З відкритим серцем йду до вас 💟

Soniachnatemin писати з тобою величезне задоволення ‼️‼️‼️‼️ Дякую за співпрацю. Вірш, як завжди вийшов крутий 😊

Використані рядки з вірша Ліни Костенко "У кожного своя пустеля і свої міражі"

У кожного своя пустеля і свої міражі, Перед тобою завжди двері, Та чи відчиняться вони — У сквері тому ,в царстві темнім, В обіймах срібної зими? А може, краще дивитись крізь призму На цей дивовижний і радісний світ? Чавити, мов гниль свою власну харизму Й велично ходити, мов та горда Ліліт? А може вже краще в собі зачинитись? Нікого не бачить. Морок лишень. Немов в павутинні самій залишитись, І світ завмер без надій і пісень. А може, вдягнути оті окуляри, Хай пелена застеляє очі, Душа розломлена, немов старі бульвари, А ти здається, просто перехожий. Які вже зуби гордо й смачно скалить, розвінчує казкові небилиці, про те що друзі — це актори із запалом. Піде й у тіло встромить гостру спицю. #філософськідумки #емоції #спільнийвіршзsonjachnatemin

А зараз сюрприз 🎁

Тема від Зеленокоса весна - таємниці закулісся (день 81) У ляльковому театрі сталося непередбачуване: вперше ляльки посварилися і через що— через виставу! А розпочалося усе ось з чого... З самісінького ранку золотоволоса АлІя репетирувала роль принцеси, як раптом, наче скажений буревій, налетів Чорний Лицар і налякав АлІю. Вона зойкнула і підібравши свою промову, сховалася у невеликій комірчині аби вивчити текст. Та й тут не обійшлося без пригод: тільки - но АлІя присіла на ослінчик, як почула мишачий писк і якесь важке дихання - вона обернулася і побачила велику собаку з цуценятами. Собака важко дихала, а маленькі песики скавучали біля мами і просили їсти. АлІя обережно підійшла до тварини і роздивилася рану. Кров ще стікала по лапі і АлІя не роздумуючи відрізала шматок своєї сукні і перемотавши лапу, пішла шукати молоко для цуценят. А тим часом Чорний Лицар спіймав себе на думці, що не варто було лякати Алію, тож вирішив вибачитися перед нею. Чорний Лицар обернувся ,але милої АлІї ніде не було. Він зазирнув до неї в гримірку, але там її не було. Аж раптом почув звук, побачив лікарів у білих халатах, які щось шукали. -Вам допомогти?- поцікавився Чорний Лицар. Підкажіть, будь ласка, де тут у вас комора. -Ходімо за мною. А що сталося?- допитувався Чорний Лицар. -В тій коморі лежить поранена собака,-відповів лікар. Чорний Лицар усміхнувся, він знав, що це АлІя. Нарешті до комори увійшли лікарі і він— її ранковий кривдник. АлІя не звернула на нього жодної уваги, ніби його тут 6уло. Вона спілкувалася тільки з лікарями. Коли маму- собаку забрали, АлІя зайнялася цуценятами, вона б забула і про виставку виставу, якби не дзвоник і улюблені глядачі.Алія вийшла на сцену у трохи порваній і забрудненій сукні. Та глядачі не звернули на це увагу, їм захопила сама вистава і гра Чорного Лицаря та АлІї. Оплески не вщухали... Після вистави АлІя миттю побігла до цуценят, дорогою забігши до буфету і узявши трохи їжі, мов вітер, помчала годувати маленьких песиків. Адже АлІя взяла на себе цю сміливість і відповідальність за цих цуценят. А ще вона пообіцяла мамі- собаці доглядати за ними поки вона в лікарні, а АлІя ніколи не порушувала дане слово. Та лишилось одне питання: чи впорається вона одна з маленькими цуценятами? #оповідання #закулісне_життя

Запрошую до театру

Доброго ранку, Україно ☀️