🇺🇦Волноваська райвійськадміністрація 🇺🇦

У межах національного проєкту «Пліч-о-пліч: згуртовані громади» до Дня Героїв відбулася онлайн-зустріч з військовою з Хлібодарівської громади Юлією Содух з позивним «Фенікс» за участю мешканців громад Донеччини, Крупецької громади Хмельницької області та Машівської громади Полтавської області. #ПлічОпліч Ведучою заходу стала Світлана Фоменко, директорка Вільненського СБК Хлібодарівської громади. На початку заходу з вітальним словом виступив начальник Хлібодарівської сільської військової адміністрації Михайло Бурнадзе, який подякував Юлії та всім українським військовим за мужність, силу духу та захист України. Під час щирої та відвертої розмови Юлія поділилася історією свого шляху у війську, розповіла про військові будні, моральну стійкість, роль жінок у Збройних Силах України, поєднання материнства та служби, мотивацію, важливість підтримки військових з боку цивільних, мрії та плани після Перемоги. Детальніше 🇺🇦 Донецька ОДА

Донецька облдержадміністрація продовжує інформувати про державні програми підтримки бізнесу в межах політики «Зроблено в Україні». Одним з важливих інструментів допомоги є програма «Точка опори», яка передбачає компенсацію заробітної плати працівників та ЄСВ підприємству у період вимушеного простою. Програма спрямована на підтримку роботодавців, які постраждали внаслідок обстрілів чи збройної агресії рф та відновлюють свою діяльність. Українські підприємства можуть отримати до 17 294 грн на місяць за одного працівника для покриття витрат на зарплату та ЄСВ під час вимушеної перерви в роботі. Фінансова допомога надається на строк до трьох місяців, а у разі підтвердження відновлювальних заходів або релокації - до шести місяців. Детальніше про умови участі та порядок подання заявки – в інформаційному постері.

Дякуємо військовим медикам за кожне врятоване життя!

У Шевченківському та Подільському районах Києва продовжуються роботи з ліквідації наслідків вчорашніх російських ударів. Майже 100 працівників ДСНС залучено до робіт. Загалом у Києві було пошкоджено близько 300 обʼєктів. Найбільше серед них житлових будинків – протягом дня вчора надійшли заявки щодо різних ступенів пошкодження у майже 150 приватних і багатоповерхових будинках. Станом на зараз відомо про 87 поранених у столиці, серед них троє дітей. У лікарнях госпіталізовано 21 людину, решта отримують допомогу амбулаторно. Вдячний медикам, які лікують і підтримують наших людей. Дякую всім, хто працює над відновлювальними роботами, усім службам. Загалом від вчорашнього обстрілу постраждали шість наших областей. Захисту має бути більше: підтримка ППО – це щоденний пріоритет зовнішньополітичної роботи України на всіх рівнях. І обовʼязково тиск на агресора має бути та відповідальність за всі ці удари. Дякую партнерам, які засудили вчорашній удар, і всім, хто готовий нам допомагати реальними кроками.

🔹 З 25 по 31 травня в Україні проходить Національний тиждень безбар’єрності - інформаційна кампанія, спрямована на формування суспільства рівних можливостей, поваги та доступності. Ініціатива реалізується в межах Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору до 2030 року та покликана привернути увагу до важливості доступного середовища для кожної людини - незалежно від віку, стану здоров’я чи життєвих обставин. Безбар’єрність - це про можливість вільно пересуватись, навчатися, працювати, отримувати необхідні послуги та брати активну участь у житті суспільства. Йдеться не лише про фізичний простір, а й про доступність інформації, сервісів, освіти та комунікації. Формування безбар’єрного середовища - спільна відповідальність держави, громад, установ, бізнесу та суспільства. Саме через взаємоповагу, підтримку та відкритість створюється країна без бар’єрів. 📘 Більше про принципи безбар’єрності та коректну комунікацію можна дізнатися у «Довіднику безбар’єрності»: https://bf.in.ua/ Нагадаємо, що Національний тиждень безбар’єрності проводиться в Україні вдруге в межах ініціативи першої леді України Олени Зеленської «Без бар’єрів».

25 травня 2026 року минає 100 років від дня загибелі Симона Петлюри — Голови Директорії Української Народної Республіки, Головного отамана військ і флоту УНР, державного, військового та культурного діяча, який став одним із символів українського національно-визвольного руху ХХ століття. В умовах сучасної боротьби України за незалежність постать Симона Петлюри набуває особливого значення. Його життя і діяльність є прикладом незламності, державницького мислення, відданості Україні та боротьби за її свободу. 18 грудня 2025 року Верховна Рада України ухвалила Постанову №4748-IX «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2026–2027 роках», якою передбачено проведення в закладах освіти й культури тематичних заходів, присвячених вшануванню пам’яті Симона Петлюри. Симон Петлюра увійшов в історію як один із провідників Української революції 1917–1921 років, організатор українського війська та очільник боротьби за незалежну Українську державу. Саме він у надзвичайно складний історичний період доклав значних зусиль до формування української армії, розвитку державних інституцій, дипломатії та української культури. Окрім політичної та військової діяльності, Симон Петлюра був талановитим журналістом, публіцистом, літературним і театральним критиком. Він вірив у силу українського слова та культури як важливих чинників національного єднання. За його ініціативи світ почув український «Щедрик» у виконанні Української республіканської капели під керівництвом Олександра Кошиця, що стало визначною подією культурної дипломатії України. 25 травня 1926 року Симон Петлюра був смертельно поранений у Парижі агентом, пов’язаним із радянськими спецслужбами. Його загибель стала великою втратою для українського визвольного руху та української еміграції. Водночас постать Головного отамана УНР залишилася символом боротьби за незалежність України, а його ім’я — уособленням незламності українського духу. Попри десятиліття радянської пропаганди та спроб дискредитації, сьогодні ім’я Симона Петлюри повертається в український історичний простір як символ боротьби за свободу, державність і національну гідність. Минуле й сучасність переконливо засвідчують: українці завжди виборювали право бути вільними. Саме тому пам’ять про діячів Української революції, які відстоювали незалежність України понад сто років тому, є важливою складовою формування національної свідомості та патріотизму. Сьогодні ім’я Симона Петлюри носять вулиці, військові підрозділи, його постать увічнена у пам’ятниках, меморіальних дошках, музейних та просвітницьких проєктах. Його ідеї єдності, державності та незламності залишаються актуальними й нині. Вшанування пам’яті Симона Петлюри — це данина поваги людині, яка присвятила своє життя боротьбі за незалежну Україну, та нагадування про ціну свободи, яку український народ продовжує відстоювати і сьогодні.

СИНИЦЯ МАКСИМ СЕРГІЙОВИЧ (15.03.2003 – 12.06.2025 ) Військовослужбовець 3-ої бригади «Спартан» військової частини 3017 Збройних Сил України. Позивний «Філін». Максим Синиця народився 15 березня 2003 року в селі Іванівка Волноваської міської територіальної громади Волноваського району Донецької області, закінчив місцеву школу. Щойно, досягнувши повноліття, пішов служити в армію, потім підписав контракт і став на захист Батьківщини в лавах 3-ої бригади «Спартан» військової частини 3017 Збройних Сил України. Гарячий патріот своєї країни, наш воїн – земляк Максим Синиця загинув 12 червня 2025 року, боронячи нас від фашистської навали на Покровському напрямку на Донеччині. У тому останньому бою Максим отримав тяжке поранення і, коли його виносили з поля, ворог накрив евакуаційну групу скидом із фпв… усі загинули на місці… Максим Сергійович Синиця своїм життям захистив свою родину, наш край, нашу Незалежну Україну! Навіки вічні його ім’я буде вписане в історію, як Воїна – Героя! «Повертається на щиті мій братик… Мій любий брат Максим був життєрадісним, завжди посміхався, був доброю цілеспрямованою людиною, він завжди приходив на допомогу своїм рідним і друзям. Ушануймо пам’ять мого Брата та його Побратимів. Герої не вмирають!» – розповіла сестра Аміна. У Максима залишилися мама, тато, бабуся, сестра. НИЗЬКИЙ УКЛІН ТА ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ГЕРОЮ! О 9:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання.

Коли лунає тривога, коли ворог б’є по інфраструктурі й намагається занурити країну в хаос — держава має залишатися зібраною, захищеною і здатною діяти. Саме для цього працює Держспецзв’язку. Ваша служба рідко потрапляє в кадр, але її результат відчуває вся країна: захищений зв’язок, стійкі системи, збережені дані, відбиті кібератаки, безперервна робота органів влади та критичної інфраструктури. Ви не даєте ворогу розірвати нерви держави. Тримаєте тишу там, де він хоче шуму, порядок там, де він хоче безладу, захист там, де він шукає слабке місце. Дякую кожному фахівцю Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України за точність, холодну голову і роботу, яку ми часто не бачимо, але щодня відчуваємо. Зі святом!

Донеччина живе й надихає, її люди тримають стрій та боронять своє. Разом ми вистоїмо — попри все!🇺🇦

Сьогодні вночі росіяни вдарили по Києву та інших наших містах і громадах. Найбільше ракет – саме проти столиці, по звичайних житлових будинках, по школах, спалили продуктовий ринок – один із найстаріших київських ринків. Російський удар фактично зруйнував музей Чорнобиля, пошкоджений Національний художній музей, будинок, в якому був офіс німецької ARD. Станом на зараз відомо, що загалом у столиці 69 людей постраждали. На жаль, двоє загиблих від цієї безглуздої російської атаки. Мої співчуття всім, хто втратив рідних та близьких. Я вже говорив із Президентом Франції та Премʼєр-міністром Норвегії. Сьогодні буде ще комунікація з нашими партнерами. Дякую всім, хто не мовчить про те, що робить Росія. Вони воюють лише проти наших людей, проти нашої пам’яті, історії, проти всього, що формує нормальне людське життя. Важливо, щоб Росія розуміла, що за всі ці злочини вони нестимуть відповідальність.

Оперативна ситуація по області станом на ранок 24 травня. Краматорський район. У Миколаївці 1 багатоповерхівка зруйнована і 4 пошкодженіі. У Слов'янську пошкоджено багатоповерхівку і 4 автівки. У Краматорську 1 людина загинула і 2 поранені, пошкоджено приватний будинок та інфраструктуру. У Черкаському знищено 4 приватні будинки і автівку, пошкоджено 33 приватні будинки та 6 автомобілів. У Дружківці поранено 3 людини. У Костянтинівці 1 людина загинула і 1 поранена, пошкоджено приватний будинок. Бахмутський район. У Різниківці Сіверської громади пошкоджено приватні будинки. Всього за добу росіяни 21 раз обстріляли населені пункти Донеччини. З лінії фронту евакуйовано 131 людину, у тому числі 27 дітей.

Армія рф усю ніч масовано атакувала Київ.  Загинули двоє людей, ще щонайменше 56 — постраждали. Руйнування фіксують на понад 40 локаціях міста. Під ударом були багатоповерхівки, гуртожиток, гаражі, бізнес-центр, головний офіс «Укрпошти» на Майдані Незалежності, ринок, ТРЦ і будівля метро на Лук'янівці. Допоможіть захистити українців від атак рф.

Сьогодні від ночі всюди, де потрібно, працюють рятувальники та необхідні служби. Всім, хто був поранений цим ударом, буде надано допомогу. Це наш обов’язок, і держава його виконає. Я вдячний кожному й кожній, хто працює на місцях після ударів, щоб допомогти нашим людям. Зараз відомо, що постраждали щонайменше 83 людини від початку доби. На жаль, є загиблі. Мої співчуття рідним та близьким. Важкий був удар – ракет різних типів 90, із них багато балістики – 36. 600 дронів. На жаль, не всю балістику вдалося збити. Найбільше влучань у Києві, і саме Київ був основною мішенню цієї російської атаки. Путін вже й слово «ура» не може нормально вимовити – шамкає, – а все ще своїми ракетами перемагає житлові будинки. Три російські ракети проти обʼєкта водопостачання, спалив ринок, десятки житлових будинків пошкодив, кілька звичайних шкіл. Запустив свій «орєшнік» проти Білої Церкви. Реально неадеквати. Важливо, щоб це для Росії не залишалось без наслідків. Сьогодні кожен у світі, хто не промовчить, хто допомагатиме Україні, є захисником життя. Ми робимо все, щоб встановити мир і захистити людей. І важливо, щоб Україна була не наодинці. Потрібні рішення і від Сполучених Штатів Америки, і від Європи, і від інших, щоб цей старий орєшнік в Москві вимовив слово «мир». Дякую всім, хто допомагає! Слава Україні!

24 травня вшановуємо святих рівноапостольних Кирила і Мефодія — просвітителів, які заклали основу слов’янської писемності, освіти та духовної культури. Саме завдяки їхній праці слово стало інструментом знань, єдності й збереження національної пам’яті. Сьогодні, як ніколи, українське слово має особливу силу. У час, коли наша країна бореться не лише за території, а й за власну ідентичність, мова, культура та історична пам’ять стають важливою частиною нашого спротиву. Українська мова звучить у містах і селах, на передовій, у волонтерських центрах, школах, культурних просторах та далеко за межами України. Вона об’єднує, підтримує й нагадує всьому світу про незламність українського народу. Бережімо нашу культуру, шануймо рідне слово та передаваймо його наступним поколінням як символ сили, свободи й духовної єдності. З Днем слов’янської писемності й культури! 🇺🇦

Вдовенко Андрій Олександрович (04.09.1998 – 21.03.2022) Андрій народився 4 вересня 1998 р. в с. Малинове Оленівської громади, Волноваського р-н., Донецької обл.. В 2013 році закінчив Оленівську СШ №1. Навчався у Докучаєвському торговому технікумі. Коли йому було 15, почалася російсько-українська війна. Тому закінчив навчання вже Київському торгово-економічному коледжі в 2016 році. Андрій вів активний спосіб життя, любив подорожувати, часто з наметом, був дуже легким на підйом, захоплювався різними видами спорту полюбляв сноубординг, дайвінг, снорклінг, ходив в похід на байдарках, мав досвід рафтингу та багато всього іншого. В підлітковому віці займався руфінгом та боксом. Своє вісімнадцятиріччя святкував у Грузії, куди дістався автостопом. Коли Андрію виповнилося 18, пішов до військкомату та уклав контракт на проходження служби в лавах ЗСУ. “...пройшов комісію і поставив нас (батьків) перед фактом, що підпише контракт. Захотів бути розвідником. Дружині тоді дзвонив командир, казав: «Одне ваше слово – і відправлю його назад додому. Люди різні приходять, у кожного своя ситуація в родині, щоб не плакали потім тут мені під воротами». А син передзвонює і каже «Якщо ви не дасте згоди, я піду в Правий сектор чи ще кудись, де вас і не питатимуть». Тому ми змирилися“, – розповів Олександр, батько захисника. Тож 2016 по 2019 брав участь в АТО та ООС в лавах 58 ОМПБр розвідником, військове звання старший солдат. Пройшов курс підготовки інструкторів з виживання від іноземних партнерів України. Воював на Донеччині та Луганщині. “Мені й зараз хлопці телефонують, його побратими. Він умів з усіма знаходити спільну мову, попри те, що він на той час був 18-річним хлопцем, а там були дорослі чоловіки років під 50. Пройшов шлях від розвідника до командира БМП, має нагороди та медалі“– сказав батько захисника. В вересні 2021 р. одружився. Займався вантажоперевезеннями та крок за кроком розвивався в цій сфері, так за рік роботи пересів з маленького пікапа на велику вантажівку. Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну 24 лютого 2022 знов став на захист батьківщини вже в лавах 95 ОДШБр (гранатометник). Спочатку їх перекинули під Горлівку, потім – у Солодке. В телефонній розмові з мамою та сестрою сказав “Я біля нашого справжнього дому.“ Загинув на світанку 21 березня 2022 р в бою біля с. Солодке Донецька області недалеко від села Оленівка де народився. Похований на Лісовому кладовищі на Алеї Героїв м. Київ. «Син дуже любив солодке – торти, цукерки та всяке таке. І так вийшло, що у селі з такою назвою загинув. Неподалік – населені пункти де він народився, ріс і навчався», – сказав батько захисника, Олександр. У Андрія залишилися батьки, сестра та дружина. НИЗЬКИЙ УКЛІН ТА ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ГЕРОЮ! О 9:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання.

Ще одне свідчення російських злочинів проти мирних жителів Донеччини — з вуст самого окупанта. У Краматорську записали інтерв’ю з полоненим російським військовим після чергового обстрілу цивільної інфраструктури. У відео — про те, як росіяни женуть на убій мобілізованих з окупованих українських територій, і про цілеспрямовані удари по цивільних. https://youtu.be/19ctRb9_yFE?si=6QTvOMYknX8DpAlo

Сьогодні день однієї з найбільш сильних та справді гордих складових Сил оборони – День морської піхоти. Воїни, які проявили себе надзвичайно сміливо в цій війні за українську незалежність. Відзначив державними нагородами воїнів, також бойовими прапорами, стрічками почесної відзнаки «За мужність та відвагу» та почесними найменуваннями військові формування морської піхоти. Дякую вам, воїни, та всім вашим побратимам за цю силу та вірність Україні. Дякую за надійність.   І я хочу подякувати кожній сімʼї, усім мамам і татам наших морських піхотинців за таких синів, за таких дітей, за таких українців і українок, які служать нашій державі, воюють за те, щоб Україна була, і досягають результатів. Пишаємося нашими героями. Дякуємо кожному нашому українському воїну. І памʼятаємо всіх, хто віддав своє життя, захищаючи свободу та незалежність України.   Дякую українським морським піхотинцям! Слава Україні!

Підписав сьогодні новий наш український пакет санкцій, які ми обовʼязково маємо поширити в інших юрисдикціях. Санкції проти окупантів – російських військових, більше сотні їх, – які причетні до ракетних, дронових ударів по нашій країні, по наших людях. Також є пакет проти суден, які використовуються Росією для перевезення вантажів для війни – зброї, боєприпасів, перевезення техніки. Ми готуємо нові наші санкційні рішення – як далекобійні, так і юридичні. І ще одне. Активно ведемо дипломатичну роботу з нашими партнерами у Євросоюзі, щоб наблизити членство України в ЄС. Україна бореться за своє життя, за свою незалежність і за ту Європу, яка найдовше живе в мирі, захищає людей і життя, захищає культуру і саме завдяки такому захисту має справді глобальну роль. Без України не може бути повноцінного європейського проєкту, і присутність України в ЄС також має бути повноцінною – повноправною. Важливо відкрити кластери. Важливо змістовно рухатись у перемовинах. Важливо працювати на 100% заради безпеки, заради наших людей. Дякую всім, хто з нами, хто з Україною! Слава Україні!

22 травня до Дня Героїв у межах національного проєкту «Пліч-о-пліч: згуртовані громади» відбулася онлайн-зустріч з військовою із Хлібодарівської громади Донецької області Юлією Содух з позивним «Фенікс» за участі мешканців громад Донеччини, Крупецької громади Хмельницької області та Машівської громади Полтавської області. Ведучою заходу стала Світлана Фоменко - директорка Вільненського СБК Хлібодарівської громади. На початку заходу з вітальним словом виступив начальник Хлібодарівської сільської військової адміністрації Михайло Бурнадзе, який подякував Юлії та всім українським військовим за мужність, силу духу та захист України. Під час щирої та відвертої розмови Юлія поділилася історією свого шляху у війську, розповіла про військові будні, моральну стійкість, роль жінок у Збройних Силах України, поєднання материнства та служби, мотивацію, важливість підтримки військових з боку цивільних, мрії та плани після Перемоги. Особливо теплим моментом зустрічі стало звернення Ірини Крюченко до Юлії та перегляд світлин, на яких Юлія брала активну участь у культурному житті громади. Наприкінці заходу учасники переглянули відео з віршем Світлани Фоменко «Дякую тобі, Герою» у виконанні артистки Вільненського СБК Хлібодарівської громади Софії Лебідь. Такі зустрічі є важливими для підтримки діалогу між військовими та цивільними, взаєморозуміння та єдності між громадами, а також для збереження живих історій людей, які сьогодні боронять Україну. #ПлічОпліч #Пліч_о_пліч_згуртовані_громади