ЛІТЕРАРІУМ 📚

✍ ФРЕДЕРІК БЕҐБЕДЕ 📚 КОХАННЯ ЖИВЕ ТРИ РОКИ Самотність стала якоюсь соромною хворобою. Чому всі так її цураються? Та тому, що вона змушує думати. У наші дні Декарт не написав би: "Я думаю - значить я існую". Він би сказав: "Я один - значить я мислю". Ніхто не хоче залишатися на самоті: вона вивільняє надто багато часу для роздумів. А чим більше думаєш, тим стаєш розумнішим — отже, й сумнішим. 👇ЛІТЕРАРІУМ ПІДПИСАТИСЬ

✍ БЕРТРАН РАССЕЛЛ 📚 ІСТОРІЯ ЗАХІДНОЇ ФІЛОСОФІЇ Якби думки і сили людства перестали витрачатися на війну, ми за одне покоління змогли б покласти край злидням у всьому світі. 👇ЛІТЕРАРІУМ ПІДПИСАТИСЬ

✍ ЕТЕЛЬ ЛІЛІАН ВОЙНИЧ 📚 ОВІД — Отже, розповідати далі? — спитав він трохи згодом. — Якщо… якщо хочете… Але спогади болючі для вас. — А ви думаєте, я забуваю про це, коли мовчу? 👇ЛІТЕРАРІУМ ПІДПИСАТИСЬ

✍ Джордж Бернард Шоу Якщо коли-небудь, ганяючись за щастям,  знайдете його, ви, подібно старій, що шукала свої окуляри, виявите, що щастя було весь час у вас на носі. 👇ЛІТЕРАРІУМ ПІДПИСАТИСЬ

✍ Еріх Марія Ремарк. Щастя – не якийсь божий дар, а здобуток, дійти до якого людина може завдяки своїй внутрішній плідності 👇ЛІТЕРАРІУМ ПІДПИСАТИСЬ

✍ ДЖОДЖО МОЙЄС 📚 ОДИН ПЛЮС ОДИН Зі справжніми друзями можна продовжити з того місця, на якому ви зупинилися, і неважливо, пройшов тиждень або два роки. Гарного дня 🫶 👇ЛІТЕРАРІУМ ПІДПИСАТИСЬ

✍ МАРК ЛЕВІ 📚 ЗУСТРІТИСЯ ЗНОВУ Ти все ще про неї думаєш? — Трапляється. — Часто? — Трохи вранці, трохи вдень, трохи ввечері, трохи вночі. Мирної ночі ❤️ 👇ЛІТЕРАРІУМ ПІДПИСАТИСЬ

✍ МІЛОРАД ПАВИЧ 📚 ПЕЙЗАЖ, НАМАЛЬОВАНИЙ ЧАЄМ Книгу потрібно читати двічі. Один раз її слід прочитати в молодості, поки ви молодші за героїв, другий раз – коли увійшли у вік і герої книги стали молодшими за вас. Тоді ви побачите їх з обох боків, та й вони зможуть учинити вам іспит з того боку часу, де вони стоять. Це означає, втім, що іноді буває взагалі пізно читати якісь книги. 👇ЛІТЕРАРІУМ ПІДПИСАТИСЬ

✍️ ПАВЛО ТИЧИНА 📖 Я КЛИЧУ ТЕБЕ Той сад, і ніч, і зорі — де вони тепер? Згадай, як весна цвіла, зі мною ти рада йшла. А в серці — мов крик… А серце розривалось, бідне, прощалось з тобою навік. Ти їдеш в далекий край… прощай, люба, прощай! Ой строгий життя закон: востаннє глянь з вікон,- я кличу тебе весь час, життя ось розлучить нас! Як гарно було нам! Та я… я знову сам. 👇ЛІТЕРАРІУМ ПІДПИСАТИСЬ

📚 ТРІУМФАЛЬНА АРКА ✍ ЕРІХ МАРІЯ РЕМАРК Що може дати одна людина іншій, крім краплі тепла? І що може бути більшим за це? 👇ЛІТЕРАРІУМ ПІДПИСАТИСЬ