Насправді

Успенський собор Києво-Печерської лаври 💔 Знищений радянськими диверсантами у 1941 році. Відбудований після проголошення Незалежності. Жахливі фото жахливої ночі... #війна #Київ @naspravdi

#Київ 🙏 @naspravdi

#добраніч @naspravdi

🚨 ЛЕГКІ ГРОШІ, ЯКІ МОЖУТЬ КОШТУВАТИ ЖИТТЯ Російські спецслужби дедалі частіше використовують українських підлітків у своїх злочинних схемах. Через Telegram, Discord, онлайн-ігри та соціальні мережі дітям пропонують «простий заробіток», а насправді втягують у диверсії, підпали та навіть терористичну діяльність. У новому випуску «Гостро по фактах» розбираємо: 🔹 як працюють механізми вербування; 🔹 чому саме підлітки стають мішенню; 🔹 які ознаки небезпеки повинні помітити батьки; 🔹 як уберегти дитину від маніпуляцій російських спецслужб. Це відео варто подивитися кожному з батьків, педагогів і підлітків. Інколи одна вчасно отримана інформація може врятувати життя та зламати плани ворога. ▶️ Дивіться відео, поширюйте його та говоріть про це зі своїми дітьми: https://youtu.be/gwRVjepviRw?si=LYBcahd5ESnRLB2k #безпека #СБУ @naspravdi

👵👴 Гідна пенсія починається не в Пенсійному фонді. Вона починається з робочого місця. Сьогодні в Україні понад 10 мільйонів пенсіонерів. Водночас кількість людей, які офіційно працюють і сплачують внески до Пенсійного фонду, продовжує скорочуватися. Мільйони українців виїхали за кордон, ще мільйони стикаються з проблемою низьких зарплат або нестачею робочих місць. У результаті навантаження на пенсійну систему постійно зростає. Уже зараз на одного пенсіонера припадає менше одного офіційно працевлаштованого працівника, хоча для стабільної роботи солідарної системи необхідно щонайменше двоє платників внесків. Саме тому справжня пенсійна реформа — це не лише індексації чи підвищення пенсійного віку. Насамперед це розвиток економіки, створення нових робочих місць, підтримка українського бізнесу, промисловості та фермерства. Кожне нове підприємство означає нові робочі місця, додаткові податки та внески до Пенсійного фонду. А отже — більше можливостей забезпечити людям гідну старість. Для порівняння: середня індексація пенсій цього року склала близько 234 гривень на місяць — менше 8 гривень на день. Очевидно, що такими кроками неможливо кардинально змінити ситуацію. Гідні пенсії можливі лише там, де працює сильна економіка, є робота для людей та існує довгострокова державна стратегія розвитку. Бо найкраща пенсійна реформа — це економіка, яка створює добробут. #пенсії #економіка @naspravdi

🎥 МАРІУПОЛЬ. МІСТО, ЯКЕ ПРОЙШЛО ЧЕРЕЗ ПЕКЛО Яким є життя, коли зникають світло, вода, зв’язок, медицина та навіть надія на порятунок? У відвертій розмові Микола Осиченко розповідає про пережите в оточеному Маріуполі, евакуацію родини та реальність, яку важко уявити тим, хто не бачив війну зблизька. Свідчення про виживання, людську стійкість і ціну, яку заплатило місто, що стало одним із символів російської агресії. ▶️ Дивіться повне інтерв’ю: https://youtu.be/_3j1TJuCCaE?si=TdGG0JgAIWcLqbxx #Маріуполь #війна @naspravdi

🥊🇺🇦 Абсолютний чемпіон світу з боксу Олександр Усик фактично підтвердив свої політичні амбіції: «Я нижче президента не збираюся нікуди йти». Хоча спортсмен не уточнив, чи йдеться про реальні плани участі у майбутніх виборах, його слова вже викликали жваве обговорення в суспільстві. Історія знає чимало прикладів, коли відомі спортсмени приходили у політику, спираючись на власну популярність і довіру громадян. Водночас успіх у спорті не завжди гарантує успіх у державному управлінні, де потрібні зовсім інші навички — стратегічне мислення, управлінський досвід, робота з державними інституціями та здатність ухвалювати складні рішення. Для України питання приходу нових облич у політику залишається актуальним, особливо в умовах війни та майбутньої повоєнної відбудови. Утім, остаточну оцінку будь-яким політичним амбіціям традиційно дають не гучні заяви, а конкретні програми, команда та виборці. #політика #бокс #вибори @naspravdi

🎨 Михайло Бойчук — художник, якого знищила імперія, але не змогла знищити його ідеї Михайло Бойчук — видатний український художник-монументаліст, засновник унікальної мистецької школи, відомої як бойчукізм. Він поєднав традиції візантійського мистецтва, українського іконопису та модернізму, створивши власний художній напрям, який став важливою сторінкою української культури ХХ століття. Бойчук навчався у Львові, Кракові, Відні, Мюнхені та Парижі, а у 1917 році став одним із засновників Української академії мистецтв у Києві. Його школа виховала ціле покоління митців, які прагнули сформувати самобутній український стиль у мистецтві. Однак у 1930-х роках радянська влада побачила в цьому русі загрозу. Бойчука та його учнів звинуватили в «буржуазному націоналізмі». У 1937 році художника розстріляли, більшість його послідовників також стали жертвами репресій, а значну частину їхніх творів було знищено. Це стало однією з найтрагічніших сторінок українського Розстріляного відродження — періоду, коли радянський режим системно нищив українську інтелігенцію, культуру та національну самобутність. Сьогодні спадщина Михайла Бойчука повертається в український культурний простір як символ незламності мистецтва та сили національної пам’яті. Адже імперії зникають, а культура залишається. Пам’ять про Бойчука — це пам’ять не лише про великого художника. Це пам’ять про Україну, яку неодноразово намагалися знищити, але яка щоразу відроджується знову. #культура #історія @naspravdi

🇺🇦💶 Українці за кордоном можуть знову стати податковими резидентами України? Міністерство фінансів винесло на громадське обговорення проєкт нового Податкового кодексу, який може суттєво змінити правила визначення податкового резидентства. Якщо документ ухвалять у нинішній редакції, мільйони українців у країнах ЄС можуть зіткнутися з новими податковими ризиками. 📌 Наразі податкове резидентство визначається комплексно. Враховуються місце проживання, центр життєвих інтересів та правило 183 днів перебування в Україні. 📌 Проєкт пропонує розширити перелік критеріїв. Серед них: ▪️ реєстрація місця проживання в Україні; ▪️ наявність ФОП; ▪️ житлова нерухомість в Україні; ▪️ проживання в Україні чоловіка, дружини або малолітніх дітей; ▪️ перебування в Україні понад 183 дні протягом будь-яких 365 днів. ⚠️ Найбільші ризики можуть виникнути для українців, які після початку повномасштабної війни виїхали до країн ЄС, працюють і сплачують податки за кордоном, але зберегли в Україні житло, ФОП або сімейні зв’язки. У разі визнання особи податковим резидентом України вона потенційно може бути зобов’язана: ▪️ декларувати іноземні доходи в Україні; ▪️ підтверджувати сплату податків за кордоном; ▪️ застосовувати механізми міжнародних угод про уникнення подвійного оподаткування. Водночас юристи наголошують: навіть у разі змін до українського законодавства продовжуватимуть діяти міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування. Саме вони часто визначають, яка держава має остаточне право вважати особу своїм податковим резидентом. ❗️Важливо: наразі йдеться лише про проєкт документа. Він ще не ухвалений Верховною Радою та може бути суттєво доопрацьований. Втім, сама поява таких ініціатив свідчить про те, що питання оподаткування українців за кордоном поступово стає одним із ключових викликів як для держави, так і для багатомільйонної української діаспори. І дискусія навколо нього лише набирає обертів. #податки #мігранти #ЄС @naspravdi

Українці в Чехії: між статистикою та стереотипами. Чому це важливо і для України Тема злочинності серед мігрантів традиційно залишається однією з найчутливіших у будь-якому суспільстві. Особливо під час війни, коли мільйони українців були змушені шукати тимчасовий захист за кордоном. Саме тому будь-які твердження про нібито «криміналізацію» української діаспори потребують уважного аналізу та опори на факти, а не на емоції. Нещодавнє дослідження чеських кримінологів привернуло увагу до того, що серед іноземних громадян, засуджених у Чехії до понад десяти років ув’язнення, найбільшу групу становлять громадяни України — 34 особи. Однак для коректного розуміння цих даних важливо враховувати масштаб української громади. Сьогодні в Чехії проживає приблизно 590 тисяч українців, що робить її найбільшою іноземною спільнотою країни. Чисельність інших великих діаспор є суттєво меншою. Саме тому професійна кримінологія оцінює ситуацію не за абсолютними цифрами, а за відносними показниками — кількістю правопорушень на 100 тисяч осіб. Лише такий підхід дозволяє об’єктивно оцінити рівень криміногенних ризиків і уникнути хибних висновків. Водночас дослідження не виявило пропорційного зростання злочинності серед іноземців попри рекордне збільшення міграції після 2022 року. Це свідчить про те, що прямий зв’язок між зростанням кількості мігрантів і зростанням злочинності не знаходить однозначного підтвердження у статистичних даних. Чому це важливо для України? Для України ця дискусія має не лише соціальний, а й стратегічний вимір. ✅ По-перше, українці за кордоном фактично стали частиною міжнародного іміджу держави. Поведінка окремих людей нерідко впливає на ставлення до всієї країни та її громадян. ✅ По-друге, рівень довіри до українських біженців і трудових мігрантів безпосередньо впливає на рішення європейських урядів щодо продовження програм захисту, соціальної підтримки та інтеграції. ✅ По-третє, антимігрантські настрої можуть використовуватися політичними силами, які виступають за скорочення допомоги Україні або посилення міграційних обмежень. Саме тому Україна зацікавлена в тому, щоб суспільна дискусія про українських мігрантів ґрунтувалася на перевірених даних, а не на окремих резонансних випадках чи інформаційних маніпуляціях. Водночас це не скасовує принципу особистої відповідальності. Кожен злочин, незалежно від громадянства правопорушника, має отримувати належну правову оцінку. Верховенство права залишається фундаментом як європейських демократій, так і майбутнього членства України в Європейському Союзі. Досвід багатьох країн показує, що суспільне сприйняття злочинності часто формується під впливом емоцій та медійного ефекту. Натомість державна політика повинна спиратися на статистику, дослідження та факти. Для України особливо важливо зберігати репутацію відповідального європейського партнера. Адже успішна інтеграція мільйонів українців за кордоном є не лише гуманітарним викликом, а й важливим геополітичним ресурсом держави. #Чехія #діаспора #міграція @naspravdi

💵 100 чи 150 гривень за долар? Від чого насправді залежить курс гривні Сьогодні навряд чи хтось може з упевненістю сказати, яким буде курс гривні через місяць, пів року чи рік. Проте очевидно одне: фінансова стабільність України значною мірою залежить не лише від стану власної економіки, а й від обсягів міжнародної підтримки. Зміни до державного бюджету на 2026 рік передбачають понад 2,22 трлн гривень зовнішнього фінансування. Якщо ці кошти надходитимуть вчасно та в повному обсязі, держава зможе виконувати соціальні та оборонні зобов’язання без надмірного навантаження на фінансову систему. Однак можливий і менш сприятливий сценарій. У разі затримки або скорочення міжнародної допомоги уряду доведеться шукати додаткові джерела коштів: збільшувати внутрішні запозичення, нарощувати боргове навантаження, переглядати видатки або активніше використовувати емісійні механізми. Саме тоді посилюються ризики для валютного ринку. Зростає інфляція, підвищується тиск на гривню, а довіра до національної валюти може поступово знижуватися. Чи можливий курс 60, 80, 100 або навіть 150 гривень за долар? Теоретично — так. Світова історія знає чимало випадків різкої девальвації валют під час воєн, політичних потрясінь або економічних криз. Водночас курс визначають не гучні прогнози, а реальні економічні чинники: 🔹 обсяги міжнародної фінансової допомоги; 🔹 стан платіжного балансу; 🔹 рівень експорту та валютних надходжень; 🔹 довіра до банківської системи; 🔹 ефективність державної економічної політики. Водночас довгострокова фінансова стійкість не може ґрунтуватися суто на кредитах і грантах. Жодна країна не здатна роками забезпечувати економічний розвиток лише завдяки зовнішнім ресурсам. Саме тому дедалі важливішими стають підтримка власного виробництва, доступне фінансування бізнесу, розвиток промисловості, технологій та експорту продукції з високою доданою вартістю. Справді сильна держава — це не та, що постійно очікує чергового міжнародного траншу, а та, чия валюта спирається насамперед на потужну економіку, конкурентоспроможний бізнес і ефективні державні інституції. У довгостроковій перспективі курс гривні визначатимуть не лише рішення міжнародних партнерів, а й здатність України створювати власне багатство, розвивати економіку та зберігати стійкість навіть у найскладніших умовах. #економіка #валюта #кредит @naspravdi

🎓 Освітня реформа чи прихована оптимізація? Чому громади б’ють на сполох Коли влада презентувала реформу профільної старшої школи, українцям обіцяли сучасну освіту, нові можливості для учнів та наближення до європейських стандартів. Однак сьогодні дедалі більше громад ставлять запитання: чи не обернеться ця реформа масштабним скороченням старших класів по всій країні? Офіційно йдеться про підвищення якості освіти. Водночас багато шкіл можуть втратити 10–11 класи, а тисячі дітей — можливість навчатися у своїй громаді. За формулюваннями про «оптимізацію мережі» стоять цілком конкретні ризики: ▪️ щоденні поїздки на десятки кілометрів до академічних ліцеїв; ▪️ додаткове навантаження на місцеві бюджети через потребу в шкільних автобусах; ▪️ скорочення педагогічних колективів; ▪️ прискорення занепаду сіл і малих міст. Для багатьох громад школа — це не лише освітній заклад, а й центр суспільного життя. Там, де зникає старша школа, нерідко починається поступове згортання активного життя громади. Занепокоєння викликає не лише сама реформа, а й механізм її впровадження. У багатьох громад досі залишаються без відповіді важливі запитання: ❓ Які саме школи втратять старші класи? ❓ За якими критеріями ухвалюватимуться рішення? ❓ Хто відповідатиме за забезпечення рівного доступу до освіти? ❓ Чи враховуються умови воєнного часу та демографічні виклики? Спроба заслухати міністра освіти у Верховній Раді могла б стати нагодою для відкритого діалогу із суспільством. Проте парламент не підтримав відповідну ініціативу. У результаті складається враження, що суспільству пропонують спочатку погодитися на зміни, а вже потім дізнаватися про їхні практичні наслідки. Освіта є питанням стратегічної важливості для держави. Якщо реформа поглибить нерівність між містом і селом, Україна ризикує втратити не лише окремі школи, а й частину молодого покоління в регіонах. Будь-які зміни в освіті мають починатися з відкритого діалогу, прозорих рішень та врахування інтересів людей, яких ці зміни безпосередньо стосуються. #громади #освіта #політика @naspravdi

🧬🇺🇦 «Біолабораторії в Україні»: що відомо насправді? Після заяв директорки Нацрозвідки США Тулсі Габбард знову активізувалася дискусія навколо американського фінансування біологічних лабораторій за кордоном, зокрема в Україні. Важливо розділяти факти та припущення. ✅ Факт №1: в Україні справді існували та існують лабораторії, які працюють із небезпечними патогенами — збудниками чуми, сибірської виразки, холери та інших інфекцій. Подібні установи є в багатьох країнах світу, оскільки вони займаються епідеміологічним контролем, діагностикою та біобезпекою. ✅ Факт №2: частина українських лабораторій протягом багатьох років отримувала фінансування та технічну підтримку США в межах програми Cooperative Threat Reduction (CTR), створеної після розпаду СРСР для запобігання поширенню небезпечних біологічних матеріалів. ✅ Факт №3: Тулсі Габбард у 2026 році ініціювала перевірку понад 120 американських біологічних проєктів за кордоном, серед яких понад 40 об’єктів в Україні. Однак на сьогодні немає незалежних підтверджень того, що в Україні створювалася біологічна зброя або проводилися незаконні військові біологічні програми. Такі твердження не були доведені міжнародними організаціями чи незалежними розслідуваннями. Фактично дискусія точиться не стільки навколо існування лабораторій — їх існування не заперечується, — скільки навколо питань прозорості фінансування, біобезпеки та контролю над дослідженнями потенційно небезпечних патогенів. Історія з «біолабораторіями» залишається однією з найбільш політизованих тем сучасної інформаційної війни, де факти часто змішуються з геополітичними наративами. Існування американсько-фінансованих програм біобезпеки в Україні підтверджувалося офіційними особами США, але твердження про розробку біологічної зброї не були незалежно доведені. Заяви Тулсі Габбард про перевірку понад 120 лабораторій за кордоном є публічними, однак сама перевірка не є доказом незаконної діяльності. Також низка досліджень і фактчекінгових організацій вказували, що тема «біолабораторій в Україні» активно використовувалася в інформаційних кампаніях і часто супроводжувалася непідтвердженими твердженнями. #біолабораторії #США #геополітика @naspravdi

🎤 УЛЯНА ШУБА — одна з найяскравіших молодих артисток української сцени — вже у новому випуску! Як народжуються хіти, чи справді український шоу-бізнес нагадує «тераріум», чому талановиті виконавці часто залишаються недооціненими та з ким мріє заспівати сама Уляна? Відверта розмова про музику, конкуренцію, творчість і шлях до великої сцени. Не пропустіть! https://youtu.be/uWaaJw4r_L8?si=F_40XOTj2VFrfD_e #музика #відео @naspravdi

#війна @naspravdi

🕘 Загальнонаціональна хвилина мовчання... 🙏 Вшануймо пам’ять усіх жертв російського вторгнення в Україну... ⭐️ Дивіться і читайте нас на різних платформах: 📱 YouTube Насправді MAX • https://www.youtube.com/channel/UCPkemZgRrVE1ensStShwFdA Насправді SHOW • https://www.youtube.com/channel/UCXnXMbXeQEY9mszxW37WKAw Насправді NEWS • https://www.youtube.com/channel/UCi69Lig3qEuqtvZoN9i19KA Насправді PLUS • https://www.youtube.com/channel/UC7-NqrnM3tzN8DbNhIMR5Fg 📱 TikTok Насправді NEWS • https://www.tiktok.com/@naspravdi.news Насправді MAX • https://www.tiktok.com/@naspravdi_max Насправді SHOW • https://www.tiktok.com/@.show820 Насправді PLUS • https://www.tiktok.com/@.naspravdi.plus 📱 Facebook Насправді • https://www.facebook.com/naspravdi/ 📱 Instagram Насправді SHOW • https://www.instagram.com/naspravdi.show Насправді NEWS • https://www.instagram.com/naspravdi.news Насправді Медіа • https://www.instagram.com/naspravdi.media ⚡️⚡️ Зарядити канал ⚡️⚡️ #війна @naspravdi

#Сьогодні 14 червня 2026 року, 1572 день триває широкомасштабна #війна... 💔 @naspravdi

🇩🇪🇺🇦 Скандал у Бундестазі: депутати AfD розсміялися після слів канцлера про Україну Під час виступу в Бундестазі канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що Україна захищає свою свободу. У відповідь частина депутатів партії «Альтернатива для Німеччини» (AfD) почала сміятися. «Так, ви над цим смієтеся. Це дуже показовий знак, пані та панове. Ви смієтеся над долею мільйонів людей в Україні та їздите до москви на прийоми з шампанським. Щасливої дороги», — відповів канцлер. Цей епізод продемонстрував, наскільки гострими залишаються суперечки навколо підтримки України в німецькій політиці. Чинний уряд розглядає допомогу Києву як важливий елемент європейської безпеки, тоді як AfD традиційно виступає проти постачання зброї Україні та критикує санкційну політику щодо росії. Для України це ще одне нагадування, що майбутня підтримка Європи залежить не лише від ситуації на фронті, а й від внутрішньополітичних процесів у країнах ЄС. Зростання популярності правих та євроскептичних сил може стати одним із факторів, які впливатимуть на політику Європейського Союзу щодо України в найближчі роки. #Німеччина #ЄС @naspravdi

#добраніч @naspravdi