Андрійович

Окрім толерантності у сучасних дітях слід виховувати ненависть, ненавидсть до російського та радянського. Модним та правильним є курс виховання розуміння та взаємоповаги до ЛГБТ, расових питань, національних меншин та ще безлічі царин. Зворотньою ж стороною медалі ніхто не займався і не займається. Окрім добра, завжди існує зло, до якого не може існувати жодної толерантності. До Окупантів, диктаторів, усього що руйнує права та свободи має бути тільки гнів та ненависть. Про це не говорять дітям у школах.

Останній з місцевих Киянам просто — в них не буде другого туру. Старі-добрі забудовники перемогли вже в першому, а моїй малій батьківщині ще тільки належить обрати між двох шматків вати. Мотивує в дорослі роки повернутися до Кривбасу і роздати місцевим елітам тягла, бо заслужили. Що характерно — на виборах міського голови Києва жоден реальний* кандидат на другий тур не народився в Києві. Кличко народився в Киргизстані, Попов у Кривому Розі (ще раз вибачте за таке), мумія Омельченка на Вінниччині, а за Верещук і Притулу ви в курсі. Я сам понаїхавший і досі кажу на киян "київські", тому мужики цікаві стали — коли ж на чолі Києва востаннє стояв уродженець цього міста. Пошук обіцяв бути цікавим. За якусь годину я пролопатив інформацію про міських голів, голів КМДА, міськради, виконкому міськради (існував і такий) і навіть перших секретарів міськкому Компартії при Країні Рад. Так, виконувачі всіх цих обов'язків теж включені. Кажу одразу: за доби Незалежності абсолютно всі очільники міської влади Києва народилися де завгодно, крім Києва. Народжувалися ті кенти на Львівщині (Герега), Вінниччині (мумія Омельченка, Косаковський, Назарчук), Чернігівщині (Салій і Бондаренко), у Харкові (Льоня-Космос) і навіть у драних російських Клинцях (прости Господи, Макеєнко). Це тіки ті, кого я сходу згадав. Зрештою, я знайшов того самого Останнього — Олександра Оглоблина, що народився у Києві 1899 року. Він відомий нам більше як історик державницької школи, і я 6 років у Червоному корпусі проходив повз його лису пачку на стіні коло моєї катедри. При совєтах Оглоблин, щоправда, був істориком-марксистом, тому він зробив хутку кар'єру. У 23 роки він уже був завідувачем катедри у Київському інституті народної освіти — так тоді звався нинішній КНУ. У 1926 році Оглоблин першим в Україні отримав ступінь доктора історичних наук, до речі. Втім, у 30-і роки його хоч і не репресували, але добряче попили крові під час чисток історичної науки, тому симпатій до радянської влади він уже не мав. У 1941 році завідувач відділом історії України часів феодалізму Інституту історії АН УРСР Олександр Оглоблин залишився в окупованому нацистами Києві. Звісно, разом з ними він з Києва і вшився, а по закінченню війни перебрався в США. Там він став топовим дослідником доби гетьмана Мазепи і прожив довге й не надто тяжке життя — він навіть дожив до проголошення незалежності України і помер 1992 року. З 93 років життя Олександр Оглоблин очолював Київ приблизно один місяць. Проте який це був час — вересень-жовтень 1941 року, коли Оглоблин очолював Київську міську управу під час нацистської окупації. На його каденцію припали масові розстріли в Бабиному Яру та вибухи на Хрещатику, які були настільки епічними, що варті окремого допису. Він мало що міг з тим вдіяти, бо міська управа навряд була чимось більшим, ніж колективним завгоспом. Втім, доведеться це визнати — в останній на сьогодні раз уродженець Києва очолював міську владу Києва ще за нацистської окупації,*** і те тільки місяць з хвостиком. Що з цим вдіяти — не знаю, наприклад, жити з цим. * будьмо чесні — на цих виборах мій бойлер мав більше шансів, ніж Пальчевський. *** існує крихітна ймовірність, що останнім на сьогодні уродженим киянином на чолі Києва був Леонід Лебедь, що очолював виконком Київради з грудня 1943 по червень 1944 року. Але про цього мужика невідомо взагалі нічого, навіть правильного написання його прізвища, не кажучи про дату й місце народження. Та й суті це не змінить, бо все одно це було давно й неправда.

Називати партію "перемогою" і при цьому просрати все - геніально. Щасливий, що у міській раді Києва будуть відсутні люди "поразки Пальчевського". Вати у Києві все менше, а це не може не тішити. Всіх вітаю!

Про обрання Лозинського чули? Звісно чули. Так ось, шановані журналісти «Бігус.інфо» навідались до виборців екс-нардепа. Як населення ставиться до кримінального минулого Лозинського? Спокійно. «Вбив, а шо тут такого? У вас в Києві теж депутати вбивають». Про яку нетерпимість до корупції може йти мова, якщо люди готові пробачити навіть вбивство? Що найбільше цікавить мене в цій історії: лекторат – селяни, а отже здебільшого люди релігійні та ходять до церкви. То як це пояснити?

«Слуга Народу» переможе на місцевих виборах у Києві? Верещу.

У цей день, 35 років тому У вічній боротьбі за свободу Загинув Василь Семенович Стус.

⚡️ШОК! Руслан Стефанчук з'їв Гео Лероса: опального "Слугу Народу" не знайшли удома...

А ось і петиція! Максимальний репост! Усунення В.Фокіна з посади представника України в ТКГ по Донбасу. Прошу кожного підтримати та поширити! Не можемо допустити, щоб московський реваншизм став державною політикою! Заходьте за посиланням: https://petition.president.gov.ua/petition/104790

Партію Шарія урочисто перейменовано на Партію Пиздуна.