1 196
Подписчики
+124 часа
+47 дней
+730 день
Загрузка данных...
Похожие каналы
Облако тегов
Входящие и исходящие упоминания
---
---
---
---
---
---
Привлечение подписчиков
июль '26
июль '26
+11
в 3 каналах
июнь '26
+18
в 3 каналах
Get PRO
май '26
+32
в 4 каналах
Get PRO
апрель '26
+18
в 6 каналах
Get PRO
март '26
+43
в 3 каналах
Get PRO
февраль '26
+33
в 5 каналах
Get PRO
январь '26
+67
в 6 каналах
Get PRO
декабрь '25
+36
в 3 каналах
Get PRO
ноябрь '25
+69
в 6 каналах
Get PRO
октябрь '25
+14
в 1 каналах
Get PRO
сентябрь '25
+8
в 1 каналах
Get PRO
август '25
+17
в 4 каналах
Get PRO
июль '25
+16
в 1 каналах
Get PRO
июнь '25
+7
в 2 каналах
Get PRO
май '25
+14
в 5 каналах
Get PRO
апрель '25
+10
в 9 каналах
Get PRO
март '25
+20
в 7 каналах
Get PRO
февраль '25
+38
в 6 каналах
Get PRO
январь '25
+29
в 3 каналах
Get PRO
декабрь '24
+69
в 2 каналах
Get PRO
ноябрь '24
+18
в 1 каналах
Get PRO
октябрь '24
+27
в 2 каналах
Get PRO
сентябрь '24
+37
в 3 каналах
Get PRO
август '24
+37
в 6 каналах
Get PRO
июль '24
+28
в 1 каналах
Get PRO
июнь '24
+39
в 8 каналах
Get PRO
май '24
+38
в 3 каналах
Get PRO
апрель '24
+46
в 4 каналах
Get PRO
март '24
+54
в 3 каналах
Get PRO
февраль '24
+45
в 7 каналах
Get PRO
январь '24
+63
в 6 каналах
Get PRO
декабрь '23
+71
в 7 каналах
Get PRO
ноябрь '23
+33
в 2 каналах
Get PRO
октябрь '23
+18
в 4 каналах
Get PRO
сентябрь '23
+23
в 0 каналах
Get PRO
август '23
+7
в 0 каналах
Get PRO
июль '23
+11
в 0 каналах
Get PRO
июнь '23
+6
в 0 каналах
Get PRO
май '23
+7
в 0 каналах
Get PRO
апрель '23
+9
в 0 каналах
Get PRO
март '23
+21
в 0 каналах
Get PRO
февраль '23
+30
в 0 каналах
Get PRO
январь '23
+14
в 0 каналах
Get PRO
декабрь '22
+13
в 0 каналах
Get PRO
ноябрь '22
+22
в 0 каналах
Get PRO
октябрь '22
+5
в 0 каналах
Get PRO
сентябрь '22
+20
в 0 каналах
Get PRO
август '22
+16
в 0 каналах
Get PRO
июль '22
+11
в 0 каналах
Get PRO
июнь '22
+13
в 0 каналах
Get PRO
май '22
+10
в 0 каналах
Get PRO
апрель '22
+10
в 0 каналах
Get PRO
март '22
+6
в 0 каналах
Get PRO
февраль '22
+12
в 0 каналах
Get PRO
январь '22
+21
в 0 каналах
Get PRO
декабрь '21
+12
в 0 каналах
Get PRO
ноябрь '21
+40
в 0 каналах
Get PRO
октябрь '21
+7
в 0 каналах
Get PRO
сентябрь '21
+8
в 0 каналах
Get PRO
август '21
+12
в 0 каналах
Get PRO
июль '21
+6
в 0 каналах
Get PRO
июнь '21
+8
в 0 каналах
Get PRO
май '21
+48
в 0 каналах
Get PRO
апрель '21
+5
в 0 каналах
Get PRO
март '21
+7
в 0 каналах
Get PRO
февраль '21
+5
в 0 каналах
Get PRO
январь '21
+11
в 0 каналах
Get PRO
декабрь '20
+597
в 0 каналах
| Дата | Привлечение подписчиков | Упоминания | Каналы | |
| 13 июля | +2 | |||
| 12 июля | +1 | |||
| 11 июля | 0 | |||
| 10 июля | 0 | |||
| 09 июля | +1 | |||
| 08 июля | 0 | |||
| 07 июля | +2 | |||
| 06 июля | +1 | |||
| 05 июля | +1 | |||
| 04 июля | +2 | |||
| 03 июля | 0 | |||
| 02 июля | 0 | |||
| 01 июля | +1 |
Посты канала
Repost from Стромата
❗️Сьогодні о 15:05 спробую в прямому ефірі Радіо Культура розповісти правду про чупакабру. Чи то пак про мою книгу “Чупакабри, дракони та вовкулаки. Чому вимерли істоти які ніколи не жили?”
Спробую, тому що у випадку тривоги запишемо не в прямому ефірі, а у записі. В такому випадку ніхто не зможе додзвонитися в студію і сказати “Ви все брешете!!!” Але будемо оптимістами, сподіваюся на прямий ефір і обурене виття вовкулак🐺
📻 Радіо Культура онлайн можна слухати тут
📘 Зробити передзамовлення книги на сайті видавництва Віхола
| 2 | 🎉 Ну що, спільното, дочекалися!
Відкриваємо реєстрацію на VII Літню школу з антикознавства 🏛
Цього року ми трохи поекспериментували з форматом: замість одного тижня Школа триватиме цілих два - з 13 до 26 липня. У програмі традиційно багато всього цікавого: лекції, короткі курси, воркшопи, повільні читання, екскурсії, кіноклуб і багато іншого.
❗️В цьому році просимо вас заповнити форму реєстрації і відзначити ті події, які ви плануєте відвідати. Після реєстрації ми надішлемо лінк на Zoom-зустріч, усі деталі щодо конкретного заходу/лекції (локація, формат, матеріали для читання, тощо) і будемо оперативно повідомляти про зміни в програмі
📌 Подія у Facebook: https://www.facebook.com/share/18Sg2qrB4g/
📖 Програма Школи:
https://docs.google.com/document/d/17lxIFlEDdVTUAgQ0YRL3_HGBSKBBC-Ps/edit
📝 Реєстрація:
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfdMnvjAZc4JB5mg3MUsTF8Kq_vG2UUAK6D3RSHK6Tl8PNm-A/viewform
І ще одне прохання: якщо вам подобається те, що ми робимо, лайкайте подію на ФБ та діліться нею з друзями, колегами, студентами чи просто людьми, яким може бути цікава античність. Для нас це дуже важливо ❤️ | 110 |
| 3 | Всім добрий вечір! Нагадуємо, що завтра починається чергова, вже VII школа з антикознавства. Як завжди, ось розклад на завтра:
Понеділок, 13 липня
10.00 - 11.00 - вступне слово організаторів
12.00 – 13.30 – Валерія Жук. Курс «Відлуння мовчазної Етрурії: етруська мова як неіндоєвропейський феномен давньої Європи». Лекція 1 Соціокультурний контекст етруської мови
Лекція присвячена історичному та культурному середовищу, у якому сформувалася й функціонувала етруська мова. Розглядаються особливості етруської цивілізації, її місце в античному Середземномор’ї, роль письма в релігійному, політичному та повсякденному житті, а також чинники, що впливали на розвиток і поступове зникнення етруської мовної традиції.
15.00 – 16.30 – Віктор Гуменний. У пошуках міста: просторовий розвиток Риму у І-IV ст. та проблеми його реконструкції
Лекції представлять короткий короткий огляд сучасних дискусій та досліджень щодо трансформацій простору центру імперії - міста Рим впродовж доби ранньої імперії та протягом "загадкових" ІІІ- IV ст. Увага буде зосереджена як на давно відомих проблемних моментах інтерпретації археологічних джерел та письмових текстів на зразок анонімного "Descriptio XIIII regionvm vrbis Romae", так і на найновіших археологічних відкриттях.
16.30 – ознайомча екскурсія Канатною від Павла Майбороди
На екскурсії ми ознайомимося із простором, у якому знаходиться Школа з антикознавства. Подивимося на пам’ятник Спартаку, походимо вузькими одеськими вуличками, а закінчимо екскурсію біля Оперного театру.
Запрошую всіх зацікавлених приєднуватися - або в "Підпіллі" (Канатна, 79), або онлайн | 171 |
| 4 | Про підвищення земної кори
Де б ми не дивилися на море, ми бачимо його рівну, гладку поверхню. Так, високі хвилі бувають, але все ж таки навіть до пагорба не дотягують. Тому для класифікації морів у нас занадто мало вихідних даних. Тоді як підвищення ми можемо характеризувати за розміром, формою, ступенем крутизни, висотою, а іноді й поглядом спостерігача. Тож і в українській ми попри загальних «гора» чи «пагорб» маємо також: пагорок, пригір, згірок, узгір'я, сугорб, бурт, кучугура, пагорбок, шпиль, круча. Крім «скеля» є ще: брила, стрімчак, бескид, скелина, скелля…
На відміну від морів гори роз’єднувати. Саме тому по різні сторони гірських масивів – різні діалекти, тоді як для різних берегів це не обов’язково.
На позначення підвищень й у греків була купа слів, розглянемо найвживаніші:
1. ὄρος – гора як географічний об'єкт – головне й найпоширеніше слово. Означає гору, гірський масив, велику височину, іноді навіть цілий гірський хребет. Саме це слово вживають історики, географи, філософи й автори Нового Завіту. Наприклад: τὸ ὄρος τὸ Ὀλύμπιον – гора Олімп, εἰς τὸ ὄρος ἀναβαίνειν – підніматися на гору.
2. λόφος – пагорб, невисока гора, набагато нижчий за ὄρος. У військових авторів слово зустрічається дуже часто, наприклад: λόφον καταλαβεῖν – зайняти пагорб. У Фукідіда чи Ксенофонта війська постійно займають саме λόφοι, а не ὄρη, адже битви відбуваються на окремих висотах, а не на великих гірських масивах.
3. πάγος – кам'яниста гора, скеля. Саме звідси походить назва Ἄρειος Πάγος – пагорб Ареса (Ареопаґ). Це не висока гора, а скелястий виступ над Афінами. Головною ознакою є не висота, а кам'янистість
4. αἶπος – стрімка, неприступна гора, круча, урвище, високий обрив. Це майже виключно гомерівське слово.
5. τὰ ἄκρα – вершини, верхів'я, найвищі точки. Слово походить від ἄκρος – найвищий, крайній (пор. акробат, акрополь, акростих…). Наприклад, τὰ τῶν ὀρέων ἄκρα – вершини гір. Тут увага зосереджена не на горі цілком, а лише на її верхній частині. Але саме для шпиля гори є слово κορυφή.
6. τὰ μετέωρα – високі місця. Походить від μετέωρος – піднесений у повітрі. Первісно слово означає «те, що висить угорі»; «височина»; «піднесене місце». Звідси і назва відомого монастиря. Тут важлива не гора сама по собі, а її височина над навколишньою місцевістю.
Уявімо подорожнього, який наближається до гірської місцевості.
Спочатку він бачить удалині великий гірський масив – це ὄρος. Підійшовши ближче, він проходить через невисокий округлий λόφος, який лише передує справжнім горам. Далі перед ним постає кам'янистий πάγος – скелястий виступ, де майже немає рослинності. Щоб дістатися перевалу, потрібно піднятися стрімким αἶπος, де схили круті й небезпечні. Нарешті він виходить на τὰ ἄκρα, тобто вершини, звідки відкривається широкий краєвид, зокрема на полонини νάπη. Якщо ж він озирається на весь високогірний район, піднесений над долинами, його можна описати як τὰ μετέωρα – «високі місця».
#словодня | 311 |
| 5 | Про море
Як у мешканця Запоріжжя літо у мене завжди асоціювалося з морем. Дві-три години на автобусі, і ти вже в Приморську чи Бердянську. А якщо ближче до півночі поїхати на залізничний вокзал, сісти на будь-який поїзд на Крим, можна вранці прокинутися вже в Сімферополі, де сісти на міжміський тролейбус та за півтори години вийти в Алушті. А якщо повезе з квитками, можна поспати на пару годин довше і опинитися в Севастополі. Тож з Запоріжжя навіть за студентські гроші можна було на вихідні поїхати на море. Або з рюкзаком на Мангуп, але то вже історія не про море.
Давні греки не сприймали море як однорідне поняття: вони розрізняли море як географічний об'єкт, відкриту морську безодню, солону воду, морський шлях, затоку чи навіть поетичний образ. Тож розгляньмо кожне слово окремо.
1. θάλασσα – це найуживаніше і найнейтральніше слово для позначення моря. Саме ним користуються Геродот, Фукідід, Платон, більшість прозаїків, автори Нового Завіту. Значення: море як географічний об'єкт, морська поверхня, море на противагу суші.
2. πέλαγος – дуже поетичне слово, що означає відкрите море, морський простір далеко від берега, безмежну водну широчінь. Саме так говорять Гомер, трагіки, лірики.
Через це слово легко набуває переносних значень: πέλαγος κακῶν – море нещасть, πέλαγος λόγων – море слів.
3. ἅλς – море як солона вода. Це дуже давнє індоєвропейське слово, коґнат нашого «сіль». Воно має цікаву особливість: в залежності від роду розрізняємо: ὁ ἅλς — сіль та ἡ ἅλς — море. Спочатку вони означали майже одне й те саме: солона стихія. Коли поет каже ἁλὸς κύματα, це буквально «хвилі солоної води». У Гомера це слово дуже частотне, наприклад, παρ' ἅλα – біля моря, або ἐπ' ἅλα – на море.
4. πόντος – море як шлях. Первісне значення пов'язують із праіндоєвропейським коренем *pont-eh₁-, *pn̥t-h₁- – «дорога, шлях». Від цього кореня також πάτος – «дорога, шлях» (і дієслово πατέω) і українське «путь». Тож, πόντος — не просто вода, а морський шлях, простір, який треба перейти. Звідси виникла й назва Πόντος Εὔξεινος – Евксинський Понт (Чорне море). У класичній прозі πόντος також уживається, але вже менш поетично.
5. γλαυκή – поетична, рідкісна назва моря, що підкреслює його колір. Походить від прикметника γλαυκός, що означає «сіро-блакитний», «синювато-зелений». Тобто первісно це буквально «синява», «блакить».
6. λίμνη – водойма; іноді море. Звичайне значення – «озеро». Але в давній грецькій слово іноді означає також лаґуну, затоку, внутрішнє море, спокійну морську воду. Особливо тоді, коли йдеться про замкнені водойми чи прибережні басейни, наприклад, ἡ λίμνη Μαιῶτις – Меотійське озеро (Азовське море). Це слово ми маємо у трохи зміненій формі «лиман» для позначення затоки з морською водою в гирлі річки або озера поблизу моря.
Уявімо собі корабель, що вирушає з афінського порту.
Коли він просто відпливає від берега, грек найімовірніше скаже θάλασσα: τὴν θάλασσαν ἐμβαίνει – «виходить у море».
Коли судно вже втратило з поля зору берег і опинилося серед безмежної водної рівнини, доречнішим буде πέλαγος: ἐν μέσῳ πελάγει – «посеред відкритого моря».
Якщо поет милується мінливою синьо-зеленою гладінню під сонцем, він може назвати її γλαυκή, підкреслюючи колір і блиск води.
Якщо увага зосереджена на хвилях солоної стихії, що б'ються об корабель або берег, природно звучить ἅλς.
Якщо йдеться про плавання через море як про подорож або перехід між країнами, особливо в епічному стилі, доречним є πόντος.
Якщо ж корабель опинився в Азовському морі, автор використає λίμνη. | 313 |
| 6 | Explorations_in_Medieval_Culture,_12_Przemysław_Marciniak,_Ingela.pdf | 211 |
| 7 |  Нет текста... | 217 |
| 8 |  Нет текста... | 343 |
| 9 | А як ви святкуєте день поцілунків? | 394 |
| 10 |  εἴ σε Πόθοι στέργουσι, Φιλόκλεες, ἥ τε μυρόπνους
πειθώ, καὶ κάλλευς ἀνθολόγοι Χάριτες,
ἀγκὰς ἔχοις Διόδωρον, ὁ δὲ γλυκὺς ἀντίος ᾁδοι
Δωρόθεος, κείσθω δ᾽ εἰς γόνυ Καλλικράτης,
ἰαίνοι δὲ Δίων τόδ᾽ ἐύστοχον ἐν χερὶ τείνων
σὸν κέρας, Οὐλιάδης δ᾽ αὐτὸ περισκυθίσαι,
δοίη δ᾽ ἡδὺ φίλημα Φίλων, Θήρων δὲ λαλήσαι,
θλίβοις δ᾽ Εὐδήμου τιτθὸν ὑπὸ χλαμύδι.
εἰ γάρ σοι τάδε τερπνὰ πόροι θεός, ὦ μάκαρ, οἵαν
ἀρτύσεις παίδων Ῥωμαϊκὴν λοπάδα.
Якщо тебе, Філокле, Жаги люблять, і з запашним диханням
Прагнення, і гожії Харити, що збирають квіти,
якщо триматимеш в обіймах Діодора, і солодко тобі співати буде
Дорофей, приникне до твого коліна Каллікрат,
і грати буде Діон, тримаючи в руці напружений і влучний
твій "ріг", а з нього відтягуватиме шкірку Уліад,
і хтивим вкриє поцілунком Філон, Тирон говорить хай,
стискатиме Евдем соски тобі, хламидою прикриті.
Наділить хай тебе, щасливче, розкішшю такою бог:
приготувати з хлопців римський вінеґрет.
Anthologia Graeca, Ep. 12.95 | 321 |
| 11 |  +1εἴ σε φιλῶν ἀδικῶ καὶ τοῦτο δοκεῖς ὕβριν εἶναι,
τὴν αὐτὴν κόλασιν καὶ σὺ φίλει με λαβών.
Якщо тебе своїм я поцілунком скривдив, якщо для тебе це – образа,
Схопи мене і покарай так само, поцілунком.
Anthologia Graeca, Ep. 12.188 | 265 |
| 12 |  οὐκ ἐθέλοντα φιλεῖς με, φιλῶ δ᾽ ἐγὼ οὐκ ἐθέλοντα:
εὔκολος ἢν φεύγω, δύσκολος ἢν ἐπάγω.
Цілуєш ти, коли того не прагну, цілую я, коли не хочеш ти.
Ти ґречний, як тебе я зоставляю, та дражливий, як до тебе йду.
Anthologia Graeca, Ep. 12.203 | 262 |
| 13 | До сьогоднішнього дня поцілунку | 251 |
| 14 |  6 липня – ДЕНЬ ДНІПРА
📜 Дніпро називали по-різному. Перші згадки про річку зустрічаються у греків у V ст. до н.е.
✍️ Геродот і Страбон називають її Борисфеном (гр. Βορυσθένης). Пізні грецькі та римські автори – Данапріс (гр. Δάναπρις, лат. Danapris).
🌊 Геродот згадує про Борисфен у IV книзі Ἱστορίαι як про другу за величиною серед «скіфських рік», найціннішу у цій частині світу та другу за корисністю у світі після Нілу.
🪙 Річковий бог Борисфен відігравав важливу роль у давньогрецьких полісах, розташованих поруч із гирлом Дніпра: в Ольвії зображення Борисфена карбували на монетах.
🏛 Існувало й однойменне місто, розташоване біля острова Березань.
👨👧👦 Нащадками Борисфена були німфа Борисфеніда та син Тоант, який став царем таврів.
❗️ У ранньому середньовіччі Дніпро був важливою частиною річкової магістралі під назвою шлях із варягів у греки, що сполучала скандинавські країни з Візантійською імперією.
‼️ У басейні Дніпра виникла Київська Русь.
#цейденьвісторії #antiquitas | 313 |
| 15 |  Нет текста... | 499 |
| 16 | виперд πορδή ἡ
пердаки рвуться πρωκτοὶ ῥήγνυνται
пердун πόρδων, ωνος ὁ
підперджувати ὑποπέρδομαι
#словодня | 299 |
| 17 | Ще знайшлося ἀντ-αποπέρδω - відперджувати | 388 |
| 18 | +1 Decker_ed_,_The_Cambridge_Handbook_to_Byzantine_Archaeology,_Vol.pdf | 462 |
| 19 |  Decker (ed.), The Cambridge Handbook to Byzantine Archaeology, v. I-II, Cambridge 2026. | 429 |
| 20 |  +2ЛУКІАН «ПРАВДИВА (АВТО)БІОГРАФІЯ»
У минулому дописі я з повною категоричністю твердив, що про Лукіана нам достеменно нічого невідомо. А звідки така категоричність, може запитати допитливий читач. Доволі детальні біографію нашого героя вміщено всюди – від передмов до зібрань його творів і загальних оглядів античної літератури до статей у вікіпедії.
Отже, можете прочитати ви, Лукіан народився десь орієнтовно у 125 році у місті Самосата – колишній столиці царства Коммагена у Північній Сирії, однієї з буферних держав між Селевкідами (згодом Римом) та Вірменією (і Парфією), з мішаним населенням і еллінізованою культурою.
За походженням він був семіт, точніше – сирієць/ассирієць, син небагатого ремісника. Настільки небагатого, що й освіти він синові не дав, тож той замолоду грецькою пристойно не володів. Замість освіти тато змусив своє талановите чадо піти учнем до скульптора (Лукіанового дядька), де чадо успішно роздовбало статую, над якою працювало і, цілком логічно, було з ганьбою вигнане.
Далі юнак тинявся навколишніми землями (припускають навіть, що він був мандрівним актором), аж поки не дотинявся до Іонії у римській провінції Азія, славній своїми риторичними школами у Смирні та Ефесі. Тут юний талант вирішує стати мандрівним ритором і невдовзі починає мандрувати з публічними промовами від Іонії і аж до Галлії. Не без скромності Лукіан свідчить, що його називали «Прометеєм красномовства».
Згодом йому остогид оцей «риторичний стендап» і він осідає в Атенах, де стає філософом, але і це заняття йому зрештою набридає і він, ненадовго повернувшись до риторики, згодом кидає усе і вирішує зайнятись чимось надійнішим, а саме – чиновницькою працею, перебирається до Єгипта, де і доживає свої дні. Помирає він десь після 180 року, після смерті Марка Аврелія … тобто десь у правління Коммода, але коли саме – неясно.
Нівроку «автор без біографії», скажете ви і будете неправі. Бо, як зауважує один із сучасних дослідників, «Лукіан біографічної традиції – вигаданий характер».
Річ у тім, що вся Лукіанова біографія стоїть виключно на інформації з його творів, які прийнято вважати автобіографічними. Або які хочеться вважати автобіографічними. Та навіть, якщо й вважати такими, то як можна вірити авторові, який уславився суцільними вигадками і містифікаціями? От, приміром, звідки взято, що Лукіан освіти належної не мав і мову еллінську опанував уже дорослим? Адже він блискучий стиліст, володів усіма різновидами літературної мови – від пишного азіанізму через сухий витриманий аттицизм і аж до іонійської прози (літературна грецька тоді була мовою антикварною, а не живою, але про це згодом)? Очевидно, що він пройшов усі щаблі тогочасної освіти – вчився і у граматиків, і у риторів, і вчився на совість (втім, ви можете вважати, що все вирішила самоосвіта, аякже). Його називали «Прометеєм красномовства»? А чого тоді жодному автору (тогочасному чи трохи пізнішого часу) цей «Прометей» лишився взагалі невідомий? Мало того, що у «Життєписах софістів» Філострата Атенського немає його біографії, так він там узагалі не згадується жодним словом! Про його чиновницьку діяльність у Єгипті так само мовчать що епіграфіка, що папірологія. Ну на диво непомітна людина, просто геній біографічної конспірації.
Дуже примітно, що бодай якісь квазібіографічні відомості з’являються аж у візантійську добу, коли популярність розгульно-сатиричної творчості Лукіана дратувала тогочасних святенників. І які ж фольклорні ті відомості! Візантійська енциклопедія «Суда», писана аж у X столітті, авторитетно твердить, що Лукіана розірвали на шматки собаки за нечестивість. Образились за щось, певно.
Правду кажучи, така дивна «невидимість» популярного автора викликає нестримне бажання написати щось конспірологічне.
…
Ну, тобто людина, яка все писала, була всім добре відомою, але з певних причин приховувала своє авторство? І от саме для цього вона і вигадує фіктивну постать Лукіана, розсипає у творах ніби-(авто)біографічні натяки, аби звести читачів на манівці. А заодно і сучасних дослідників. Як вам версія? Мені подобається. Шкода лише, що є нічим не підкріпленою фантазією. | 355 |
