cookie

Мы используем файлы cookie для улучшения сервиса. Нажав кнопку «Принять все», вы соглашаетесь с использованием cookies.

avatar

[☧]Ангарта.

[☧] Перший незалежний монархічний часопис. Ми повстали із непохитною вірою у великі абстрактні ідеали. Ми присвятили наші серця ідеям протистояння і безстрашної боротьби, всупереч пануючим лівим силам та їхнім прибічникам. Для зв'язку: @AnghartaBot

Больше
Рекламные посты
2 497
Подписчики
+1324 часа
+137 дней
+6530 дней

Загрузка данных...

Прирост подписчиков

Загрузка данных...

Фото недоступноПоказать в Telegram
Браття і сестри! Наша спільнота, що нині творить новітні плоди української ідеї була б купою лицемірів, якби ми не помагали фронтові. Для допомоги чесному Воїнству ми запускаємо шеврони власного дизайну "Козацька спадщина" *Всі виручені кошти підуть на теперішній збір на амуніцію та подальші донації фронту. •Ціна одного шеврону: 160₴ Для замовлення та уточнення інформації писати писати: @AnghartaBot Показуй всім вірність родові підтримкою Воїнства, не гай часу! Для всіх бажаючих задонатити на військо за невелику ціну: Тиць* [☧]Ꭺнᴦᴀᴩᴛᴀ
Показать все...
18💘 7👌 1
Фото недоступноПоказать в Telegram
«Про природу французької революції» У кожної ідеї є постаті, творами яких вона надихнена, це майже її невідмінна складова, ідентифікатор. Такою постаттю доя ультра-рояоістів є фільозоф-традиціоналіст, муж великої думки - Жозеф Де Местр. Видавництво "Пломінь" присвятило його поглядам на французьку революцію статтю, яку ми не могли оминути. Тому представляємо вам променантну робрту наших братів з "Пломеню", які розповіли нам про думки одного з духовних батьків. [☧]Ꭺнᴦᴀᴩᴛᴀ [☧]Зʙ'яɜᴀᴛиᴄь ɜ нᴀʍи:@AnghartaBot [☧]Ꭰᴏᴧучиᴛиᴄь дᴏ ᴄᴨіᴧьнᴏᴛи:@A_Rtuur
Показать все...
👍 9💘 5 1
Фото недоступноПоказать в Telegram
Опустіться у музичні безодні, де грізні рифи обгортають серця відродженням, а звуки освічують світлий шлях душі. У цьому океані звуків пробуджується Християнський метал, де кожен акорд стає битвою за вічну істину, кожен звук — молитвою за пробудження внутрішнього вогню. 🩸https://t.me/metalcrossonmyneck 🩸 👤 Φρακτάλ @valemudr #id270144151
Показать все...
👍 5 1
Фото недоступноПоказать в Telegram
Опустіться у музичні безодні, де грізні рифи обгортають серця відродженням, а звуки освічують світлий шлях душі. У цьому океані звуків пробуджується Християнський метал, де кожен акорд стає битвою за вічну істину, кожен звук — молитвою за пробудження внутрішнього вогню. 🩸https://t.me/metalcrossonmyneck 🩸 👤 Φρακτάλ @valemudr #id270144151
Показать все...
Фото недоступноПоказать в Telegram
«Неофевдалізм та гієрархія» ↓↓↓
Показать все...
💘 8 1
«Неофевдалізм та гієрархія» Неофевдалізм, про який вже йшлося, передбачає собою чітку гієрархію, що в свою чергу наслідує Небесний лад та Боже слово. Адже навіть серед Анголів існує чітка гієрархія, що її створила Премудрість Божа, розділивши всіх Анголів на дев’ять чинів по три чина в гієрархії та підкоривши нижчі чини вищим. Зо всіх сторін чути лемент прихильників лівих ідей, для яких та є чи не найбільшим ворогом, адже вона покликана стояти на варті порадку, що для них є не властивим укладом. Вони, прагнучи утопічної рівності, заперечують всяку гієрархію, як найбільший прояв соціальної несправедливості, проте:
«Коли суспільство починає ділитись на маси й на еліти, на касти, це не поділ по соціальних, лише по людських категоріях».
– Д. Донцов Ще Платон говорив про ті людські категорії:
«Ви всі рівні, але Бог, що вас створив, вложив золото, творячи тих, які надаються правити іншими, домішав срібло, формуючи вояків, і руду, коли творив ремісників та хлопів».
Неофевдалізм наслідує останню відому нам традицію до абсолютного царства звірини на землі, традицію лицарську, атлантійську, козацьку, а тому є наслідково і єдиним виходом од устрою Небесного. Донцов писав про заняття, що за своєю природою є спеціяльними, а тому й виконувати їх мають спеціяльні обдаровані до того люде, особливо це стосується діянь провідної касти, адже вища, в нашому випадку – воїнська, каста має стриміти до того, що є добрим для загалу, а не до того, що йому приємне.
«Хто колісцятком, а хто ключиком в годиннику має бути, залежить од природи».
– Г. Сковорода Там, де ключик має більшу вагу за колісцятко, одночасно вони мають рівно важливе значення, знаходячись кожен на своїх місцях й виконуючи свою відокремлену ролю. Кастовий режим забезпечує сродну працю кожного окремого елемента, який матиме користь особисту, знайшовши своє покликання, та таким робом утворюватиме цілісний функціонуючий організм, жиючий благом.
«Маятник в годиннику, мусить займати відповідні для свого призначення, для своєї роботи в інтересах цілості ... певне означене місце, розмір та форму. Коли проти цего закону ворохобляться поодинокі частини організму, претендуючи на невідповідну їх завданню форму, розмір або місце, організм гине, перестає функціонувати».
– Д. Донцов Таким чином гієрархія не лише сама по собі, як архаїчний конструкт є доленосною, але і її неофевдальне поділення на касти, адже саме вони репрезентують частини організму, а не поодинокі індивідууми.
«Занепад нашої країни спричинила деморалізація інтелігентської верстви або її нездатність, бо взялася вона за несродне собі діло, відкидаючи традицію основного на гієрархічнім принципі укладі».
– Д. Донцов Для нашої зогнилої реальності будь-яка згадка, що не намагається інсинуювати будь-що прираховане до февдалізму, піддається гострій критиці та клеймується анахронічним середньовіччям. Проте нам потрібна гієрархія, а з огляду на нюї, вища воїнська каста, владність якої може і має проявлятися мірками безпосереднього суспільного впливу та, притаманно неофевдалізмові, зовнішнього, а не інтеґрованого політичного впливу, позаяк лише вона прикладом власним та мораллю своєю здатні з аморфної суспільної маси, що більш вважає на вигляд, аніж на суть речей, сформувати твердий організм, що буде стійким до різних в своєму роді бісівських нападів, й вберегти його од повернення до тієї безформної сутті. [☧]Ꭺнᴦᴀᴩᴛᴀ [☧]Зʙ'яɜᴀᴛиᴄь ɜ нᴀʍи:@AnghartaBot [☧]Ꭰᴏᴧучиᴛиᴄь дᴏ ᴄᴨіᴧьнᴏᴛи:@A_Rtuur
Показать все...
[☧]Ангарта.

[☧] Перший незалежний монархічний часопис. Ми повстали із непохитною вірою у великі абстрактні ідеали. Ми присвятили наші серця ідеям протистояння і безстрашної боротьби, всупереч пануючим лівим силам та їхнім прибічникам. Для зв'язку: @AnghartaBot

💘 8 6❤‍🔥 2
«Псевдо-Правий» Коли суспільство закрило для себе вельми важливе питання про те, що для нього є "природною" реакцією та будовою життя, а що — "неформальним", контрреакційним рухом, можна починати розбиратися в питаннях про те, чи немає щурів у лавах нині наче маргінальної спільноти, чи єдиної з тих, що наразі може врятувати світ. Отже, питання: коли правими стали усі? Правий як визначення має сенс тільки у момент, коли його відносять та асоціюють із французькою революцією, у котрій і зародився розділ, який зараз вже є нормою, незважаючи на його деструктивну суть у питаннях політичних та суспільних. Бо розділ, що базується на аксіомах, що протилежать одне одному, але одна з сторін є абсолютно природною для людини, а інша — по суті, ресентиментарна збірка з поглядів, що мали популярність у людей, діяльність котрих рідко виходила за кабінети та лабораторії. Тож вже тут можна було б зробити висновок про абсурдність однієї зі сторін і в абсолюті своєму, чистоті іншої, проте мало того, що це не так, а може бути все і цілком навпаки, бо деструктивність і антиприродність є основною з рис сучасних правих спільнот, що за мету ставлять у край невірну методику здобуття результатів одразу, не замислюючись над стійкістю їх у майбутньому. Хоч би це і здавалося мало важливим зауваженням, але варто було б звернути увагу, що діяльність рухів, побудованих на засадах роялізму, не може орієнтуватися ні на одне, ні на три покоління. Ці ідеї жили століттями, а їх відновлення у пеклі можливо кривавої, проте справедливої контрреволюції мають стати не тимчасовим встановленням влади, що скаже, як погано чинити аборти та перелюб, але майже вічними і витривалими у питаннях супротиву і боротьби. Бо у світі, де переміг Содом, зворотньої перемоги бути не може, так як вся діяльність може обмежитися встановленням сильних опорних пунктів, хоч навіть подібних до сотень Царгородів, але перемоги остаточної не буде, ні при нашому житті, ні при житті майбутніх, величних поколінь. Остаточну перемогу можна буде побачити тільки у день Великого Суду, коли Господь сам скаже нам, за кого ж була правда. А доти, доки цей день не настав, усі ті, хто мають у собі сміливість звати себе "правими", не мають морального права на те, щоб замість побудови нового покоління та реальної війни займатися крихітними у масштабах трагедії діями, по типу агітації тих, для кого єдина ціль — це весела компанія та смачне пиво у пабі, а що б то не було вище, вже буде непосильним тягарем для тих "молодиків з палкими серцями". Тож як бачимо, юнаків з палаючими келихами та солдатів контрреволюції відділяють в першу чергу цілі, їх усвідомлення, метода досягнення, власний етичний принціп їм відповідний та інші аспекти метафізичного простору На противагу тим, хто відкрито заявляє про свою маргінальність тим, що заважає шумом у пабі спати людям, існують статичні за своєю природою начебто праві, котрі не є кращими за тих, хто почав функціонування саме лівого руху свого часу, бо саме їх статичність і неактивність у політичному та суспільному полі робить їх подібними до кабінетних щурів-еволюціоністів, котрі вірять у силу діалогу та проведення конференцій та семінарів з тем сексології та того, "як все ж таки правильно жити люду". У момент, коли ногу тобі готовий відкусити агресивний голодний вовк, шлях статистів — діалог. Свого часу саме така політика, яка подібна до мовчазного відхилення від факту зміни людом моральних орієнтирів та зміни самого світу, призвела до краху однієї з найбільших і найвеличніших держав Європи, Балканського та східноєвропейського гегемона, Австрійської імперії. Висновком можна зазначити те, що лівий сектор, проти якого агресивно намагаються воювати ті самі "праві", є набагато більшим за початкові враження про нього. Поки одні намагаються боротися з антилюдяним сектором криками та стогнанням, а інші переоцінюють важливість діалогу з голодними вовками, вони втрачають розуміння того, що є основними посібниками цих самих маргінальних, тваринних шляхів. [☧]Ꭺнᴦᴀᴩᴛᴀ [☧]Зʙ'яɜᴀᴛиᴄь ɜ нᴀʍи:@AnghartaBot [☧]Ꭰᴏᴧучиᴛиᴄь дᴏ ᴄᴨіᴧьнᴏᴛи:@A_Rtuur
Показать все...
👍 10 1
Фото недоступноПоказать в Telegram
«Псевдо-правий» ↓↓↓
Показать все...
💘 4
Фото недоступноПоказать в Telegram
«Псевдо-правий» ↓↓↓
Показать все...
«Псевдо-Правий» Коли суспільство закрило для себе вельми важливе питання про те, що для нього є "природною" реакцією та будовою життя, а що — "неформальним", контрреакційним рухом, можна починати розбиратися в питаннях про те, чи немає щурів у лавах нині наче маргінальної спільноти, чи єдиної з тих, що наразі може врятувати світ. Отже, питання: коли правими стали усі? Правий як визначення має сенс тільки у момент, коли його відносять та асоціюють із французькою революцією, у котрій і зародився розділ, який зараз вже є нормою, незважаючи на його деструктивну суть у питаннях політичних та суспільних. Бо розділ, що базується на аксіомах, що протилежать одне одному, але одна з сторін є абсолютно природною для людини, а інша — по суті, ресентиментарна збірка з поглядів, що мали популярність у людей, діяльність котрих рідко виходила за кабінети та лабораторії. Тож вже тут можна було б зробити висновок про абсурдність однієї зі сторін і в абсолюті своєму, чистоті іншої, проте мало того, що це не так, а може бути все і цілком навпаки, бо деструктивність і антиприродність є основною з рис сучасних правих спільнот, що за мету ставлять у край невірну методику здобуття результатів одразу, не замислюючись над стійкістю їх у майбутньому. Хоч би це і здавалося мало важливим зауваженням, але варто було б звернути увагу, що діяльність рухів, побудованих на засадах роялізму, не може орієнтуватися ні на одне, ні на три покоління. Ці ідеї жили століттями, а їх відновлення у пеклі можливо кривавої, проте справедливої контрреволюції мають стати не тимчасовим встановленням влади, що скаже, як погано чинити аборти та перелюб, але майже вічними і витривалими у питаннях супротиву і боротьби. Бо у світі, де переміг Содом, зворотньої перемоги бути не може, так як вся діяльність може обмежитися встановленням сильних опорних пунктів, хоч навіть подібних до сотень Царгородів, але перемоги остаточної не буде, ні при нашому житті, ні при житті майбутніх, величних поколінь. Остаточну перемогу можна буде побачити тільки у день Великого Суду, коли Господь сам скаже нам, за кого ж була правда. А доти, доки цей день не настав, усі ті, хто мають у собі сміливість звати себе "правими", не мають морального права на те, щоб замість побудови нового покоління та реальної війни займатися крихітними у масштабах трагедії діями, по типу агітації тих, для кого єдина ціль — це весела компанія та смачне пиво у пабі, а що б то не було вище, вже буде непосильним тягарем для тих "молодиків з палкими серцями". Тож як бачимо, юнаків з палаючими келихами та солдатів контрреволюції відділяють в першу чергу цілі, їх усвідомлення, метода досягнення, власний етичний принціп їм відповідний та інші аспекти метафізичного простору На противагу тим, хто відкрито заявляє про свою маргінальність тим, що заважає шумом у пабі спати людям, існують статичні за своєю природою начебто праві, котрі не є кращими за тих, хто почав функціонування саме лівого руху свого часу, бо саме їх статичність і неактивність у політичному та суспільному полі робить їх подібними до кабінетних щурів-еволюціоністів, котрі вірять у силу діалогу та проведення конференцій та семінарів з тем сексології та того, "як все ж таки правильно жити люду". У момент, коли ногу тобі готовий відкусити агресивний голодний вовк, шлях статистів — діалог. Свого часу саме така політика, яка подібна до мовчазного відхилення від факту зміни людом моральних орієнтирів та зміни самого світу, призвела до краху однієї з найбільших і найвеличніших держав Європи, Балканського та східноєвропейського гегемона, Австрійської імперії. Висновком можна зазначити те, що лівий сектор, проти якого агресивно намагаються воювати ті самі "праві", є набагато більшим за початкові враження про нього. Поки одні намагаються боротися з антилюдяним сектором криками та стогнанням, а інші переоцінюють важливість діалогу з голодними вовками, вони втрачають розуміння того, що є основними посібниками цих самих маргінальних, тваринних шляхів. [☧]Ꭺнᴦᴀᴩᴛᴀ [☧]Зʙ'яɜᴀᴛиᴄь ɜ нᴀʍи:@AnghartaBot [☧]Ꭰᴏᴧучиᴛиᴄь дᴏ ᴄᴨіᴧьнᴏᴛи:@A_Rtuur
Показать все...