ян.амор

Закликаємо підписати петицію про відновлення початкових меж парку Шевченка 🌳🌳 З 2010 року площа парку за документами скоротилася з 22 гектарів до майже 16 гектарів. Серед ділянок, що перестали вважатися частиною паркою, зокрема є: • територія, на якій розміщувався цирк 🎪 • територія спортивної бази «Динамо» з прилеглими майданчиками 🤾‍♀️ • територія парковки перед заводом «Опілля» 🌳 На громадських слуханнях стосовно змін до генплану Тернополя, які поміж іншим передбачають можливість будівництва шістнадцятиповерхівки на місці спортивної бази «Динамо» 🏙️, присутніми були лише 16 (!) людей. Ціль петиції — показати міській владі, що в місті є значно більша кількість людей, які не є байдужими стосовно долі парку Шевченка 🙋🙋‍♀️🙋‍♂️

Комунальники не зупинилися та з такою ж жорстокістю пообрізали дерева й на іншому боці вулиці Грушевського 🤬 Значна частина вражень від цієї вулиці формувалась саме за рахунок високих дерев із широкими кронами, під тінню яких влітку дуже комфортно йти в напрямку до озера. Цього більше не має 😢

⚡Починаючи з 1 квітня комендантська година триватиме з 00:00 до 05:00 — Труш

🌳 Якщо бажаєте більше дізнатися про догляд за деревами в місті, радимо до перегляду годинне відео Юліана Чаплінського та Олександри Сладкової, у якому в деталях розказано, які практики догляду є корисними, а які шкідливими: https://youtu.be/1tAiCnSg8tU

У центрі на вулиці Грушевського та бульварі Шевченка жахливо пообрізали дерева 🌳😭 Чомусь таке обрізання 100% крони дерева прийнято називати «санітарною» або «омолоджувальною обрізкою». Насправді така процедура шкодить дереву. На такому зрізі майже гарантовано сформується дупло, через яке всередину може потрапити інфекція. Гілки, які дерево відростить навесні, будуть хаотично розмішеними та неміценими, адже дерево ставитиме за єдину мету відростити відростити якомога більше гілок із листями, вони можуть облітати, і навіть згодом, коли розростатимуться, конфліктуватимуть між собою та не сформують здорову крону. Здорові дорослі дерева обрізок не потребують. Зрізання всієї крони знищує естетичну цінність дерева. На останньому фото — ріст крони за один рік після такого обрізання. Навіть через багато років крона все одно не виглядатиме природно. У 2018 році петиція про заборону «санітарної обрізки» отримала позитивну відповідь від влади. Але навіть на головних вулицях міста цю шкідливу практику продовжують 😡

У 2018 році URBAN.te створили проєкт пандуса, який, на жаль, досі не реалізований 😢 Проєкт передбачав будівництво у південній частині Єлисейських полів поблизу замку 100-метрового пандуса зі зручним ухилом та освітленням, що забезпечив би комфортне подолання перепаду висот 12 метрів маломобільними групами населення. Сьогодні майже всім людям, що пересуваються за допомогою крісла колісного 🧑‍🦽, везуть попереду себе коляску з дитиною 👩‍🍼, рухаються із валізою 🧳 або велосипедом 🚴, а також значній частині літніх людей 👵🧓👴 доводиться обирати альтернативний шлях, що включає зайвих 1000 метрів, аби спуститися від готелю Тернопіль до набережної, або навпаки піднятися. Пандус у цій локації є абсолютно необхідним. Окрім вже сказано він забезпечив би зручний доступ усім тернополянам до кожної з терас Єлисейських полів.

2/2 Тим не менш, схоже, що знести її не вийде. Адже ця будівля у свою чергу є пам'яткою архітектури місцевого значення під охоронним номером №1998 🤡 Максимальний можливий сценарій, що видається логічним — зобов'язання власників знести другий поверх та відновити колони на фасаді, а також ліквідувати літній майданчик уздовж будівлі замку.

Схоже, сьогодні на ян.аморі день Тернопільського замку 😳 Але зараз не про нього, а про будівлю поруч із ним, що як паразит зайняла собі місце біля найстарішої будівлі Тернополя. Її збудували протягом 1950-1954 років. У радянський час там розташовувався бар «Каскад». Важливо зазначити, що початково будівля була одноповерховою та мала іншу архітектуру. Фасад першого поверху мав ряд колон, а на місці другого поверху був літній майданчик із парасольками та столиками. Перебудували її, додавши другий поверх, уже за незалежності 🤧 Найпоширенішою є думка про те, що цю будівлю ресторану «МАХІМ» слід повністю знести, адже добудовувати до історичних пам'яток нові будівлі-паразити, тим паче в постмодерністичному стилі, позбавленому жодного смаку, із кондиціонерами на фасаді та червоним дашком — дика неповага до Тернопільського замку, з якого почалося наше місто. Подібну думку висловлював і Юліан Чаплінський у своєму відео про Тернопіль.

Про Тернопільський замок та ідею реконструкції 🏛 Насправді, Тернопільський замок є більшим: частина його оборонних укріплень зарита під товщею ґрунту та була виявлена в ході нещодавніх археологічних досліджень. Раніше з боку ставу було видно нижні поверхи основної будівлі, а з боку вулиці Замкової існував мур із брамою. У 2017 році з'явилась ідея реконструкції замку й простору навколо нього від Архітектурної майстерні Вербовецького. У ній є цікаві й хороші ідеї: ліквідація літнього майданчика ресторану та відкриття нижніх поверхів замку для огляду, використання основ заритих стін на терасах Єлисейських полів для нового майданчика. Водночас, ідея передбачала б зменшення площі зелених насаджень. Беззмістовною видається ідея ліквідація скверу Яна-Амора Тарновського задля майданчика з гарматами. Альтанка взагалі б втратила весь свій сенс, а парковка, яку слід було б ліквідувати, у проєкті залишається. Також є окремі питання до забезпечення безбар'єрності.

2/2 Компанією, що виготовила укриття, є Тернопільбуд. Він виграв на конкурсі, де був єдиним учасником. Цей конкурс тривав лише один день, протягом якого оголосили закупівлю та одразу обрали переможця. На кожне з 10 укриттів місто витратило майже по 300 000 гривень. На нашу думку, ідея з укриттями, хоч і могла здаватися корисною для мешканців на перший погляд, виявилася цілковито провальною: погана якість виконання робіт, недотримання вимог безбар'єрності, відсутність нормальної системи прибирання та слідкування за укриттями, розташування укриттів на зупинках, поруч із якими вже були укриття в підвалах. Найважливішою ж помилкою була переоцінка потреби в укритті. Загроза від російських ракет є реальною, і Тернопіль зазнавав прильотів. Тим не менш, більшість мешканців свідомо ігнорують рекомендації й нехтують безпекою. Навіть під час тривоги більшість людей на зупинці будуть стояти під павільйоном та чекати на транспорт, аніж сидіти в незручній холодній брудній бетонній коробці, котра їх, можливо, захистить під час дуже малоймовірного прильоту російської ракети поблизу. Тому й були картини того, що під час тривоги всі й далі чекають на свій транспорт, а в бетонному укритті або нікого, або одиниці. Тернопіль міг поглянути на досвід інших міст у західному регіоні — жодне з них не встановлювало бетонних укриттів на зупинках. Ця ідея виникла в Харкові ще тоді, коли росіяни були в селах на північ від міста та обстрілювали його з артилерії. Іншим містом, окрім Харкова, що встановило укриття, є Херсон — ще одне місто, що зазнає регулярних артилерійських обстрілів. Тернопіль, як й інші сусідні міста в західному регіоні, яким загрожують максимум ракетні удари, цілком міг би обійтись без бетонних укриттів на зупинках, провальність реалізації яких на сьогодні цілковито очевидна. Натомість, кошти з міського бюджету можна було спрямувати на більш корисні речі.

Журналісти «20 хвилин» знову перевірили укриття поблизу зупинок 🙈 Більшість укриттів не назвеш чистими: подекуди лише недопалки, подекуди упаковки чи обгортки, подекуди бруд на лавках та стінах, подекуди калюжі сечі та коричневі сліди. Прибраними були лише укриття біля Кооперативного та другої лікарні. Головним оновленням є те, що на входах в два укриття встановили ґрати, зачинені на колодку. Укриття біля Залізничного відчиняють лише під час тривоги. Незрозуміло, скільки хвилин потрібно чекати, і який сенс в захисній споруді, до якої немає постійного вільного доступу. Нагадаємо, що в самому вокзалі теж є укриття, воно розташоване в підвалі, і краще вже піти туди. Укриття на Київській зачиняють лише на ніч, протягом дня воно відчинене. Укриття на Збаразькому кільці встигло облущитись, хоч стоїть лише від грудня. Тим не менш, йому ще пощастило, адже укриття на Мазепи облущилось настільки, що штукатурку з нього зчистили вручну. 1/2

🧑‍🎨 Ми раді вам повідомити про появу нової рубрики — #ян_мистецьке 🎸 Її відкриває стаття із враженнями Максима Фареника від нещодавнього релізу тернопільського гурту УВАГА 🧑‍💻 Приблизний час прочитання: 4 хвилини 👉Приємного читання!👈

2/2 Недоліком є якість виконання робіт, адже арка на вході почала руйнуватися одразу після встановлення (відео від Андрія Будзінського). Зараз її ремонтують. Також на початковій візуалізації видно, що поруч із аркою мали висадити кущі з квітами, але в реальності все заклали плиткою. Не вистачає доріжки до вулиці Довженка попри газову колонку, де мешканці часто ходять та витоптали стежку. Говорячи про газову колонку, вона постійно шумить та створює дискомфорт. Підсумовуючи, сквер був потрібен, і добре, що він з'явився саме тут. Виконання робіт не ідеальне, і ми сподіваємось, що помилки виправлять до літа, адже влітку у цьому сквері мало б бути особливо затишно посеред зелені 🌿

Яким вийшов сквер Олександра Довженка? 🧐 Він з'явився на однойменній вулиці на місці невеликого гайка. Його поява цієї зими відбулася без особливого розголосу в медіа (навіть Надал про це не згадав). Потреба у сквері явно була, адже звідси до найближчого парку Національного відродження доволі велика відстань, до того ж поруч по вулиці Довженка виник новий житловий мікрорайон. Посеред старих великих дерев облаштували доріжку з хорошим покриттям, встановили якісні лавки та освітлення (хоча опори трішки завеликі), а також висадили й молоді саджанці. У центрі скверу встановили турніки для спортивних тренувань. Так, сквер дуже невеликий, і поряд є вулиця з автомобільним рухом, але все ж прийти сюди й відпочити на лавці можна, що мешканці й роблять. 1/2

Великі Гаї — у назві цього села відображена історія 🌳🌳🌳 На мапі другої половини 18 століття сучасна територія села повністю вкрита густим лісом, що вражає. Згодом її почали заселяти, на мапі другої половини ХІХ століття присутня назва Тернопільські Гаї, яку поселення зберігало до приходу радянських окупантів. Тоді, у ХІХ столітті село складалося з окремих будинків під великим масивом лісу. Уже в ті часи Гаї вважалися передмістям Тернополя, на початку ХХ століття туди ходили омнібуси. До сьогодні майже всі дерева колишнього лісу вирубані, на їхньому місці зведені будинки та влаштовані городи. Від суцільного масиву лісу залишилися невеликі гайки в різних частинах села. Історія колишнього лісу на території відображена лише в назві — Великі Гаї 🌳🌳🌳

Як вам новий індустріальний Шевченко в селі Острів у передмісті Тернополя? ⚙️ Погруддя Тараса знайшли на одному із закинутих підприємств, його відреставрували та встановили на постамент, виготовлений з механічних деталей. Цей пам'ятник відтепер стоятиме на території Західноукраїнського промислового габу.

Незабаром безпосередньо біля входу в парк Здоров'я виросте багатоповерхівка 🤯 На вулиці Бережанській на початку парку Здоров'я збудують багатофункціональний торгово-офісний центр від будівельної компанії «Там Де Дім» за проєктом Bodnar Group. Поки що відомо про те, що всередині розміститься медична клініка «Нейромед К». У бідівлі буде підземний паркінг. Навколо неї облаштують публічний простір. Із візуалізації можна говорити про погане вертикальне планування — багато зайвих сходів перед будівлею, а також про відсутність повнорозмірних дерев з переднього боку 😥 Територію будівництва вже огородили, невдовзі на ній вирублять дерева та почнуть зводити будівлю.

2/2 Попри усі труднощі, громадські активісти та журналісти все ж змогли опрацювати інформацію про зміну та оприлюдинили їх. Ми радимо прочитати статтю від «20 хвилин» про можливі зміни в Генеральний план, у якій зібрано інформацію про основні місця, у яких планують змінити призначення території. Ключове, що зміниться: ♦️ шістнадцятиповерхівки зможуть вирости: • в парку Шевченка на місці стадіону «Динамо» • на місці парковки біля 23-ї школи • на місці скверу перед «Прогресом» на Східному ♦️ зелений променад із пам'ятником Стусові на однойменній вулиці чомусь позначать як промислову зону ♦️ церква у верхній частині вулиці Винниченка зможе розбудуватися на територію, де зараз ростуть дерева 📩 Ви можете писати свої пропозиції й зауваження на letter@ternopilcity.gov.ua до 16 березня. 🙋🙋‍♀️🙋‍♂️ Також 10 березня о 12 годині у сесійному залі міської ради відбудуться громадську слухання щодо цих змін у Генеральний план. Туди можна прийти без попередньої реєстрації та висловити свою думку.

Що означатимуть зміни до Генерального плану? 😥 Міська влада саме зараз планує внести зміни в Генеральний план — основний містобудівний документ. Нам здається, що ознайомлення зі змінами спеціально надто ускладнили. Це можна зробити лише протягом чотирьох годин у будні дні в Управлінні містобудування, документи там у паперовому форматі, фотозйомка суворо заборонена. Можна лише переписати зміни в блокнот. Аргументують це тим, що під час воєнного стану не можна показувати карти з позначеннями інженерних мереж та об'єктів критичної інфраструктури. При цьому, пропоновані зміни взагалі їх не стосуються, а основне креслення чинного генплану можна вільно завантажити на сайті міської ради 🤦‍♀️ 1/2

Рудка — друга річка Тернополя 💧 На тлі усім нам відомого Серету менші водні потоки залишаються майже непомітними. Сьогодні ми розповімо про річку Рудку — другу річку Тернополя. Витікає вона в південно-східній частині парку Національного відродження, потім поблизу Універсаму з'єднується з потоком, що тече з Північного промислового району, і продовжує свій шлях по вулицях Галицькій і Крушельницької, після чого впадає у став у парку Шевченка. Рудка текла на поверхні до 1970-х, коли її заховали під землю. Один із тунелів моста біля «Старого млина» початково збудували для неї, також Рудка дала назву частині Нового Світу — Заруддю. Рудка збирає свої води з величезної частини міста площею 13,5 км² — фіолетовий басейн на першому зображенні. Річка найчастіше дає про себе знати під час злив, коли радянські підземні канали не витримують об'єму води, і Рудка затоплює вулиці. Щоб вирішити проблему виходу Рудки з берегів, міська влада збудувала новий колектор на вулиці Галицький та відкрила Рудку в парку Шевченка.