Ремовська Дайджест

👩‍💻 Цікаве про росіян, які виїхали до Європи, і їхні настрої щодо російсько-української війни зокрема: https://www.facebook.com/dzolotukhin/posts/pfbid037HhHdejZ41Mve5v8mqZGJPYGvvKqcrbNop2TPyrRn4pgA8beLQNMXYfJkXMx6814l А ось першоджерело (для тих, хто має підписку на Le Monde і володіє французькою): https://www.lemonde.fr/international/article/2024/06/11/la-nouvelle-diaspora-russe-en-europe-bien-integree-et-partie-pour-rester_6238632_3210.html

У пресслужбі «Азову» підтвердили інформацію, що бригада пройшла перевірку, яка передбачена законодавством США і «має право на отримання допомоги від Сполучених Штатів Америки у сфері безпеки». У заяві не повідомили, чи використовують та чи взагалі отримали західне озброєння. Раніше газета The Washington Post писала, що США скасували десятирічну заборону використовувати американську зброю українській бригаді спеціального призначення «Азов».

🇫🇷 Не новина для нас, але важливо, що про це пишуть французькі медіа. Видання "Український тиждень" зробило огляд французьких ЗМІ про те, як Росія намагається впливати на населення цієї країни. Є ціла сукупність приводів і обставин, чому росіяни активізувалися. Рекомендую. Ось лише один із фрагментів: «З осені 2023 року сім країн Європейського Союзу розслідують інспіровану Москвою операцію, спрямовану на дестабілізацію червневих виборів до Європарламенту, — повідомляє Le Monde. — Ці країни, і зокрема Франція, мобілізували свої розвідувальні служби, а в деяких випадках і судову владу, щоб відстежити поплічників Москви: депутатів, бізнесменів, журналістів, які могли б небезплатно транслювати антизахідні гасла».

🇫🇷 Не новина для нас, але важливо, що про це пишуть французькі медіа. Видання "Український тиждень" зробило огляд французьких ЗМІ про те, як Росія намагається впливати на населення цієї країни. Є ціла сукупність приводів і обставин, чому росіяни активізувалися. Рекомендую:

👩‍💻 Українці балотуються на виборах у Європарламент! На фото - Наталя Кудрик, журналістка, яка переїхала до Італії на початку "нульових", і на цих виборах балотується до Європарламенту від ліберальної партії Azione. Ми з Наталею свого часу працювали разом на Радіо Свобода. Уже тривалий час вона - кореспондентка Української редакції Радіо Свобода в Римі. Як виявилося, всього цього разу в Італії у виборах до Європарламенту беруть участь троє кандидаток українського походження. Етнічні українці є серед кандидатів на цих виборах до Європарламенту не лише в Італії. У Латвії українка очолила передвиборчий список ліберальної партії Kustiba Par! ("Рух За!"). Можливо, чули ще про когось? Діліться, цікаво.

👩‍💻 Про настрої у Франції на тлі заяв президента Макрона щодо України написала нещодавно для DW письменниця Ірена Карпа, яка живе в цій країні. "Якщо розбирати людей за векторами, складається проста математика: ті, хто за нас і публічно, і серцем; ті, хто тримає проукраїнську позицію "на людях" через кон'юнктуру, а в перервах між публічними проявами - як от колишня посолка Франції в Росії - ностальгує за водочкою з "інтелектуалом Патрушевим" на криголамі і достоєвськими в балетній пачці; ті, хто проти України і зовні, і всередині, але якщо вітер популізму подув би в інший бік, хутенько би пішли за ним." І про Макрона, і про потенціал його ідеї про відправлення військових в Україну, і про російську пропаганду у Франції можна послухати також у нещодавньому інтерв'ю Карпи. Нагадаю, що Ірена Карпа у 2015-19 рр працювала в посольстві України у Франції. А ось іще цікаве інтерв'ю було на французько-українську тему на "Європейській правді" — з французькою політичною соціологинею Анною Колан-Лебедев. — За моїм суб'єктивним враженням після поїздки у Францію минулого року, в цій країні все ще дуже відчутні російські впливи, а також сентимент до Росії і російського народу в цілому. Це, безумовно, лише одне з явищ (я б сказала — проблем) на тлі значно важливіших для французів внутрішньополітичних та соціальних процесів, а також бажання Франції відігравати вагому роль однієї з провідних країн світу. Але впевнена, що і Карпі, і іншим українським (чи проукраїнським) спікерам у французьких медіа часом доводиться непросто. До речі, хто завтра в Києві і матиме час увечері, український ПЕН організовує "живу" зустріч (англійською) з Ніколя Тензером — старшим дослідником CEPA та професором паризького Інституту політичних досліджень (SciencePo). Мені завжди цікаво його читати і слухати, тож рекомендую.

​​🇫🇷 Провокація у Франції: Біля Ейфелевої вежі залишили 5 трун, обгорнутих у французькі прапори з написом "Французькі солдати в Україні" У суботу близько 09:00 ранку троє людей залишили п'ять трун у натуральну величину на набережній Бранлі в Парижі біля основи Ейфелевої вежі. У коробках, як повідомило AFP джерело, був гіпс. Водія фургона, який перевозив труни, заарештували неподалік. Він розповів поліції Парижа, що йому заплатили 40 євро за те, щоб він відвіз двох інших людей і їхній вантаж. За даними AFP, водій прибув із Болгарії напередодні ввечері. Ще двох фігурантів затримали пізніше на іншому кінці Парижа – на автовокзалі Берсі, де вони збиралися сісти на рейс до Берліна. Один із затриманих був українцем, а інший – німцем. Мотив затриманих поки незрозумілий, але напис на трунах, імовірно, відсилає до обговорення про відправлення західних військ в Україну – яке першим порушила саме Франція 🔻підписатися

👩‍💻 Пересилила себе і подивилася участь Віталія Портникова в ефірі у Марка Фейгіна, в якому опоненткою Віталія була Юлія Латиніна. (Не можна аж так розслаблятися у відпустці, хоча паузу у споживанні новин, відео і великих текстів я усе-таки зробила.) "Пересилила" — бо Латиніна викликає в мене вкрай неприємні емоції, зокрема через її неабияку зверхність. Ефір, як виявилося, мав чітко окреслену тему — "суперечка щодо імперської спадщини". Що я можу сказати. Чи здивувала мене Латиніна? Ні. Чи здивувало, що Віталій Портников може дати відсіч такій спікерці? Ні. Але все ж моральну сатисфакцію від того, що Віталій очевидно заткнув Латиніну за пояс у цій розмові, я отримала. Дуже кумедно було спостерігати, як Латиніна намагалася добитися від Портникова визнання того, що не лише Росія — "погана" імперія. Мовляв, інші імперії також наробили справ. Доволі дивний підхід — переводити стрілки на інших, якщо, як я розуміла, розмова планувалася саме довкола Росії та її імперськості, зокрема — війни в Україні як спроб продовжити цій імперії життя. А ці запитання Латиніної Віталію так, ніби він студент на іспиті — уточнення про якісь історичні факти, щоб показати, хто краще знається на історії 🤨 Короче кажучи — я пережила емоції, які не переживала вже впродовж тривалого часу, бо дуже скоротила споживання контенту з Росії. В моїй стрічці в фейсбуці багато схвальних відгуків про цю дискусію. Деякі мене відверто здивували, бо ці люди загалом виступали проти будь-яких діалогів із росіянами до того, наскільки я пригадую (мабуть, тріумф Віталія за підсумками цього діалогу приніс моральну сатисфакцію не лише мені 😏). Я зі свого боку нагадаю те, що, здається, вже тут писала. Якщо українці погоджуються на діалог із росіянами щодо російсько-української війни, то, на мій погляд, цей діалог має бути саме дискусією і бажано отакою — коли українська сторона готова дискутувати максимально чітко, аргументовано і на мінімумі емоцій. Росіяни — в тому числі ті, про кого ми звикли говорити як про "лібералів" — мають свій погляд на те, що робить Росія з Україною і українцями. Переважно він не є релевантним щодо дійсності, оскільки вкрай мало росіян (принаймні на моїй пам'яті) визнають публічно в повній мірі те, що Росія робить із Україною — завжди знаходиться якесь "не все так однозначно". Тож ті з наших інтелектуалів, хто готовий вступати в такі дискусії, мають бути максимально конструктивними і дозволяти собі мінімум емоцій. Латиніна в цьому ефірі намагалася кілька разів тиснути на те, що українці зайняли позицію жертви, що не є конструктивним. Погодьтеся, перша реакція, яку це викликає: а чи ти не о**їла? Бо здоровий глузд говорить про те, що так, українці таки є жертвою воєнної агресії Росії. Для мене ж цей підхід Латиніної дуже показовий. По-перше, це маніпуляція — ми ніби як маємо почуватися винними за те, що не є конструктивними. Адже хіба може "жертва" бути конструктивною — вона ж заангажована, вона too emotional! По-друге (і це найголовніше, бо нас-то її думка мало цікавить), ця маніпуляція дуже добре працює в комунікації росіян з іноземцями закордоном. Мовляв, українці, звичайно, страждають, але. Тут можна підставити багато різних варіантів, що можна сказати після цього "але" — наприклад, "але хіба це правильно, відмовляти такому поважному фестивалю в запрошенні взяти участь у дискусії про Росію та Україну?! Ох, ці українці вже зловживають своєю долею жертви, вони вже too emotional!" І я не маю жодного сумніву, що це працює, щонайменше на тих іноземців, які не надто заглиблюються в тему російсько-української війни. Українці виходять надто емоційними, надто некомфортними, тоді як росіяни досі лишаються тими, з ким хочеться говорити і кого хочеться слухати (і зачудовуватися їхньою загадочною душою, від чого очевидно не втрималося і журі Каннського кінофестивалю цього року).

Повертаюся до дискусії Портникова, Латиніної і в принципі дискусій між українцями і росіянами в умовах повномасштабної війни. Запитання, яке я собі ставлю у розвиток цих роздумів: а хто ще, крім Портникова, з української сторони міг би бути конструктивним та впевненим учасником такої дискусії? І бажано ще щоб вмів/вміла англійською 😏 Поділіться. Як думаєте? До речі, не менш важливий момент — це власне готовність людини до такої дискусії. Наприклад, я не відчуваю жодних сил і бажання брати участь у таких дискусіях на рівні медійників, якби мене покликали. І, припускаю, дуже багато українських публічних діячів відчувають +- те саме. Але чисто гіпотетично ми з вами можемо поуявляти, хто б це міг бути. І з ким доречно було б вступати в таку дискусію, за яких умов — це теж питання.

🤔 А тим часом Newsweek пише, що в команді Карлсона нічого не знають про «його» шоу на російському телеканалі: https://www.newsweek.com/tucker-carlson-launches-show-russian-state-tv-russia-24-1903045