PROФАЗА

Яка перша асоціація у вас виникає при слові “Середньовіччя”? Антисанітарія? Ненауковість? “Темні віки"?🧙🌿 Якщо це так, то нещодавня стаття проєкту CEMLM відкриває трохи іншу сторону середньовічної медицини, яка може бути релевантною й сьогодні. Дослідники зібрали сотні середньовічних медичних рукописів з різних європейських бібліотек та архівів і порівняли тодішні практики із сучасними методами лікування. Виявилося, що насправді набагато більше середньовічних рецептів мають яке-не-яке наукове підтвердження. До прикладу, олія з рози та персика справді може зменшити біль при мігрені і бути заспокійливим засобом, засоби з календули та звіробою виконують протизапальну та антисептичну дію. А дике, як здається на перший погляд, використання ящірки як засобу для пишності волосся або навіть його видалення (наприклад, при додаванні великої кількості лусок) має свої паралелі в сучасності. Сьогодні це можна порівняти з восковою депіляцією або використанням муцину равликів у косметології. Команда дослідників буде працювати над перекладом старих манускриптів і надалі, та, сподіваємось, поділяться з нами новими (старими) рецептами! Копірайтерка: @stars_in_the_fridge Дизайнерка: @cerulean_sun Джерела: 1, 2, 3, 4

Одного разу генетики помітили повторювані послідовності у геномі кишкової палички і зацікавилися яка ж у них функція. Так почалася революція у сфері редагування генів, яку принесла технологія CRISPR. Сьогодні цей інструмент може врятувати чиєсь життя чи здоров'я, як і сталося з героями двох захопливих історій з цієї каруселі Копірайтерка:@Lady_DNA Дизайнерка: @zhdmsh Джерела: 1. 2. 3.

Дослідники проводять експерименти з використанням різних експериментальних моделей, які можна класифікувати на два основних типи: in vivo та in vitro залежно від того, де проводяться дослідження та типу біологічної системи, що вивчається. Що Таке Дослідження іn vivo? "In vivo" походить від латинського терміна, що означає "в живому організмі". Експерименти in vivo проводяться всередині живого організму, наприклад, тварина або людина. Іn vivo дослідження зазвичай проводяться на тваринах та включають клінічні випробування, починаючи від основних фізіологічних досліджень до складних досліджень хвороб, поведінки та екологічних взаємодій. Приклад експерименту іn vivo. Травень 2023р.Метаболізм in Vivo від 1,5-ангідро-д-фруктози до 1,5-ангідро-д-глюцитолу. Знаю, багато невідомих назв, але поясню, яка особливість цього дослідження. В ньому використовували мініпігів! 😱 Що Таке Дослідження іn vitro? "In vitro" перекладається як "в склі" латинською мовою. Експерименти in vitro проводяться в штучному стані поза живим організмом, як правило, в лабораторних умовах, таких як пробірка або чашка Петрі. Приклад експерименту in vitro. Екстракорпоральне запліднення. ЕКЗ передбачає вилучення яйцеклітин з яєчників жінки, які потім запліднюються спермою. Ця техніка глибоко вплинула на сферу репродуктивної медицини, даючи надію незліченним парам, які стикаються з проблемами безпліддя. Підсумовуючи, можна сказати, що дослідження in vitro мають багато переваг перед дослідженнями in vivo, такі як (1) жорсткий контроль хімічного та фізичного середовища, (2) зниження вартості (3) більш висока пропускна здатність та (4) зменшення використання тваринами. Однак однією з істотних недоліків експериментів in vitro є те, що вони не можуть відтворити умови клітин в організмі, наприклад, ізольовані та культивовані первинні клітини зазвичай сильно відрізняються від відповідного типу клітин в організмі, обмежуючи цінність даних in vitro для прогнозування поведінки in vivo. Джерела: 1, 2, 3, Авторка: @homingagain Дизайнер: @ske1f

Кожного року на нашій планеті близько 60 мільйонів людей страждають від наслідків посухи, а нестача води впливає на понад 40% населення світу. Особливо це має негативний вплив на сільськогосподарські рослини. Проте надія для людства є і вона вже давно створена самою природою. Учені із Сіднейського університету виявили, що пшениця під час посухи може залучати особливі ґрунтові бактерії для власного виживання. Це допомагає рослинам пережити несприятливі умови та не втратити врожайність. Такий симбіоз стає можливим через те, що пшениця під час посухи виробляє оксопролін навколо своїх коренів. Ця сполука сигналом для "приваблення" ґрунтових бактерій, такі як Streptomyces та Leifsonia. Ці бактерії виробляють речовини, які захищають клітини рослин від стресу. Навіть штучне внесення цих мікроорганізмів до коренів пшениці значно підвищує стійкість рослин до посухи. Ці результати дають новий поштовх науковцям для та подальших досліджень симбіозу рослин і бактерій. Авторка: @r_yulia Дизайнерка: @cerulean_sun Джерела: 1 2

Наша молодіжна громадська організація "UkrTeenScience" з впевненістю готова допомагати бізнесу ефективніше співпрацювати з молоддю. Гортайте карусель та дізнавайтеся більше про можливості взаємодії.

Ви тато, мама чи вчитель? Тоді цей допис саме для вас. Як розпізнати учасника Science Mentoring серед ваших дітей? Цього року програма реалізується за підтримки KSE Foundation та фінансування STEM Talent Fund. Фінансування надано в межах грантової програми Da Vinci Ukraine — ініціативи для розвитку STEM-освіти в Україні. Гортайте карусель і дізнайтеся більше. А якщо впізнали свою дитину — поділіться можливістю з ним/нею!

Апоптоз, або запрограмована загибель клітин, відіграє важливу роль у житті організмів. Цей механізм запускається різними сигналами: зв'язуванням специфічних кілерних лігандів із рецепторами, нестачею факторів росту та виживання, ушкодженням ДНК, руйнуванням цитоскелета, гіпоксією та іншими несприятливими умовами. Без достатньої кількості клітин, що гинуть, в організмі накопичується надмірна кількість клітин, яка може створити основу для розвитку раку або аутоімунних захворювань. Вивчаючи мікроскопічного круглого черв'яка Caenorhabditis elegans, вчені Інституту досліджень мозку Макговерна Массачусетського технологічного інституту почали розгадувати давню таємницю факторів, які контролюють апоптоз: як білок, здатний запобігати запрограмованій загибелі клітин, може також сприяти цьому процесу. Три основні регулятори апоптозу C. elegans активно сприяють загибелі клітин, тоді як лише один, CED-9, підтримує білки, що регулюють апоптоз, для збереження клітин живими. Однак ще в 1990-х роках Хорвіц та його колеги з'ясували, що CED-9 не був виключно захисником клітин. Їхні експерименти показали, що цей протекторний білок також відіграє роль у сприянні загибелі клітин. Подвійна роль CED-9 означає, що мутації в гені, який його кодує, можуть впливати на апоптоз по-різному. Більшість мутацій CED-9 перешкоджають здатності білка захищати клітини від загибелі, що призводить до надмірного апоптозу. Водночас деякі мутації, навпаки, запобігають цьому процесу. Нетипова мутація CED-9 натякала на те, як саме він сприяє загибелі клітин. Ця мутація змінила частину білка, яка взаємодіє з проапоптотичним білком CED-4. Аспірант Нолан Такер за допомогою інструменту редагування CRISPR створив більше черв'яків із мутаціями в CED-9, кожна з яких була націлена на інше місце в області зв'язування CED-4. Потім він дослідив черв'яків. «Те, що я спостерігав у разі цих мутацій, супроводжувалося появою додаткових клітин і підвищеною життєздатністю», — каже він. Це були чіткі ознаки того, що змінений CED-9 усе ще захищав клітини від загибелі, але більше не міг сприяти цьому процесу. «Ці спостереження рішуче підтвердили гіпотезу про те, що здатність зв'язувати CED-4 необхідна для проапоптотичної функції CED-9», — пояснює Такер. Їхні дослідження також показали, що, всупереч попереднім уявленням, CED-9 не зобов'язаний зв'язуватися з CED-4 для захисту клітин від апоптозу. Копірайтерка: @homingagain Дизайнерка: @cerulean_sun Джерела: 1 2

Флавоноїдний мікс як спосіб підтримки довгого життя?🍷🍇☕ Саме до такого висновку дійшла міжнародна команда науковців з Королівського універститету Белфаста, ECU в Перті та Віденського медуніверситету. Їх дослідження показало, що просто чай або чорниця самі по собі не є корисними. Саме різноманітність флавоноїдних продуктів у раціоні може реально знижувати ризики хронічних хвороб і навіть подовжувати життя. Вони спостерігали за 120,000 досліджуваних віком від 40 до 70 років протягом цілого десятиліття і виявили, що споживання близько 500 мг флавоноїдів на день (десь дві чашки чаю) знижує загальну смертність на 16%. Але найважливіше це не їх кількість, а саме варіативне харчування в яких флавоноїди присутні. Тобто треба пити не лише чай, а й їсти яблука, виноград, шоколад і навіть іноді келих червоного вина. Науковці наголошують, що різні флавоноїди впливають на організм по різному. Одні знижують тиск, інші холестерин або запалення. Тож мікс різнокольорових продуктів — це не просто естетика тарілки, а стратегія здоров’я. Копірайтерка: @stars_in_the_fridge Дизайнерка: @cerulean_sun Джерела: 1, 2

Красунчик аксолотль (водна саламандра, що зберігає риси личинки протягом усього життя) здобув ще більшу популярність завдяки своїй здатності до регенерації. Через те, що у нього пошкоджена неотенічна тканина, тваринка думає, що досі перебуває у внутрішньоутробному стані. Тому його шкіра загоюється без рубців. А ще він здатний регенерувати кінцівки, частини серця та навіть мозок. Учені навчилися отримувати з аксолотля екстракт колагену, не завдаючи йому при цьому жодної шкоди. Дослідження на моделях опіку третього ступеня у свиней показали, що при застосуванні гелю на основі цього колагену у пролікованої свинки спостерігається до 92% реепітелізації шкіри, порівняно із лише 54% у контрольної. На основі отриманих даних розробляється лінія косметики та лікувальних засобів, що пришвидшують загоєння ран та давніх шрамів, мають знеболювальні та антизапальні властивості. Дослідники припускають, що у майбутньому можливе застосування колагену аксолотля навіть для лікування травм спинного мозку. Копірайтерка: @yuliia_rk Дизайнерка: @cerulean_sun Джерело: 1

Чи знали ви, що світіння світлячків, глибоководних риб і навіть грибів – це результат природної хімічної реакції? 🤯 Це явище називається біолюмінесценцією, і воно захоплює вчених уже понад століття! 🌱 Як це працює? Організми виробляють світло завдяки реакції між особливою молекулою люциферином та ферментом люциферазою. Коли люциферин окислюється, він переходить у збуджений стан, а потім випускає енергію у вигляді світла. 🔬 🔬 Де зустрічається біолюмінесценція? Цей феномен можна знайти у понад 30 різних біологічних системах, включаючи: ✨ Світлячків (їхні «ліхтарики» допомагають приваблювати партнерів 💕) ✨ Глибоководних риб, як-от рибу-вудильника (їхнє світло приманює здобич 🦑) ✨ Гриби, наприклад, Panellus stipticus (які світяться вночі у лісі 🌲) 💡 Біолюмінесценція — не лише краса, а й наука! Завдяки сучасним дослідженням вчені навчилися використовувати біолюмінесцентні реакції у медицині та технологіях: 🔹 Медична діагностика — допомагає визначати активність генів та виявляти захворювання. 🏥 🔹 Боротьба з раком — світлові реакції використовуються для фотодинамічної терапії. 🧬 🔹 Екологічний моніторинг — біолюмінесцентні бактерії можуть сигналізувати про забруднення води. 🌊 🌍 Що далі? Науковці працюють над створенням сяючих рослин, які можуть замінити вуличне освітлення! 🌿💡 Уявіть собі міста майбутнього, де парки світяться природним біолюмінесцентним світлом! 😍 Що думаєте про цю технологію майбутнього? Хотіли б жити серед сяючих дерев? 🌳💫 Пишіть у коментарях! 👇 Копірайтерка: @vvvvs_vv Дизайнерка: @cerulean_sun Джерело: 1

Учасники біологічної спільноти "PROФАЗА" МГО "UkrTeenScience" розпочали літо активно й яскраво — екскурсією до лабораторії "Інститут мікробіологічних досліджень".🔬 🦠Установа є лідером у сфері мікробіологічної діагностики в Україні. Студенти змогли поспілкуватись з досвідченими фахівцями та дізнатись, як досягти успіху в сфері лабораторної діагностики. Дякуємо IMD за запрошення! 🔬

Онкогенні віруси Папіломавіруси можуть спричиняти руйнування INK4 (внутрішньоклітинний механізм контролю клітинного циклу), особливо якщо організм інфікований кількома типами вірусу одночасно, що підвищує їхню онкогенну дію. Уражені клітини блокують апоптоз доти, доки вірус не активує білок p53, який запускає механізм загибелі клітини. Папіломавірус є основним чинником розвитку раку шийки матки — одного з найнебезпечніших онкологічних захворювань серед жінок. Основними факторами ризику є висока концентрація вірусу в організмі та відсутність вакцинації. Додатковий ризик створює гормональний дисбаланс, особливо під час клімаксу. До онкогенних вірусів належать також деякі види герпесвірусів, зокрема вірус вітряної віспи (Varicella-Zoster). Він залишається в нервових закінченнях і при ослабленні імунітету може реактивуватися, сприяючи утворенню ракових клітин. Вірус Епштейна-Барра є причиною ендемічних випадків лімфоми Беркетта в Центральній Африці та Океанії, а також може провокувати карциному носоглотки в Південно-Східній Азії. Не всі онковіруси належать до ретровірусів — деякі є РНК-вірусами. Наприклад, вірус HTLV-1, поширений в Африці, передається від матері до немовляти через грудне молоко, а також статевим шляхом. Він є важливим фактором ризику розвитку лейкозів і лімфом. Вакцинація та зміцнення імунітету є ключовими заходами профілактики інфекцій, спричинених онкогенними вірусами. Дизайнерка: @ukaralius