Книжкове буття
Коли хочеться поговорити про книжки, але немає з ким — пишу сюди. Про літературу і навколо. @knyzkove_zhyttya Контакти: @katrinka_ilchuk Список бажанок: https://rewish.io/f-IAAA
Больше8 120
Подписчики
+6524 часа
+2307 дней
+28630 дней
- Подписчики
- Просмотры постов
- ER - коэффициент вовлеченности
Загрузка данных...
Прирост подписчиков
Загрузка данных...
Repost from Книжкові історії
Фото недоступноПоказать в Telegram
Книга тільки приїхала з друкарні, а ми вже хочемо подарувати її кільком з вас 💞
Розігруємо новинку «Випадок із Рейчел» 🔥 Це історія про дівчину Рейчел. Їй 21 рік, вона платонічно закохана у свого сусіда Джеймса та не зовсім платонічно закохана у свого одруженого професора англійської мови.
Що ще? Заборонене кохання, коледж, робота та зустрічі з друзями. Події відбуваються в атмосферному місті Ірландії. А ще тут є ЛГБТК+ персонажі.
🌟 Умови розіграшу прості:
1. Підписатися на «Книжкові історії»
2. Підписатися на «Книжкове буття»
2. Пошерити допис друзям;
3. Натиснути кнопку «Беру участь».
Результати розіграшу оголосимо 3 липня о 19:00! Буде два переможці, яким поїде по примірнику книжки 💘
❤ 36❤🔥 5👍 1
Нагадую, що читати 30 книжок на місяць добре. І читати 1 книжку на місяць добре. Можна навіть не дочитати. Можна почати 10 і закінчити з них лише одну.
Книжкові підсумки регулярно викликають обговорення в стилі: коли вона встигає і чому не встигаю я.
В лютому я прочитала 2 книжки + 2 графічних романи.
В квітні 1 книжку на 200 сторінок. Але з десяток почала.
В травні (в тому числі через початі в квітні) 7 книжок + 2 графічні романи.
В червні: аж 4 книжки і комікси. Аж — бо читала я лише на вихідних.
▪️ Ви бачите кількість книжок (і це ок), але не знаєте контексту, в якому живе ця людина. Що відбувається в її житті.
▪️ Хтось читає книжку про філософію, хтось любовний роман на 900 сторінок, хтось класику на 200 ст. Ще хтось вирішив підчитати про тато або рослини.
▪️ Для когось читати — це робота. Для іншого — можливість не думати про реальні проблеми.
Взагалі читання — не єдине хобі, яким можна займатися. І якщо хтось читає 3 книжки на рік — це теж ок.
Відчепіться від себе і від людей. І не порівнюйте свої результати з результатами інших.
Я все.
❤ 209💯 46❤🔥 11👍 8👏 2🔥 1😁 1
А взагалі у мене ще перше видання «Усюди жевріють пожежі» 💔 Планую якось перечитати і передивитися серіал. Це вперше в моєму досвіді (я читала книжку десь 5 років тому) було таке, що в книжці мені імпонувала одна героїня, а в серіалі — вона бісила, а подобалася інша.
Я була впевнена, що «Несказане» теж маю, але щось оце передивилася все — і не знайшла.
❤ 45👍 4😍 1
Селесте Інґ про "Наші втрачені серця" — із інтерв'ю The Guardian 2023 року
▪️ Як для вас почалася робота над книжкою "Наші втрачені серця"?
Це почалося з дуже особистого: з моїх роздумів про те, як бути творчою матір'ю, і постійного страху бути недостатньо присутньою (у житті дитини), коли я мрію про сюжет або вирушаю в книжковий тур. У моєму останньому романі "Усюди жевріють пожежі" у мене була творча мати, і її донька цілком сприймає мистецтво (яким займається мама) і жертви, яких воно вимагає, але я почала думати: а що, якби це було не так?
▪️ Це було у 2016 році. Чи вплинули на написання роману події, що розгорталися навколо вас в Америці?
Як кольорова людина, як американка китайського походження, дитина іммігрантів, багато речей змушували мене відчувати страх за те, куди рухається моя країна. Я також виявила, що мені доводиться відповідати на складні запитання мого сина, такі як: "Чи ненавидить Трамп мусульман?" Тож я почала думати про виховання дітей у світі, який здавався досить страшним, і коли ці дві течії зіткнулися одна з одною — народився роман.
▪️ Ви закінчили писати книжку у 2021 році, і хоча вона здається найбільш похмурою з ваших робіт, але водночас і такою, що дає надію. Як ви знайшли необхідний оптимізм?
У перші дні пандемії у мене була криза віри. Я думала: книжки нічого не роблять, може, мені піти і стати медсестрою? А потім зрозуміла, що звертаюся до поезії. Я надрукувала "Poem (I lived in the first century of world wars)" Muriel Rukeyser і прикріпила її над своїм комп'ютером. У ній ідеться про використання мистецтва як способу пережити важкі часи та налагодити зв'язок з іншими людьми. І я зрозуміла, що, можливо, одна з речей, які можуть зробити книжки, — це дати нам простір для надії та причину продовжувати йти вперед.
▪️ Над чим ви зараз працюєте?
Намагаюся вийти з посткнижкової втоми. У мене є чернетка роману, над яким я працювала до "Наші втрачені серця", тож я можу повернутися і реанімувати її, або ж розрізати на шматки і "франкенштейнувати" їх в інших книжках. У ньому знову йдеться про матерів і дочок, і про те, як вони неправильно бачать одна одну.
▪️ Яку найкращу книгу ви прочитали останнім часом?
"Hell of a Book" Jason Mott. Я вважаю, що вона дуже розумно розповідає про расизм в Америці, а також про те, як ми використовуємо історії, щоб зрозуміти наш світ або змінити себе. Вона page-turner (захоплива, коли сторінки ковтаються одна за одною), була емоційно потужною та дуже смішною. Як несмішна письменниця, я захоплююся цим.
▪️ Які книги лежать на вашій тумбочці?
Я працюю з дуже високим стосом. "Завтра, завтра, завтра" Ґабріель Зевін була спроєктована, щоб потрапити в мою слабку точку, тому що я люблю відеоігри, а "Mott Street" Ава Чін (Ava Chin), здається, стане основоположним твором про китайсько-американську імміграцію. Я також читаю багато наукових книг. Мій батько був фізиком, який завжди дуже цікавився тим, як все влаштовано, і я думаю, що ця ж цікавість живить і мою письменницьку діяльність. Книга Еда Йонґа "Неосяжний світ" про те, як тварини сприймають речі, — надзвичайно цікава.
❤ 25👍 5😁 1
У липні минулого року я опублікувала допис із українською обкладинкою і анотацією роману "Наші втрачені серця" Селесте Інґ. У листопаді я отримала книжку.
І от нарешті в червні вже цього року я її прочитала.
Єдине запитання — чого я так довго тягнула, якщо мені так сподобалися два її перші романи. Тут я публікувала фото із післямови — всю книжку не плакала, а тоді як почала.
▪️ То про що?
Була така собі економічна криза в США. Уряд мав якось із цього виборсатися — Законом про збереження американської культури і традицій, прийняли ПАКТ (патріотичний документ); і знайшли винуватця. І ним призначили Китай. Всі люди азійської зовнішності стали якщо не ворогами, то підозрілими. Людей заохочували стежити за сусідами (раптом ті критикують ПАКТ). І найгірше — влада могла забирати дітей у тих, кого підозрювали у не достатньому патріотизмі. І це робили — сотні і тисячі дітей забирали у живих батьків, віддавали на всиновлення іншим сім'ям.
І от в цьому всьому є хлопчик Птах — американець китайського походження. І хоча він лише одного — знайти свою маму. Вона поетка, творчість якої вважали непатріотичною. І кілька років тому мама зникла.
▪️ Це антиутопія, але не така, як динамічні і яскраві "Голодні ігри", а радше як повільний і меланхолійний роман "Не відпускай мене" Ішіґуро. Мені дуже подобається, як Інґ щоразу підіймає тему материнства і расизму, але щоразу це робить інакше. З її трьох книжок ця — найсумніша.
▪️ Також книжка про гру слів — часто ненавмисну. Таке буває з поетами — ті пишуть щось, всі сприймають це надто буквально; якщо хоча б щось справджується або звучить влучно до часу і доби — поетка або поет стають голосом епохи, символом, провидцем.
▪️ Сподобався батько Птаха — у минулому лінгвіст, що кохався у значеннях слів і мав безліч словників. Так вони і проводили сімейні вечори — читали про походження того чи іншого слова. Але до було до ПАКТу. Тепер книжки із бібліотек вилучалися (о ні, їх не палили, вони ж не печерні люди). Тепер говорити було небезпечно, особливо якщо твоя дружина американка китайського походження. Тепер це зломлений і втомлений чоловік, якому ледве вистачає сил на роботу і хоча б якусь турботу за сином. Але сина він дуже любить, хоча не може йому все це пояснити.
▪️ Прочитала ще таке в огляді The New York Times:
Книжкові полиці порожні, "тому що учні не повинні мати доступу до книг, які "можуть піддати їх небезпечним ідеям". Це не антиутопічна вигадка, а реальний факт, як довели бурхливі обговорення шкільних програм і протести по всій території Сполучених Штатів. Законопроект про батьківські права у Флориді, підписаний губернатором DeSantis у березні цього року, по суті, є вільною перепусткою до цензури текстів."
▪️ І який крутий фінал 💔💔 Він не супергеройський, але так пасує цій історії! Не буду спойлерити, але тут стільки можна обговорювати на клубах (шкода, що не бачила жодного клубу по цій книжці).
Це однозначно у топ року. #начитала
І зацініть, які у моєї мами красиві лілії.
❤🔥 41👍 13❤ 3🤩 2
Забрала вчора дві посилки і розпакувала одну, яка чекала майже місяць.
▪️ Подарунок від Книгарні Є — «Ніби ми злодії» від артбукс. Всюди пишуть, що це як «Таємна історія» (в позитивних відгуках як перевагу книжки, в негативних — як демонстрацію вторинності). Треба перевірити.
Здивував дрібний шрифт.
▪️ Нова магнітна закладинка про всесвіт Маас — беріть на замітку для подарунків подругам-фанаткам.
▪️Дитяча книжка Галини Крук, якої давно ніде немає (вона виходила ще в 2018 році). Випадково побачила на відео із гаражного розпродажу із книгарні в Івано-Франківську. Колеги ще й таку милу листівку доклали. Ілюстрації 🔥🔥 хоча в дитячих книжках я люблю глянцевий папір.
❤ 45
Фото недоступноПоказать в Telegram
Дочитала! Відгук на «Випадок із Рейчел» і «Наші втрачені серця» буде на тижні.
✔️ А поки нагадую, що тут розіграш двох примірників цієї новинки.
✔️ Тут запитання для книжного клубу по «Покинь, якщо кохаєш» Гувер (в серпні екранізація, поспішіть прочитати до неї).
✔️ Публікація про письменницю, що читає 300 книжок на рік.
✔️ -20% на смачну каву!
❤ 51🔥 8
Приблизно половина учасниць не читали б цю книжку. Більшості вона сподобалася — в декого увійде до топу року.
Обожнюю, коли таке трапляється на книжкових клубах, хоча сама здебільшого обираю на обговорення популярніші новинки. Та що там — я взагалі не вірила, що по реєстраціях збереться дві групи у Києві!
А вийшло, що дві групи у Києві і дві групи у Харкові говорили про роман «Те, що видно звідси». Дякую усім!
Ну й читайте цю книжку.
▪️ Якщо любите магічний реалізм і книжки, в яких кожне речення має значення (і кожні повтори теж мають значення).
▪️ Тут трохи атмосфера фільму «Амелі» (й інфантильність головної оповідачки).
▪️ Здалека нагадує Бакмана, але авторка не вичавлює із читачів сльози.
▪️ І є щось із Веса Андерсона (коли щось важливе показують кількома промовистими сценами).
▪️ І життя в маленькій громаді, як у «Славетному житті Ей-Джея Фікрі»).
Мій відгук тут.
❤🔥 49❤ 11👍 5
Выберите другой тариф
Ваш текущий тарифный план позволяет посмотреть аналитику только 5 каналов. Чтобы получить больше, выберите другой план.