cookie

Мы используем файлы cookie для улучшения сервиса. Нажав кнопку «Принять все», вы соглашаетесь с использованием cookies.

avatar

Qırım | qırımtatarlar 🌙

Крим та кримські татари, кримськотатарська мова та культура

Больше
Рекламные посты
1 026
Подписчики
-224 часа
+57 дней
+10630 дней

Загрузка данных...

Прирост подписчиков

Загрузка данных...

Luğat: • sepi - вичинка шкіри • sepici - чинбар, майстер який займається вичинкою шкіри • teri - шкіра • dibağ - чинбар, дубильник • qayış - оброблена шкіра • qayışçı - лимар • tabana - майстерня по вичинці шкіри, дубильня • cıltçı - палітурник • oyma - різьблення, гравіювання • oymacı - різьбяр, гравер #qırımtatartili
Показать все...
15🔥 2🥰 1
Окремою галуззю шкіряного ремесла у кримських татар була палітурна справа. Її розквіт приблизно був у XVII - XIX ст. На початку XX ст. це ремесло почало згасати. Найпростішим способом декорування шкіряної палітурки було штампування, пізніше стали застосовувати гравіювання та тиснення. Не всі палітурники та виробники шкіряних предметів могли працювати в цій техніці, і часто гравіювання виконував спеціальний майстер. Гравіювання іноді поєднували з рельєфним тисненням. Ця техніка була настільки дорога, що часто гравіюванням прикрашали тільки лицьову частину палітурки. Широко популярною в Криму була ручна позолота. Найпростішим золоченням було вдавлюванням у орнамент золотих точок, потім навчилися золотити складніші орнаменти. За допомогою спеціального штампу (шаблону), вирізаного з верблюжої шкіри або металу, створювали складні, позолочені композиції. Застосовувалося навіть золото різних відтінків. Іншою дуже цінною технікою художньої обробки шкіри була мозаїка. Характерною рисою шкіряних палітурок було використання металевих доповнень. Кутники, застібки для закриття книжок, футляри не лише оберігали книжки від пошкоджень, а й служили декоративним доповненням. Золоті, срібні накладки, виконані в техніці філіграні, гармонійно виглядали зі шкіряною палітуркою. На жаль, кількість кримськотатарських книг зі шкіряними палітурками практично не залишилося. Більшість було знищено ще за часів російської імперії, а також внаслідок депортації та інших чинників. За наявними даними, кримськотатарські книги в шкіряних палітурках зберігаються в музеях, архівах, бібліотеках Англії, Німеччини, росії, України.
Показать все...
10💔 3👏 1
Фото недоступноПоказать в Telegram
Кримський татарин шкіряник, Бахчисарай, 20-ті роки ХХст. Шкіряне виробництво було широко розвиненою галуззю в Криму. Шкіряні вироби, що збереглися, і їх фрагменти свідчать про те, що обробка шкіри тут була відома з найдавніших часів. Скотарський тип господарювання кримських татар, особливо у степовій частині Криму, сприяв розвитку цього виду промислу. До початку XXст в Криму існувало безліч шкіряних заводів та майстерень. Там виготовлялися шкіряні посудини, взуття, ремені та інші побутові предмети. Шкіряні цехи являли собою великі будови з кімнатами для дублення, фарбування, просушування. У дворах були вириті в землі ями, обкладені глиною, або кам'яні чани, де вимочувалися у вапняному розчині козячі або баранячі шкіри. Вимочені шкури, очищені від вовни, відмивалися від вапна, витримувалися в дубильних розчинах, потім забарвлювалися і полірувалися вручну кизиловою палицею. Обробка шкір велася по-старому, і лише на початку ХХст на деяких підприємствах стали поступово механізувати виробництво.
Показать все...
32🔥 3🥰 1
Фото недоступноПоказать в Telegram
Міжнародний республіканський інститут продовжує навчання для кримчан Запрошуємо взяти участь у “Школі молодого політика для кримчан”, де ви дізнаєтесь, як безпечно комунікувати в соціальних мережах, як не стати жертвою ворожої пропаганди, а також як будувати власний бренд в медіа та соціальних мережах. Коли?  1-2 червня 2024 року    Де? місто Львів Хто може взяти участь:   🔻Громадяни України до 35 років, які є вихідцями з Криму, та на даний момент проживають в м. Львів 🔻Громадські активісти до 35 років, які працюють з Кримською темою, та на даний момент проживають в м. Львів Умови участі:   ✅Навчання безкоштовне, харчування передбачено   ✅Безпеку в умовах воєнного часу буде забезпечено   Подати заявку можна до 26 травня. https://forms.office.com/Pages/ResponsePage.aspx?id=sqGfGQYMiEaJLTiWA4A9wP_i0sMaIHdOjMym2pTZDxJUQUpQRllSOVhNRk5MTThJQkkxWllXRVRPTS4u
Показать все...
9👍 2🔥 1
Фото недоступноПоказать в Telegram
Марки з кримськотатарською вишивкою від Укрпошти, замовити можете ось тут 👉🏻 https://postmark.ukrposhta.ua/index.php?route=product/product&product_id=7071
Показать все...
28👏 3😍 2🔥 1
Фото недоступноПоказать в Telegram
#Fotolar #Sudag Eski qırımtatar hayatından bir levha. Qırımtatar qızı. 1925, Sudağ (Qırım)
Показать все...
29🔥 4
«Кримські татари — вороги та зрадники», «готують переворот», «через них Крим хоче забрати Туреччина». Це лише частина міфів про кримських татар, які продовжують існувати в українському суспільстві під впливом багаторічної пропаганди. У новому випуску «CEMAAT» правозахисник і заступник генерального директора Українського інституту Алім Алієв та авторка книги «За Перекопом земля» Анастасія Левкова обговорюють як ці міфи формувалися та підтримувалися в українському суспільстві, можливі стратегії для подолання цих хибних уявлень і сприяння більш точному розумінню кримськотатарської спільноти. https://youtu.be/GWuIf4Y5qog?si=WwE-okpcXKnzdxoj
Показать все...
Кримські татари: пропаганда, міфи та роль в українському суспільстві | Алім Алієв, Анастасія Левкова

«Кримські татари — вороги та зрадники», «готують переворот», «через них Крим хоче забрати Туреччина». Це лише частина міфів про кримських татар, які продовжують існувати в українському суспільстві під впливом багаторічної пропаганди. Гості випуску — правозахисник і заступник генерального директора Українського інституту Алім Алієв та авторка книги «За Перекопом земля» Анастасія Левкова. Разом із ведучим Андрієм Куликовим вони обговорюють: ▫️Як ці міфи формувалися та підтримувалися в українському суспільстві. ▫️Можливі стратегії для подолання цих хибних уявлень і сприяння більш точному розумінню кримськотатарської спільноти. Таймкоди: 0:00 — Що знав про кримських татар Андрій Куликов? 2:10 — Анастасія Левкова 2:40 — Алім Алієв 3:45 — Ворожіння на книзі «За Перекопом є земля» 9:47 — Усвідомлення навʼязаних стереотипів 11:46 — Анастасія: у школі я не знала про кримських татар у Криму 12:15 — Алім: російський колоніалізм 16:27 — Сергій Ліпко про мрію 17:40 — Тяглість історичної відповідальності 18:24 — Чому назва «За Перекопом є земля»? 20:00 — Алім: покарання винних та набування субʼєктності 24:50 — Мирні протести кримських татар 28:39 — Алім: кримських татар не було в правоохоронних органах 30:12 — «Фактор небезпеки для України — кримські татари, а не ВМФ РФ» 30:49 — Стереотипи про кримських татар у «За Перекопом є земля» 33:05 — Російська пропаганда 35:58 — Петро Симоненко: виправдання геноциду 39:15 — Вибір кирилиці у «За Перекопом є земля» 43:35 — Чи навʼязували кримським татарам ті ж стереотипи? 49:12 — Колабораціонізм у Другій світовій війні 49:55 — «Детатаризація» півострова 51:39 — Чи зможуть українці уникнути ролі колонізаторів? 54:36 — Крим після деокупації 57:15 — Чому «За Перекопом є земля», а не люди 58:15 — Кримський інжир 59:56 — Найдорожче Підписуйтесь на нас в інших соцмережах: Instagram:

https://www.instagram.com/cemaat_media

Facebook:

https://www.facebook.com/CemaatMedia

Telegram:

https://t.me/C_emaat

Сайт:

https://www.cemaat.media/ua

19💔 3
Популярний елемент традиційного жіночого кримськотатарського костюма fes змінювався протягом століть та має свої особливості. Прикраси кримських татарок були чотирьох видів: головні, нагрудні, поясні та прикраси для рук. До феса кріпилось більшість головних прикрас. Верх феса прикрашав töpelik. Він мав форму круга чи шестикутної зірки (хоча можливо існували й інші види). Топелік виготовляли ювеліри зі срібла чи золота, потім його пришивали до феса. Прикраса яка кріпилась до краю феса називалась zilif asqı. В кожному регіоні ця прикраса відрізнялась формою, розміром, технікою виконання. Такі скроневі прикраси були сакральним елементом заміжньої дівчини до 40 років. Протягом ХІХст сформувалась традиція прикрашати фес монетами. Це було повʼязано з особливостями культурного занепаду того часу. Цей період також відомий масовою міграцією кримських татар, тому золото було надійно носити при собі. Прикраси з монет також свідчили про статус кримської татарки. #medeniyet
Показать все...
🔥 21 19👍 2
“Ey güzel Qırım” музичний проєкт до Дня памʼяті жертв геноциду кримськотатарського народу Автор проєкту: İsmail Kurt-Umer https://youtu.be/KwFFYgJ-y8I?si=ZZpTSGBTOoUfS3T6
Показать все...
Ey guzel Qırım - до дня пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу (80 років)

Присвячено дню пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу. ( 80 років ) Національний президентський оркестр Директор-полковник Максим Гусак Диригент -підполковник Сафет Джемалядінов Автор проєкту/продюсер - Ismail Kurt-Umer Режисер, оператор - постановник, монтаж, колір - Станіслав Черкас Солісти: Ismail Kurt-Umer Aliie Khadzhabadinova Хор дітей: вихованці Хорового відділу КДШМ 2 ім.М.І.Вериківського Генеральні спонсори: aa1113pp Об'єднана ініціатива Кримський фронт Актори: Наріман Сулейманов Мілана Савинець Elmaz Eredzhep Заріне Ільмі кизи Амєт Еліф Бодурова Ельман Бодуров Мєр'єм Джелілова Мєлєк Джелілова Usein Asan Ісмаїл Абляметов Окрема подяка: Студія звукозапису "Комора" Муса Медведєв Сусанна Зейнідінова Сервер Іслямов Ільдар Мухамедзянов Мережа Кримськотатарської кухні "СОФРА" Арт-завод Платформа

37
ДЕПОРТАЦІЯ КРИМСЬКИХ ТАТАР один із найстрашніших злочинів радянської влади. Це геноцид, що полягав у насильницькому виселенні кримськотатарського народу з їхньої історичної батьківщини — Криму. Більше 80% депортованих з Криму становили жінки, діти та люди похилого віку. Під час депортації кримськотатарські чоловіки воювали на фронті і не знали, що відбувається з їхніми родинами. В будинки депортованих кримських татар одразу почали заселятися місцеві росіяни. А згодом радянська влада цілеспрямовано переселяла в Крим радянських людей з різних регіонів. Радянська влада прагнула знищити всі сліди присутності кримських татар в Криму. Відразу після депортації був розгорнутий процес по спотворенню історії Криму. Радянський режим вдався до нівелювання історичної памʼяті про кримську державність та кримських татар. Було знищено топоніми Криму (більше 90%), які вказували на їхній взаємозв’язок із кримськими татарами. Знищено майже всі мусульманські кладовища та мечеті. Була введена заборона на вивчення кримськотатарської мови, розвиток культури та збереження національних традицій. Заборона на повернення в Крим. В результаті депортації величезна кількість населених пунктів залишилися повністю безлюдними. Одразу після депортації на місцях скрізь були створені спеціальні комісії, які почали збирати та складати списки-акти того, що не встигли розтягнути «спритні сусіди». Однак уявити у повному масштабі розміри пограбування цілого народу просто неможливо. В результаті депортації у кримських татар було вилучено: понад 114 тис. будинків з усім майном та предметами домашнього вжитку, близько 500 тис. голів худоби, всі запаси продовольства, насіння, саджанців, корму для домашніх тварин, будівельних матеріалів, десятки тисяч тонн сільськогосподарської продукції. Основні види предметів домашнього вжитку, вилучених під час депортації, становили понад 751 тис. одиниць. Ліквідовано 1629 бібліотек, 640 кримськотатарських початкових шкіл, 221 кримськотатарських середніх шкіл, 263 клубів. По суті, була повністю ліквідована вся система освіти кримськотатарською мовою. Етнонім «кримські татари» було заборонено і більш ніж 40 років у документах срср були заборонені згадки про кримських татар. Унікальний кримськотатарський Крим було знищено та русифіковано. Жодних репарацій кримські татари не отримали, а про повернення власних будинків навіть не йдеться. Як свідчать перелічені дані, завдані матеріальні збитки величезні, але нематеріальні збитки набагато болісініші і нанесли більшу шкоду кримськотатарському народу. “Bizni Qırımdan çıqarğanlarnıñ közleri kör olsun”
Показать все...
💔 71 4🥰 3😢 2