Це канал ЛЕЇ!

всесвіт щось знає. він. щось. знає. я не вірю в теорії змов але ланцюжок співпадінь НАДТО стрьомний щоб бути правдою, а він стався і мені страшно. Всесвіт наче читає мої думки

памʼятаю, був четвер планувала давно після школи в аптеку— вдома не було памʼятаю, була репетиція навіть жменя якоїсь валерьяни чи не запізно? ні, зарано. памʼятаю жалюгідне сонце як було смішно що не можу піти поки воно ще світить памʼятаю, чекала хмари памʼятаю відро води в руках мами памʼятаю насмішки медсестер памʼятаю тоді-провал-тепер памʼятаю хоча ні, уже ні. за 6 років забула? лови)

Киньте музику для суіциду

я сподіваюсь всі живі

попайка настала незважаючи на всі мої уникання але ми живем написала собі за ці пару днів такий координатор: Урок 1. Вчися переживати все наодинці і НІ З КИМ не ділитися. Ні хорошим, ні, особливо, поганим. Урок 2. Якщо дуже погано, ляж поспи. Це помагає. Вночі, вдень, коли завгодно. Насильно. Урок 3. Займи себе офлайн двіжухою. Ходи куди завгодно, роби що завгодно, але не лишайся наодинці із собою. Офлайн робота - теж чудовий метод. Завались роботою. Урок 4.Якщо починаєш паятись - скоріш за все ти не зайнята нічим корисним. Займи себе чимось. Урок 5. Якщо НУ ДУЖЕ паяє - можна контрольовано скотитись до коуп механізмів. Наприклад: саме сьогодні ввечері я дозволяю собі напитись в смерть, але завтра зранку беру себе в руки та йду робити справи. Урок 6. Хев фан. Треба знайти тимчасову дофамінову заміну. працює 70/30. НЕперевірений і НЕодобрений психологами, тому не вірте мені)

Дофамінова голочка стала така широка що тяжко колоти вену напевно, схильність шукати залежності передалась по генах гострий мінус поколює в бік я поколюю руку хотілося б додати паличку і завести якогось друга список самозмін поповнює ще один пункт що ж, молодосте, я знову тут

Коли відсилаєш демку на зведення, вона вертається назад повноцінною піснею. Зʼявляється дуже багато нових, класних моментів, яких до зведення не було. Тільки після цього пісню може почути увесь світ. Однак вона обов’язково щось втрачає. Завжди є в демо щось таке, що не зберігається після зведення, воно просто пропадає десь посеред шляху без можливості повернення. З демо завжди вмирає частинка душі пісні. Отак і я себе відчуваю зараз. Можливо, щоб перестати бути демо-версією себе, в певний момент потрібно щось втратити.

я щойно вийшла зі стосунків в яких була 3 роки💀

5 склок в язику (!!!!) і ще 8 в руках - нікому не раджу пробувать драгонфрукт

сиджу на пляжі, тут єбучі росіяни сумують шо шось там затопило в москві я сиджу і либлюся