(Я)тута. Інфографіка та карти

Автомобільна промисловість Китаю за останні роки набрала неабияку потугу. Великий внутрішній ринок та державні інвестиції дозволили спочатку отримати їй розвиток, опісля — швидко вийти на зовнішні ринки. І це не тільки автомобілі з двигуном внутрішнього згорання. На частку Китаю приходить більше ніж 2/3 світового виробництва електромобілів. Панівне положення китайських компаній у виробництві акумуляторів та залучення значних інвестицій у дослідження (в основному державних) дозволяють КНР мати значну цінову та технологічну перевагу. Не порівняно велику аби на рівних конкурувати із західними автомобілебудівними гігантами. У перспективі зелений перехід може стати магістраллю до китайського автомобільного домінування. Але ж реальність не є лінійною. Вже зараз перед «великим сходженням» у весь зріст постає сила тяжіння. Імовірно, на ринках що розвиваються, Китай зможе утвердити та зберегти домінацію. Особливо на тлі дефрагментації та диференціації світової економіки. Підписуйтесь на «(Я)туту»

В новому вигляді вийшло досить багатенько публікацій. Тож хочу спитатися вашої думки. Пошуки продовжуються, тож ваше буде вкрай цінним, доречним. Як вам? Стало зрозуміліше, наочніше? Інформацію сприймати легше? Чи стало насамкінець красивіше, естетичніше?

В Україні склалися три нафтогазоносні регіони: левову частку нафти та природного газу дає Східний, решту — Західний (досить виснажений) та найбільш перспективний — Південний (шельф Чорного моря). Родовища нафти та газу часто трапляються разом (тому більшість з позначень на карті — це нафтогазові). Раніше газ вважали шкідливою домішкою у нафті, і він безцільно згоряв у факелах нафтопромислів. Але ж з середини 20-го століття газ став цінним ресурсом для енергетики (до речі в розвитку світової енергетики є навіть цілий період масового захоплення природним газом, що стався після Нафтової кризи 1973 року. До зеленого переходу було ще далеко, а от нафтові ТЕС стояли без діла — тоді й прийшов пан газ-рятувальник). До речі, якщо вже згадав про Нафтову кризу. Вона ж насправді була досить визначальною в розвитку світової економіки. Подібно до Великої депресії чи Світової фінансової кризи, сформувала подальшу перспективу плинності світового буття. Підписуйтесь на «(Я)туту»

Китай та США мають найбільший дипломатичний вплив Китай лідирує внаслідок більшого представництва в Африці, Східній Азії та Тихоокеанському регіоні, а Сполучені Штати мають ширшу дипмережу в Америці, Європі та Південній Азії. Тайвань втратив позиції на тлі дипломатичного суперництва з Китаєм — все більше країн переходять до формального визнання КНР як єдиного Китаю. На островах Тихого океану (малих країн Океанії, таких як Фіджі чи Самоа) з’явилося багато нових дипломатичних місій, що зумовлено геополітичною конкуренцією в регіоні. Наприклад Тайвань відкриває посольства у малих острівних країнах, намагаючись утримати їх визнання. Туреччина та Індія найбільше розширили своє дипломатичне представництво, віддаючи перевагу країнам, з якими вони мають міцні стратегічні та економічні зв’язки. Дипломатична мережа Росії скоротилася через її війну проти України. За останні роки у Дамаску (столиця Сирії) відкрилося найбільше нових посольств, у Кабулі ж (Афганістан) — найбільше закрилося. Підписуйтесь на «(Я)туту»

Світова автомобільна індустрія вкрай чутлива до глобальних потрясінь Обумовлено це багатьма факторами: — широкі ланцюги постачання (спробуй ту автівку з тисяч різних деталей зібрати); — велика капіталоємність; — висококонкурентний ринок, що нині швидко змінюється на тлі енергетичного переходу, як наслідок: необхідність залучення значних інвестицій у технологічні дослідження (потрібно ж з китайськими електромобілями конкурувати); — складна логістика (а тепер розвези зроблене світом); — першочергове скорочення попиту домогосподарств на великі споживчі товари (яка автівка?! — криза!). Так, у часи Світової фінансової кризи 2007-2009-х років виробництво автомобілів скоротилося на 15%, коли вся світова економіка зменшилася лиш на 0,1% у 2009-му. Через пандемію Ковіду виробництво впало на 20%, при скорочені світової економіки на 2,7%. Певною мірою автомобілебудування можна вважати дзеркалом економіки. Індикатором сталості глобальних ланцюгів постачання та економічної активності. Підписуйтесь на «(Я)туту»

Доведені запаси включають нафту, яку можна видобути за поточних технологічних умов. Нові технології — все більше нафти стає доступною для розробки, відповідно — її запаси (те що потенційно можна добути) збільшуються. Країни Близького Сходу мають величезні запаси нафти. Прості для видобутку. Невелика собівартість. Висока якість. Сприятлива логістика. Поодинокі клаптики сталості в цих землях є ареалом забезпечення стабільності (контролю — див. ОПЕК) або нестабільності світових нафтових цін. Перспектива Венесуели (1-ше місце) та Ірану (4-те) у світовій торгівлі нафтою значно обмежена (самі здогадайтеся чому). Новою зіркою латиноамериканського нафтовидобутку стала Гаяна, на шельфі якої у 2015 році знайшли близько 30 нафтових родовищ. Невеличка країна тепер входить у першу двадцятку світових нафтових скарбниць. Трохи згодом зроблю інфографіку про ледве не «економічне диво», що спіткало країну після початку розробки віднайденої у надрах океану нафти. Але ж не все те диво, що блищить. Підписуйтесь на "(Я)туту"

ВВП за ПКС (паритетом купівельної спроможності) розраховується виходячи з вартості всіх кінцевих товарів і послуг, реалізованих в економіці країни за рік з поправкою на рівень цін в економіці кожної окремої країни та вартості національної валюти. Для спрощення (насправді так ніхто не робить): спочатку визначається номінальний ВВП (тобто фактичний, без урахувань різниці між скільки товарів та послуг ви зможете купити в тій чи іншій країні), а потім цей номінальний множиться на коефіцієнт цих от "внутрішніх особливостей" економіки країни (ПКС). Український номінальний ВВП складає 160 мільярдів доларів. А за ПКС — 488. Але чи відображає це реальну картину спроможності тієї чи іншої економіки на світових ринках? Українські номінальні 160 мільярдів ніяк не зможуть перерахуватися на міжнародних ринках в ті 488, що ми маємо внаслідок того, що 100 доларів в середині нашої економіки в 3 рази дорожчі. Так само як і китайські та індійські трильйони за ПКС. Підписуйтесь на "(Я)туту"

Україна, поза сумнівом, лишається однією з країн із найнижчою народжуваністю у світі. Точну цифру коефіцієнта народжуваності не беруться підрахувати навіть найкращі експерти. Чи можна вважати народженою в Україні дитину українських переселенців, які два роки живуть у Євросоюзі й не планують повертатися? А народжену на окупованих територіях дитину окупантів, які переїхали з російської глибинки? У 2021 році коефіцієнт складав 1,16. Це не тільки нижче від норми природного відтворення (2,1–2,2), а й суттєво нижче від локального максимуму у 2012 році (1,53). Нині реальний коефіцієнт народжуваності в Україні, за оцінками, може становити 0,8–0,9. (текст взято зі статті Texty.org.ua) Підписуйтесь на "(Я)туту"

Відношення світових військових витрат до ВВП зросло з 2,2% у 2022 році до 2,3% у 2023. Визначення відношення військових витрат до ВВП (ще зветься це військовим тягарем) є показником відносної економічної вартості утримання збройних сил для країни. У 2023 році Україна посіла 8 місце серед країн світу за найбільшими військовими витратами, Тогоріч наші витрати зросли на 51% до 64,8 мільярда доларів, або до 37% від ВВП. Російські військові видатки зросли на 24% і склали близько 109 мільярдів. Це еквівалентно 5,9% ВВП Росії. Підписуйтесь на "(Я)туту"

Час, безперечно, цікавої інформації. Японія та розвинуті європейські країни є найбільшими нетто-експортерами (за чистим сальдо) пластикових відходів. Але ж до експорту прибігають і країни дещо менш заможні, як от Філіппіни, що звернулися до експорту своїх відходів аби впоратися з наслідками тотального пластикового забруднення (іноді Філіппіни звуть "економікою пакетів"). Туреччина приймає величезну кількість пластикових відходів з ЄС (привіт нетто-експортерам, згаданим вище). Але ж деякі пластикові відходи вищої якості переробляються або піддаються подальшій переробці у країнах Східної Європи, що можемо ми бачити тут Чехію. Розвинутий світ вивозить свої відходи у світ, що розвивається. Справа ця досить вигідна для тих, хто приймає. Але ж головною проблемою лишається відсутність регулювання цієї діяльності, що є викликом досить значним викликом для світової екосистеми. Підписуйтесь на "(Я)туту"