Melnyk TV

За наших дітей!

Росіяни замахнулись на наших дітей! Нікого не жалійте браття! Не винних серед ворогів не має!

Атакою на "Охматид" ворог знов замахнувся на наше майбутнє. Він ще раз нам нагадав, що ми маємо справу не з людьми, а з шакалами, які не мають право на життя. Кожен хто замахнувся на наше майбутнє не має права на полон.

Те про що я писав півтора року тосу, нарешті, стало журналіською "сенсацією". Фонд держмайна продав Міжнародний торговий порт Усть-Дунайськ компанії, пов’язаній із проросійським бізнесменом Андрієм Івановим. При чому порт продали за 6 млн. $, що навіть за цінами України копійки. Іванов також має компанії в Криму і Новоросійську, фінансує збройні сили окупантів і допомогав Кубракову, Васькову і Найєм іншій шоблі заробляти на перевалці українського зерна. Тоді в карманах осіли сотні мільйонів доларів. На кровно зароблені Іванов фінансував свої креатури: Васькова і "морських активістів", яких очолювала Король Христина, яка не так давно була засуджена за організацію схем із переправлення ухилянтів за кордон. До речі не чіла вона захищали її хлопці Масі Найєма, до речі, того адвоката здається теж на хабарі схопили)

Підор виглядає так

Одеса продовжує задавати тренди бидло-стайлу. Всі вже чули, що радник Стефанишиної підар Шевеленко нагрубив нашому брату ветерану. Звісео потім вибачився, бо отримати по єбалу, не захотів. Так само як не захотів втрачати тендери від держави, адже його контора «Одесаспеценерго» сидить на тендерах в Миколаївській ОВА і нормально фінансується Кімом … останній був на 242 мільйони гривень. І цього сєпара треба не просто пиздити, а в'їбати всі його тендери, і посадити. І хай потім кукарєкає на зоні

Сирського мінусують, і в принципі наврядчи хтось із солдат йому поспівчуває. Його дуболомна стратегія дає йому абонімент в пекло вже за життя. Але коли ОП мінусує чергового Главкома через ревнощі (історія з Содолем прекрасно розіграна), то в мене питання, на скільки кастрованого котика Єрмак готовий бачити Главкомом.

Вчора росіяни просунулись в районі Нью-Йорку, Часового Яру, Красногорівки тощо. Це вже не дзвіночок, це набат, який сповіщає про наближення катастрофи. Близько тижня назад я писав, про системні проблеми біля Часового Яру, про наміри ворога ліквідувати Торецький укріпрайон, при чому можливо не фланговим охопленням як планувалось до того, а в лоб. Про необхідність економлячи солдат відходити на висоти, яки є перед Покровським. Але противник продовжує тиснути, батьки-командири кажуть "тримайтесь", а Бригади знаходяться в стані, коли може позиції вже і є, але саджати в них немає кого. Ми дотанцювались із мобілізаційними бубнами, калічними центрами підготовки, кар'єристами замість командирів, і вірою цих самих кар'єристів, що завтра нових пришлють. Це все накладається на провал підтримки України Заходом у 2023 році помноженої на знищені купи техніки і людей, у найбільш тупорилій операції сучасності під назвою "Великий контрнаступ". Я втомився повторювати фразу, але Україна або переможе свій Boholand, або він знищить Україну. Або війна, або світське бієналє. Або політики перестануть лізти у справи військового управління, або їм треба готуватись писати мемуари, або зараз держава проведе внутрішню мобілізацію, або програє.

В Politico вийшла цікава стаття про бачення Трампа міжнародної політики США. Якщо тезово: 1) змусити європейців платити за захист, змусивши підняти виплати на оборону до 2% від їх ВВП; 2) зменшити присутність США в Європі обмежившись "ядерною парасолькою"; 3) Скорочення піхотних і механізованих частин і ставка на розвиток підрозділів високої мобільності; 4) НАТО не прийме Україну і Грузію 5) з путіним буде вирішено "скільки української території росія залишить за собою" 6) Китай є найбільш вірогідним ворогм США, а тому не слід "за Європу ломати американські списи" Я завжди вважав, що фільм "Не дивись вгору" - це комедія, але ні, це виявився фільм про майбутнє всіх демократій

В той момент коли українська система мобілізації не може знятись із ручника, росвйська - перегріта. Це було не минуче, адже близько шести місяців росічни втрачають вбитими і раненами на полі бою +/- тисячу солдат. На певному етапі вдавалось поповнювати особовий склад за рахунок рекрутингових центрів від Зімбабве до Непалу, але і там люди починають закінчуватись, адже історій успіху немає. А солдати удачі полюбляють гроші заробляти, а не гинути в степах України. Але попри проблеми росіян, в Україні теж не багато експертів скажуть скільки реально солдат у взводі, роті, батальйоні. І це частенько помножено на маніакальне бажання окремих офіцерів вислужитись і покласти пару взводів або рот у контр-атакувальних діях за чергове просране село... Росіяни видихаються, але без термінового поповнення нашим частинам скоро просто не буде ким захищати оспівані в легендах "оборонні вали", які будують наші інженера