PROФАЗА

Привіт, на зв’язку команда UTS! Зараз діяльність UTS стрімко розширюється, тож аби робити ще більше крутих можливостей, запрошуємо стати частинкою нашої команди🥰 Ловіть кілька цікавих вакансій в МГО “UkrTeenScience”: 🔹HR-менеджер/ка 🔹Копірайтер/ка 🔹TikTok-мейкер/ка 🔹PR-менеджер/ка 🔹Сторіз-мейкер/ка 🔹Графічний дизайнер/ка 🔹Організатор/ка заходів 🔹Research-manager Більше про кожну вакансію за посиланням! Заповнюйте гугл-форму та популяризуйте науку разом з командою однодумців💡

За кожним успішним нейроном стоїть нейроглія! Ці клітини не проводять електричних імпульсів до органів чи залоз, проте уявити нервову систему без них неможливо. Гортайте карусель, щоб познайомитися ближче з маленькими помічниками наших нейронів і дізнатися, чому вони такі важливі. Копірайтерка: @Lady_DNA Дизайнерка: @safieeil Джерела: 1,2

Згідно зі статистикою, кількість смертей від інфекцій, які стійкі до антибіотиків, впродовж 1991-2021 років щороку становила понад 1 мільйон. Розв'язання цієї проблеми треба шукати в самих бактеріях. 🧫🧬 Вчені, вивчаючі резистентність бактерій Bacillus subtilis до антибіотиків, виявили, що мутантні форми бактерій не стають домінантними в популяції з іншими бактеріями, які не мають такої переваги. Щоб дати відповідь на це питання дослідники приділили увагу рибосомам клітин. Для функціонування та синтезу білка рибосомам необхідні йони магнію. За допомогою моделювання та експериментів показано, що мутантні рибосоми потребують більше магнію і конкурують за нього з молекулами АТФ. Таким чином, внутрішньоклітинна конкуренція за обмежену кількість магнію може пригнічувати створення рибосом й розмноження бактерій. Виявлену особливість резистентних штамів можна використати, щоб зупинити поширення стійкості до антибіотиків. Авторка: @r_yulia Дизайнерка: @safieeil Джерела: 1 2

Друзі! Запрошуємо вас на захопливу онлайн-лекцію, де ми розглянемо виклики та перспективи, які можуть трапляються на шляху кар'єрного зростання у клінічній фармації та фармакології. Дізнаймося ж про всі деталі на зустрічі з Єгором Чуфицьким, студентом 5-го курсу ОП «Клінічна фармація», Національного фармацевтичного університету Коли? 27 листопада о 17.30. Де? Zoom Реєстрація за посиланням 📍І нехай все буде біологічно #лекція

Що таке стовбурові клітини? Усі ми чули про чудо-клітини, які здатні допомогти у боротьбі з дуже складними та напрочуд неприємними захворюваннями. Стовбурові клітини — це особливий тип клітин, які знаходяться майже в усіх тканинах організму. Вони мають дві важливі властивості: здатні створювати більше клітин, схожих на себе (самовідновлення); можуть диференціюватися на інші клітини організму. Тож вони необхідні для підтримки сталості тканин, а також для відновлення після травмування Застосування стовбурових клітин Потенціал диференціюватися в клітини різних тканин робить їх особливо цікавими для застосування в регенеративній медицині, наприклад, трансплантація кардіоміоцитів, отриманих з ES-клітин є перспективною для регенерації міокарда. Хоч і перспективи використання стовбурових клітин величезні… Оскільки перша терапія з використанням стовбурових клітин була розроблена в 1957 році, лише кілька методів лікування на основі стовбурових клітин увійшли в практику. Згідно з даними Національного інституту здоров’я США (NIH), зареєстровано тисячі клінічних випробувань, пов’язаних із терапією стовбуровими клітинами. На даний момент єдиним методом терапії стовбуровими клітинами, схваленим Управлінням з контролю за якістю харчових продуктів і медикаментів США (FDA), є трансплантація гемопоетичних клітин-попередників (HPC) для відновлення кровотворення та імунології у пацієнтів із захворюваннями, що впливають на кровотворну систему. Що таке екзосоми? Стовбурові клітини, як і будь-які інші клітини в організмі людини, вивільняють екзосоми, щоб спілкуватися одна з одною. Екзосоми — це позаклітинні везикули, медичний термін для крихітних бульбашок, які вивільняються зі стовбурових клітин. Вони переносять генетичну інформацію та білки до клітин по всьому тілу, створюючи шляхи для зв’язку між клітинами (як листування між сусідами). Також вони містять цінні ліпіди, месенджер-РНК, мікро-РНК, сигнальні цитокіни, білки та можуть відновлювати клітини всього тіла. Переваги екзосом Екзосоми можуть забезпечити аналогічні клінічні переваги як і стовбурові клітини, але без проблем біобезпеки, пов’язаних із трансплантацією живих клітин, які можуть бути відторгнені організмом, що призводить до страшних наслідків. Порівняно з дорослими стовбуровими клітинами, екзосоми містять майже в три рази більше факторів росту. Більше факторів росту означає кращу здатність відновлювати та оживляти цільові клітини. Також вони стійкі до тривалого зберігання і транспортування. Як використовують екзосоми? Терапію екзосомами можна проводити за допомогою внутрішньовенної (IV) терапії, безпосередньої ін’єкції в зону лікування, або інгаляційно (також в косметології можна поверхнево). Тож ринок терапії стовбуровими клітинами та особливо екзосомами є дуже перспективним.

Роль мікроРНК стала темою цьогорічної Нобелівської премії з фізіології та медицини. Про це можна прочитати у дописі. Вони зробили значний внесок у розуміння ролі мікроРНК у регуляції генетичної активності та розвитку онкологічних захворювань. МікроРНК – це невеликі молекули РНК, що не кодують білків, але відіграють важливу роль у регуляції експресії генів. Відкриття Амброса та Равкуна показало, що мікроРНК можуть пригнічувати активність певних генів, зокрема онкогенів, які беруть участь у розвитку ракових клітин. Вони виявили, що мікроРНК взаємодіють із матричними РНК і перешкоджають утворенню білків, що сприяє регуляції клітинного циклу, апоптозу та інших ключових процесів у клітинах. Ці відкриття мають значення не лише для фундаментальної науки, а й для клінічної онкології. Зараз активно досліджують можливості використання мікроРНК у діагностиці та лікуванні раку, наприклад, для виявлення біомаркерів раку або розробки нових терапевтичних підходів. МікроРНК (міРНК) є молекулами РНК, які регулюють експресію генів шляхом взаємодії з матричними РНК (мРНК), пригнічуючи синтез білків або сприяючи деградації мРНК. У контексті онкології, міРНК мають значний вплив на розвиток, прогресування та поширення ракових захворювань, оскільки вони можуть функціонувати як онкогени або як супресори пухлин. Роль мікроРНК в онкології: Онкогенні міРНК (онкоміР). Деякі міРНК сприяють росту пухлин, інгібуючи гени-супресори пухлин або стимулюючи онкогени. Наприклад, онкоміР-21 часто підвищений у різних типах раку, таких як рак молочної залози, легенів і товстої кишки. Він інгібує такі важливі гени-супресори, як PTEN, що призводить до неконтрольованого росту клітин. МіРНК-супресори пухлин. Інші міРНК знижують ризик розвитку раку, пригнічуючи експресію онкогенів. Наприклад, міРНК-34, яка активується під впливом р53 (супресор пухлин), інгібує фактори росту та запобігає метастазуванню. При втраті функції таких міРНК у клітинах збільшується ймовірність розвитку злоякісних новоутворень. МіРНК як біомаркери. Зміни в рівні експресії міРНК можуть бути показниками наявності певних видів раку, що робить їх перспективними біомаркерами для діагностики. Наприклад, підвищений рівень міРНК-141 пов'язаний із раком передміхурової залози. Терапевтичний потенціал. Використання міРНК у лікуванні раку розглядається як перспективний підхід. Можливо як інгібування онкоміР, так і стимулювання міРНК-супресорів для відновлення нормальної регуляції генів. Наприклад, синтетичні інгібітори онкоміР або міметики міРНК-супресорів уже тестуються в клінічних випробуваннях. Клінічні дослідження. Використання міРНК як мішеней для терапії та їхня роль у прогнозуванні відповіді на лікування активно досліджується. Відкриття Амброса та Равкуна підкреслюють важливість міРНК у біології раку та надають нові можливості для створення інноваційних методів лікування.

Чудові новини зі світу нейрохірургії приніс нам цей тиждень! Вчені з університету Мічігану створили технологію, що використовує штучний інтелект для швидкої та точної оцінки залишкових частин ракових пухлин.🧠🤖 Зазвичай при нейрохірургічних операціях важко визначити де закінчується пухлина, оскільки залишки пухлинної тканини можуть бути схожі на здорову частину. МРТ та флуоресцентні маркери часто не дають достатньо точних результатів, забирають багато часу та вимагають спеціального обладнання, яке не завжди доступне. Тож дослідники розробили інструмент, що здатен працювати з 92% точністю та виявляти залишкові пухлини менше ні за 10 секунд – FastGlioma. Він працює за допомогою мікроскопічної оптичної візуалізації, зокрема стимульованої раманівської гістології (SRS) і ШІ-моделей, натренованих на величезних даних із понад 11 000 зразків пухлин. Лікарі можуть використовувати цю технологію прямо під час операцій та оперативно приймати життєво-важливі рішення. Вчені зазначають, що в майбутньому FastGlioma може стати основою для допомоги в операціях на різних типах ракових пухлин, таких як рак легенів, простати, молочної залози та інших. Це також зменшить потребу в повторних операціях. Копірайтерка: @stars_in_the_fridge Дизайнерка: @safieeil Джерела: 1, 2

Привіт, майбутні біологи, біотехнологи, лаборанти та медики! Готові перевірити свої знання та познайомитись з майбутніми колегами?👩‍🔬 МГО «UkrTeenScience» разом з Європейською медичною лабораторією Сінево запрошує на лабораторний квіз! Коли? 28 листопада о 16:00-18:00. Де? м. Київ, Європейська медична лабораторія Сінево (поруч з станцією метро «Академмістечко») На вас чекають: 🔬Інтерактивні завдання з біології, біотехнології, лабораторної діагностики та медицини; 🔬Гра у веселій та дружній атмосфері; 🔬Можливість познайомитись із сучасною лабораторією; 🔬Приємні подарунки для переможців; 🔬Нетворкінг у чудовій компанії. Не проґавте шанс провести час із користю, розширити свій кругозір та отримати круті призи! ❗️Реєстрація за посиланням, кількість місць обмежена!

9 листопада фармацевтична компанія «Артеріум» і МГО «UkrTeenScience» провели конференцію «Фармуємо майбутнє: бренд фармацевтичної науки серед молоді»! Конференція відбувалася в 3 етапи: виступи спікерів-експертів компанії «Артеріум», нетворкінг, презентація проєктів та нагородження. ❤️‍🔥Захід зібрав понад 70 студентів з 15 ВНЗ України, що протягом місяця працювали над створенням власних проєктів, які зроблять фармацевтичну галузь популярнішою та привабливішою для молоді Усі учасники отримали подарунки. А журі, котре складалось з керівників Артеріум, обрали найкращих — три команди отримали грошові винагороди. Переможці вже активно думають над втіленням проєктів у життя, а ми будемо готові підтримати їх 😎 Хочемо подякувати усім, хто долучився до конференції: спікерам, учасникам та гостям! Окремо вітаємо переможців! До зустрічі на наступних заходах 🤗 Більше фото тут

Сьогодні хочемо розповісти унікальну історію створення персональних ліків лише для одного пацієнта. Ці ліки були розроблені та схвалені до використання менше ніж за один рік і були призначені для маленької пацієнтки з рідкісним спадковим захворюванням — хвороба Баттена. Авторка: @r_yulia Дизайнерка: @katerii.ne Джерела: 1,2

🧬 Запрошуємо на лекцію: Біологічні системи для боротьби з вірусами!🦠 Коли? 16 листопада о 17:00 Де? Онлайн у Zoom Лекторки: Зінаїда Клестова та Наталія Дукач Реєстрація за посиланням 📖 Поговоримо про нові біотехнології, що здатні змінити підхід до охорони здоров’я. Дізнаємося, як спеціально розроблені біологічні системи можуть виявляти небезпечні віруси та що це означає для майбутнього медицини. Лекція обіцяє бути цікавою та актуальною для всіх, хто хоче зрозуміти, як наука допомагає захистити наше здоров’я💫

On the night of September 13, 2002, while hanging out with friends, Jason Padgett was attacked and robbed by two men. As a result, he suffered a concussion, kidney bleeding, and brain injury. Following this incident, he lived with OCD for three years until he received psychological help. Later, he was diagnosed with acquired savant syndrome and a form of synaesthesia. Savant syndrome is a rare condition characterized by exceptional abilities in specific areas. It can be either congenital or acquired as a result of brain or central nervous system damage. There are many theories to explain the syndrome. One of them is the "tyranny of the left hemisphere" theory, which suggests that the inhibition of the left hemisphere allows the right hemisphere to develop savant abilities. It is also possible to simulate these types of changes temporarily in the brain through neuromodulation techniques, such as transcranial magnetic stimulation (TMS) and transcranial direct current stimulation (tDCS). People with savant syndrome may excel in a variety of areas, such as music, art, mathematics, calendar calculating, a perfect appreciation of time, knowledge in statistics or neurophysiology, languages, and more. Since it is not a disease, savant syndrome cannot be treated, but many view it as a unique “gift.” And what do you think about it? Let us know in the comments! synaesthesia — a condition in which someone experiences things through their senses in an unusual way, for example by experiencing a colour as a sound, or a number as a position in space inhibition — the act of stopping or slowing down a process, or the fact of this happening excel — to be extremely good at something Author: @moldavananna Recources: 1,2,3,4

Чули колись фразу “жінки кохають вухами, а чоловіки очами”?🦟🔊 Вчені з Університету Каліфорнії експериментально підтвердили правдивість цього вислову у комарів... але все виявилося навпаки. Слух відіграє критичну роль у шлюбній поведінці комарів, але саме у самців, а втрата одного гена (trpVa) в них призводить до повної втрати інтересу до спаровування. Зазвичай здорові самці активно реагують на звуки крил самок і здійснюють шлюбні ритуали. Але під час експерименту, модифіковані комарі не реагували на них, навіть якщо їх залишали разом на тривалий час. Це може свідчити про те, що звукові сигнали у комарів є ледве не основним чинником у приваблюванні самців до самок. Потенційний метод контролю популяції комарів — стерильне спаровування. Наприклад, вчені випускають самців без гена trpVa, які не можуть мати потомства. Якщо самка виявить, що партнер стерильний, це зменшить популяцію, однак стерильні самці повинні бути конкурентоспроможними зі звичайними самцями. Це може допомогти знизити ризики зараження хворобами, які передаються через комарів, особливо в тропічних та субтропічних регіонах. Копірайтерка: @stars_in_the_fridge Дизайнерка: @safieeil Джерела 1, 2

Вже сьогодні о 14:00! Посилання шукайте на поштовій скриньці!

Привіт-привіт, шановні читачі!, Сьогодні у #генетикастаті ми хочемо розповісти про стан, що нагадує синдром нечутливості до андрогенів, а саме оглянути дуже цікавий варіант, який назвали «güevedoce», що з іспанської «яєчка у дванадцять». Розгляньмо селище у домініканській республіці. Там є деякі люди, які народились дівчатами із зовнішніми жіночими статевими органами, у 12 років перетворюються на хлопчиків: у них з’являється пеніс замість клітора, а тестикули опускаються. Також з’являються вторинні статеві ознаки, які характерні для чоловіків: зміна голосу, тип комплекції тіла тощо. І мова не про трансгендерний перехід: ці процеси відбуваються без будь-якого медичного втручання. У дорослому віці такі люди ідентифікують себе переважно гетеросексуальними чоловіками зі збереженою фертильністю, хоч і можуть мати деякі труднощі у взаємодії з соціумом. Єдиною згадкою, що ці чоловіки були дівчатами, лишаються тільки їхні дитячі фотографії та спогади. У чому ж причина таких перетворень? А вся справа у дефекті ферменту 5α-редуктази, що перетворює тестостерон на одну з його форм, а саме — дигідротестостерон, який має активно продукуватись у плоду, він формує первинні статеві ознаки. Окиснена форма тестостерону починає вироблятись у пубертатному віці, вона зумовлює розвиток вторинних статевих ознак. І саме через нього у людей з цим синдромом стаються такі кардинальні перетворення, водночас як у звичайних чоловіків просто розвиваються вторинні статеві ознаки. Це також може означати, що саме тестостерон, а не дигідротестостерон (або не лише він), визначає сексуальність людини. Загалом це явище рідкісне. Однак у місті Салінас, що у Домініканській Республіці, з населенням близько 4000 осіб, на 90 чоловіків припадає 1, який був дівчинкою до пубертату. Це може бути результатом довготривалої ізольованості та частих інбридингів, які призвели до ефекту шийки пляшки, при якому відбувається неконтрольована зміна частоти алелів та генотипів. На цьому все, бажаємо всім гарного настрою! Автор: @euchromatin Джерела: 1,2,3

Привіт-привіт! Якщо ви навчаєтеся на біологічному факультеті і досі не визначилися, що робити після закінчення навчання та отримання диплому — ця лекція саме для вас! На новій онлайн-лекції ви дізнаєтеся: 🔸чим цікавим і незвичним можуть займатися біологи; 🔹 потенційні місця працевлаштування. Катерина Шаванова — кандидатка біологічних наук з генетики, дослідниця Чорнобиля, керівниця проєктів R&D у компанії Kernel. Коли? 9 листопада о 14:00. Де? платформа Zoom. Реєструйтеся за посиланням! Нехай все буде біологічно! 🧬