Сєдщина

Мовні знадібки з повісті «Конотопська відьма» Григорія Квітки-Основ'яненка. Частина №3.

⬛ аж увесь чуб обірвати [собі] — відреагувати емоційно ⬛ мов гарячим борщем похлинутися — кажемо про людину, котрій відібрало мову через розгубленість ⬛ тут [їй/йому] і амінь — кажуть про людину, близьку до смерті ⬛ сидіти у ку́ні — бути арештованим (куня — суцвіття очерету) ⬛ ха́ньки м’яти — гаяти час ⬛ мокрим рядном напасти [на когось] — облаяти

Що візьмемо до вжитку з фінальної добірки?

#мовознахідка_дня тамувати серце [фразеологізм] — журитися. на відео — Ірина Цибух та Марина Круть, десь посеред колосся Донеччини, виконують пісню на вірші Лесі Українки. літо’23.

Учора загинула Ірина Цибух — парамедикиня батальйону «Госпітальєри». Від спогадів її побратимів, посестер, брата, друзів, колег, котрими повниться стрічка — серце вдрузки. На скрині — список літератури, що його радила Ірина. Читаймо, шануймось, пам’ятаймо.

Котрий день розмірковую, чим мене бентежить жваве обговорення диджитал-битви Портнікова і Л*тиніної. Відповідь фінальну із себе видобуть так і не вдалося, натомість осяння важливе упіймала: я, трясця, хочу говорити про самісну Україну без ремарок в дусі

«…а от в кацапії…»

Я не хочу розслідувать, що, трясця, не так з «Папіними дочкамі», «Кадєтами», «Моєй прєкрасной нянєй». Натомість хочу дискутувати про «Ти.Романтику» МУРівців, інклюзивне шоу Олександра Терена, феномен Івана Уривського. Я не хочу ретравматизуватись, обсмоктуючи блєск і ніщєту толстоєвщини і прилєпівщини. Натомість хочу обговорювать новинки «Вівату» і «Віхоли», омріяно-русофобні посили книгарні «Сенс», анонси книг Ростислава Семківа та Каті Бльостки. Я не хочу будувати свою ідентичність на антиросіянстві. Натомість прагну плекати в собі українськість і невпинно їбашити, перемодифіковуючи наш садок вишневий коло хати у віллу лакшерову з пасікою, альтанкою на тищі тищ метрів квадратних і льохом з конфітюрами елітарними, що з тих самих вишень наготовані. Я хочу говорити про Україну, українськість, українців без жодного «а от в кацапії» на тлі. А про щонетакне розмірковувать лиш повсякчас, у перервах.

За традицією, гарячі інфоприводи спершу гарно обмірковую, опісля лиш рефлексую публічно — така вже людина, не засуджуйте. Ліпше пишіть у коментах, що ви думаєте, в ім'я дискусії.

Мовні знадібки з повісті «Конотопська відьма» Григорія Квітки-Основ'яненка. Частина №2.

◻окселентува́ти [комусь] — підтакувати ◻начне про воли́, а кінча́ про голуби́ — кажемо про людину, що у своїй оповіді скаче від однієї до іншої теми ◻дати поїсти печених гарбузів [комусь] — відшити ◻баля́си точити — провадити безглузді розмови ◻дати пи́нхви [комусь] — вчинити підступно ◻кат їх зна — синонім до «біс його зна»

Що з добірки найбільше до душі?

#мовознахідка_дня вихиляси корчити [сватівський фразеологізм] — танцювати. на відево — двіж харківців, котрий ілюструє те, що нині відбувається з моєю освітянською зозулькою.

І відео навздогін 💔 А де минули ваші шкільні роки? Ділітьсі спогадами в коментах 🫂

А це — контент душу_зігрівального штибу 🤍 Трохи контексту: ми в фонді цьогоріч стартували співпрацю з KFC — заходилися збирати на укриття в миколаївській школі, аби тамтешні малі врешті повернулися до радощів офлайн-навчання. Долучитися може кожна і кожен, хто любить поїсти — отута умови участі в акції. Так от, в межах співпраці зробили спецпроєкт з ELLE — інтерв’ю з актором Олександром Рудинським і шеф-кухаркою та ведучою шоу «МастерШеф» Ольгою Мартиновською. У бесіді — щемкі-теплезні спогади героїв про микодитинство. Почитайте матеріал за посиланням — зануртеся у світ безтурботності солодкавої, котрої так бракує.

Мовні знадібки з повісті «Конотопська відьма» Григорія Квітки-Основ'яненка. Частина №1.

як вареником із маслом по губах — улесливо гнати химе́ри — говорити нісенітниці адом дихати — гніватися чміль [діалектизм] — джміль три́хи та мни́хи — сумніви волше́бствувати — чаклувати, як ото тікточні тарологині

Що до словників своїх беремо повсякденних і святкових?