PROФАЗА

Навколо був страшенний галас. Втомлені птахи сотнями падали на землю. Їх згрібали лопатами, наче сніг, а фото друкували в газетах як ілюстрацію успіху кампанії. Як же це могло трапитись? І головне: якими були наслідки? У 50-х роках минулого століття китайський лідер Мао Цзедун запровадив програму «Великого стрибка», яка мала б осучаснити економіку країни. Насправді ж, більша частина цієї політики будувалася навколо експлуатації природи. Значно збільшилася вирубка лісів, а певні тварини стали ледь не найбільшими ворогами. Зокрема, було запроваджено кампанію знищення «чотирьох шкідників», якими були мухи, комарі, щури та горобці. Перші три потрапили в цей список через те, що переносять небезпечні інфекційні захворювання. Горобці ж — внаслідок споживання рису та інших зернових культур. Боротьба з цими маленькими милими птахами була наймасштабнішою. Людей закликали руйнувати гнізда, стріляти, шуміти каструлями, сковорідками та барабанами. Галас був настільки сильний, що горобці навіть боялися присісти на гілку, щоб відпочити. Ці птахи можуть перебувати в польоті лише 15 хвилин, тому досить швидко вони виснажувалися й помирали. Під час кампанії проти шкідників загинуло близько 20 мільйонів птахів. Після горобців її жертвами стали люди. Боротьба з одним «шкідником» призвела до появи іншого, набагато більш небезпечного. Згодом дослідження показали, що більшу частину раціону горобця складають комахи, серед яких сарана. Однак тоді вже було запізно. Внаслідок зменшення популяції хижака, комахи почали розмножуватися зі швидкістю світла, з’їдаючи більшу частину сільськогосподарської продукції. Все це разом із масштабною вирубкою лісів і неправильним використанням пестицидів викликало голод, що забрав життя десятків мільйонів людей. Горобці, на відміну від мух, комарів та щурів, не можуть швидко розмножуватися, тому на відновлення їхньої популяції в Китаї пішли роки. Ця трагічна історія може бути важливим уроком. Вона показує, наскільки важливим є баланс екосистеми, який так легко зруйнувати, вивівши з ладу її одну ланку. А як ви думаєте, що можна зробити вже сьогодні, щоб у майбутньому не повторити цю помилку? Копірайтерка: @Lady_DNA Дизайнерка: @Tertychnikova_O Джерела 1 2 3 #екологія

🌟Merk це динамічна науково-технічна компанія, що підтримує науку 📍З 2018 року Merk підтримує інноваційні дослідження за допомогою грантів до 500 000 € на рік! 🌟 У 2024 році компанія пропонує гранти в наступних сферах: 🔬

Деградатори молекулярного клею та стабілізатори протеїн-протеїнових взаємодій – до 100 000 €/рік 🌐 Доповнена реальність та цифрові двійники – до 120 000 €/рік 💡 Відкриття ліків на основі штучного інтелекту – до 3 грантів з ліцензіями AIDDISON

Не проґавте шанс! Подання заявок до 22 вересня 2024 року. 📅 Дізнайтеся більше про програму дослідницьких грантів Merck, яка відкрита для вчених усіх рівнів. Подайте заявку вже сьогодні та приєднайтеся до робочих семінарах у листопаді 2024 року. Більше інформації тут 🧪 #Merck #ResearchGrants #Innovation #Science #AI #AR #MolecularGlue

Які рослини можуть вижити на Марсі? Намагаючись знайти відповідь на це питання вчені знайшли потенційну рослину, здатну вижити на червоній планеті. Це звичайний мох — Syntrichia caninervis, поширений як в пустелях, так і в Антарктиді. Широке розповсюдження моху навело на думку перевірити цей вид в лабораторних умовах. Мох пройшов випробуванням морозом. Так, рослина відновлювалася після зберігання при температурі -80°C протягом 3 та 5 років, а також після заморожування при -196°C на 15 та 30 діб. Крім того, даний вид моху виявився одним з найбільш стійких до радіації організмів. Syntrichia caninervis здатен виживати при гамма-випромінюванні дозою 500 Гр. Але й на цьому вчені не зупинилися. Мох перевіряли в спеціальній камері, яка моделює умови Марсу. Висушені й зволожені рослини зберігали здатність до виживання в екстремальних умовах. Можливо, в недалекому майбутньому мох Syntrichia caninervis буде доставлений на Марс як перша рослина-колонізатор. Джерело Авторка:@r_yulia Дизайнерка:@safieeil

27 липня українці відзначають День медичного працівника. Гортайте карусель та дізнавайтесь, як з’явились медичні професії та чи є майбутні медики серед підписників UkrTeenScience? Якщо ви лікар чи здобуваєте таку професію, то розповідайте про себе в коментарях і знайомтесь один з одним. Авторка: @Vladyslava03 Дизайнерка: @catherinz #медицина

26 липня українці відзначають День медичного працівника. Гортайте карусель та дізнавайтесь, як з’явились медичні професії та чи є майбутні медики серед підписників UkrTeenScience? Якщо ви лікар чи здобуваєте таку професію, то розповідайте про себе в коментарях і знайомтесь один з одним. Авторка: @Vladyslava03 Дизайнерка: @catherinz #медицина

In 1944, two doctors — the physiologist Ancel Keys and the psychologist Josef Brozek — conducted a study. The aim was to identify and research the best way to rehabilitate people who had been exposed to starvation. The study also provided information on the effects of semi-starvation on the mind and body. Thirty-six mentally and physically healthy young men were selected. The participants' basic functions, body weight, size and strength were regularly recorded. The study was divided into three phases: 1) during the first three month*, the participants consumed about 3500 calories per day and were given food prepared under the supervision of a trained dietician to record their eating habits; 2) for the following six months, the intake was twice as low, about 1570 calories, due to the war in Europe. They lost 25% of their body weight; 3) for the last three months*, the participants were divided into four groups and refed with different amounts of calories; some of them had an additional eight weeks of an unrestricted diet. Many behavioural, psychological and physical changes were recorded during and after the study: participants had developed new habits related to food (such as increasing the size of their meals by dividing food into small pieces, difficulty in recognition hunger, becoming more involved in food books and activities, developing tobacco smoking and chewing habits, and being possessed with food); participants had developed new anxiety and depressive symptoms that were not present at the beginning of the study; not only had participants' weight changed during the different stages of the study, they also began to experience new issues with dizziness, headaches, decreased need for sleep, hair loss, cold intolerance, and many others. To this day, the Minnesota Starvation Study is considered one of the most critical pieces of psychoeducation in the treatment of eating disorders. Before the experiment, the volunteers were physically and mentally healthy; after the experiment, they developed symptoms similar to those of anorexia, bulimia and binge eating disorder. The study demonstrated the vital and damaging effects of starvation on people's physical, social, behavioural and psychological well-being. consume— to eat or drink something possessed — someone who is possessed is thought to be controlled by an evil spirit binge— an occasion when an activity is done in an extreme way, especially eating, drinking, or spending money Author: @moldavananna Resources: https://psychiatry.duke.edu/blog/starvation-experiment

Не пшикайте, я сам/а можу! Привіт, друзі! Натхненні новини з аграрної сфери — учені дослідили здатність рослин самотужки виробляти азот!🧪🌾 “Ну і що ж тут революційного?” — запитаєте ви. Розберімося разом. Азотні добрива — це азотвмісні речовини, які фермери вносять у ґрунт з метою підвищення врожайності. Вони дають змогу ефективно годувати зростаюче населення світу, але є досить дорогими, часто шкодять екосистемам і вимагають багато енергії для виробництва. Деякі рослини еволюціонували, щоб виробляти власний азот за допомогою бактерій. Власне, нове дослідження і показує, як вони це зробили 16 разів незалежно одна від одної. Здатність до азотфіксації не керується одним генетичним перемикачем, а є складною системою, що вимагає активації кількох генів. Хізер Роуз Кейтс з Музею природної історії Флориди зазначає, що вивчення еволюційного контексту ознак є критичним для покращення культур в аграрній індустрії. Чекаємо з нетерпінням! Копірайтерка: @stars_in_the_fridge Дизайнерка: @safieeil Джерела: 1, 2

Чи знали ви, що наш мозок володіє неймовірною здатністю до самовідновлення після травм? 🧠✨ Останні дослідження вчених відкрили новий підхід до лікування травм головного мозку та нейродегенеративних захворювань, таких як хвороба Альцгеймера та Паркінсона. 🔬Нейронні стовбурові клітини - ключ до самовідновлення мозку! Вчені виявили, що ці клітини можуть "перепрограмуватись" та відновлювати пошкоджені ділянки мозку. Це відкриття дає надію на створення нових методів лікування, які можуть значно покращити якість життя мільйонів людей. Як це працює? Нейронні стовбурові клітини здатні перетворюватись на різні типи нейронів, які можуть замінювати пошкоджені клітини мозку. Завдяки цьому процесу мозок отримує шанс на відновлення та регенерацію. Це відкриття є великим кроком вперед у боротьбі з хворобами, які довгий час вважались невиліковними. Уявіть собі світ, де інноваційні технології допомагають людям повернутись до повноцінного життя після важких травм або хвороб. У світі, де пошкоджений мозок може відновлювати свої функції, відкриваються безмежні можливості для розвитку медицини та покращення здоров'я людей. Ми стоїмо на порозі нової ери у медицині, де відновлення мозку стане реальністю, а не фантастикою. 🌍 🎓 Що це означає для нас? Нові дослідження відкривають двері до створення ефективних методів лікування травм головного мозку та нейродегенеративних захворювань. Це може призвести до розробки нових ліків та терапій, які допоможуть людям відновити свої когнітивні функції та покращити якість життя. Конкретні приклади Дослідження, проведене у провідному науково-дослідницькому центрі, показало, що у разі травмування мозку нейронні стовбурові клітини починають активно діяти, спрямовуючи свої зусилля на відновлення ушкоджених ділянок. Це надихає на створення нових методик лікування, які базуються на використанні цих клітин для регенерації мозкових тканин. Інші дослідження демонструють, як застосування нейронних стовбурових клітин може допомогти при лікуванні хвороби Паркінсона. Вчені змогли перепрограмувати стовбурові клітини так, щоб вони замінювали пошкоджені нейрони, які відповідають за вироблення дофаміну, життєво важливого для контролю рухів. Вплив на суспільство Це відкриття має потенціал змінити життя мільйонів людей по всьому світу. Воно може принести надію тим, хто страждає від хвороб, які раніше вважалися невиліковними. Кожен крок до успішного лікування та відновлення мозкових функцій – це величезний прогрес для всього людства. 📢 Діліться своїми думками в коментарях! Які ще наукові відкриття вас вражають? Як ви думаєте, які ще захворювання можна буде вилікувати за допомогою стовбурових клітин? Поділіться своїми історіями та думками – разом ми можемо надихати одне одного та підтримувати у важкі часи.

Привіт, шановні читачі! Сподіваємось, ви чудово проводите час, а ми підготували новий допис #генетикастаті. Цього разу поговоримо про розвиток жіночої статі на гонадному рівні. На 7-му тижні внутрішньоутробного розвитку гонади ще гістологічно не диференційовані, але функціонально вже починає проявлятись різниця: вони починають синтезувати естрадіол. Первинні статеві клітини починають ділитись мітозом, а на 10-му тижні ті, що розташовані найглибше у яєчниках — входять у мейоз. А саме у профазу 1, що вказує на диференціацію яєчників, потім ці процеси зачіпають і зовнішні шари яєчників. Оогонії стають оточені одним шаром гранульозних фолікулярних клітин, вони входять у мейоз, утворюючи ооцити та примордіальні фолікули до 15-16 тижня. А до 23-24 тижнів — Граафів фолікули. До 7 місяця вагітності майже всі мітотичні процеси припиняються, бо овоцити входять у мейоз та зупиняються на стадії диплотени аж до статевого дозрівання та овуляції. Однак далеко не всі овоцити вступають у мейоз: із 6–7 мільйонів фолікулів на 25 тижні, до 7 місяців внутрішньоутробного розвитку зберігається лише 2 мільйони. Більшість ооцитів піддаються апоптозу, а фолікули стають атретичними.  Гранульозні клітини, еквівалентні клітинам Сертолі тестикул, походять з 3 можливих джерел: поверхневого епітелію яєчників, мезонефральних клітин із сусідньої сіточки яєчників та наявних мезенхімальних клітин генітального відростка.  Про Вольфів та Мюллерів канал, а також про подальший розвиток буде описано у наступному дописі. А на цьому бажаємо гарного дня! Джерела: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK279001/ Автор: @euchromatin

🌿🔋 Привіт друзі! Чудові новини приносить нам минулий тиждень – лабораторія Університету Чикаго створила першу у світі безанодну натрієву батарею. Це не просто нова батарея, це справжній екочемпіон, який поєднує новітні технології — "безпечний" твердий електроліт й відсутність анода. Чому це круто? Літій, основний компонент сучасних батарей, стає дорожчим, важче доступним та шкодить природі. Натрій, на відміну від літію, не вимагає екологічно небезпечного видобутку та легко синтезується. Це робить натрієві батареї дешевшими у виробництві та екологічно чистішими. Як це працює? У традиційних батареях є анод, катод і рідкий електроліт. У натрієвій батареї іони натрію депонуються на струмозбірник з алюмінієвого порошку. Порошок зберігає іони натрію, створюючи ідеальний контакт з твердим електролітом. Інновація відчиняє двері до нової ери в енергетиці, де економічно вигідні технології працюють на благо планети. Ми з нетерпінням чекаємо, коли такі передові рішення стануть частиною нашого повсякденного життя!

УВАГА! Після прочитання цього допису ви точно відправитеся у відпустку. Погода стає все спекотнішою й ми починаємо задумуватися про відпустку. Та чи знаєте ви, як саме відпочинок впливає на мозок та тіло? Джерела: https://www.psychologytoday.com/intl/blog/brain-reboot/202307/why-vacations-are-so-good-for-the-brain https://www.nature.com/articles/tp2016164 Авторка: @r_yulia #нейробіологія #генетика

Хай, на зв’язку проєкт «PROHEALTH» від біологічної спільноти PROФАЗА!👋 Хочеш з’ясувати, як уберегти тіло й обличчя від сонячних променів?☀️ Думаєш, чи варто купувати сонцезахисний крем, і хочеш розібратися, як він взагалі працює? Вмикай наш подкаст з Наталією Ільчук, дерматологинею, дитячою дерматологинею, дерматохірургинею, і розбирайся з тим, як захистити свою шкіру🧴 Я обираю здоров’я! *Проєкт PROHEALTH створений в межах програми UPSHIFT, національну хвилю якого реалізує ГО "СКЦ Задзеркалля", за підтримки ЮНІСЕФ та Федерального міністерства економічного співробітництва і розвитку Німеччини через німецький державний банк розвитку KfW.

Foreign Accent Syndrome (FAS) is when a person suddenly starts to speak with an accent. The left side of the brain is known to be responsible for speech, so we can say that the syndrome is caused by brain damage, most commonly a stroke, but it can also be the result of traumatic injury, multiple sclerosis (MS) or vascular dementia. FAS includes such problems as fairly predictable errors, consonant substitutions, deletions, intonation errors, altered rhythm and speed, problems with consonant clusters, vowel shifts, 'uh' inserted into words, etc. Damage to the brain can hinder the ability to shape the mouth and throat, to shape the flow of air that passes through them, and this is why people speak with an “accent”. It happens not only to English speakers, but to people all over the world. For some reason, it is more common in women and the age of onset is 48. In fact, people can still make themselves easily understood because intelligence is not ruined. In short, it's not a harmful syndrome per se, but the consequences are quite pernicious. Let us know in the comments if you found this interesting! native — relating to or describing someone's country or place of birth or someone who was born in a particular country or place hinder  — to limit the ability of someone to do something, or to limit the development of something pernicious — having a very harmful effect or influence Author: @moldavananna Designer:@ukaralius Resources: https://www.sciencehistory.org/stories/disappearing-pod/the-enigmas-of-foreign-accent-syndrome/ https://www.healthline.com/health/foreign-accent-syndrome#treatment https://sites.utdallas.edu/fas/ Not only foreigners can speak with an accent, but so can native speakers! The syndrome we're going to talk about today is really rare and has only been diagnosed about 100 times since it was first described in 1907.