки головної АЕС країни. Атомна електростанція «Пакш», яка за нормальних умов забезпечує майже половину угорської електроенергії, залежить від води Дунаю для охолодження. Через рекордне обміління річки три з чотирьох генеруючих блоків фактично вивели з роботи. Станом на 7 серпня станція виробляла лише близько 10% своєї звичайної потужності. Повної зупинки вдалося уникнути, однак ситуація залишається критичною. На АЕС «Чернаводе», яка забезпечує близько п'ятої частини електроенергії країни, один реактор уже зупинений. Щоб зберегти роботу другого, румунська влада вдалася до надзвичайних інженерних заходів — підірвала скельну перешкоду та почала затоплювати навантажені камінням баржі, намагаючись перенаправити воду Дунаю до системи охолодження АЕС. Це звучить майже як аварійний сценарій. Але саме так сьогодні виглядає боротьба за електроенергію в частині Європи. Україна увійде в чергову зиму з енергосистемою, яка продовжує відновлюватися після російських ударів. У критичні періоди одним із механізмів стабілізації для України є можливість імпортувати електроенергію з європейської енергосистеми. Але якщо сусідні країни самі змушені різко скорочувати генерацію, потребувати імпорту та вводити режими економії, можливості взаємної допомоги автоматично звужуються. Саме це зараз відбувається в Центральній Європі. Румунія втратила частину атомної генерації. Угорщина практично втратила потужність «Пакша». Сербські гідроелектростанції також різко скоротили виробництво через низький рівень Дунаю. Тобто проблема води дуже швидко перетворюється на проблему регіонального енергетичного балансу. Але Україна вже має і власну водну кризу. Через тривалу відсутність опадів та високі температури різко зменшився приплив води до Дністра. Україна та Молдова змушені спільно регулювати роботу Дністровського гідровузла, щоб одночасно зберегти запаси води у водосховищі та забезпечити достатній стік нижче за течією. На початку серпня сторони погодили тимчасове скорочення скиду води до 85 кубометрів за секунду. І це вже далеко не абстрактна екологія. Дністер — стратегічний водний ресурс для України та головне джерело питної води для значної частини Молдови. Тому будь-який тривалий дефіцит води одночасно створює багато ризиків. Паралельно висихає головна транспортна артерія Європи. На Дунаї через низький рівень води судна змушені скорочувати завантаження. На Рейні ситуація аналогічна: в районі стратегічно важливого Кауба рівень води опускався приблизно до 25 см, що різко обмежує можливості вантажного судноплавства. Для України Дунай особливо важливий. Після початку повномасштабної війни дунайські порти стали одним із ключових альтернативних маршрутів українського експорту. Тому проблеми з судноплавством на Дунаї — це потенційно вже і українська логістична проблема. Росія роками намагалася використати енергетику як зброю проти Європи. Європейські країни інвестували мільярди в LNG-термінали, інтерконектори, відновлювану енергетику та диверсифікацію постачань. Але тепер проявляється інша залежність, яку набагато складніше компенсувати. Енергетиці потрібна вода. Вона потрібна атомним станціям для охолодження. ГЕС — для виробництва електроенергії. Промисловості — для технологічних процесів. Річкам — для перевезення вугілля, нафтопродуктів, зерна, хімії та інших вантажів. І коли води недостатньо, одночасно починають слабшати відразу кілька елементів економіки. #ЄС #Європа #клімат @naspravdi

«НОВА ЯДЕРНА ЗБРОЯ»: ЧОМУ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ЗАЛУЖНОГО ВАРТО СПРИЙМАТИ СЕРЙОЗНО Екс-головком ЗСУ Валерій Залужний зробив заяву, яка може здатися фантастичною:

«Завтра достатньо буде комусь в Австралії натиснути дві кнопки — і роботи зможуть знищити, наприклад, усю енергетичну інфраструктуру Польщі. І все».

Після цього він сформулював головну тезу: машини, здатні самостійно вести війну, можуть стати «новою ядерною зброєю» — і навіть більш небезпечною. Війна перестає бути виключно «людською» Протягом століть ефективність армії визначалася кількістю солдатів, озброєння, боєприпасів, промисловим потенціалом та здатністю держави мобілізувати ресурси. Нині все змінюється. БПЛА вже здатні самостійно виконувати частину польотного завдання, розпізнавати об'єкти, прокладати маршрути та передавати інформацію в системи управління. Також вже реальність: 🔻 ШІ; 🔻 автономні БПЛА та їх рої; 🔻 наземні та морські роботизовані платформи; 🔻 системи комп'ютерного спостереження; 🔻 РЕБ; 🔻 автоматизовані системи управління військами. Найбільша зміна відбудеться тоді, коли вони будуть об'єднані в єдину автономну систему ведення бойових дій. Головна загроза — не робот Сам робот не є революцією. Революція починається тоді, коли людина перестає керувати кожною окремою машиною. Уявімо систему, якій поставлено завдання вивести з ладу енергетичну інфраструктуру противника.Алгоритм потенційно може: визначити цілі → розподілити завдання між десятками або сотнями апаратів → побудувати маршрути → проаналізувати протидію → змінити тактику → повторити атаку після втрат. Людина при цьому вже не керує кожним дроном. Вона задає загальну мету та параметри операції. Це принципово інша модель війни: людина → алгоритм → тисячі машин. Чому це порівнюють із ядерною зброєю Порівняння із ядерною зброєю не означає, що автономні роботи матимуть таку саму фізичну руйнівну силу. «Ядерка» змінила стратегічний баланс, бо дала можливість відносно невеликою кількістю засобів створювати загрозу катастрофічного масштабу. Автономні системи можуть створити інший тип стратегічного дисбалансу. Вони дозволяють масштабувати військову силу без пропорційного збільшення кількості людей. Один оператор потенційно зможе контролювати не одну, а десятки або сотні автономних систем. А далі — тисячі. Саме це і є якісно новою проблемою. Чому енергетика — одна з головних цілей Приклад Залужного з Польщею також важливий. Сучасна держава — це не набір окремих об'єктів, а складна взаємозалежна система. Електростанції пов'язані з підстанціями. Зв'язок залежить від електроенергії. Транспорт залежить від систем управління та зв'язку. Водопостачання — від електрики. Промисловість — від енергетики, логістики та цифрової інфраструктури. Тому для серйозної дестабілізації держави не обов'язково фізично знищувати все. Іноді достатньо вразити кілька критичних вузлів. Україна вже живе всередині цієї війни Для України це не футурологія. Російсько-українська війна стала одним із найбільших полігонів для військових технологій XXI століття. Усе це вже стало частиною реального бойового процесу. Те, що вчора було експериментом, сьогодні може стати серійною зброєю. Те, що сьогодні є дорогою військовою технологією, завтра може перетворитися на масовий і відносно дешевий засіб ураження. Саме тому Україна має не лише трагічний досвід війни. Вона отримує унікальний досвід адаптації до війни нового технологічного типу. Найнебезпечніше — зниження порогу застосування У «ядерки» є величезний політичний і психологічний поріг застосування. Автономні системи потенційно можуть мати протилежну властивість. Вони можуть ставати дешевшими, масштабованими та доступнішими. Тож для завдання масштабної шкоди більше не треба мати величезну армію. Треба технології, виробництво, програмне забезпечення, дані та інфраструктура. Висновки для України Україні недостатньо буде просто виробляти більше дронів. Потрібні всі вищеперелічені елементи екосистеми. А головне — здатність швидко інтегрувати все це в єдине ціле. #геополітика #футурологія #пряма_мова #технології #РЕБ #БПЛА #ШІ #війна #ЗСУ #Польща #Австралія @naspravdi

⚡️ ЗБИТО/ПОДАВЛЕНО 112 ВОРОЖИХ БПЛА У ніч на 12 серпня (з 18:00 11 серпня) противник атакував Україну балістичною ракетою Іскандер-М, протирадіолокаційною ракетою Х-31П, керованими авіаційними ракетами Х-35 із , Ростовської обл. та з акваторії Чорного моря, а також 138 ударними БпЛА типу Shahed (в т.ч. реактивними, Гербера та дронами-імітаторами типу «Пародія» із напрямків: Курськ, Міллерово, Орел, Приморсько-Ахтарськ – рф., ТОТ Донецьк, Гвардійське – ТОТ АР Крим. ❗️Основний напрямок удару - Сумщина, Одещина! Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України. 💥 За попередніми даними, станом на 09:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 112 ворожих БпЛА типу Shahed, Гербера та дрони інших типів на півночі, півдні та сході країни. Зафіксовано влучання засобів повітряного нападу противника на 16 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на 2 локаціях. #війна @naspravdi

#Сьогодні 12 серпня 2026 року, 1631-й день триває широкомасштабна #війна... 💔 @naspravdi

🕘 ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА ХВИЛИНА МОВЧАННЯ... 🙏 Вшануймо пам’ять усіх жертв російського вторгнення в Україну...💔 ⭐️ Дивіться і читайте нас на різних платформах: 🌐 Наш сайт 📱 YouTube 🔻 Насправді MAX 🔻 Насправді SHOW 🔻 Насправді NEWS 🔻 Насправді PLUS 📱 TikTok ✔️ Насправді NEWS ✔️ Насправді MAX ✔️ Насправді SHOW ✔️ Насправді PLUS 📱 Facebook 🔹 Насправді 📱 Instagram 🔸 Насправді SHOW 🔸 Насправді NEWS 🔸 Насправді Медіа 🤩 Threads ✔️ Насправді Медіа ⚡️⚡️ Зарядити канал ⚡️⚡️ #війна @naspravdi

«УКРАЇНЦІ НЕ ПРАЦЮЮТЬ І ЖИВУТЬ ЗА РАХУНОК ПОЛЬЩІ»? СТАТИСТИКА ПОКАЗУЄ ЗОВСІМ ІНШУ КАРТИНУ Антиукраїнська риторика дедалі активніше входить у польську політику. Один із найпопулярніших аргументів — нібито значна частина українців не працює, користується соціальною системою Польщі й створює додаткове навантаження на державу. Але тут політичний наратив починає конфліктувати з цифрами. Дослідження Національного банку Польщі показують дуже високу економічну активність українців. За даними NBP, у попередньому дослідженні частка працюючих серед українських іммігрантів становила 78% — і була навіть вищою, ніж серед населення Польщі. Особливо високий рівень зайнятості серед українців, які жили в країні ще до повномасштабного вторгнення. Гірша ситуація серед тих, хто прибув після 2022 року, але й ця група активно інтегрується у польський ринок праці. Тобто образ українця, який роками живе у Польщі виключно за рахунок соціальних виплат, погано узгоджується з реальною структурою зайнятості. Є, однак, інша проблема, про яку говорять значно рідше. 🎓 Польща отримала багато кваліфікованих українців, але далеко не завжди використовує їхню кваліфікацію. Люди з університетськими дипломами нерідко працюють на посадах, які не відповідають їхній освіті та професійному досвіду. Для Польщі це парадокс. Країна одночасно потребує робочої сили, отримує сотні тисяч економічно активних людей — і при цьому частково використовує їх як дешевший трудовий ресурс замість повноцінної професійної інтеграції. ⚡️ І саме на цьому тлі PiS різко посилює риторику щодо українців. Партія оголосила про пропозицію депортувати українських чоловіків призовного віку, які не мають легального працевлаштування в Польщі. І тут виникає принципове питання. Якщо абсолютна більшість українців працездатного віку вже працює, проти кого насправді спрямована ця політична кампанія? Схоже, мова йде вже не стільки про економіку, скільки про боротьбу за виборця. Польська правиця бачить, що жорсткіша позиція щодо України та українських мігрантів дозволяє конкурувати за електорат «Конфедерації». Тому міграційна тема дедалі більше перетворюється на елемент майбутньої виборчої кампанії. 📌 І це, мабуть, найважливіший висновок для українців у Польщі. Дискусія поступово переходить від питання: «Скільки українці дають польській економіці?» до зовсім іншого: «Скільки політичних голосів можна отримати, зробивши українців частиною передвиборчої боротьби?» А це вже історія не про статистику. Це історія про політику. #Польща #українофобія #ксенофобія @naspravdi

ПОЛЬЩА ПРОТИ КСЕНОФОБІЇ: ЧОМУ АНТИУКРАЇНСЬКА РИТОРИКА НЕ ДОДАЛА НАВРОЦЬКОМУ БІЛЬШОСТІ Через рік після приходу Кароля Навроцького до президентського палацу польська політика опинилася у доволі показовій точці. Президент послідовно робить ставку на жорстку риторику щодо України: Волинь, УПА, українська символіка, соціальні виплати біженцям, принцип «спочатку поляки», вимоги до Києва. Здавалося б, така політика має відповідати суспільному запиту і розширювати його електоральну базу. Але останні опитування показують значно складнішу картину. Якби президентські вибори відбувалися зараз, за переобрання Навроцького готові були б проголосувати лише 38,6% поляків. 45% заявили, що не підтримали б його, ще 16,4% не визначилися. Саме такі результати отримав SW Research для Wprost. І ці цифри варто порівняти з результатом президентських виборів 2025 року. Навроцький переміг Рафала Тшасковського, отримавши 50,89% голосів у другому турі. Тепер про готовність знову проголосувати за нього говорять 38,6%. Звичайно, це не пряме порівняння: другий тур виборів змушує виборця обирати між двома кандидатами, тоді як соціологічне запитання про переобрання вимірює персональну підтримку президента. До наступних виборів також залишаються роки. Але політичний сигнал очевидний: через рік після перемоги Навроцький не сформував навколо себе стабільної суспільної більшості. І це важливо для розуміння його політики щодо України. Ще цікавішим є інше опитування. За даними дослідження для Onet, 47% поляків позитивно оцінюють те, як Навроцький представляє Польщу на міжнародній арені. Негативно — 34,9%. Тобто його зовнішньополітичний образ оцінюється краще, ніж перспектива його переобрання. І це дуже суттєва різниця. Польському суспільству може подобатися президент, який жорстко захищає інтереси країни, сперечається з партнерами, наголошує на історичних претензіях і демонструє незалежність Варшави. Але з цього зовсім не випливає, що поляки хочуть радикалізації внутрішньої політики або перетворення українців на постійний об'єкт політичної мобілізації. Саме тут проходить межа, яку часто не помічають за межами Польщі. Останні місяці створюють хибне враження, ніби Польща стрімко перетворюється на антиукраїнську країну. Гучні заяви політиків. Суперечки навколо Волині. Українські прапори. Соціальні виплати. Міграція. Напади на українців. У соціальних мережах усе це складається в дуже просту картину: «поляки більше не хочуть українців». Але реальність складніша. Польське суспільство справді стало значно критичнішим до України після безпрецедентної хвилі солідарності 2022 року. Ігнорувати цю зміну було б помилкою. Проте критичне ставлення до політики Києва не означає автоматично підтримку ксенофобії щодо українців. Саме тому настільки показовою є реакція польських державних інституцій на зростання мови ненависті та насильства. Коли Сенат виступає проти ксенофобії, коли польські політики публічно засуджують напади на українців, а питання безпеки іноземців стає предметом загальнонаціональної дискусії, це свідчить не про «антиукраїнську Польщу». Навпаки. Це свідчить про боротьбу всередині самої Польщі за межі допустимого. Президент має повне право говорити про Волинь. Польща має право вимагати ексгумацій польських жертв. Варшава має право не погоджуватися з українською політикою історичної пам'яті. Так само польська держава має право переглядати соціальні програми для іноземців. Але зовсім інше питання — політичне об'єднання всіх цих тем навколо одного образу «української проблеми». Коли в одному політичному дискурсі постійно опиняються Волинь, Бандера, українські прапори, біженці, соціальні виплати та привілеї для іноземців, виникає ефект накопичення. Україна поступово перестає сприйматися лише як сусідня держава, з якою Польща має складні історичні відносини. «Українське питання» переноситься всередину польського суспільства. А це вже небезпечніше. #Польща #політика #українофобія #ксенофобія @naspravdi