Українська добровольча армія
Открыть в Telegram
🇺🇦Офіційний канал УДА ⁉️На запитання відповідаємо тут: instagram.com/uda.army 💶 Поповнити конверт через Приват24 https://www.privat24.ua/send/dtnji 💳 Номер картки конверта 5168752106819744
Больше3 011
Подписчики
-324 часа
+57 дней
+1230 дней
Архив постов
🕯 30 років тому
19 жовтня 1996 року у місті Рочестер (США) відійшов у вічність Петро Біжок – «Воїн».
🇺🇦 Народився 1918 року в селі Наконечне на Львівщині.
⚔️ Бойовий шлях:
▪️ 1940 – мобілізований до Червоної армії, учасник німецько-радянської війни до 1945 року
▪️ листопад 1945 – під час відпустки перейшов до УПА
▪️ закінчив підстаршинську школу
▪️ 1946–1947 – ройовий сотні «Переяслави-1» куреня «Переяслави» ТВ-13 «Розточчя» ВО-2 «Буг»
▪️ літо 1947 – у складі рейдової групи УПА вийшов до англійської окупаційної зони в Австрії
▪️ 1.07.1949 – булавний УПА
🌎 В еміграції: оселився в США. Був членом Об'єднання колишніх вояків УПА США і Канади та скарбником управи станиці ОКВ у Рочестері.
Вічна пам'ять Воїну! 🇺🇦
⚡️ Першу у світі повітряну евакуацію з лінії фронту за допомогою гексакоптера провели Сили оборони
Воїни роти безпілотних наземних систем у складі 92-ї окремої штурмової бригади імені кошового отамана Івана Сірка провели першу у світі успішну евакуацію пораненого за допомогою літаючого дрона.
"Це історична подія, як мінімум для нашого підрозділу точно" – каже Напалм, командир відділення, програміст роти безпілотних наземних систем 92 ОШБр.
Піхотинець 30 ОМБр, перебуваючи на позиції, дістав поранення. Але через високу активність ворожих дронів і заміновану місцевість евакуювати його за допомогою вже традиційних НРК було неможливо. Фахівці 92-ї бригади вирішили евакуювати військовослужбовця за допомогою повітряного дрона.
"Це був важкий гексакоптер українського виробника Gurzuf Defence, який компанія надала безкоштовно. Наші фахівці в тісній співпраці з виробником впровадили технічні рішення, завдяки яким важкий бомбер зміг виконати евакуацію, зберігаючи стійкість у повітрі, без перевертання та надмірного
Сержант перебуває найближче до солдата та найкраще бачить реальний стан підрозділу. На цьому нещодавно наголосив Головнокомандувача ЗСУ Михайло Драпатий. Саме тому в Збройних силах планують розширити повноваження сержантів.
В чому полягає відмінність у роботі сержантів і офіцерів, розповів головний сержант полку «Арей» Анатолій Золотарьов.
– Сержантська робота – це перш за все робота з особовим складом, – каже він. – Саме сержант знає все про бійця, бо живе з ним разом, розмовляє, п’є чай. Саме сержант має звертати увагу командира, якщо в солдата негаразди вдома, якщо він вийшов з позицій у поганому психологічному стані. Сержанти вирішують побутові проблеми, навчають бійців, готують до виходу й виводять на позиції як старші групи. Сержанти подають клопотання про підвищення звань, про нагороди, можуть виписати догану й подяку, надають додаткову відпустку. Зрештою, вищі командири завжди спираються на слова сержантів.
⚔️ОШП АРЕЙ УДА
Петро Болбочан (1883–1919) — полковник Армії УНР, керівник Кримської операції 1918 року.
Народився 5 (17) жовтня 1883 року на Бессарабії, у селі Гіджеу (нині Ярівка на Буковині), у родині священика. Навчався в Кишинівській духовній семінарії, потім у Чугуївському піхотному юнкерському училищі, яке закінчив 1908 року. Учасник Першої світової війни, відзначений численними нагородами.
Після Лютневої революції 1917 року підтримав Центральну Раду й активно займався українізацією військових частин. У 1918 році очолив Кримську операцію: українські війська взяли Джанкой і звільнили Крим від більшовиків, а Чорноморський флот перейшов під контроль України. З листопада 1918 до січня 1919 року керував обороною Північно-Східної України.
Через конфлікт із керівництвом УНР його заарештували. 28 червня 1919 року його розстріляли біля Балина. У 2020 році в Києві відкрили перший в Україні пам'ятник Петру Болбочану.
Пам'ятаємо!
🫡Вітаємо з днем народження начальника артилерії Української добровольчої армії, керівника навчального процесу Артилерійського центру УДА Андрія Тимофієва, «Петровича».
Бажаємо міцного козацького здоров’я, невичерпної енергії, сил і наснаги. Нехай кожне рішення буде влучним, поруч завжди будуть надійні побратими, а боротьба за Українську Самостійну Соборну Державу наближає нашу спільну Перемогу.
Разом до Перемоги над одвічним ворогом!
+1
19 жовтня 1918 р. Українська Національна рада у Львові проголосила створення Української держави на західноукраїнських землях.
Восени 1918 року в умовах поразки у Першій світовій війні та посилення національно-визвольної боротьби Австро-Угорщина почала розпадатися. У запізнілій спробі запобігти цьому імператор Карл І видав 16 жовтня 1918 року маніфест, в якому обіцяв перетворити австрійську частину держави на федерацію вільних народів. Та народи Австро-Угорщини на той час вже вирішили діяти на власний розсуд, незалежно від рішень верховної влади у Відні. 18 жовтня 1918 року у Львові на представницьких зборах всіх українських депутатів австрійського парламенту було утворено Українську Національну раду (УНРаду) – політичний представницький орган українського народу в Австро-Угорщині.
Наступного дня УНРада прийняла постанову, в якій проголосила утворення Української держави на території Східної Галичини, Північно-Західної Буковини і українських земель Північно-Східної Угорщини (Закарпаття). УНРада проголосила се
19 (7) жовтня 1872 року народився Михайло ЯРОШЕВСЬКИЙ — полковник Армії УНР, начальник штабу Окремого корпусу кордонної охорони УНР.
Народився на хуторі Довгоруківка Херсонської губернії. Закінчив Єлисаветградські реальне та кавалерійське училища. Служив у російській армії, останнє звання — підполковник.
До українського війська долучився у 1918 році. У 1921 році обіймав посаду начальника штабу Окремого корпусу кордонної охорони УНР, а згодом — начальника відділу штабу Окремої бригади кордонної охорони УНР. Подальша доля невідома.
Офіційно: Єдиний багатоканальний Call-центр для військовослужбовців та їхніх родин
Для зручності, оптимізації зв'язку та швидкого вирішення питань щодо соціального захисту, звернень, заяв і скарг військовослужбовців та їхніх рідних функціонує єдиний офіційний Call-центр.
📞 Гаряча лінія: 0 800 500 410 (безкоштовно по Україні)
Багатоканальний зв’язок забезпечує оперативне перенаправлення дзвінків до:
* Командування Сухопутних військ ЗС України
* Оперативного командування «Південь»
* Відповідних підрозділів військової частини
Усі звернення приймаються та обробляються в оперативному порядку.
Петро Олійник «Еней» – командир військової округи УПА ВО «Богун», яка займала південні райони Рівненщини
За поясом у нього повстанська граната "комарівка", виготовлена із трофейного радянського мінометного стрільна О-822 із модернізованим запальником М-50 та прилаштованим телескопічним руків'ям.
Підрозділи «БАТ-13» та «АРАТТА» у складі
«Спецпідрозділу Тимура» ГУР МО України вручили подяку начальнику Головного управління Національної поліції в Запорізькій області Артему Івановичу Кисько.
Дякуємо за співпрацю, професіоналізм і взаємну підтримку. Сильні тоді, коли діємо разом.
Разом до Перемоги! 🇺🇦
Слава Україні!
ЗБИТО/ПОДАВЛЕНО 247 ЦІЛЕЙ ПРОТИВНИКА
📌Противник атакував балістичними ракетами Іскандер-М/С-400, крилатими ракетами Іскандер-К та 269 ударними БпЛА.
Збито/подавлено 247 цілей:
💥 4 крилаті ракети Іскандер-К;
💥243 з 269 ворожих БпЛА типу Shahed (із них – 43 реактивні), S-8000 "Бандероль", Гербера та дронів інших типів.
Зафіксовано влучання засобів повітряного нападу противника на 25 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на 8 локаціях.
Щоранку о 9:00 Україна хвилиною мовчання вшановує пам'ять загиблих у війні
Слава героям!🇺🇦
18 жовтня 1945 р. в тюремній лікарні НКВС в Одесі помер Віктор Курманович (нар. 1876 у с. Велика Вільшаниця на Львівщині) — генерал-четар, начальник штабу УГА, державний секретар військових справ ЗУНР.
Син греко-католицького священника, який відмовився переходити в московське православ'я. Навчався в Золочівській гімназії, кадетській школі в Кракові та Військовій академії у Відні. Служив у розвідці Генштабу Австро-Угорщини, у 1915 р. був обміняний із російського полону. Воював на Італійському фронті, дослужився до полковника.
У грудні 1918 р. прибув до Тернополя. З розрізнених загонів сформував групу «Північ», яка 8 січня 1919 р. відбила в поляків Жовкву. Від 8 лютого — начальник штабу УГА, а згодом військовий міністр ЗУНР. Брав участь у Вовчухівській операції. Запропонував зосередити сили на півдні, утримати нафтовий басейн і спертися на Дністер та Карпати, але уряд відкинув цей план. Як міністр запровадив єдиний однострій УГА і підготував постанову про орден «Тризуб».
Після переходу за Збруч — генерал-хорунжий, помічник начальника Штабу Головного отамана, учасник визволення Києва (31.08.1919). Потім командував Галицькою бригадою в Чехо-Словаччині, з 1923 р. жив у Відні, діяв в еміграційних військових і політичних організаціях. Навесні 1945 р. хворого генерала заарештував СМЕРШ у Бадені під Віднем і вивіз до Одеси, де він і помер.
Нагороджений Орденом Залізної Корони 3-го класу, Хрестом Військових Заслуг, Військовим Хрестом Карла та іншими австро-угорськими відзнаками.
🔥 Горить зруйнований вщент склад Ozon і ще в Пітербурзі тотальний блекаут
Удари по енергетиці повністю вибили русні світло — в місті стоїть електротранспорт.
💥🔥Санкт-Петербург цілу ніч атакували дрони
росЗМІ пишуть, що удари були завдані по вантовому мосту, нафтовому терміналу в порту, дата-центру "ВКонтакте" та складу Ozon
ЗБИТО/ПОДАВЛЕНО 0/1 «ІСКАНДЕР-М» ТА 152/180 ВОРОЖИХ БПЛА
Зафіксовано влучання засобів повітряного нападу противника на 20 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на 4 локаціях.
Щоранку о 9:00 Україна хвилиною мовчання вшановує пам'ять загиблих у війні
Слава героям!🇺🇦
«Скільки ти ще даєш часу війні? — Три години».
Кокос, оператор FPV в "Удачниках". Його позивний народився у спортзалі в Житомирі, коли діда, який питав, що це вони п'ють, жартома пригостили «кокосовим кокаїном». Так «Ігор» став Кокосом.
Коли почалося повномасштабне вторгнення, йому було 17. Згодом друзі один за одним виїздили, лишалися - він, робота і знайомі, які служать. Тоді він вирішив, що пора переходити від слів до діла. У серпні 2024-го приїхав у підрозділ.
Він думав, що відразу почне воювати, а два місяці збирав і розбирав дрони в лабораторії. Перший виліт вийшов невдалим: дрон пішов «спокійно в землю». Зате згадує вечір, коли ураження відрізало ствол гармати: «Так мені солодко на душі».
У розмові є й важче. У січні підрозділ втратив посестру, а побратима поранило. Кокос каже, що не з тих, хто ламається, і що головне в такі моменти не впадати в паніку: «З холодним, максимально холодним розумом на все треба дивитись». А ще розповідає про два КАБи, які прилетіли поруч, про те, як працює підрозділ і про що мріє після війни.
Повне інтерв'ю
