Думки з війни Діалог з тренером

⚡️Тестовий тиждень — відтепер у Дніпрі! Відкрий свої сильні сторони на оновленому тестовому тижні у Третій штурмовій. Відтепер сюди можна потрапити не тільки у Києві, а й у Дніпрі! Це сім днів вишколу на базі підрозділу, щоб дізнатися, ким можеш стати і як найкраще заюзати твої цивільні скіли в ЗСУ. Здобути базові знання, пройти підготовку на військових симуляторах та особисто відчути трушний бригадний дух. За результатами тестування інструктори нададуть персональні рекомендації щодо обрання фаху та подальшої служби. Тож визначай свою долю сам і реєструйся на курс вже зараз — ЗА ПОСИЛАННЯМ! 3ОШБр | Instagram | Facebook | YouTube | ab3.army | TikTok | Підтримай Третю штурмову🇺🇦

Ну що, хто досі має сумніви в собі. Ми прибрали можливість знайти відмовку, що далеко. Хто хоче спробувати власні сили та познайомитись з 3 ОШБр не ро чутках. Ласкаво просимо на тестовий тиждень, відтепер в Дніпрі. Більше інформації, до мене в приватні.

#спитай в рекрутера Вітаю товариство. Давненько не писав, але тут хочу якраз діалогу, бо маю свою “картику світу” а хочу почути погляд зовні моєї бульбашки, чи внутрі. Є відчуття, що в питанні мобілізації максимально наблизились до критичної точки. Чому, спробую пояснити. Маємо наступну картину: Ті, хто вже тривалий час воює максимально виснажені. та і залишилось боєздатними недостатня кількість, щоб виконувати бойові завдання. Бажаючих добровільно стати до лав війська катастрофічно мало, їх кількість не покриє потребу в людях. Репресивне спрямування закону про мобілізацію, геть не подобається тим, кого це безпосередньо стосується. Давайте мобілізуємо поліцейських? Ви впевнені, що хочете жити в місті, де не буде поліції, як превентивної сили? І як продовження, яким на ваш погляд має бути вихід? Якими крітерії, кого мобілізувати, чи не мобілізувати (бо якщо підуть всі лікарі, або критична маса потужних волонтерів, буде також непереливки)? Що думаєте?

Два роки… 20 травня 2022 року захисники Маріуполя вийшли з заводу Азовсталь. Вони виконали наказ. 86 днів вони тримали оборону і продувжували б це робити стільки, на скільки вистачило б їх життя. Полон не не опція збереження життя. Це жах, катування та тортури для полонених і пекло невідомості для їхніх родин. Більше 1000 азовців досі перебувають в полоні. Обміни проходять повз них. Ми не маємо права забути! Ми не можемо дозволити світу це замовчати! Говоріть про це! Виходьте на акції в своїх містах (вони проводяться по всьому світу. #freeazov

День вишиванки. Вишиванка, це і Оберіг і код Нації. Це красиво, вишукано та стильно. Дуже тішить, що стрічки в соціальних мережах майорять вишиванками. Ще б не забувати, що бути Українцем, це не тільки про вишиванку… Все буде Україна!

Грєнка в строю... 21 рік з яких війна, полон, повернення та знову війна. Знайдіть його інтерв'ю і послухайте. Саме так звучить майбутнє Nації. Він знав за що воює і був готовий віддати життя. Найменше, що ми можемо зробити, це не зрадити Ідеї Nації! Честь!

ГРЄНКА В СТРОЮ! Чергова сумна звістка з передової. Назарій Гринцевич на псевдо «Грєнка», легіонер Вінницького осередку Центурії, представник навколо футбольного колективу «Sportowia» Нива Вінниця, боєць 12 бригади «Азов», один з командирів К-12, героїчно загинув у бою на Кремінному напрямку в боротьбі за Велику Україну. Ще до досягнення повноліття таємно від рідних пішов в «Азов», де успішно пройшов КМБ. Тільки після офіційного прийняття на службу, повідомив про це батькам. 24.02.2022 зустрів у м. Маріуполь. Протягом трьох місяців разом з побратимами брав участь у легендарній обороні міста та заводу Азовсталь. Після наказу вищого керівництва потрапив у російський полон, у якому перебував понад чотири місяці до обміну 21 вересня 2022 року. Відразу після звільнення з полону, Грєнка повернувся до військової служби і став командиром відомого підрозділу "К-12". Цей підрозділ брав участь у бойових діях у Великій Новосілці, на Оріхівському напрямку та у Кремінських лісах. Він віддав перевагу Шляху Честі (Curcus Honorum) і тримався його до останніх днів свого життя, своїм Чином він встановив приклад, який буде віддзеркалюватися для майбутніх поколінь борців Українського Nаціоналізму. Слава Герою!

Важливо! Пам'ятка для українця про балістичне озброєння. В особливості для південних областей останнім часом. Збережіть її собі, розповсюдьте серед рідних та близьких, запам'ятайте її та тримайте в голові під час тривог. Це може зберегти вам життя. Балістичне озброєння є наразі найбільш небезпечним для нас з вами та ця ситуація зможе змінитись тільки тоді, коли наш південь та інші області України будуть закрити за допомогою ЗРК Patriot та французьким SAMP/T. Використовують вони його (вочевидь) тому, що на цю хвилину ця зброя для ворога є найефективнішою з того, що може долетіти до цілі. Просто тому що все інше майже завжди збивається. На ілюстраціях які я додав до цієї публікації зображені різні види балістичної траекторії польоту для ракети "Іскандер-М" (9М723), яка вчора була застосована по цивільним в Одесі. Через особливості балістичного озброєння, є певні проблеми з відслідковуванням напрямку польоту ракети після її пуску. Тобто, ми знаємо про пуск ракети та ми знаємо ПРИБЛИЗНО в якому напрямку вона летить. Пов'язано це із трьома факторами: 1) Вона летить не вперед, як крилата ракета, а вгору, частіше за все у безповітряний простір, де набирає максимальну швидкість, після чого, майже "падає" вертикально вниз. 2) Гіперзвукова швидкість ракети (у безповітряному просторі) та дуже малий час польоту (від менше ніж однієї хвилини до 3-5 хвилин в залежності від дальності) може додатково ускладнювати завчасні попередження. Навіть коли є більш-менш точне розуміння, куди воно летить, то часу все одно дуже мало. Як у військових для попередження населення, так і в самого населення для реагування. Дуже часто, коли дають тривогу, то це значить, що ракета вже кудись летить. Ви повинні це постійно тримати в голові, якщо в вашій області повітряна тривога через застосування балістики. Часу не просто мало, його немає. Ховатись потрібно одразу. Також дуже важко прорахувати, де саме ракета прилетить. 3) У ракети в її характеристиках заявлено про можливість маневрування на всіх етапах польоту, як після зльоту вгору, так і в кінці, коли вона підлітає до цілі. Зроблено це для ускладнення прорахування траекторії польоту та збиття сучасними комплексами ППО. Неодноразово були ситуації, коли ракета начебто летіла в одну сторону, а прильот був трохи в іншому місці. Це ще один серйозний фактор небезпеки. Також ви повинні враховувати, що через всі перелічені особливості цієї ракети ви її не побачите та не почуєте. Так працює фізика та з цим нічого не поробиш. Наступне. Дуже часто (останнім часом майже постійно) ворогом застосовується або касетна бойова частина, або осколково-фугасна. Різниця між ними в тому, що шрапнель від касетної розлітається приблизно на 1.5 кілометри в усі сторони та використовується для вбивства усього живого на цій площі, а осколково-фугасна потрібна для точкових ударів. Також існує проникаюча бойова частина, яка пробиває залізо-бетонні споруди товщиною до 1.2м. Від шрапнелі ховатись треба за бетонними спорудами подалі від вікон або падати на асфальт нижче рівня на якому ви знаходитесь (руками закрити вуха, рот відкритий), зменшуючи ймовірність ураження. Інакше є дуже великий ризик серйозних травм або смерті. Швидкість ракети становить 2100 метрів на секунду або 7560 кілометрів на годину. Це до питання часу, який в вас є на реакцію. До Одеси з Криму, наприклад, долітає за +/- за 2 хвилини (в залежності від точки пуску). Наші моніторингові канали завжди попереджають саме про загрозу балістичного озброєння, але це робиться по "секторам" (схід, південь, північ, дуже рідко захід) через озвучені вище причини. Правило просте: Бачите загрозу – знайте, що в вас є лічені секунди на реакцію. Ворог спеціально застосовує ці ракети із касетною частиною для того, щоб залякати нас із вами. Окрім терору цивільного населення вони нічого іншого не вміють. Все це особливо стосується також таких міст як Харків, які найбільше потерпають від ракет із балістичною траекторією. Бережіть себе.

Читайте, запам'ятовуйте, враховуйте!

#спитай_в_рекрутера Цивільне життя vs армія Сьогодні поговоримо чого очікувати від нової сторінки твого життя, а саме служби в ЗСУ. ВІтаю друже, ти в системі. Це означає, що тобі потрібно усвідомити та сприйняти той факт, що ти є частиною великого механізму, в якому є свої правила, закони та логіка. Її відсутність, часто можна пояснити тим, що ти просто не розумієш, як все це працює і тому воно здається “дивним”. А якщо все таки щось відбувається максимально нелогічно, то це тільки підтверджує, що ти в армії дитинко! Особистий простір. Забудь це словосполучення. Його не існує. Навколо тебе постійно будуть люди. Спочатку це весело, потім не дуже, з часом дратує але це сталий факт. Ви будете разом спати. їсти, приймати душ, воювати, навіть ходити до туалету. Та насправді до цього можна звикнути, бо це твоя нова родина і з неї ти нікуди не дінешся, тож доведеться притертись. Підкорення. Це частково перетинається з першим пунктом, але уточню. В твоєму новому житті з’являться люди, чиї накази та розпорядження будуть обов’язковими до виконання. Так, тобі може не подобатись, але доведеться сприйняти. Іноді це викликає дискомфорт, але, якщо роздуплитись, ти зрозумієш, що це ж зручно, коли безліч питань хтось вирішує ЗА тебе, а твоє завдання-мінімум- якісно виконати наказ. Страх. Він буде з тобою часто, а в залежності від завдань та інтенсивності бойових дій - може і постійно. Запам’ятай, бояться ВСІ, просто по різному це проявляють, чи ховають. Головне, що варто усвідомити - твоя реакція на “подразник” зумовлена на психологічному та гормональному рівні. Тобто, якщо тебе “ступорить”, це означає, що саме так працює твоя гормональна система, якщо трусить, чи ще щось, це також вона. Приборкати страх можливо, допомогою в цьому стануть якісна підготовка та коло побратимів. Разом “веселіше”. Сподіваюсь, цей допис не стане таким, що відлякує тих, хто зібрався долучитись до лав війська (такі ж ще є, правда?) А можливо комусь станеться в нагоді. Якщо якісь важливі моменти упустив, сподіваюсь побратими додадуть від себе.