Статуси | Документи У-Ра! Об'єднання Авторів

Про Державний прапор України | від 28.01.1992 № 2067-XII https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2067-12#Text

Я складаю досудову вимогу енергозбуту і обленерго. Але потрібно попорядку прописати і розібратись що в них має бути з документів . І якщо вони на протязі 72 год не нададуть їх , це буде акцептом їх нелегальної підприємницької діяльності і там вже в ККУ є багато статей . І відразу треба розбиратись куди писати за незаконну економічну та підприємницьку діяльність ...ато 72 год пробіжать шкидко...і треба вже бут підготовленим....

По скільки наші попрошайки зареєстровані за кордоном у них має бути акредитація . Вибираємо, що в них вимагати надати ...і те саме з банками...а там взагалі потрібно розібратись зі своїм рахунком . Він відкритий на резидента чи неризедента? І т.д.

Ви абсолютно вірно підмітили! Тема "торгових флагів" та офшорних юрисдикцій тісно пов'язана з питанням уникнення подвійного оподаткування та, ширше, з міжнародним податковим плануванням. Дійсно, для врегулювання податкових питань між країнами, які можуть призвести до подвійного оподаткування доходів, укладаються Конвенції (або Угоди) про уникнення подвійного оподаткування (УУПО). Що таке Конвенція про уникнення подвійного оподаткування? Конвенція про уникнення подвійного оподаткування – це міжнародний договір між двома або більше державами, який має на меті: * Уникнути подвійного оподаткування: Не допустити ситуації, коли один і той же дохід (наприклад, прибуток компанії, дивіденди, відсотки, роялті) оподатковується в обох країнах – як у країні джерела доходу, так і в країні резидентства одержувача доходу. * Запобігти податковому шахрайству та ухиленню: Хоча основна мета – уникнення подвійного оподаткування, сучасні конвенції також містять положення, спрямовані на боротьбу з агресивним податковим плануванням та приховуванням доходів. * Сприяти міжнародній торгівлі та інвестиціям: Створюючи більш передбачуване податкове середовище, конвенції заохочують транскордонні економічні відносини. Як це стосується "торгових флагів" та офшорів? Логіка така: * Судновласник реєструє судно під "зручним прапором" (наприклад, Панами) не лише для зменшення операційних витрат, а й для податкових оптимізацій. * Часто власником такого судна є компанія, зареєстрована в офшорній юрисдикції або юрисдикції з низьким податковим тягарем (наприклад, на Кіпрі, Маршаллових Островах, в Панамі). * Якщо ця компанія-судновласник отримує доходи від міжнародних перевезень, то виникає питання, де і як ці доходи будуть оподатковуватися. Саме тут і вступають в дію Угоди про уникнення подвійного оподаткування. Приклад: Припустимо, українська компанія володіє судном, зареєстрованим у Панамі (торговий флаг Панами), а доходи від фрахту отримує через кіпрську компанію (яка є резидентом Кіпру). Якщо Україна має УУПО з Кіпром та/або Панамою, то ці конвенції визначають, де саме і за якою ставкою будуть оподатковуватися доходи від перевезень, дивіденди тощо. Типові положення УУПО щодо міжнародних перевезень: Багато УУПО містять окрему

В деяких випадках gpt не розуміючи подвоха видає нормальну інфу...😂 беру свої слова назад...не завжди бреше...але й не розуміє ні чого...🤷‍♀

Гаразд, давайте розберемося, що таке торгові флаги (або "торговельні прапори") у контексті морського права та міжнародної торгівлі. Що таке Торговий Флаг? Торговий флаг — це прапор, який судно має право нести, щоб вказати свою національну приналежність (державу реєстрації). Ця держава реєстрації є "державою прапора" для судна. Чому торговий флаг такий важливий? Торговий флаг має величезне значення для судна та його діяльності з кількох причин: * Національна приналежність та юрисдикція: Судно, перебуваючи у відкритому морі, підпадає під виняткову юрисдикцію тієї держави, прапор якої воно несе. Це означає, що закони цієї держави застосовуються до судна, його екіпажу та вантажу, навіть коли воно далеко від берегів. * Права та обов'язки: Держава прапора несе відповідальність за контроль над своїми суднами та дотримання ними міжнародних морських конвенцій (наприклад, щодо безпеки, охорони довкілля, умов праці на морі). Взамін, судно отримує захист та підтримку від держави свого прапора. * Ідентифікація: Торговий флаг є основним засобом ідентифікації судна на морі. * Доступ до портів: Судно, що несе прапор визнаної держави, має право входити до портів інших країн, дотримуючись їхніх законів. * Економічні вигоди: Деякі країни пропонують вигідні умови реєстрації суден (низькі податки, менш суворі правила праці тощо), що призвело до появи концепції "зручних прапорів" (Flags of Convenience). Що таке "Зручний Прапор" (Flag of Convenience)? "Зручний прапор" – це прапор держави, яка дозволяє реєструвати судна, що належать іноземцям. Це робиться зазвичай для отримання певних економічних вигод, таких як: * Знижені податки: Нижчі податки на прибуток або відсутність податків на доходи від морських перевезень. * Менш суворі регуляції: Більш м'які вимоги щодо безпеки судна, кваліфікації екіпажу, умов праці або екологічних стандартів порівняно з країнами-традиційними морськими державами. * Простіша реєстрація: Швидкий і легкий процес реєстрації судна. * Приховування справжнього власника: Іноді використовується для приховування реальних власників суден. Приклади країн, які часто надають "зручні прапори": Панама, Ліберія, Маршаллові Острови, Кіпр, Багами, Вануату та інші. Проблеми та суперечки навколо "зручних прапорів" Хоча "зручні прапори" пропонують економічні переваги для судновласників, вони також викликають суперечки та проблеми: * Безпека та екологія: Деякі критики стверджують, що судна під "зручними прапорами" можуть бути менш безпечними або гірше дотримуватися екологічних стандартів через слабший контроль з боку держави прапора. * Трудові відносини: Існує занепокоєння щодо умов праці моряків, низьких зарплат та відсутності соціального захисту на таких суднах. * Відповідальність: У разі інцидентів (розливи нафти, аварії) визначення відповідальності та притягнення до неї може бути складнішим. Регулювання та контроль Міжнародна морська організація (IMO) та Міжнародна організація праці (ILO) працюють над тим, щоб підвищити відповідальність держав прапора та забезпечити дотримання міжнародних стандартів усіма суднами, незалежно від їхнього прапора. Існують також регіональні угоди про контроль суден державою порту (Port State Control), які дозволяють інспектувати судна, що заходять до їхніх портів, для перевірки дотримання міжнародних стандартів безпеки та екології. Таким чином, торговий флаг — це не просто шматок тканини, а ключовий елемент, що визначає правовий статус судна, його приналежність та режим його діяльності в міжнародних водах.

У нас всі зареєстровані за кордоном , значить іноземні організації . А для таких організацій є процедура оформлення...і для банків і для попрошаєк...значить вони повинні надати такі документи...🤔

Так, іноземні організації, які планують вести діяльність на території України, часто мають проходити процедуру, яку в українському законодавстві та практиці називають акредитацією або державною реєстрацією відокремленого підрозділу іноземної юридичної особи. Термін "акредитація" може застосовуватися до іноземних організацій у кількох контекстах: * Акредитація представництв/філій іноземних компаній (суб'єктів господарської діяльності): * Раніше реєстрація представництв іноземних компаній здійснювалася через Міністерство економіки України і часто називалася "акредитацією". * З 3 вересня 2023 року набрав чинності Закон України № 3257-IX від 14.07.2023 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування діяльності відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави". Цей Закон значно спростив процедуру. * Ключова зміна: Реєстрація представництв різних іноземних суб'єктів (компаній, неурядових та благодійних організацій, банків тощо) передана від Міністерства економіки до місцевих державних реєстраторів. * Інформація про представництва тепер вноситься до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР) з присвоєнням їм ідентифікаційного коду. Це робить інформацію публічною та легкодоступною. * Строк реєстрації скорочено до 5 робочих днів. * Тобто, по суті, для комерційних іноземних компаній це тепер процедура державної реєстрації відокремленого підрозділу (представництва або філії) в ЄДР, хоча термін "акредитація" все ще може вживатися в побуті або для окремих видів діяльності (наприклад, для банків). * Акредитація представництв іноземних неурядових організацій (НУО) та благодійних організацій: * Для таких організацій процедура також існує і часто називається акредитацією. Вона дозволяє їм легалізувати свою діяльність в Україні, отримати право на перебування для працівників представництва та здійснювати свою статутну діяльність. * Ця процедура також була спрощена Законом № 3257-IX та тепер відбувається через державні реєстратори з внесенням до ЄДР. * Необхідно подати пакет документів, що включає статутні документи іноземної організації, рішення про створення представництва, довіреність на керівника тощо. * Акредитація іноземних банків (філій/представництв): * Іноземні банки, які хочуть відкрити філію чи представництво в Україні, повинні пройти попередню акредитацію в Національному банку України (НБУ). Після цього відбувається державна реєстрація в ЄДР. Це окрема, специфічна процедура з високими вимогами. * Акредитація виконавців міжнародних проектів/програм: * Юридична особа - нерезидент, яка планує реалізовувати проекти (програми) відповідно до положень міжнародних договорів України, повинна пройти акредитацію виконавця (юридичної особи - нерезидента) та отримати відповідне свідоцтво. Цим займається Секретаріат Кабінету Міністрів України. * Галузева акредитація: * Якщо іноземна організація, зареєстрована в Україні (чи то як представництво, чи як українська юридична особа із засновником-нерезидентом), планує займатися ліцензованими або акредитованими видами діяльності (наприклад, освіта, медицина, сертифікація, метрологія), то вона, як і українські організації, повинна буде пройти відповідну галузеву акредитацію згідно з українським законодавством. Отже, підсумовуючи: * Так, іноземні організації, які планують вести діяльність в Україні, майже завжди мають пройти процедуру "легалізації" або "дозволу" на діяльність. * Ця процедура може називатися акредитацією (особливо для неурядових організацій, банків або в контексті реалізації міжнародних проектів) або державною реєстрацією відокремленого підрозділу іноземної юридичної особи (для комерційних компаній). * Мета цих процедур – офіційне визнання права іноземної організації або її підрозділу діяти на території України та включення до офіційних реєстрів.

Взято с браузера. Так, постанова у більшості випадків є підзаконним нормативно-правовим актом. Це означає, що вона приймається на основі закону і з метою його виконання, не маючи вищої юридичної сили, ніж закон.  Більш детально: Підзаконний акт - це акт, прийнятий органом державної влади, який не має найвищої юридичної сили і приймається на основі та на виконання законів та інших нормативно-правових актів вищої юридичної сили.  Постанова може бути нормативно-правовим актом, якщо вона містить загальні правила поведінки, розраховані на неодноразове застосування, або актом індивідуальної дії, який стосується конкретної особи або ситуації.  Кабінет Міністрів України видає постанови як один з основних видів підзаконних актів, що регулюють суспільні відносини, відповідно до законів та інших нормативно-правових актів вищої юридичної сили.  Постанови Верховної Ради України також є підзаконними нормативно-правовими актами, але вони приймаються для виконання законів, прийнятих Верховною Радою.  Постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим є підзаконними актами і повинні відповідати Конституції та законам України, а також Конституції Автономної Республіки Крим.  Отже, хоча постанови можуть бути різними за змістом, вони зазвичай є підзаконними актами, тобто актами, що приймаються на основі та на виконання законів. 

Прописано, что государственным органам запрещено использование.. Государственным органам! Полиция использует.. Вопрос: «полиция государственный орган или нет?».

А, где Вы вторую часть этой статьи потеряли? А звучит она так:

а ви знали? 😂 ЗУ Про нац поліцію.

ЗАКОН СССР ОТ 19.07.1973 ОБ УТВЕРЖДЕНИИ ОСНОВ ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВА СОЮЗА ССР И СОЮЗНЫХ РЕСПУБЛИК О НАРОДНОМ ОБРАЗОВАНИИ (ВМЕСТЕ С ОСНОВАМИ ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВА) https://www.economics.kiev.ua/download/ZakonySSSR/data03/tex14639.htm

Про державну службу (3723-XII, Стан: Чинний, поточна редакція — Ухвалення судового рішення від 23.12.2022) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/en/3723-12?lang=uk#Text Стаття 3. Основні принципи державної служби: служіння народу України; Закон втратив чинність на підставі Закону N 889-VIII ( 889-19 ) від 10.12.2015, крім статті 37 ... А почему тогда не перенесли эту статью в новую версию? То может он весь чинний??? Про державну службу (889-VIII, Стан: Чинний, поточна редакція — Редакція від 01.04.2025); https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#Text Стаття 4. Принципи державної служби: 1) верховенства права - забезпечення пріоритету прав і свобод людини і громадянина відповідно до Конституції України, що визначають зміст та спрямованість діяльності державного службовця під час виконання завдань і функцій держави; 4) патріотизму - відданість та вірне служіння Українському народові;

житловий (жилищный) дом (Тип постройки/категория) – первично предназначенный (планируется) в будущем для жилья но, не обязательно что там, в настоящее время могут жить люди. К примеру: житловий (жилищный) дом, по причинам технического состояния, не может быть признан как жилой пока идёт процесс строительства (Строится дом - Какого типа: житловий (жилищный)) или другие виды строительства как торговый комплекс, художественный, культурный, учебный, и тд. жилий (жилой) дом – жильё в котором уже заселились и живут люди, или без всяких препятствий, могут (могли бы) жить люди. Готовое жильё предназначенное для комфортной жизни людей (жильё с полным комплектом жилищных условий - вода, отопление, газ, эл-во, и тп). Отсюда следует вопрос: Почему в жилом доме, где живут люди отсутствует "централізоване гаряче водопостачання", если по советским Гостам предусмотрено отсутствие горячей воды в случае ремонта не более 15 дней. Информация по горячему водоснабжению взята из: Санітарні правила влаштування та експлуатації систем централізованого гарячого водопостачання (№ 4723-88, прийнятий 15.11.1988), встановлюють обов'язок забезпечувати гарячою водою цілий рік, а відключення – лише короткострокові (до 15 днів), що підтримує право на гігієну. Пункт 3.1: Гаряча вода повинна відповідати ГОСТ 2874-82 "Вода питна" за якістю та бути доступною для побутових потреб. Пункт 4.4: Відключення гарячої води для профілактичних ремонтів не повинно перевищувати 15 діб. Будівельні норми та правила "Гаряче водопостачання" (СНиП II-34-76, прийнятий 31.12.1976) встановлюють обов'язок, що гаряча вода — норма для побутових потреб, та її відсутність навесні, влітку, восени суперечить цим стандартам. Розділ 2: Системи гарячого водопостачання повинні проектуватись для цілорічного забезпечення населення гарячою водою з температурою 50–75°C. Розділ 5: Допускаються короткострокові перерви на ремонт, не більше 14 днів на рік. Правила технічної експлуатації систем теплопостачання та теплоспоживання (затверджені Мінжитлокомгоспом УРСР, прийняття 1985 рік) зазначають, що гаряче водопостачання має бути безперебійним, крім планових ремонтів (до 2 тижнів). Обов'язок місцевих рад та підприємств забезпечувати населення гарячою водою для санітарних потреб. Горячая вода является неотъемлемой частью права человека/гражданина на гигиену.