PROФАЗА

Настав час розібратися, чим по суті є вітаміни та буквально з чим їх зазвичай їдять у ХХІ столітті!💊 Саме тому запрошуємо всіх на онлайн-лекцію, де з’ясуємо особливий механізм кожного з біологічно-активних вітамінів: від А до коензиму Q, розв'язуючи плутанину серед вітамінного царства. На шляху пізнання одвічного питання — Адам Трач Тарасович, студент 3-го курсу медичного факультету, активний експериментатор з власним дослідницьким проєктом🔬 Розпочинаємо вже о 15:00 9 березня (субота). Реєструйся, аби не пропустити. У супровід до подорожі вітамінами прихопи це Zoom посилання! Нехай все буде біологічно!

Настав час розібратися, чим по суті є вітаміни та буквально з чим їх зазвичай їдять у ХХІ столітті! Саме тому запрошуємо всіх на онлайн-лекцію, де з’ясуємо особливий механізм кожного з біологічно-активних вітамінів: від А до коензиму Q, розв'язуючи плутанину серед вітамінного царства. На шляху пізнання одвічного питання вас супроджуватиме Адам Трач, студент 3-го курсу медичного факультету, активний експериментатор з власним дослідницьким проєктом🔬 Розпочинаємо вже о 15:00 9 березня (субота). Реєструйся, аби не пропустити. Нехай все буде біологічно!

Привіт, друже! Хочеш дізнатися більше про нейробіологію? Тоді 11 березня запрошуємо тебе на нашу онлайн-лекцію! 📚 💫 Що ти знаєш про окситоцин? Напевне, що цей гормон регулює роботу жіночої репродуктивної системи. Але, окрім цього, окситоцин впливає на нашу соціальну поведінку, реакції на стрес та навіть здатність до навчання! Наша спікерка — Олеся Федорівна Мороз — кандидатка біологічних наук, асистентка кафедри біофізики та нейробіології в ННЦ "Інститут біології та медицини" розповість, як окситоцин може виконувати такі різні, на перший погляд, функції та чим подібна його дія на клітини мозку та гладеньких м’язів. Коли? 11 березня о 17:30 Де? Zoom Реєструйся за цим посиланням! Нехай все буде біологічно!

Друзі, ми вже почали! Приєднуйтесь)) Зараз дізнаємось усі таємниці....сперматозоїда!

Вже за годину, о 18:00, приєднуйся на онлайн-лекцію за посиланням й разом з біологинею Тетяною Козицькою дізнавайся про те, як зароджується життя!👼

You are sitting on the sofa, minding your own business, when suddenly you realise that you are shaking your leg - so you stop, but in 5 minutes you realise that you are doing it again! Scientists have found that this can cause your leg to fall off... OK, we're just kidding, nobody's leg has fallen off from constant shaking. But there is a real condition called restless leg syndrome (RLS), also known as Willis-Ekbom disease. RLS is a neurological, sleep (the symptoms can be caused by trying to sleep) and movement disorder that causes an irresistible urge to move your legs. It usually occurs when the body is at rest. The desire to move the leg may be accompanied by sensations such as pain, throbbing, pulling, itching, crawling or creeping, and may be relieved by shaking or moving the leg. It usually affects people of middle age or older, both men and women (women are more likely to have it). The causes of RLS aren't clear enough, but there are a few: genetics (it can be inherited), iron deficiency, underlying medical conditions, and medications (such as antihistamines, antidepressants, or antinausea drugs). When it comes to treatment, there is no cure for this disorder. But sometimes medicines such as iron supplements, anti-seizure drugs, dopaminergic drugs, opioids or benzodiazepines can help. So, you might be a bit scared when you find yourself shaking your leg! But if it happens to you a lot, and is accompanied by sleep disturbances, changes in behaviour or mood, daytime sleepiness, or difficulty paying attention or concentrating, you should see a doctor immediately and take care of yourself! irresistible — impossible to refuse, oppose, or avoid because it is too pleasant, attractive, or strong; sensations — the ability to feel something physically, especially by touching, or a physical feeling that results from this ability; deficiency — the state of not having, or not having enough, of something that is needed; Author: @moldavananna Designer: @marharytakoroviakova Resourses 1 2 #engфаза

Якщо вам говорили, що вас принесли лелеки, то 5 березня ви зможете почути, що насправді стало причиною вашого виникнення. На перший погляд, може здатися, що нічого дивовижного в цьому процесі немає, але біологиня Тетяна Козицька розповість про справжній квест сперматозоїда до яйцеклітини. 👼 Тому запрошуємо на онлайн-лекцію з Тетяною Володимирівною Козицькою, кандидатом біологічних наук, відмінником столичної освіти і керівником секції загальної біології Київської МАН. Коли? 5 березня о 18:00 Де? Zoom Реєструйтесь за посиланням і не забудьте підписатиcя на блог біологині в Instagram!🧑🏻‍🔬 Готуйте запитання, які цікавили вас про шлях сперматозоїда. Нехай все буде біологічно!

🗓Останній день лютого в усьому світі відзначається як Міжнародний день рідкісних захворювань. Під рідкісними, або орфанними, розуміють захворювання, які відзначаються низькою поширеністю, не частіше ніж 1 випадок на 2000 осіб. Більшість із цих захворювань є генетичними й не піддаються повному лікуванню. З плином часу ці хвороби прогресують, впливають на якість життя і ставлять його під загрозу. Одним з таких захворювань є Спінальна мʼязова атрофія.  Спінальна м'язова атрофія (СМА) — важке нервово-м'язове захворювання, обумовлене ураженням мотонейронів, які розташовані в передніх рогах спинного мозку, а також нейронів рухових ядер у стовбурі мозку. Тип успадкування — аутосомно-рецесивний, генетичний дефект обумовлений мутацією гена спінального мотонейрона на довгому плечі 5-ї пари хромосом — survival motor neuron gene 1 (SMN1).🧬 👶Захворюваність на СМА складає приблизно 1 випадок на 6000 живих новонароджених. Залучення моторних нейронів може бути дифузним або обмеженим певними м'язовими групами й характеризується прогресуючою атрофією м'язів, слабкістю та паралічем. 🩸Тип І (також відомий як хвороба Вердніга-Гофмана) зазвичай проявляється до 6 місяців. Найбільш важкохворі діти мають обмежений рух і хронічне скорочення м'язів або сухожиль (контрактури). Інші діти можуть мати такі симптоми, як-от: знижений тонус м'язів, відсутність сухожильних рефлексів, судоми, скелетні аномалії та проблеми зі смоктанням та ковтанням. Без лікування багато дітей помирають до 2 років. 🩸Тип II зазвичай діагностують у віці між 6 і 18 місяцями. Діти можуть сидіти без підтримки, але не можуть вставати чи ходити самостійно. У дітей також можуть виникати проблеми із диханням. 🩸Тип III (хвороба Кугельберга-Веландера) проявляється після 18 місяців. Діти можуть ходити самостійно, але мають труднощі при бігу, вставанні зі стільця чи сходженні по сходах. Інші ускладнення можуть включати вигин хребта, контрактури та респіраторні інфекції. 🩸Тип IV розвивається після 21 року, серед симптомів — слабкість ніг від легкої до помірної та інші. 👉Діагностика. Аналіз крові для виявлення мутацій або делецій гена SMN1. Цей тест визначає близько 95% СМА типів І, II і III, також може виявити, чи є особа носієм хвороби. Якщо ген SMN1 не виявлено як проблематичний або історія та обстеження особи не є типовими для СМА, інші діагностичні тести можуть включати: • Електроміографію для запису електричної активності м'язів під час скорочення та в стані спокою; • Дослідження швидкості проведення нервового імпульсу для вимірювання здатності нерва передавати електричний сигнал; • Біопсію м'язів для діагностики багатьох нейром'язових розладів. 💉Наразі не існує повного лікування для СМА. Лікування полягає у контролі симптомів та запобіганні ускладнень. Існує препарат, призначений для збільшення виробництва білка SMN, який є ключовим для збереження рухових нейронів. Також затверджено генетичну терапію для молодших за два роки дітей з інфантильним початком СМА. Вірус постачає повністю функціональний ген SMN до цільових рухових нейронів, що поліпшує рухи та функції м'язів, підвищує шанси на виживання🦠 Фізична терапія, ерготерапія та реабілітація можуть допомогти поліпшити поставу, запобігти нерухомості суглобів, сповільнити втому та атрофію м'язів💪 Щороку збільшується увага до людей з орфанними захворюваннями. В Україні з 2022 р. можливе тестування в перші дні життя немовляти на 21 рідкісне захворювання, що дозволяє покращити ранню діагностику та запобігти катастрофічним наслідкам. Авторка: @tsh_109 Дизайнерка: @marharytakoroviakova Джерела: 1 2 3 4 #генетика #медицина

Привіт, привіт!🔥 Зовсім скоро на всіх нас чекатиме онлайн-лекція з акушер-гінекологом, лікарем УЗД. Спікерці цікаво дізнатись, яка тема була б найкорисніша для нас. Тому пропонуємо обрати разом! Голосуй) 1.Професія акушер-гінеколог: розвінчуємо стереотипи 2.Безпліддя: не вирок, а виклик. Сучасні методи лікування 3.Кесарів розтин: за і проти 4.Планування вагітності: як підготувати свій організм 5.Міфи та правда про вагітність та пологи: розвінчуємо стереотипи 6.Як полегшити симптоми ПМС? 7.Спорт і менструація: чи можна займатися спортом під час місячних? 8.Найпоширеніші ІПСШ: симптоми та лікування

Цей стан має 100% летальність і є основною причиною більшості смертей, але ніколи не згадується в статистиці смертності. Це — старість.👨🏻‍🦳 Ризики розвитку хвороб серця та раку мають пряму кореляцію з похилим віком. Але як старіння працює і чи можна його контролювати? Читай допис, аби дізнатись про про зістарені клітини та надії на другу молодість! Автор: @DN_A_lex Дизайнерка: @ulya_karalus Джерела 1 2 #генетика #цитологія #геронтологія

In the 1920s, J. W. Watson and R. Rayner conducted a study on nine-month-old Albert. The study consisted of exposing the boy to a number of stimuli, such as a white rat, a rabbit, a monkey, a masked man and burning newspapers, and then, of course, observing the boy's reaction. The reaction was adequate until he was shown a white rat and then hit with a hammer on an iron strip. It is clear that the loud sound caused the boy to become afraid and he began to cry. Later, when Albert was shown the white rat again, he started crying again. He had the same reaction to objects and animals whose colour was white. Watson suggested that, by analogy, many fears, dislikes and anxieties in adults are formed in early childhood.   From this study, we can see the formation of a fear response to objects that did not previously cause fear, and we can say that the phobia is the result of learning. In fact, this study would have been very valuable if not for the way it was conducted. The problem is that little Albert suffered from Beck's disease from birth, so the results of the study cannot be transferred to other people. Thus, this whole study is completely unreliable, although it looks promising at first glance and carries very convenient conclusions.   The way the study was conducted is also appalling: Albert was not given time to calm down, and later Watson did not even help him overcome the difficulties he was having, justifying it by saying that Albert and his mother had to move. Unfortunately, the boy died at the age of 7.   Watson's thoughts were interesting, maybe he would have even got some results, but it is no longer possible (if we are talking about Albert). What do you think about this? Share your thoughts in the comments, we will be very interested to read! to conduct — to organize and perform a particular activity response  — an answer or reaction appalling — to make someone have strong feelings of shock or of disapproval     Author: @moldavananna Designer: @mar.iich   Resourses: 1 2 3 #engфаза

Якби вас запитали, яка подія з дитинства залишила найяскравіший відбиток у вашій пам'яті, що б це було? Найімовірніше, ви подумали б про щось емоційно забарвлене. Мозок найкраще запам'ятовує такі події, адже це важливо для нашого виживання. Але яким чином це відбувається?  Вже досить давно нейробіологи виявили, що для цього явища важливою є мигдалина — структура мозку, пов'язана з емоціями. Але, як довели науковці з Базельського університету, для запам'ятовування емоційних переживань важливий теж мозочок. Відома завдяки координації рухів, ця частина мозку, схоже, має набагато більше функцій. Наприклад, мозочок також бере участь у формуванні страху.  У масштабному дослідженні, про яке йтиметься сьогодні, науковці показали 1418 учасникам емоційні та нейтральні зображення. Водночас їхню мозкову активність фіксували за допомогою магнітно-резонансної томографії — методу, який допомагає визначити активність різних ділянок мозку. У тесті пам'яті, проведеному пізніше, позитивні та негативні образи запам'яталися учасниками набагато краще, ніж нейтральні, що й не дивно. Крім цього виявлено, що під час такого запам'ятовування мозочок не лише стає більш активним, але й отримує інформацію від інших структур мозку. Одна із них — поясна звивина, вона важлива для сприйняття та оцінки почуттів. Подальші дослідження можуть пролити світло на механізм емоційної пам'яті, а також покращити лікування деяких розладів, як-от ПТСР, який виникає, коли травматична подія залишає надто великий слід у пам'яті. А як ще, на вашу думку, можуть знадобитися отримані в цій сфері знання? Копірайтерка: @Lady_DNA Дизайнерка: @lonelynesa Джерела 1 2 #нейробіологія

Скільки хімічних реакцій у вашому мозку вже відбулося після читання нових текстів про... кохання? Так-так, сьогодні день Святого Валентина, День усіх закоханих, звідси й наше питання. Незалежно від того, отримали ви сьогодні віртуальну валентинку, паперову та й чи отримали її взагалі, радимо вам прочитати допис. Ми впевнені, ви точно не сподівалися прочитати пост про сідниці!❤️   Авторка: @lemira_ira Дизайнерка: @mos_valentina Джерела #анатомія #фізіологія #еволюція

Друзі, а яка ваша улюблена вчена? Ким надихаєтесь?👩🏼‍🔬💓