Макс Бужанский

Новый статус Кении, как основного союзника США вне НАТО, заставил меня горько пожалеть о том, что это не мы. В смысле, не мы основной союзник Китая в Европе.

Після лютого 2022 р. я багато консультувала чоловіків з питань встановлення факту утримання дітей, аби вони могли реалізувати надане їм право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації (ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»). В той період такий факт утримання переважно встановлювався в порядку окремого провадження. І так, були успішні справи на користь чоловіків. Втім, були і відмови: або у відкритті окремого провадження, або у задоволенні заяви про встановлення юридичного факту. Підставою для відмови було те, що суди вбачали наявний спір про право і рекомендували батьку дітей звертатися з відповідним позовом. Але ще була задачка з зірочкою: довести суду те, що чоловік, який де-юре не є батьком трьох дітей і які походять не від однієї матері (наприклад, одна чи дві дитини народились у попередньому шлюбі і залишились проживати з матірʼю, а потім в новій сімʼї народилися ще діти), втім належним чином виконує обов’язок з утримання цих дітей. Починаючи з 2023 року, а в 2024 році це стало майже своєрідним «мейнстрімом», суди почали відмовляти вже на початку стадії відкриття окремого провадження у справі про встановлення факту утримання, і не лише через те, що вбачають спір про право, а й через те, що розгляд таких справ належить до юрисдикції адміністративних судів.

Аргументація наступна: військова служба є різновидом публічної, тому спори з приводу проходження військової служби, зокрема з приводу соціального захисту військовослужбовців, належить до юрисдикції адміністративних судів.

Тобто, встановлення факту перебування дітей на утриманні заявника за своїми правовими наслідками призведе до публічно-правових відносин заявника з державою. А за предметом та можливими правовими наслідками це є потенційним спором, який може існувати у сфері публічно-правових відносин. Тож, скоріш за все, подальша практика з розгляду таких справ формуватиметься виключно вже в межах позовного провадження адміністративної юрисдикції. Але, говорячи про «встановлення юридичних фактів», не можемо не згадати і спроби заявників встановити факт самостійного виховання дитини. Тобто, наприклад, коли мати поїхала за кордон, а батько залишився сам на сам з дитиною (це інша підстава про відстрочку від призову в межах статті 23 згадуваного закону). І все це також поки що здебільшого відбувається в порядку окремого провадження. Втім, на сьогодні в межах судової справи № 201/5972/22 чекаємо рішення Великої Палати Верховного Суду саме з цього питання - чи можна в порядку окремого провадження встановити юридичний факт самостійного виховання дитини батьком для реалізації останнім права на відстрочку від призову? Попри те, що вищезазначені питання не є в чистому вигляді моєю спеціалізацію, мушу сказати, що і такі питання нерозривно пов’язані із нормами сімейного законодавства, адже в даному випадку предметом доказування має стати те, що права та законні інтереси дитини захищені і не порушуються. І лише після того, як суд переконається в тому, в чому заявник хоче суд переконати, можливо переходити до реалізації прав заявника на відстрочку на підставі спеціального закону. Але, в нас все, як завжди (в переважній більшості випадків): батько згадує про дитину/дітей від попередніх шлюбів лише тоді, коли йому це вигідно. Буквально сьогодні «розбирала» ситуацію, коли батько напередодні звернення до суду перераховував гроші на утримання дитини. І цікавим тут є розмір суми, який батько встановив самостійно, не дізнавшись в матері дитини про реальну суму на місяць для утримання їх дитини, або про розмір суми, яку витрачає вітчим дитини на її утримання в місяць? Іншими словами, перерахувавши два рази умовно по 5 тисяч грн. напередодні звернення до суду, батько вже вважає себе в моральному праві розраховувати на те, що суд зважить на «наявність» трьох дітей і не буде враховувати особу вітчима, який, як це випливає з практики сімейного життя, щоденно надає дитині матеріальну та фізичну підтримку, включаючи утримання, освіту, медичний догляд тощо. Адже саме в цьому і полягає зміст обов’язку утримання дитини.

В Харькове вторые сутки взрыв за взрывом. У столичному ботсаду Гришка триває ювілейний етнофестиваль «Країна Мрій». Но чудовищности этой одновременности уже никто не замечает. Країна Мрій

День 851 К войне все привыкли. Это сложно понять, надеюсь защитная реакция организма какая то, но привыкли, и новости Deep State о движении врага вперёд и вперёд, от села к селу не пугают. И то, что не пугают, пугает ещё больше. Появилось чувство, что они движутся где то там, мобилизация больше пугает, чем это движение, словно это несвязанные вещи. Жара прибивает волны хейта, вздымаются раз в три дня, не каждый день, люди словно уставшие пловцы, выныривают на два дня в обычную жизнь глотнуть воздуха, и вновь погружаются в липкие пачки скринов постов-раздражителей и комментов к ним. Электричества хватит до конца лета. Есть такое чувство, что с первыми осенними днями оно уйдёт, и все жадно допивают его, словно вино, разбавляя порциями солнечного света, пока хоть его в достатке. Климат явно изменился, лето теперь с апреля по ноябрь, но и 4 месяца зимы слишком долго, а ничего не изменишь. Вообще ничего не изменишь, эта мысль стала привычной, связала по рукам, надо просто жить, пока есть жизнь, и всё. Лето больше не служит компенсатором негатива, оно просто время, когда всем не так тяжело, но никто об этом не думает, нет настроения и думать то, где то бомбят под крики про футбол, где то футбол под крики про бомбят, в памяти щемящим чувством вырванная дорога в Бердянск через Васильевку, калейдоскопом в один сплошной ком смешались новости разрешили бить их оружием, не разрешили, разрешили туда, но не туда, выделили, поделили, не поделили, предупредили, вот скоро, советники представителей, представители советников. Потом кто то напишет, это лето было не таким, как всегда, но уже никто не вспомнит, каким было, затёрлось и всё

Вот тут для максимальной полноты иронии не хватает только чтоб Тимофей выиграл конкурс на главу БЕБ)

Член Набсовета Укроборонпрома Тимофей Милованов стал членом Набсовета Энергоатома. Не знаю, последовательно, или един в двух лицах, но по моему пора вводить звание Дважды Член Набсовета. На третьем будет как Кожедуб, трижды.

Ну конечно рано 1 ноября надо сказать, что будут длительные отключения, а сейчас рано, да. Замминистра, умеющая удивлять, блин. https://t.me/znua_live/154093

Россияне повспоминали 22 июня 41 года, и нанесли бомбовый удар по жилому дому в Харькове. Двери в НАТО открыты бесконечно широко, но пво сквозь них не добивает

Ну конечно есть символизм. Сегодня 80 лет операции "Багратион". Спустя три года после 22 июня, Красная Армия, используя в том числе и полученное от Союзников оружие, начала крупнейшую наступательную операцию. И мы, на третьем году войны, 22 июня впервые наносим полученным от Союзников оружием удар по территории наследников Рейха. Символизм действительно есть, здоровый символизм людей, которые отбивают вероломную агрессию.

Да. А потом, 24.02.22 всех нас пришли убивать вы.