Сіпласпластик

Як довго працюєш над чимось, то зазвичай око замилюється, і стає важко раціонально оцінювати результати праці. Це актуально, мабуть, для будь-чого, де критеріїв для оцінювання або немає, або вони дуже складні: мистецтво, програмування тощо. Тож зрештою думка трохи підмагнічується чи то до «все лайно», чи до «наскільки ж офігенно». Час мені автівку нову брати, тож думаю, чи не взяти собі щось трохи дорожче цього разу, ніж моя Куга. Пішов дивитись Мерседеси, бо дарма ми MBUX робимо вже 9 років чи шо? (Хоча я особисто цим вже два роки не займаюсь безпосередньо). Коли бачиш систему щодня, катаєшся на S-class та EQS задля тестування та переймаєшся за фічі, які треба заделіверити вчасно, то фокус з простого користування зміщується в професійний бік. А тут сів в GLC, потикався, замислився над повсякденним використанням. Інтерʼєр безперечно крутезний, інфотейнмент-система наша дуууже крута — тупо найкраще, що є на ринку — дуже швидка й красива. Звук в моєму Форді взагалі в порівнянні наче годинник «Montana» проти студійного запису 😂 АЛЕ! Я раптом збагнув, що окрім навігації у своєму автомобілі я здебільшого користуюся ще двома крутилками: гучність та температура. І все. А тут клімат повністю сенсорний на тачскріні, а гучність — маленький тачбар справа під екраном, причому + та − навіть не реагують на натискання чи дотик — тільки на свайп. І коли гучність регулюєш, то на екрані зʼявляється слайдер, але без циферок )) Ми з дружиною звикли, що коли разом їдемо, то ставимо на 6–7, щоб і музло норм чутно було, і поговорити можна. Коли я сам їжджу, то на 9 ставлю. А тут тупо слайдер. Ну добре, годі про «преміальний» GLC. Сіли потім з дружиною в «бюджетний» GLA — і це зовсім інша справа! Нормальні хардварні контроли. І коштує на 30к євро менше 😅 Так, я розумію, що різниця між ними не тільки в цьому, але що важливіше обʼєктивно: дрібнички, які дратуватимуть щоразу, як сідаєш за кермо, чи ті пів секунди при розгоні від 0 до 100? В GLA навіть ручки на дверях зсередини зручніші ) Дуже дивні відчуття.

‍Хочу вам розповісти за “ДрукАрмію”. Це дуже крута ініціатива з 3д-друку різних невеличких конструкцій, які потім використовуються в армії і навколо. У них є лендінг з прикладами і розрахунками економії. В мене ще є розповіді про приблизно такі самі гроші, але про дрони — проте не вистачає даних, щоб тут описати. В мене вже кілька друзів долучилося — і здається, що такий умовно кустарний підхід має сенс має сенс, бо поставити друкування на поток і зробити індустріальним виходить дуже дорого: місця займає багато, друкує довго і потребує обслуговування. А коли ти робиш це сам вдома, то воно стоїть собі у куточку і сильно багато часу не займає. :) А ДрукАрмія - це маркетплейс фактично, зв’язує виробництво (вас) і покупців (військових), просто без грошей. Тож якщо ви про це не чули, або не задумувалися, то може це саме час. 😁 Бо кількість запитів на друк росте куди швидше кількості друкарів.