Мандзяк Віктор

ШО РОБИТИ КОЛИ СУМНО? Шо робити коли сумно? Якщо коротко, то ніх#я з тим робити не треба. Але давай розгорнуто… Сумувати - це слово, за яким в тебе стоїть якесь значення. Коли ти був ще 3-річним гівнюком, дорослі вживали спільнокореневі слова «сум», «сумно», «сумний», «сумувати» в певному контексті: коли в тебе опускались кутики губ і надувались губи; коли ти не хотів йти гратись з іншими піз#юками в пісочницю, коли батька звільнили з роботи. Так в твоїй голові сформувалась концепція суму - неприємна емоція, низької інтенсивності, коли нічого не радує і нема мотивації щось чудити. Поки що ніяких проблем, але це поки що… Що таке культура, підпищик? Це те, як прийнято себе поводити серед певної групи людей, в шо вірити, куди прагнути, труси якої фірми носити на клубових гребнях. ОК, а чим ця культура зумовлена? Добутком нашої біології на середовище існування. Саме тому в ефіопській культурі нема такого поняття як «пантуватись шубою з шиншили» (там тепленько), а в культурі Хадза ти нікого не вразиш айфоном (там нема звʼязку). Середовище впливає на культуру гомосапієнсів. Але ж наша біологія має не менший вплив на наші переконання, цінності і поведінку. Жінки різних культур і епох прагнули мати вузьку талію, адже це свідчить про хороше здоровʼя і репродуктивний вік жінки, а тому приваблює чоловіків. А чоловіки всіх культур, епох і народів прагнуть бути сильними фізично, бо фізична сила чоловіка приваблює жінок. Приклади впливу біології на культуру можна наводити і наводити, але вернімось до концепції суму. Еволюція дала нам здатність відчувати. І ця бездушна тварь - Еволюція - зробила деякі відчуття неприємними, для того, щоб ми їх уникали і позбавлялись. Страх, голод, холод, спрага, злість і, звісно, сум - неприємні відчуття. Ти ж не забув, що на нашу культуру впливає біологія? Сум -> неприємно -> погано -> недопустимо і навіть соромно - так впливає на значення слова «сумувати» наша біологія. Тому носії культури в нас з дитинства інтроєктують переконання, що сумувати - це погано. «Сонечко, ти сумна, шо ся стало?», «Не сумуй, розважся якось» - так нам казали. І ми почали сприймати сумування як негативну емоцію. І коли нам сумно, ми відчуваємо себе невдахою-сумувальником, лузером, який відчуває погану емоцію, і від того нам стає ще гірше. Намагаючись позбавитись «недопустимої» емоції, ми вдаємось до доступних «покращувачів настрою» - калорійна їжа, алкоголь, сігі, тік-ток тощо. Насправді, сумувати не менш нормально, ніж радіти. Це, хоч і неприємні, але нормальні відчуття. Нам треба, всупереч своїй природі і культуральним стереотипам, переозначити «сум» як просто емоцію, і навчитись її проживати, не намагаючись позбавитись будь-яким шляхом. Не втікати від неприємних емоцій як від чуми, а дозволяти їм появлятись в тілі і розчинятись в ньому - зникати - коли їм заманеться. То шо, не треба піднімати собі настрій? Не треба робити шось, щоб звеселитись. Роби те, що любиш, те, що для тебе важливо, а настрій (будь-який) хай буде просто фоном в твоєму житті. Це філософія, яка не дасть вічного блаженства чи якогось видуманого людьми «щастя», але зробить твоє життя більш яскравим і багатим на досвід. І враховуючи, що тепер енергію, яку ти затрачав на боротьбу із сумом, можеш направити в конструктивне русло, досягнути в житті зможеш більшого. Всьо. Віктор Мандзяк - той, що, незважаючи на усвідомлення обмеженості власних когнітивних можливостей, силкується пізнати цей світ Література: Більше інформації по темі шукай в букварі Моя сторінка в iнсті: https://www.instagram.com/viktor_mandziak/

ЯК ШВИДКО ПОХУДАТИ? "Як швидко похудати?" - таке мене питав сьогодні підпищик. І я міг би відповісти, що для того щоб спалити 10 кілограмів жиру, треба пробігти з Ужгорода до Харкова, або з'їсти менше на 320 батончиків снікерс. Тобто дав би зрозуміти людині, що швидко схуднути не вийде. Людина, яка хоче швидко схуднути, худнути не хоче. Процес її обтяжує, і вона готова з ним миритись - з тими ненависними трєніровками і ПП - лише на короткий термін. А ше краще, коли без процесу можна взагалі обійтись, щоб воно якось само, ну таблєток якихось нажертись, вакуум поробити, курс жироспалюючого масажу пройти. Людина прагне халяви. У всьому. Похудати швидко-легко, купити виграшний лотерейний квиток або три пари трусів за ціною двох. Тому на таких людях завжди паразитували і будуть паразитувати шарлатани, пропозиція яких завжди зводиться до халявного результату, а по факту - до х#я з маком. Ну добре, уявімо сюжет фантастичного фільму: ти похудав швидко. Шо далі? Далі шо? Ляжеш на диван з ковбасою в лівій руці і батоном хліба у правій? Так нах#я худнути було? Щоб віджертись назад? В чому прікол? Імбецильність якась. І ця схильність до халяви проявляється у всьому. Це філософія життя. Люди хочуть бути не тільки стрункими на халяву, а й багатими, успішними, розумними, короче, бути пі#датими по всякому. Но нє палучаєця камєний цвєток - успіх потребує праці. Ви думаєте, мені легко читати складні тексти, та ще й на чужій мові? А книжки писати? А відмовляти собі в чіпсах? А присідати зі 100-кілограмовою штангою? Важко це все. Але для мене "важко" - це добре, це необхідно, це навіть бажано. Долати себе - це радість... для мене. Але в пересічної людина філософія діаметрально протилежна моїй - безтурботне життя: калорійна їжа, алкоголь, сігі і тік-ток, з відповідними наслідками у вигляді складок на спині, зіпсованим здоровлям і пустої кишені. Але коли тік-ток вже не відволікає, а шоколад не рятує від відчуття безцільності існування, людина робить слабкі потуги щось змінити: шукає шлях до змін, але шоб не напружувати гузицю. "Хочу похудати... легко... і швидко", "хочу кращу роботу, але шоб не важка була, але зарплата висока". Хочу щось в своєму житті змінити, але бажано без моєї участі в процесі - девіз, який веде їх життям... в сраку. За статистикою 8 з 10 після схуднення від'їдаються назад. Нам вчені розказують про спихо-нейро-ендокринні перебудови в організмі в результаті зменшення кількості тілесного жиру, які є причиною цією невтішної статистики. Я ся вибачаю, а тих 20%, які втримують результат схуднення, ці перебудови оминули стороною? Їм заканало? Ні, ці люди, вочевидь, не хотіли "схуднути швидко", вони прийняли як данність, що в цьому житті треба себе долати... все життя. Ох і ах, підпищик. Віктор Мандзяк - той, що, незважаючи на усвідомлення обмеженості власних когнітивних можливостей, силкується пізнати цей світ Література: Більше інформації по темі шукай в букварі Моя сторінка в iнсті: https://www.instagram.com/viktor_mandziak/

Світлана Радченко досягла своєї цілі схуднення і вже більше місяця стабілізує свій результат💪 -33 кг та -32 см 💪 пройшло 285 днів співпраці Світлана вживає солодке і смачненьке. P.S. з чоловіками, дітьми та на набір маси ми також працюємо. 🇺🇦Частину коштів віддаємо на армію. хочеш так само? пиши «цікавить» сюди @sport_food_life , там на тебе чекає вигідна пропозиція😉

🏋️ЯК СТАТИ ДИСЦИПЛІНОВАНИМ?

🍓НАСКІЛЬКИ КОРИСНА ПОЛУНИЦЯ ЗІ СМЕТАНОЮ І ЦУКРОМ?

ЯК НЕ РОБИТИ ПОМИЛОК В ЖИТТІ? Щоб не робити помилок в житті... треба не жити. А якщо ти жвеш, прийми жорстоку реальність: ти не супермегамозок, який вираховує зі 100% влучністю оптимальне рішення, а просто людина, примітивна, як і я, і твій сусід Толік. Всім нам властиво приймати рішення, які заднім числом здаються абсурдними. І ЦЕ НОРМАЛЬНО. Це зараз тобі очевидна ця абсурдність, тоді ти був в іншому психо-емоційному стані, і мислив по іншому. Взагалі "помилкове рішення" - це всього лиш оцінка, адже ми ніколи не знаємо довгострокових наслідків цього рішення, чим воно повернеться нам з часом. І що було б якби ми вчинили інакше. "Помилкове рішення" - це як мінімум урок, з якого треба зробити висновок. Рішення нашим мозком приймаються ледь не щосекунди, ми просто цього не помічаємо. Тільки харчових рішень ми приймаємо близько 200 щодня: що, де, коли і з ким їсти. Якщо ти боїшся прийняти "неправильне рішення", подумай, скільки з тих тисяч рішень, які ти приймаєш щодня, були "неправильними"? Але ти це якось пережив. Нема об'єктивно неправильних рішень, є просто рішення, сукупність яких складає танець життя. В страху зробити щось не так криється одна ключова небезпека, яка може вартувати нам вартісного, повного смислу і напрямку руху життя. І ця небезпека зумовлена однією особливістю роботи мозку... Ми - люди - машини для виживання і репродукції. Світ довкола небезпечний, а як діяти правильно, наш мозок вчиться на основі досвіду: якщо ми шось робили і результат був позитивний, або як мінімум ми не загинули, цю поведінку мозок запам'ятовує як прохідну, допустиму. Саме тому нам властиво робити одне і теж, саме тому формуються звички щодо всього: ми висловлюємось завченими фразами, їмо одну і ту ж їжу, ходимо на одну і ту ж роботу. Звички, бл#дь, вони всюди. І навпаки, все нове для мозку - невідомість. Ми цього не робили, ми не знаємо наслідків, ну його н#хуй - думає мозок, коли ти гадаєш, варто тобі йти на вєчєрінку, де ти нікого не знаєш, окрім організатора. Тому в прийнятті рішень ми тяжіємо до того, що вже робили раніше. І, перефразовуючи Ейнштейна, наївно надіятись на якісь зміни, роблячи одне і те ж щодня. Все найцікавіше там, за межею невідомості. Але там лячно. І допоки ти не зрозумієш, що страх - це всього лиш відчуття в тілі, допоки ти не усвідомиш, що страх, зазвичай, не релевантний сигнал небезпеки для тебе, бо сформований він був в умовах палеоліту для життя в диких умовах, допоки ти не почнеш сприймати страх просто як фон, допоки ти не припинеш йому коритись, ти будеш сильно обмежений в своїх діях, і проживеш життя заляканої собачки, яка боїться прийняти "неправильне рішення". Всьо, підпищик. Віктор Мандзяк - той, що, незважаючи на усвідомлення обмеженості власних когнітивних можливостей, силкується пізнати цей світ Література: Більше інформації по темі шукай в букварі Моя сторінка в iнсті: https://www.instagram.com/viktor_mandziak/

💧ЩО ДАЄ СКЛЯНКА ВОДИ НАТЩЕ?

Пам’ятаєш Таню Галат? Звісно, що памʼятаєш, бо вона стала ще стрункіша Пройшло 1,3 роки співпраці -20,2 кг та -17 см💪 Таня працює за програмою «Наука і здоровий глузд» вдома з вагою власного тіла. Вживає солодке і смачненьке🍫 🇺🇦Частину коштів віддаємо на армію. Хочеш так само? пиши «цікавить» в приват, там на тебе чекає вигідна пропозиція😉