Книжковий бункер

Покажіть свою книголють і закиньте на збір! Осюди наприклад: https://send.monobank.ua/jar/2Q4bhCzDuS

Я читав цікавого Кінга, читав нудного Кінга, читав Кінга горорного, трилерного, детективного, затягнутого, інтригуючого (при цьому варто зауважити, що Кінга я читав не так вже й багато, якщо оцінювати в ретроспективі кількості його книг), але нарешті з «11/22/63» я почитав шедеврального й ідеального Кінга. «11/22/63» безапеляційно стає найкращим з того, що я читав у пана Стівена. З анотації:

22 листопада 1963 року — дата вбивства Джона Кеннеді. Пролунали три постріли — і світ змінився назавжди. Сьогодення. Дізнавшись, що в барі його приятеля розташований портал до 1958 року, звичайний шкільний учитель Джейк Еппінг не може опиратися спокусі почати нове життя у рок-н-рольні часи Елвіса Преслі. Хіба гостю з майбутнього важко познайомитися з відлюдником Лі Гарві Освальдом і завадити йому вбити президента? Та чи варто гратися з минулим? Яким буде світ, де Кеннеді виживе?

Інтрига, гострота, плавність викладу без зайвих ліричних відступів (і це попри майже 1000 сторінок тексту), темп книги, герої та сюжетні повороти. Класним було практично все. 🤔 Хоча, нема куди правди діти, є пара моментів, які були відверто дивними для мене і викликали дуже серйозні питання до цієї історії. Але так склалось, що озвучити їх автоматично буде шляхом у спойлери, отож спишемо на індивідуальну впертість конкретно цього читача. В решті я пройкафував всю книгу, навіть попри те, що колись дивився міні серіал по ній. Але в порівнянні він виявився дуже приземленим і спрощеним, позбавленим кількох важливих гілок та, як наслідок, багатьох емоційних і моральних коливань героя. Книга очікувано перевершила його на кілька пунктів. Десь так з середини вже взагалі почувався наркоманом, бо запійно не міг відірватись від цього прекрасного чтива. А що ми робимо, коли книга нам дуже подобається? Впевнено і щиро рекомендуємо її всім! Ну, я би так точно радив би аби хтось спитав.

Книгарні Vivat дарують безкоштону каву ☕️ Все дуже просто: ✨ Зробіть будь-яку покупку на суму від 100 грн у книгарні Vivat ✨ Розкажіть про кав’ярню книгарень Vivat у себе в сториз із відміткою @vivatbookstore ✨ Покажіть консультанту свою відмітку ✨ Отримайте безкоштовний напій Акція діє у книгарнях за адресою: • Київ, вул. Велика Васильківська,101 • Івано-Франківськ, площа Ринок, 5 ❣️ Діє з 01.07 до 15.07 #рекламавбункері

Дивіться дивіться, телеграм придумав як зробити книжковий онліфанс. 😏

З промокодом bunker можна отримати 20% знижки до замовлення на сайті НК Богдан. А в закріплених розіграш чотирьох книг із циклу Експансія. Такі справи. 😎

Доброго ранку. 😅

Отакої. Знайшов, що Віват також має одну книгу цієї авторки. Просто трапився просторово-часовий розсинхрон перекладів імені. Я не знаю як правильно, але повірю обом. 😁 А ще «Ніщо з цього не правда» мені прям дуже сподобалось (он вгорі відгук за реплаєм 👆), тому не проти прочитати, якщо не всі 21 книгу, про які вона згадує у подяках, то принаймні цю точно. Зверніть увагу якщо що. 😉

Приблизно одночасно трапилось дві речі: я почав читати шостий том «Пісочного чоловіка» та Ніла Ґеймана звинуватили у сексуальних домаганнях. Ситуація з домаганнями насправді доволі мутна, має відверто химерні повороти та я не берусь робити жодних висновків, доки в цьому всьому не розберуться розумні люди, які скажуть остаточно що і як. Якщо факт буде доведений, не замислюючись внесу його в свій чорний список. 🌟 Але поки я все ж лупаю сю скалу з «Пісочних чоловіків». Це відчувалось і в попередніх томах, але з шостого Ґейман почав відверто бавитись з інтелектуальним рівнем свого читача, переписуючи історію. Він стрибає в часі і просторі, перебігає від історичних постатей до різноманітних міфів чи релігій, вміло розставляючи пастки та підвʼязуючи їх до володаря снів, який, однак, в цій частині радше другорядний персонаж. Разом з тим Всесвіт Пісочного чоловіка набирає все виразніших рис та більш зрозумілих правил. Поруч з інтересом до поточного тому стає не менш цікаво як все це буде розвиватись далі, чим Ґейман нас здивує в наступній частині?

Зловив абсолютно проклятий інсайт: «Четверте крило» Яросс (якого я осилив сторінок ~80) та «Аркан вовків» Дерев'янка (якого я надгриз на 90 сторінок) починаються у практично ідентичних сетингах. 🙃

Ого-го! Який передзам у Нашого Формату! 😱 🌟 Юрій Рокецький «Всьо чотко. Сергій Кузьмінський і «Брати Гадюкіни»» З Анотації:

БАТЯРИ НЕ ЗДИВУЮТЬСЯ, ЩО ТУТ Є ОБСЦЕННА ЛЕКСИКА, ЗГАДУЮТЬСЯ НАРКОТИКИ І СЦЕНИ НАСИЛЬСТВА. АЛЕ ДІТЕЙ І ЧУТЛИВИХ ПРОСИМО НЕ РОЗГОРТАТИ КНИЖКУ. Від регі до блюзу і від рок-н-ролу до фолку — чи не найвідоміший український рок-гурт «Брати Гадюкіни» і його фронтмен Сергій Кузьмінський вдихнули в український музичний рух початку дев’яностих ковток справжнього панківського повітря! А «Звьоздочка моя», «Ми — хлопці з Бандерштадту», «Наркомани на городі» і досі підспівує не одне покоління. Це видання, безсумнівно, стане справжньою знахідкою не лише для прихильників творчості Кузі й «Братів Гадюкіних» — бо це передусім біографія цілого покоління, що зростало на зламі епох. Написана на основі десятків інтерв’ю, а також записів самого Кузьмінського, книжка вражає особливою відвертістю. А світлини, аудіо- й відеозаписи альбомів і концертів додають особливої атмосфери.

Та ще й автор цікавий. Юрій Рокецький побасив і поспівав свого часу в неймовірному гурті Green Silence. Знайдіть їхню пісню «Море» і ви тут же закохаєтесь у цей гурт. А потім ще й потягнув таку ношу як вокал у «Мертвому півні». Впевнений, що цьому хлопаці є й від себе що цікавого розказати. Тож очікую, що й про Кузьмінського буде сильно. Хотіти. 🤤