🌻Довженко-Центр : Dovzhenko Centre🌻

Театральна періодика в Україні має чітку тяглість від початку ХХ століття. Заснування журналу «Український театр» пов'язують з одним із його ідейних втілень — тижневиком «Театральні вісті», що вперше вийшов друком 1917 року в Києві за редакції Леся Курбаса. Періодичні видання акумулюють та документують тенденції руху. І тим цінніше, що після припинення виходу «Українського театру» в 2018-му @antykvar.magazine відновили журнал в 2024-му. Нині на полицях книгарні Довженко-Центру знайдете один номер «Українського театру» за 1992 рік, шість — за 1993 та перший випуск відновленого часопису. ✹Приходьте в Довженко-Центр або замовляйте онлайн за посиланням

!!!

Бастер Кітон на обкладинці червневого номера журналу «Кіно» 1929 року. Його фільм «Генерал», про який захоплено пише письменниця і сценаристка Марія Романівська, мав вийти на екрани України через 2 роки після премʼєри у Штатах. 📖Читайте повний матеріал з рецензіями на інші іноземні стрічки у коментарях. #Кіноперіодика

Проєкт з оцифрування кіноспадщини Довженко-Центру переміг на Хататоні і вже готовий до реалізації! Нещодавно відбувся п’ятий сезон Хататону — щорічного онлайн-ідеатону та навчальної програми з діджиталізації культурної спадщини України. Архівістка Довженко-Центру Василина Полянська представила на ньому проєкт з цифровізації Медіатеки, що зробить повністю доступними для дослідників і любителів кіноісторії цінні архівні матеріали, а з тим сприятиме ширшому дослідженню української культури, стане місцем для комунікацій та перетином мистецьких медіа, допоможе в збереженні та розповсюдженні важливих для історії документів. З понад тисячі учасників і більш ніж ста команд розроблена концепція онлайн-Медіатеки зайняла третє місце, і подарувала нам можливість розпочати розробку важливої ініціативи. Дуже пишаємося нашими працівниками і вже готуємось ділитися новими майданчиками для зручного знайомства з неосяжним всесвітом українського кінематографу. Фото з офіційної сторінки Hata Hub.

Які раритети зберігаються в Студійному фонді Музею кіно? Які потаємні зв’язки існують між фільмами і артефактами з колекції Довженко-Центру? Чи можна побачити це на власні очі? Відповіді і дивовижні історії про колекцію ви почуєте на екскурсії Марини Скирди, головного мистецтвознавця Музею кіно. 22 червня, субота, 10:30 Квитки – за посиланням

???

Друзі, ось-ось нарешті відбудеться фінальний концерт сезону Kora Late Night Show з неймовірним і феєричним Українським Імпровізаційним Оркестром! У вівторок, 18 червня, о 19:00 ви матимете можливість побачити унікальне шоу в складі з 25 оркестрантів. Вони поєднають авангард із роком, класику з джазом, перформанс з геппенінгом. Це єдиний у своєму роді оркестр в Україні, що руйнує всі можливі шаблони оркестрової музики, приносячи в неї елементи перформансу. Захід проходитиме у публічному просторі першого поверху Довженко-Центру. Обов’язково завітафте, щоб наживо побачити це! Для цього достатньо заповнити анкету глядача за посиланням.

Продовжуємо подорожувати екранними світами Михайла Коцюбинського разом із серією показів "Літературний кіноканон". 18 червня о 19:00 пропонуємо подивитися "Подарунок на іменини" (1991) Леоніда Осики в новій якісній копії. Михайло Коцюбинський написав однойменне оповідання за рік до власної смерті і за два роки до того, як Європу охопить Велика війна. Режисер “Камінного хреста” і “Захара Беркута” Леонід Осика був знайомий з оповіданням Коцюбинського ще зі студентства. Майже 20 років після розгрому поетичного кіно він не працював з українською літературою і звернувся до неї лише напередодні відновлення незалежності й остаточного колапсу Радянського Союзу. “Подарунок на іменини” вийшов незадовго до Всеукраїнського референдуму 1991 року. Економічна криза і поступове згасання ресурсу української кінематографії додають до історичної постановки атмосферу реалій дев’яностих. А сам режисер, утверджуючи свої гуманістичні погляди, провіщає майбутній перегляд статусу смертної кари в Україні. Квитки за посиланням.

З Днем батька!

«Україна дивиться на світ очима Івана Миколайчука, промовляє його тихим і твердим голосом. Мабуть, достатньо було б зіграти тільки одну роль Івана у «Тінях забутих предків», щоб зайняти місце в пантеоні великих акторів, але він устиг ще багато за своє недовге життя», — пише Сергій Тримбач. У своїй книзі «Іван Миколайчук. Містерії долі» кінознавець зібрав короткі новели про життя та долю українського актора, режисера та сценариста Івана Миколайчука. В день 83-річча Миколайчука запрошуємо дізнатися про нього більше. Книгу можна придбати в книгарні Довженко-Центру на Васильківській, 1 або за посиланням. Перше та четверте фото - з книги Сергія Тримбача  «Іван Миколайчук. Містерії долі».