PROФАЗА

Гени-супресори: Захисники нашого геному Гени-супресори — це надзвичайно важливі елементи нашого геному, які відіграють ключову роль у захисті клітин від неконтрольованого поділу та розвитку ракових захворювань. Вони виконують функцію «охоронців», підтримуючи стабільність генетичного матеріалу, контролюючи процеси клітинного циклу та забезпечуючи розмноження лише тоді, коли це необхідно. Як працюють гени-супресори? Основна функція генів-супресорів полягає в тому, щоб запобігати мутаціям і пошкодженням ДНК, які можуть призвести до ракової трансформації клітин. Вони можуть активувати механізми репарації ДНК, зупиняти клітинний цикл для виправлення помилок або навіть запускати апоптоз (програмовану клітинну смерть) у випадках, коли пошкодження не можуть бути виправлені. Приклади ключових генів-супресорів: - Rb (Ретинобластома). Цей ген контролює клітинний цикл, зокрема перехід із фази G1 у фазу S. Мутагени, що впливають на функцію цього гена, можуть призвести до розвитку ретинобластоми, рідкісної форми раку ока, що часто зустрічається у дітей. - BRCA1/BRCA2 відомі як «гени, що зберігають генетичну інформацію», вони відповідальні за репарацію пошкодженої ДНК. Мутації в цих генах значно підвищують ризик розвитку раку молочної залози та яєчників у жінок, а також інших видів раку. - NF1 (Нейрофіброматоз типу 1). Ген NF1 кодує білок нейрофібромін, який знижує активність протоонкогену Ras, важливого регулятора клітинного росту та поділу. Пошкодження гена NF1 може призвести до розвитку нейрофіброматозу, генетичного розладу, який супроводжується утворенням пухлин у нервовій системі. Значення дослідження генів-супресорів. Вивчення генів-супресорів є важливим напрямком сучасної онкології, оскільки ці гени безпосередньо пов'язані з розвитком багатьох видів ракових захворювань. Розуміння механізмів їхньої роботи дозволяє розробляти нові методи діагностики, профілактики та лікування раку. Наприклад, тестування на мутації в генах BRCA1/BRCA2 вже сьогодні використовується для оцінки ризику розвитку раку молочної залози та прийняття рішень щодо профілактичних заходів, таких як хірургічне втручання або посилене спостереження. Таким чином, гени-супресори — це не просто захисники від раку, а важливі елементи системи підтримки здоров'я на клітинному рівні. Їхня роль у стабілізації геному і забезпеченні нормального функціонування клітин робить їх критично важливими для нашого довголіття та якості життя.

Привіт, друзі! Нещодавно людство суттєво просунулося у вирішенні проблем генетики, і здається наразі ми навіть можемо лікувати спадкову сліпоту👁️🧬 Всього одна ін’єкція правильного гену вже змінює життя тих, хто був сліпим з дитинства, і люди мають змогу бачити в 100 а то й 10,000 разів краще. Дослідження проводили на пацієнтах з рідкісною хворобою амаврозом Лебера (LCA1), що викликає часткову або повну втрату зору. Терапія виправляє мутацію в гені GUCY2D через ін’єкцію вірусного вектора AAV5 під сітківку, де ген вбудовується в ДНК клітин. Значне покращення зору спостерігалося вже буквально через місяць і тривало щонайменше 12 місяців, що свідчить про тривалу ефективність терапії. А про 10,000-кратне покращення вчені кажуть наступне: “Це те саме, що б пацієнт міг би бачити навколишнє середовище місячної ночі на відкритому повітрі, на відміну від необхідності яскравого освітлення в приміщенні перед лікуванням. Один пацієнт повідомив, що вперше зміг орієнтуватися опівночі на відкритому повітрі лише при світлі багаття». Копірайтерка: @stars_in_the_fridge Дизайнерка: @safieeil Джерела 1, 2, 3

Кризові ситуації, тобто поранення, опіки, втрата свідомості, зупинка серця тощо, можуть статись будь-де та за різних обставин. Тоді перша надія постраждалих — це перехожі, колеги чи рідні, тобто, найчастіше, люди без медичної освіти. Саме тому такою важливою є освіченість громадян у питанні надання першої медичної допомоги, адже час прибуття карети швидкої може вартувати постраждалим здоров’я чи життя. Посилання: 1 Авторка: @DN_A_lex

Всі, або майже всі бояться вірусів, але чи достатньо нам про них відомо ? 🦠 На початку пандемії ковіду людство немало гадки як і чим лікувати цю невідому хворь, більшість заходів безпеки були вжитті на основі досвіду боротьби з попередніми епідеміями. Моделювання допомагало передбачити чого варто очікувати та давало можливість якщо не фізично, то хоча б морально підготуватись до прийдешнього. Наташа Дукач працювала саме над цим в Бостонському університеті та готова розповісти про це в лекції  " Розповсюдження вірусних хвороб з фокусом на Ковід19 та Грип" Коли? 17:00 субота 14 вересня За посиланням ⬇️⬇️⬇️ https://us04web.zoom.us/j/71053435656?pwd=QaAvcKYPzp2CAMIZ7OsV4S4FdPLXtb.1 Meeting ID: 832 4795 3755 Passcode: 1ZzLkd

Привіт, шановні читачі. У багатьох із вас вже розпочинається навчальний рік, а ми тим часом підготували очікувану рубрику #генетикастаті. Оскільки ми описали нормальний розвиток обох статей, то тепер настав час окремо описати інтерсексуальність, або ж розлад статевого розвитку (РСР). Це розлад, коли при певних порушеннях розвитку статі людина має неоднозначний фенотип, який не можна чітко назвати чоловічим чи жіночим. РСР має різні прояви. Насправді ми вже описували деякі із цих станів, як, наприклад, синдром Свайєра чи синдром Клайнфельтера. А сьогодні ж опишемо загальне визначення цього явища перед тим, як висвітлювати порушення розвитку статі на різних рівнях. Загальна частота осіб із РСР становить від 0,2% до 2% серед новонароджених згідно із даними різних досліджень. Раніше щодо них використовували терміни «гермафродитизм» чи «псевдогермафродитизм», однак пізніше їх визнали некоректними. Отже, у 2006 році ввели нову діагностичну номенклатуру під загальним терміном «розлади статевого розвитку», визначеного як «вроджені стани, при яких розвиток хромосомних, гонадних, або анатомічної статі нетипові». І нерідко такі люди мають неоднозначні геніталії (гіпоспадія), які зустрічаються з частотою 1:2000-1:4500, але у більшості вони чітко визначені. Також люди часто стикаються зі стигмою через неоднозначність статевих ознак, а також вони часто інфертильні або мають знижену фертильність. До того ж від 8,5% до 20% осіб з РСР мають чи мали гендерну дисфорію — стан, при якому людина відчуває дискомфорт через розбіжність між відчуттям своєї статі та статтю, яку визначили при народженні. Нерідко люди із РСР потребують оперування статевих органів, але поки не існує єдиного консенсусу щодо показань, часу та обсягу операції. Кожен пацієнт потребує індивідуального розгляду та уваги багатопрофільної команди в медичних центрах. Міркування включають майбутню фертильність, ризик пухлин статевих залоз, схильність до інфекцій сечовивідних шляхів, уникнення стигматизації, пов’язаної з нетиповою анатомією статевих органів і забезпечення функціональної анатомії статевих органів. Тобто у висновку можна сказати, що хоч переважна більшість людей і мають нормальний розвиток статі, коли всі критерії статі збігаються, однак є невелика кількість тих, у кого виникає порушення типового розвитку, яке може проявлятись дуже різноманітно. У жодному разі не варто стигматизувати осіб із РСР, а краще вивчити, що це, щоб мати менше упереджень. Наступні приклади опишемо у подальших дописах. На цьому все, бажаємо наснаги у навчанні та гарного настрою! Джерела: 1 Автор: @euchromatin

Готові зануритися в ботанічний світ культурних рослин? Разом з "Віхолою" ми запускаємо розіграш нової книги ботаніка та дослідника Олексія Коваленка — «Звичайна екзотика. Історія рослин, які ми їмо»! Умови розіграшу: ■ Підписатись на Віхолу та наш YouTube-канал ■ Лишити коментар під відео, яке найбільше сподобалось ■ Написати "Готово" під цим дописом Переможця оберемо 21 вересня випадковим чином. А поки пропонуємо невеличкий огляд книжки від нашої копірайтерки😍

Привіт, друзі! Ваш рот може приховувати справжні наукові сенсації. Здивовані? Вчені з університету Чикаго теж!🦷🧫 Нещодавнє дослідження відкриває новий механізм розмноження бактерій Corynebacterium matruchotii, що живуть у зубному нальоті. Ці бактерії діляться одразу на кілька клітин, замість традиційного поділу на дві дочірні клітини, що є рідкісним процесом під назвою множинне ділення або multiple fission. Ця історія бере початок з 2016, коли була досліджена просторова організація зубного нальоту за допомогою техніки візуалізації CLASI-FISH. Вона дозволила візуалізувати "їжакоподібні" структури, що утворюються в зубному нальоті за участю C. matruchotii. В статті від 2024 року дослідники виявили, що поділ бактерії може відбуватися на 14 клітин одночасно, в залежності від довжини материнської клітини. Інтерес дослідників викликала здатність цих бактерій адаптуватися до середовища зубного нальоту, яке є дуже щільним та конкурентним. Вони припускають, що саме такі умови могли вплинути на еволюцію їхнього унікального способу розмноження. Потенційно це може відкрити нові підходи до підтримки гігієни порожнини рота та здоров'я в цілому. Копірайтерка: @stars_in_the_fridge Дизайнерка: @safieeil Джерела 1, 2, 3

Вони винні у більшості вбивств, скоєних на Землі. Підібравши ключі до клітин людини, тварин, рослин, грибів і навіть бактерій, вони потрапляють усередину та створюють ще більше копій ДНК чи РНК, загорнутої в білок. Вони — віруси і, як виявилося, вони теж можуть захворіти. У 1992 році науковці помітили мікроорганізми, які мешкали всередині амеб. Спершу вони подумали, що це новий вид бактерій, але згодом з’ясували, що то був вірус: один із найбільших і найскладніших. Його назвали мімівірусом. Пізніше було знайдено інший крихітний вірус амеби із майже в 100 разів меншим геномом, який дістав назву Sputnik. Однак він не є просто попутником. Так само, як і гепатит D, Sputnik потребує мімівірусу для свого розмноження. Він захоплює і використовує білкові системи гігантського вірусу і таким чином заважає йому виробляти свої копії. За аналогією з бактеріофагами, подібні віруси назвали вірофагами. Таких «суперпаразитів» з тих пір відкрили понад три десятки. Вчені навіть обговорюють створення  четвертого домену в системі класифікації, на додаток до бактерій, архей та еукаріотів. Окрім цього, зараз науковці досліджують можливість використання вірофагів як вакцин. Передбачається, що генетично модифіковані вірофаги також можна використовувати проти вірусної інфекції SARS-CoV-2, завдяки здатності цих паразитів стримувати розмноження вірусу. А як ви думаєте, чи стануть вірофаги у нагоді в боротьбі із небезпечними вірусами? Пишіть у коментарях. Авторка: @Lady_DNA Джерела: 1, 2

How can you feel drunk without consuming alcohol? Easy! Just skip your sleep hours, and it's guaranteed. Sleep deprivation and alcohol intoxication are similar in that they both reduce cognitive performance. Exhausted neurons take longer to respond and send weaker signals, just like when you're drunk. At this point, a tired brain, much like a drunk one, struggles to perceive and react to the surrounding world, undermining the ability to concentrate and retain memories. A blood alcohol concentration (BAC) of 0.1% is considered legally drunk in most places. To reach this level of impairment through sleep deprivation, a person needs to stay awake for about 18 hours—something many of us do these days. This was demonstrated in a study by Williamson & Feyer, where volunteers were divided into two groups: one exposed to alcohol and the other to sleep deprivation. Later, the participants switched roles, and the results were consistent. In short, these studies highlight the importance of getting enough sleep. In the following links, you'll find compelling data about the relationship between sleep deprivation and intoxication. If you found this interesting, share your thoughts in the comments! deprivation — a situation in which you do not have things or conditions that are usually considered necessary for a pleasant life undermine — to make someone less confident, less powerful, or less likely to succeed, or to make something weaker, often gradually impairment — diminishment or loss of function or ability Author: @moldavananna Designer: @safieeil Resources: 1, 2, 3

Любі друзі, ми постійно прагнемо до покращення наших робочих процесів та створення комфортних умов для кожного члена нашої команди💚

Ваша думка є для нас надзвичайно важливою!

Запрошуємо вас взяти участь в опитуванні, яке допоможе нам краще зрозуміти ваші потреби та побажання. Це займе всього кілька хвилин, але ваші відповіді можуть суттєво вплинути на те, як ми будемо розвиватися далі⭐️ Чому це важливо? 📌Ваша думка має значення: Ми хочемо знати, що для вас є найважливішим у нашій роботі. 📌Зміни, орієнтовані на вас: На основі ваших відповідей ми зможемо впровадити зміни, які покращать ваш досвід роботи. 📌Командний дух: Це можливість долучитися до спільного створення кращого робочого середовища. Не зволікайте! Допоможіть нам зробити нашу роботу ще кращою😍 Пройти опитування Дякуємо за вашу участь і підтримку!🫶🏼 З найкращими побажаннями, PROФАЗА🤍

Любов — одне з найважливіших почуттів людини за життя. ❤️🧠 Проте до сьогоднішнього дня мало відомо про нейронні механізми цієї емоції. Тому група вчених університету Аалто вирішили визначити області мозку, які активуються до шести різних типів прояву любові: від романтичного кохання до милування природою. Найінтенсивнішу мозкову діяльність викликає любов до дітей. Це проявлялося найбільшою нейронною активністю в системі винагороди мозку. Й не дивно, що співчуття до незнайомців проявлялося в рази меншою мозковою активністю ніж любов до близьких нам людей. Несподіванкою виявилося те, що власників домашніх улюбленців можна ідентифікувати за активністю ділянок мозку. Якщо ви маєте пухнастого друга, то у вашому мозку ділянка соціального пізнання активується сильніше. Дослідження допомагає зрозуміти, чому ми відчуваємо сильнішу прив'язаність до рідних, здатні до співчуття й любимо домашніх тварин. Авторка: @r_yulia Дизайнерка: @safieeil Джерела: 1 2

Навіть якщо ви не фанат молекулярної біології, ви точно чули про магічний інструмент для редагування генів — CRISPR-Cas9. Ми переконані, що ви щонайменше тричі чули або читали про те, як він працює. Та чи задумувалися ви коли-небудь над його назвою? Ну тобто, якщо якась назва містить числа, то вони мають щось значити, то чому CRISPR-Саs не 10? Авторка: @lemira_ira Дизайнерка: @yevheniia_rusyn

🆕 Друзі, раді повідомити про наш YouTube канал UkrTeenScience! 🎉 Це простір, де ви зможете знайти цікаві лекції, інтерв’ю та відео, які допоможуть вам краще зрозуміти науку та важливі теми сучасності. Ми хочемо зробити науку доступною та зрозумілою для кожного, тому готуйтеся до цікавих відкриттів! 📢 Перша лекція вже на каналі: "ЗВІДКИ ЕНЕРГІЯ З'ЯВЛЯЄТЬСЯ У ТІЛІ ТА ДО ЧОГО ТУТ ХАРЧУВАННЯ?" з нутриціологинею та біотехнологинею Вікторією Ціпух. Вона розповість про те, як наш організм отримує енергію та яку роль у цьому відіграє харчування. 🔗 Дивіться перше відео тут Не пропустіть можливість дізнатися більше про те, як працює ваше тіло та як зробити свій організм більш ефективним. Підписуйтесь на канал і будьте в курсі всіх новинок! 💡 #UkrTeenScience #НаукаДляМолоді #ХарчуванняІЕнергія

Чи бачили ви коли-небудь, як світяться жуки або морські організми? Це явище називається біолюмінесценцією, і воно є однією з найбільш захопливих загадок природи. 🔬Що таке біолюмінесценція? Біолюмінесценція — це здатність живих організмів випромінювати світло. Це світло створюється в результаті хімічних реакцій, що відбуваються всередині організму. Найчастіше біолюмінесценція спостерігається у морських організмів, таких як медузи, кальмари та деякі види риб. Однак, вона також зустрічається у наземних організмів, таких як світлячки та деякі гриби. 💡 Як працює біолюмінесценція? Процес біолюмінесценції включає взаємодію двох основних компонентів: люциферину (молекули, яка випромінює світло) та люциферази (ферменту, що каталізує реакцію). Коли люциферин взаємодіє з люциферазою, утворюється світло. Цей процес може бути активований за допомогою різних стимулів, таких як механічний вплив, зміна температури або хімічний подразник. 🌍 Значення біолюмінесценції: - Захист: Деякі організми використовують біолюмінесценцію для захисту. Наприклад, деякі види кальмарів випускають світлові хмари, щоб збити хижака з пантелику. - Полювання: Інші організми використовують біолюмінесценцію для приваблення здобичі. Глибоководні риби, такі як вудильники, використовують світлові органи для приманювання дрібних рибок. - Спілкування: Світлячки використовують біолюмінесценцію для комунікації під час шлюбного періоду, посилаючи світлові сигнали для привертання уваги партнерів. 🌌 Використання біолюмінесценції людиною: Люди також знайшли багато способів використання біолюмінесценції. Вона використовується у медичних дослідженнях для візуалізації біологічних процесів, у біотехнологіях для створення біоіндикаторів, а також у мистецтві та розвагах для створення дивовижних світлових шоу. Дослідження біолюмінесценції відкриває нові горизонти для науки та технологій. Моніторинг хвороб, чи альтернативні джерела освітлення. Все може бути вирішено цим явищем. Авторка: @panyank0 Джерело: 1

До цього часу рекордсменом за кількістю пар основ серед тварин була австралійська дводишна риба. 🧬 🐟 Проте цією ж дослідницькою групою були секвеновані геноми південноамериканської та африканської риб. Виявилося, що геном південноамериканської риби Lepidosiren paradoxa має майже 91 мільярд пар основ ДНК. Це в 30 разів більше ніж геном людини (3,2 мільярда пар нуклеотидів). Вражає? Більшість геному дводишних риб складають повторювальні елементи. Також до збільшення геному залучені «стрибучі гени» —  транспозони, які після реплікації змінюють своє положення в геномі. Яке це має значення для еволюції? Сучасні дводишні риби є предками тих риб, які в девонському періоді (420-360 млн років тому) завдяки потужним грудним плавникам вийшли на сушу й дали початок наземним хребетним. Завдяки новому дослідженню вчені мають повні нуклеотидні послідовності дводишних риб, а геномний аналіз й додаткові дослідження зможуть відкрити таємницю, як хребетні вийшли на сушу. Авторка: @r_yulia Дизайнерка: @safieeil Джерела: 1 2

Привіт, шановні читачі. Сподіваємось, що ви чудово проводите свій час! На вас чекає щомісячна рубрика #генетикастаті. Цього разу поговоримо про закладку жіночих статевих органів. Жіноча диференціація внутрішніх статевих шляхів характеризується зникненням Вольфових протоків, яке завершується на 90-й день внутрішньоутробного розвитку людини, за винятком таких залишків, як органи Розенмюллера (придаток яєчника). Мюллерові протоки зберігаються та дають початок ендометрію та міометрію матки й фаллопієвих труб. Шийка матки займає дистальні дві третини матки. Приблизно до 9 тижнів урогенітальний синус і зовнішні статеві органи залишаються недиференційованими. Клоака закрита клоакальною мембраною, утвореною ектодермою та ентодермою, без мезодерми між ними. На 5-му тижні мезодермальні клітини формують клоакальні складки, що утворюють урогенітальні складки, які фланкують урогенітальний синус і анальні складки ззаду. Сечостатеві складки зливаються спереду з клоакальною оболонкою по середній лінії, утворюючи статевий горбок. Клоакальна оболонка розділяється уроректальною перегородкою на статеву оболонку спереду й анусну оболонку ззаду. Статева оболонка зникає в ембріонів, коли їхній розмір становить 20-22 мм (~8 тижнів). На 12-му тижні як в ембріонів чоловічої, так і жіночої статі зачаток піхви утворюється каудальними кінчиками Мюллерових протоків, а також медіальними та латеральними виростами сечостатевої пазухи. Коли клітини вагінальної пластинки зникають, утворюється просвіт піхви. Однак про ембріологічне походження піхви досі точаться гострі суперечки. Розвиток зовнішніх статевих органів жінки по суті статичний. Аногенітальна відстань не збільшується, краї уретрального жолобка не зливаються, уретральна пластинка зберігається у вигляді епітеліального тяжа. Лабіоскротальні набряки дають початок великим статевим губам (пам’ятаєте? У чоловіків вони зростаються). На їхньому з’єднанні утворюється дорсальна спайка. Статеві складки залишаються відокремленими та стають малими статевими губами. Одним із факторів, який сприяє розвитку жіночої статі є фолікуло-стимулюючий гормон (ФСГ) та лютеїнізуючий гормон (ЛГ). Концентрація ЛГ є підвищеною до 6 місяців, а ФСГ — до 3 років після народження, потім вона зростає при статевому дозріванні. Під час цього процесу, який починається у 8-12 років у дівчат, відбувається ріст волосся під пахвами та на лобку (те саме й у хлопців), з’являється менструація та збільшуються груди. Пам’ятаєте про овоцити? Вони утворюються шляхом мейотичного поділу. Але як згадувалось у попередньому дописі, цей процес зупиняється при внутрішньоутробному розвитку на стадії профази 1. А саме на етапі диплотени, коли хромосоми починають розходитись після кросинговеру, але ще закріплені у хіазмах. При овуляції, тобто після початку статевого дозрівання, овоцити виходять із цього стану, діляться, утворюючи 2 полярних тільця, та переходять до другого поділу, але зупиняються на стадії метафази 2 аж до запліднення. Тоді знову відбувається поділ, утворюється ще одне полярне тільце та зигота. А де ж зріла яйцеклітина? Фактично цей етап, як ви зрозуміли, триває надзвичайно коротку мить. На цьому ми завершуємо опис розвитку жіночої статі. Всім гарного дня! Джерела: 1 2 3 Автор: @euchromatin