Ейдос

​​#хвилинкадизайнера Річ у тім, що компанії часто обирають найняти дизайнера, який є не найкращим, а який несе із собою найменший ризик для бізнесу. Одна з речей, яку я зрозумів нещодавно після чергового раунду пошуку та наймання дизайнера, це те, що неможливо побачити повну картину досвіду за портфоліо та одногодинним дзвінком із кандидатом. Портфоліо та інтерв’ю дають лише поверхневе уявлення про спеціаліста. Тож, що мені робити та як прийняти зважене рішення за таких умов? У кожного інтерв’юера є певний список чек боксів. І в конкурентній боротьбі перемагає не той дизайнер, який може здатися суперзіркою за портфоліо, багатьма роками роботи, а той, хто найшвидше та найефективніше ставить галочки в цих самих чек боксах. А чек бокси ці зазвичай подаються в питаннях на кшталт: «Опишіть ситуацію, в якій ваш дизайн мав потенційний ризик для бізнесу, і як ви це вирішили?». Тому, наприклад, якщо дизайнер провів багато часу в розробці ігор, його не особливо хочуть брати у фінтех, а й собі все ніяк не можу заскочити в омріяний eHealth, бо за майже 15 років діяльності працював здебільшого у B2B SaaS продуктах. Тому кандидатам потрібно акцентуватися не стільки на юзабіліті, естетичності інтерфейсів, а на впливі дизайну на бізнес. Доволі часто, ми кажемо, що дизайнер є вирішувачем проблем. І це правильно й добре. Однак, ми занадто багато концентруємося на дослідженнях користувачів та розв’язанні їхніх проблем. Це теж круто і є частиною роботи, але це може бути ризиковано для бізнесу, адже йому не так важить, наскільки щасливі були ваші користувачі в попередніх компаніях, а наскільки ефективно ваші рішення та дизайн відкривали гаманці цих самих користувачів. Висновок: замість макетів «до» й «після» з назвою проекту: «Дизайн сторінки додаткових фіч для фінтех-компанії», зосередьте уваги на бізнес-метриках «до» й «після» і називайте проекти накшталт: Підвищення конверсії з 2 % до 24 % при придбанні додаткових фіч у фінтех продукті». Це трохи вступає супереч тому, чого дизайнерів вчать у школах та на курсах, але ж реальна практика часто відрізняється від теорії.

Друзі, усім привіт! Серед українських дизайнерів-блогерів, які активно ведуть свої телеграм-канали, відбувалася невеличка колаборація — ми вирішили розмістити в себе (безплатно й «без яких би то ні було») підбірку всіх цих самих каналів! Цей список вартує того, аби його зберегти, переглянути кожен і знайти щось, що буде цікаво саме вам 🤗 🇺🇦 Українські дизайнери створили підбірку Telegram каналів для UX/UI, Web, Graphic, Motion, Brand, Product designer, Art Director, Illustrator👇 ✦ Рідне — це галерея веб-дизайну українською мовою. Від фестивальних проєктів до веб-бруталізму — вже зібрали понад 800 сайтів і щодня додаємо нові цікаві роботи. ✦ DezJob | Вакансії — вже більше 5 років допомагає знайти роботу українським дизайнерам! Завжди актуальні вакансії від Junior до Senior рівня для Motion, UX/UI, Web, Graphic, Product designer та ін. ✦ Product Design * Motion in App — найкращі приклади анімацій в застосунках та на сайтах. Туторіали з анімації інтерфейсів та корисні посилання для дизайнерів. ✦ Проста Figma — навчаємо веб-дизайну на простих прикладах та проводимо прямі ефіри з Академією дизайну. Публікуємо вижимки найкориснішої інформації, рекомендуємо плагіни і віджети та розповідаємо як знайти роботу в дизайні. ✦ Marus Design UI/UX — інсайдерські пости з роботи UX/UI дизайнера: користувацькі дослідження, робота над продуктом, книжки та корисні посилання. ✦ референс — найбільший канал з прикладами рекламних креативів для дизайнерів від дизайнерів. ✦ Мам! Я Моушн-Дизайнер — канал про моушн-дизайн. Вивчення After Effects, підбірки натхнення та корисних матеріалів для ваших проектів. ✦ Графічний дизайн — канал з усім, що потрібно для дизайнера: референсами, палітрами, ресурсами, порадами і туторіалами. ✦ Сподобалось — збираю все цікаве з дрібла, біханса та інстаграма. ✦ Design.Hub — кожного дня публікують свіжі новини з дизайну, підбірки референсів для натхнення, корисні ресурси та сервіси, цікаві статті та інтерв'ю. ✦ Litera / шрифти — канал з безкоштовними кириличнми і латинськими шрифтами для комерційного використання! ✦ ArtJobsHub — канал для митців графічного мистецтва та діджитал спеціалістів. Лайф-хаки, вакансії, ресурси та безкоштовні курси для наших читачів. 📂 ЗБЕРЕГТИ ПІДБІРКУ

#хвилинкадизайнера Товариство, вітаю вас! Компанія і дизайн-команда, в якій я працюю зараз — справжній рай для Design OPS менеджера. Ну, або пекло для тих, хто звик працювати там, де все супер-ефективно та налагоджено. Команда складається з дизайнерів, які мають геть різні рівні (від джунів до принципів) і кому, як не мені, кого найняли саме розбудовувати та розвивати цю команду, брати на себе роль того самого Design OPS. Тож у нас відбувається багато розмов про те, як говорити. І всі наші рішення, від банальних до складних і відносно унікальних, я документую в нашому Confluence. Одним із таких нових документів став «Контрольний список характеристик для ефективної презентації дизайну». Так, для досвідчених ветеранів дизайнерської справи тут не буде нічого нового, але для тих, хто знаходиться на початкових етапах своєї кар’єри, ця інформація може бути вельми корисною. Тож я вирішив перекласти цей невеличкий документ українською та поділитися з вами. Сподіваюся, він стане вам у пригоді!

#хвилинкадизайнера Сьогодні в нас новини зі світу дизайнерського інструментарія. Я знайшов дійсно гарний плагін для Figma-AI Design Reviewer: Enhance UI, Copy, CTA & Accessibility, яким спішу з вами поділитися. В офіційному анонсі мовиться, що його зробили творці Siri. Я не можу перевірити цю інформацію, але хай там як, цей плагін дійсно може покращити процес. Принаймні, ним я замінив 3 інших плагіна. Він заснований на ChatGPT і містить усі найкращі практики та евристики дизайну від Nielsen Norman Group. Плагін дає вам зворотний зв’язок щодо вашого дизайну. Він виявляє проблеми з інтерфейсом і гарантує, що ваш дизайн відповідає найкращим практикам. Звучить напрочуд добре, особливо для молодших дизайнерів. Ваші тексти — ще одна річ, де цей плагін буде корисним. Він надає пропозиції щодо окремих CTA, підписів тощо. На кінець, ви зможете проводити аудит доступності (accessibility), аби переконатися, що ваші дизайни відповідають стандартам WCAG AA та AAA, включно з такими аспектами, як колір, шрифт і інтервали.

​​Недостатньо запропонувати рішення та розробити продукт, важливо також, аби про продукт дізналися. Недостатньо й розробити дизайн і покласти черговий кейс у портфоліо, важливо також, аби його побачили! Мені подобаються всі ці телеграм-канали та вебсайти зі збірками робіт інших дизайнерів. Це слугує за чудово джерело натхнення, розвиває надивленість. А ще крутіше, коли такі галереї працюють на популяризацію саме українського дизайну та дизайнерів! Це робить канал «ЗАПАЛ» і ставить на меті промоцію українського дизайну та підтримку одне одного. Оце дійсно круто! Тож якщо хочете привернути увагу до своєї нової роботи та портфоліо, обов’язково напишіть автору каналу, адже ваша робота також може бути опублікована 😉

​​#хвилинкадизайнера Друзі, привіт! Отже, ще трохи про Rive, адже я провів за ним усі вихідні, опановуючи цю прекрасну тулзу. Неперевершене відчуття, маю зізнатися, яке повернуло мене в ті далекі роки, коли я лише почав опановувати Photoshop, Flash й потім After Effects. Річ у тім, що інструмент не можна назвати простим, але після годинного копирсання та кількох туторіалів на YouTube, його логіка стає цілком зрозумілою. Rive — прекрасний! З його допомогою ви можете створювати, як мультики, так і інтерактивні анімації для UI. Це така золота середина між AE, Framer, Protopie та всім, що було у вашій практиці. Здається, ніби Rive узяв усе найкраще з досвіду інших відомих інструментів. Звісно, що я почав із простого й це була звичайнісінька кнопка з базовими станами: default, hover, click. Суть така: створюєте дизайн (можна у Figma, а далі чудово працює експорт елементів зі збереженням назв, ієрархії тощо), далі створюєте окремі анімації для кожного зі станів (тут усе працює за принципом AE з таймлайном та ключовими кадрами), а далі поєднуєте це все за допомогою спеціального інструменту, що зветься State Machine і його логіка така сама, як і в JavaScript коді. Звідси й дуже проста передача анімацій розробникам. У платній версії Rive ви навіть можете передати девам готовий, чистий код і voilà! Коротко кажучи, дуже рекомендую! 👍

#хвилинкадизайнера Товариство, вітаю вас! Давно не чулися, адже багато чого несеться навколо. Ось, наприклад, у світі цифрового дизайну заговорили про нову дизайнерську спеціалізацію — креативний технолог. Прикольно, еге ж? Народжується ця професія у всім нам відомому Duolingo та завдяки хайпу навколо відносно нового інструменту під назвою Rive. Останні використали історію Duolingo собі на користь і тепер розкручують, як тільки можуть. Докладно про це можна прочитати в цьому блог-пості. Rive — це застосунок для створення дизайну та інтерактивної анімації, що має на меті зробити передачу складних анімацій у розробку максимально простою. Я встановив його десь зо тиждень тому, досліджую і обов’язково поділюся думками, а поки що можемо подивитися виступ дизайнерів із Duolingo, які доволі детально розповідають про цей інструмент, про його плюси та про процес створення анімацій.

#хвилинкадизайнера Дещо дуже круте з’явилося нещодавно на мережевих просторах. Такі продукти варті кожного зайвого згадування, репосту та, звісно, перегляду. Це документальні відео від SKVOT — «Три в одному». 📺 Серія 1. Історія української реклами 🇺🇦 Серія 2. Який він — бренд України А ще бонусом відео, у якому Інна Чут, співзасновниця SKVOT, розповідає про створення цього серіалу. Ведучі також обговорюють реакції на нього в мережі, а заразом говорять і про SKVOT загалом. Мені здавалося, наче SKVOT вже присутній в українській дійсності дуже і дуже давно. Але виявляється йому всього-на-всього 5 рочків! Я знав цей проект виключно, як школу дизайну, у якій мав за честь викладати. Але тепер це більше ніж школа — це вже по-перше, міжнародна освітня мережа, а по-друге, це ще і продакшн, який видає ось такі бомбезні продукти, як «Три в одному». Просто неймовірно! Дуже раджу до перегляду. Ваша «надивленість» збагатіє від цього серіалу на 100 %!

#хвилинкадизайнера Те, що інтеграція інструментів ШІ стане основною фішкою нових апдейтів у Figma, було очевидно. Ходили також чутки, що у Figma з‘являться нативні інструменти для роботи з 3D, але слава Йсу, того не сталося 😁 А от щодо AI, то зроблено і представлено все просто чудово! Ще минулого року Ноа Левін (VP of Product Design at Figma) казав: «ШІ допомагає подбати про дрібниці, щоб ви могли зосередитися на важливих речах». Цю філософію Figma й реалізовує з новими апдейтами. Наприклад, нам більше не треба руцями перейменовувати всі шари! Ось дуже коротке промо, як це працює. Ви вже встигли потестувати Figma AI? Які враження? 👀

​​#хвилинкадизайнера Друзі, вітаю вас! Маю невеличку паузу з продукуванням текстового контенту, адже на всіх парах працюю над курсом з UX/UI дизайну для початківців у школі Alpaca. Цей курс я записую оффлайн і доходжу висновку, що немає кращого формату, аніж працювати з наявною аудиторію, яку бачиш, чуєш і відчуваєш. Але мій сьогодняшній пост не про курс і не про вчительську долю. Сьогодні пропоную поговорити про одну з найпоширеніших проблем, які суттєво погіршують загальний користувацький досвід. Як дизайнери, ми боремося за увагу користувачів на кожному міліметрі екрана та прагнемо використати доступне місце максимально ефективно. Ми пропонуємо ще більше можливостей і водночас хочемо досягнути максимального рівня доступності та легкості виявлення (discoverability) інформації та фіч. Тож, по ідеї, ми маємо підходити максимально уважно до кожної секунди, яку користувач проводить у межах нашого продукту. Ще не так давно завантаження контенту мало відбуватися в межах часу до 3 секунд. Наразі цей час став ще меншим (хто знає, які зараз best practacies щодо цього показника, дайте знати в коменті). Й ось настає той момент, коли система вантажиться і на це йдуть ті самі дорогоцінні секунди, в яких користувач втрачає свою активну роль. А реальність жорстка — інколи мова може йти навіть про хвилини очікування. Нещодавно я намагався купити квитки на футбол на одному з агрегаторів. Час очікування завантаження даних (при цілком адекватному інеті) склав півтори хвилини. Інший кейс у той самий день — відкриття сторінки магазину PlayStation. Час очікування склав майже 3 хвилини. В обох випадках, усе що комунікували системи, поки я сидів і дивився в екран — «Можливо, щось та й відбувається», бо робили вони це виключно анімацією свого логотипа. Жодного прогрес-бару, чи якихось динамічних повідомлень, бодай чогось, що тримало б руку на моєму пульсі. Коротко кажучи, чомусь ми доволі байдуже підходимо до дизайну тієї частини користувацького досвіду, де користувач має чекати результатів. І така неуважність, чи-то навіть байдужість, спостерігається навіть у таких «гігантах», як цифровий магазин ігор PlayStation. Немає нічого гіршого в сучасному, буремному та швидкоплинному житті, аніж чекати. Що можна зробити, і як «правильно» дизайнити такі моменти? Бо, очевидно, дизайнити їх треба, адже якщо система потребує часу для завантаження, ми маємо «зайняти» користувача й надати йому/їй відчуття контролю. Це можуть динамічні повідомлення, аби не переривати розмову з користувачем: цінні поради, розважальний контент (пригадайте динозавра, з яким можна було погратися в Google, навіть за умови зникнення підключення до мережі). Ось простий, але гарний приклад заповнення часу очікування від Duolingo: система показує лоадер, але також надає поради, що змінюються під час очікування. Необхідно також комунікувати й потенційні проблеми. Наприклад, якщо час завантаження перевищує певну позначку, звернути увагу на можливу відсутність підключення. Резюмуючи: пам’ятайте, що коли користувач не має нічого робити, це не означає, що вам теж можна скласти лапки та обмежитися анімацією логотипчика 🙂 Друзі, бажаю гарного завершення тижня! P.S. Компанія Global Saving Group шукає сіньйора або сеньйориту дизайнера (8+ років досвіду) для роботи над продуктом (робота можлива з Іспанії, Франції та Німеччини), та мідла з краплиною технічного бекграунда (html/css переважно) для роботи над дизайн-системами (Великобританія, Іспанія, або Німеччина). Якщо цікаво — стукайтеся, буду рефералити 😉

#хвилинкадизайнера Вітаю вас, товариство! Чи не кожен із нас, дизайнерів, бува, роздивляється якийсь продукт і міркує собі про те, що дизайн ось тут можна було б зробити й цікавіше, а оці фічі можна було б монетизувати, а ось це треба взагалі викинути… Нам завжди хочеться розібрати кожен продукт на цеглинки, а заразом щось поліпшити. І деяким із нас аж так «болить», що в портфоліо з’являються дизайн-концепти із пропозиціями редизайнів чи точкових поліпшень відомих продуктів. 90 % таких концептів страждають на одну й ту саму проблему — відірваність від реальності. Вони залишаються гарними картинками, бо їхня реалізація піддається великим сумнівам з огляду на реальність. Але бувають і винятки. Наприклад, як цей, дуже цікавий кейс — пропозиція редизайну Вікіпедії. Авторка концепції фокусується на конкретній бізнес-проблемі — генерації прибутку, а все інше вже йде бонусом і обертається навколо цієї важливої для Вікіпедії мети. Свій кейс із роздумами, аналізом та макетами вона оформлює у фановому відео (в якому, як на мій смак аж занадто багато котів, але то вже нюанси), ба більше дає доступ до пречудового файлу в Figma Community, який можна роздивитися й покрутити. Рекомендую до перегляду, адже це дуже цікаво й дуже корисно для розбудови навичок продуктового мислення.

#хвилинкадизайнера Два тижні тому я почав працювати в новій компанії на посаді директору з дизайну (приймаю вітання!). Для мене це новий рівень і новий виклик. Ця подія надихнула мене на агрегацію всього того, що мені відомо на тему лідерства. Тому в мене народилася нова стаття, якою я тепер ділюся з вами та сподіваюся, що вона допоможе тим, хто на своєму шляху до керівних посад.

#хвилинкадизайнера Днями переді мною постало таке завдання — пояснити на пальцях, як працює сучасний CSS код для абсолютних новачків у дизайні. Такі теми є дуже важливі, з одного боку, адже є фундаментальними для якісного та ефективного UI, а з іншого вони дуже лячні для новачків. Зазвичай, коли починають лунають такі терміни як: HTML, CSS, frameworks і JavaScript, прости господи, то людина, що лише заходить у дизайн, одразу дає ствердну відповідь на своє питання: «А чи має дизайнер вміти в код?». І тоді вся романтика гуманітарної нашої професії для новачків вивітрюється 😁 Тож я прагнув пояснитии це учням максимально охайно та просто. Я почав шукати матеріали із цієї теми й на диво знайшов такий не десь на UX Collective, а від українського дизайнера Сашка Бублієнка у його блозі. Стаття «Чому UI-дизайнери повинні розуміти Flexbox і CSS Grid» надає прості та чудово ілюстровані відповіді на всі важливі питання з цієї теми. Тож, якщо раптом у вас є незакритий гештальт щодо розуміння сучасного CSS, то я дуже раджу до прочитання!

Певно, найкращою рекламою вчителя ака ментора, буде не тільки кількість років роботи у сфері та досвіду викладання, відгуки на LinkedIn та власні проекти, скільки якість робіт учнів та їхні успіхи. Тож сьогодні я хочу просто трохи похизуватися ☺️ А ще я дуже хочу, аби ми з вами разом підтримали одну людину. Але про це в кінці, а зараз почнемо з хизувальної статистики! З початку 2023 року я був ментором для 14 дизайнерів. Тут я не рахую студентів, які приходили на окремі події, лекції та воркшопи. Ці 14 — це люди, які займалися безпосередньо зі мною і за прогресом яких, я мав змогу пильно спостерігати. 2 з них — доволі досвідчені українські дизайнери, які консультувалися не на постійній основі, а лише періодично по своїм робочим проектам. Ще 4 — це дизайнери з різних куточків нашої планети, які опинилися в Берліні й тренували зі мною проходження інтерв’ю, портфоліо ревью, whiteboard challenge, брали консультації кар’єрного характеру. 2 з них знайшли роботу. Інші 8 — дизайнери з України, абсолютні початківці. Кілька з них тут у Берліні, інші в Україні. Вони є абсолютними початківцями та не мають жодного реального досвіду роботи. Ще минулого року більшість із них навчалися на своїх перших курсах з основ дизайну. Поки що 2 з них знайшли свою першу роботу. А один із цих двох встиг змінити її вже двічі (через нестабільність компаній, адже стартапи справа слизька). І маю зізнатися, я дуже пишаюся цими досягненнями. А ще більше, я пишаюся, коли я дивлюся їхні роботи. Наприклад, подивіться на останні роботи Максима, одного з моїх учнів: 🤩 Apple Books Apple Books | Improving User Experience 💫 Avi Mobile App Ще 2 роки тому він працював у сфері фінансів і десь там на тлі думав, що було б прикольно зайнятися дизайном. Тоді він прослухав пару курсів у різних школах, відвідав кілька моїх воркшопів, а далі почалася наша з ним робота. За останні два місяці Максим зробив ці два проекти. Зазначу, що це навчальні проекти (які чомусь викликають у багатьох острах, мовляв, це ж нереальні проекти), але водночас ці роботи зроблені і презентовані так, що не виникає жодних сумнівів у професійності дизайнера. Максим, як і більшість початківців, має трохи синдром самозванця і не до кінця впевнений у власних силах. Тож, шановна професійна спільното, я буду дуже вам вдячний, якщо ви полакайте роботи Макса, але головне — напишіть йому якийсь приємний коментар. Адже окрім настанов вчителя, підтримка інших є іншим важливим фактором успіху та віри в себе. Дякую наперед і бажаю вам приємного, спокійного вечора! 🤗 P.S. І за потреби, приходьте до мене на консультації та навчання 😉

​​#навчання Друзі, привіт! Є ідея провести затишний, камерний воркшоп із невеликою групою. Тема: Mobile UI Best Practices & Animation ⭐️ Час: орієнтовно 23 і 24 квітня, 18:00 за київським часом ⭐️ Для кого: сенйорістим сеньйорам та сеньйоритам не підійде, а от для початківців та спеціалістам із поки невеликим досвідом роботи — це буде шалений буст по скілах ⭐️ Формат: по дві години онлайн (мінімум), два дні ⭐️ Що треба мати: Figma ⭐️ Вартість участі: 2000 грн Займатимемося у невеликій групі, тож буде затишно, продуктивно та весело ☺️ Якщо вам цікаво, будь ласка, напишіть мені в особисті повідомлення (@vgrynchenko) і я створю окрему групу для учасників. І як буде достатньо охочих — узгодимо разом дати, час та інші формальності. Пишіть також, якщо є додаткові питання.

#хвилинкадизайнера Вітаю вас, товариство! Я до вас з очікуваним продовженням теми про сучасне портфоліо для дизайнерів, причини змін у підході до його створення та ревью, а також рекомендації щодо його побудови та пошук гарних прикладів. Усе це вимагало від мене доволі багато часу на дослідження та пакування у статтю, яку я з радістю пропоную вашій увазі. Тож у ній ви дізнаєтеся: ⭐️ Що таке портфоліо 3-ї хвилі. ⭐️ Чим саме вони відрізняються від своїх попередників. ⭐️ Які основні фактори потрібно враховувати, якщо ви створюєте своє портфоліо сьогодні. ⭐️ Розглянемо приклади. Запрошую до читання за цим посиланням 🤗 — P.S. Друзі, я також ділюся корисним контентом у своєму Substack, де ви можете оформити підписку з отриманням доступу до мого навчального контенту та менторських консультацій за вашим запитом. Ви також можете підтримати «Ейдос» через buymeacoffee, або поширенням цього посту. Дякую! 🤗

Товариство, вітаю вас! Деяке затишшя сталося в мене на каналі та на моєму Substack, через лікування, відпустку, зміну роботи та інші життєві події. Але я повертаюся до вас і одразу ж із корисною знахідкою (дякую за неї @mkatsan!): 🍿2 лекції по побудові Customer Journey Map, від Дарії Іващенко, з якою мені пощастило працювати багато років тому в EPAM і яка є одним із топових спеціалістів в Україні по частині користувацьких досліджень, Ігоря Дьякова та Юрія Грановського. Насолоджуйтеся переглядом! 🤗

#варточит Сьогодні хочу поділитися з вами статтею з болісною назвою — «90 % дизайнерів не варті наймання». Одразу треба зазначити, що цифра в 90 % висмоктана з пальця і базується виключно на індивідуальному та суб’єктивному баченні автора, адже реальними фактами не підкріплена 😄 Проте ця стаття — варточит, бо описує актуальний підхід до наймання дизайнерів, принципи перегляду портфоліо та їхньої оцінки менеджерами, а заразом і поради щодо того, як зробити портфоліо найкраще. Адже стала структура кейсу: проблема, дослідження, процес (double diamond, частіше за все), персони, ваєрфрейми, UI — втратила сенс і актуальність. Вона не відповідає дійсності та реальним завданням, що стоять перед дизайнерами в компаніях. «Double diamond, який дизайнери часто подають, як процес дизайну, не відображає реальності. е ідеал, до якого дизайнери прагнуть, але якого рідко досягають. Дизайнери просто не можуть контролювати фактори впливу, тому менеджер, переглядаючи черговий ідеальний, шаблонний кейс із черговою візуалізацією double diamond одразу розуміє, що це фейк». Раджу до читання!

​​#хвилинкадизайнера Вітаю вас, товариство! Отже, українська стрічка «20 днів у Маріуполі» дістала свій перший в історії «Оскар». І це, авжеж, чудова новина! З одного боку. Проте, нам усім хотілося би, аби це було інше кіно. Не про війну, не про дітей в підвалах «Азовсталі», які кажуть, що вони не хочуть помирати й не про всі ті жахіття, які відбувалися при обороні Маріуполя. Режисер цієї стрічки озвучив цю думку у своїй потужній промові під час церемонії нагородження: «Мені хотілося б, щоб я ніколи не знімав цього фільму. Я хотів би обміняти цю нагороду на те, щоб росія ніколи не вторглася в Україну». Ну, добре, нумо про дизайн! Я довго роздивлявся постер цієї стрічки й ловив себе на відчутті, що він геть не резонує, не викликає навіть якоїсь цікавості, я вже не кажу про сильні емоційні переживання. І, зрештою, він не запам’ятовується. Шкода, що немає «Оскара» за постер до фільму. Адже все починається саме зі статичної картинки: афіші у кінотеатрі та стіліайту на зупинці транспорту, рекламного посту в соцмережах тощо. Ця графіка — найперша точка дотику із фільмом. Виходить, що дизайнери, які створюють постер до фільму, мають серйозний вплив на те, як люди сприйматимуть його. І саме дизайнери несуть відповідальність за те, аби якнайкраще передати те, що люди мають відчути під час перегляду. Погляньте лише на постер до стрічки Poor Things, за яку Емма Стоун здобула «Оскар», як найкраща акторка. Якби існував «Оскар» за найкращий постер, тоді у Poor Things цьогоріч був би точно ще один. Дизайнер постеру для стрічки — Василіс Марматакіс і в нього неперевершений графічний дизайн. Насолоджуйтеся переглядом (хоча сайт у нього напрочуд дивний)!

#хвилинкадизайнера Вітаю вас, товариство! Тримайте новий і цікавий генератор зображень — https://fastsdxl.ai Він створює як фотореалістичні картинки (з усіма тими самими багами, як і в Midjourney), так і ілюстративні, але робить це неймовірно швидко, витрачаючи буквально мілісекунди на генерацію. Також він дає змогу легко відредагувати промт і так само швидко дістати нову ітерацію. Мені дуже подобається ця швидкість! ⚡