ЧАПЛИГІН ✙

Res Publica - платформа, створена для сприяння прояву, заохочення і розвитку автентичного консервативного мислення в Україні.

Все міркував навіщо Сороси фінансують пропалестинські протести в США? Поки спалахнув скандал. Виявилося, що пропалестинські групи привласнили собі 33 мільйони доларів у вигляді донатів, зібраних ще 2020 року на хвилі протестів BLM та витрачають на організацію пропалестинських мітингів. Останні цим дуже незадоволені і вимагають повернути кошти назад. Не має секрету, що основний акцент Сороси роблять на культурні війни всередині США та готові витратити півтора мільярда доларів на кампанію проти Трампа. Тому стає зрозумілим для чого потрібні "вуличні активісти" - скоріш за все можливе повторення літа погромів 2020 року. Але це поки що репетиція "параду". Особливого розгойдування ситуації в США варто чекати у разі ппрограшу Байдена в листопаді, коли доведеться виводити весь бойовий актив Демпартії (від BLM, “антифи” до пропалестинських активістів) на вуличні заворушення проти Трампа аби не допустити того до влади.

Орнамент вишиванки - це закодований візерунок, який служить оберегом людини. Геометричний чи рослинний малюнок, зображення квітів, гілок, листя, тварин і птахів, чоловічі та жіночі, парубоцькі та дівочі сорочки. Все промандрувало до нас крізь віки - осучаснилось і залишилось таким, як тисячі років тому. І сьогодні це вже не просто одяг, а частина душі кожного з нас. Саме за це ми і воюємо сьогодні! Всіх зі святом! #День_вишиванки #Vyshyvanka_Day

Догма 95, мабуть, один з найбільш незвичних напрямків в кіномистецтві. Своєю появою вона зобов'язана технологічному прогресу, який відкриває будь-якій людині шлях до крісла режисера. Кіно не повинно бути красивим, а має змушувати людину думати та відчувати. Для цього не потрібні багатомільйонні бюджети, а потрібні ідеї. Приблизно так визначив концепцію Догми 95 Ларс фон Трієр. Тоді ж був опублікуваний "Маніфест Догми 95" та "Обітниця цнотливості". " Кіно мало впритул підійти до реальності. Наскільки це вийшло, судити не можемо. Однак, на поточний момент за заповітами Догми 95 різними режисерами знято понад 40 фільмів, і глядачам є з чого обирати. Для початку можна ознайомитися з чотирма першими стрічками. 1. "Торжество" (1998), реж. Томас Вінтерберґ 2. "Ідіоти" (1998), реж. Ларс фон Трієр 3. "Остання пісня Міфуне" (1999), реж. Серен Краґ-Якобсен 4. "Король живий" (2000), реж. Крістіан Леврінґ Повний список фільмів, знятих за принципами маніфесту, можна знайти на офіційному сайті Догми 95: http://www.dogme95.dk/dogme-films/

Як Ентоні Блінкен, так і Вікторія Нуланд представляють "неоконів (які сьогодні в більшості представлені в Демократичній партії). Згідно їхньої позиції фінансово-економічні преференції США безпосередньо залежать від їх військово-політичного впливу у світі. У республіканців, які сьогодні групуються навколо Дональда Трампа, інша логіка. Вони ставлять питання про ціну цього впливу, звертаючи увагу на дефіцит бюджету та державний борг. Щодо "неoконів". Історія цього угрупування починається наприкінці 1930-х, коли впливова група американських троцькістів різко змінює свою політичну стратегію, відмовляючись від ідеї світової революції з центром в СССР та обираючи інший шлях: захоплення влади в країнах капіталістичного світу, а вже потім, за допомогою їх економічного та військового ресурсу – у всьому світі. У 1960-1970-х роках ці люди представляють вже дуже помітне ліве крило Демпартії. Два головні імені цього угрупування, два його "хрещені батьки" – Макс Шахтман, керівник IV троцькістського інтернаціоналу в США та Лео Штраус, політичний філософ, який викладав у 1960–1970-х роках у університеті Чикаго. Але це вже тема окремої статті.

Виконання Блінкеним "Rockin’ in the Free World" відвернула увагу від його основних меседжів. А саме: "Україна має сама ухвалити рішення про початок переговорів з росією, США підтримають Київ у будь-якому разі. Якби путін виявив інтерес до серйозної участі у переговорах, я впевнений, що українці відреагували б на це". "Терміни проведення в Україні нових виборів залежать від волі населення країни. Тому ми працюємо з урядом та групами громадянського суспільства, щоб зміцнити українську інфраструктуру щодо проведення виборів. Завдяки цьому, щойно українці погодяться, що умови дозволяють, всі українці, включаючи переміщених осіб <...>, зможуть скористатися правом голосу". "США дозволяють Україні самій вирішити, як їй вести бойові дії проти росії". "США спрямують $2 млрд на фінансування виробництва та закупівлі зброї в Україні — державний секретар США Ентоні Блінкен". "США обговорюють з Україною розміщення комплексів Patriot у Харкові". P.S. Ну й, звісно, кулуарно питання напередодні мирної конференції у Швейцарії. Двояке трактування питання кордонів 1991 року та зупинка бойових дій, а вже потім обговорення умов миру. Щось на кшталт китайського варіанту мирного плану - заморожування бойових дій по поточній лінії розмежування. P.S.S. Ну й зрозуміло нові призначення на міністерські посади та наглядові ради з числа української клієнтели Демпартії США. То, що там вчора співав Блінкен? «Don't feel like Satan, but I am to them So I try to forget it any way I can». (Приблизно десь так: Не почуваюся сатаною, але я їм є; Тому я намагаюся забути це будь-яким способом).

Всіх з Міжнародним Днем сім'ї! Сім'я – це не просто поєднання людей під одним дахом. Це інститут, який передає цінності, традиції та досвід із покоління в покоління. Саме сім'я є першою школою соціалізації, де формуються навички спілкування, взаєморозуміння та поваги. Саме у сімейному оточенні формуються основи моралі, відповідальності та взаємодопомоги – тих цінностей, які є основою сталого суспільства. Саме сімейні відносини, повага до старших, турбота про дітей створюють здорову та стійку спільність. Згідно українських традицій, сім'я є основною прокреаційною цінністю народу, продуцентом і оберегом традицій, носієм культури, господарським і громадським суб’єктом, який здійснює патернальну функцію щодо своїх членів. І про це добре знають наші вороги. Якщо в часи колоніального поневолення українські сім'ї руйнувалися геноцидами й етноцидами та придушувалися спочатку московським ординством, потім - марксизмом-ленінізмом, то зараз імпортованою ЛГБТ-ідеологією. Ми маємо подолати всі колоніальні норми, стереотипи взаємин та регуляцій, - як основні перешкоди соціальному поступові та повернутися до сутнісних властивостей українського суспільства, які були придушені іншорідними культурами в період поневолення. Тому нашим першочерговим завданням в соціальній сфері є відродження сімей в усіх її функціях та суб’єктності.

Комуністична пропаганда називала її найзапеклішим ворогом Радянського Союзу, а ще головною бандерівкою та представником «ку-клукс-клану». Згадаймо Ярославу Стецько («Муху») (1920-2003 рр.) - одну з цікавих постатей новітньої української історії. Українська політична діячка, журналістка, співорганізатор Червоного Хреста УПА, жіночої мережі і юнацтва ОУН, Антибільшовицького блоку народів (АБН). Дружина Ярослава Стецька. Голова ОУНр (1991—2001). Перший лідер партії Конгрес Українських Націоналістів (КУН). Депутат Верховної Ради України другого, третього і четвертого скликань.

В квітні Єрмак пише в американській «The Hill» про Україну як про євангельський оплот Європи - «Біблійний пояс» Східної Європи. Мабуть вчора про це Соросу розповідав... https://thehill.com/opinion/international/4574352-ukraines-evangelicals-need-us-support/

Людина стає зрозумілою для самої себе тільки в тому випадку, якщо вона має чіткі світоглядні орієнтири, які дають їй цілісне уявлення про світ, в якому вона існує. Такі типи світогляду, як міфологія та релігія, що існували в традиційному суспільстві чи наукова картина світу, яка сформувалася в період суспільства Модерну, давали цілісну та внутрішньо несуперечливу картину світу, виходячи з якої, людина могла визначити свою ідентичність. Почуття ідентичності дозволяла їй розуміти, ким вона є, та дозволяла поєднувати різні прояви її багатогранної особистості, які виникали під час її соціальних інтеракцій з іншими людьми у різних ситуаціях. Сьогодні принципово інша світоглядна ситуація. Відсутня певна цілісна картина світу і тому у свідомості однієї людини поєднуються різні картини світу. Вже не діють не тільки релігійні догмати, а й навіть доказова база «наукового атеїзму». Людина вільно оперує з довільними сегментами світоглядів, дискурсів, мов, які зовсім не поєднуються між собою. Кожен можете вірити у що завгодно, вважати себе та інших будь-ким, декларувати що завгодно. А це породжує кризу ідентичності людини, оскільки ідентичність передбачає цілісність особистості та її суб'єктність по відношенню до зовнішнього світу. Індивідуалізм досягає своєї критичної межі. Людина настільки «звільняється» від будь-яких форм колективної ідентичності, що поступово перетворюється на «суб’єкто» - постлюдину, внутрішній світ якої позбавлений цілісності настільки, що унеможливлює самоідентифікацію та доцільну діяльність.