Elevatorist.com

🇺🇸📉 Пшениця в США дешевшає на тлі сигналів про перемир'я на Близькому Сході   Найактивніші чиказькі ф'ючерси на пшеницю втратили 1,6%. Разом із ними просіли кукурудза та соя, пише Bloomberg.   Трейдери закладають у ціни оптимізм після заяви Дональда Трампа, що переговори з Іраном щодо судноплавства в Ормузькій протоці йдуть добре. Стабільний рух протокою забезпечить світ пальним та добривами, що знизить собівартість зерна.   Втім, через нові взаємні удари США та Ірану напруга зберігається, тому аналітики Futures International попереджають: «премія за воєнний ризик» усе ще утримує ціни від глибшого падіння.

🟢 Агрохолдинг НІБУЛОН завершив третю повну інвентаризацію викидів парникових газів для всіх своїх 40 виробничих філій (за міжнародним стандартом GHG Protocol).   Попри складну ситуацію в енергетиці та роботу на генераторах, компанія показала гарну екодинаміку.   Головні цифри:   📉 Прямі та непрямі викиди за рік зменшилися на 2,89% (мінус 10 410,93 т $CO_2$-екв. порівняно з 2024 роком).   ⚡️ Викиди від споживання купованої електрики впали майже на 35% завдяки жорсткій економії та оптимізації.   🚛 Викиди від спалювання палива транспортом зменшилися на 18,3% відносно базового 2023 року (зекономили 4 506,77 т $CO_2$-екв.). Досягли цього через розумне планування маршрутів.   🌳 Зелені насадження на об'єктах холдингу за рік поглинули 247,26 тонни $CO_2$-екв.   У 2025 році «НІБУЛОН» уперше порахував викиди від відходів власної операційної діяльності (Scope 3) — вони склали 716,98 т $CO_2$-екв.   Ці дані стануть базою для масштабної декарбонізації: від точного землеробства та модернізації техніки до нових енергоощадних технологій.

Минулого тижня в Україні було зростання цін на ріпак нового врожаю, повідомляє «АПК-Інформ».   Чому ростуть ціни? Попит суттєво перевищує пропозицію + дорожчає сировина в Європі. На внутрішньому ринку динаміка спокійніша через низьку активність торгів.   Що з експортом? У травні темпи відвантажень та переробки зросли. Через безпекові ризики й обстріли портів основний попит наразі змістився в бік західного кордону.

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук прокоментував рішення Угорщини продовжити обмеження на український імпорт:   🔹 Це чиста політика: Економічних причин для обмежень немає. Влада Угорщини просто поступається під тиском місцевих фермерських об'єднань. 🔹 Порушення угод: Односторонні заборони порушують Угоду про асоціацію між Україною та ЄС. Питання ринку мають вирішуватися в Брюсселі. 🔹 Експорт не зупиниться: Заборона не матиме критичного впливу, оскільки транзит через територію Угорщини йде без обмежень. 🔹 Потрібен діалог: Багато підприємств в Угорщині навпаки зацікавлені в нашій сировині (олія, борошно). Україна пропонує компроміс у вигляді ліцензування поставок.

Балкер PANORMITIS (IMO: 9445021), завантажений українським зерном із тимчасово окупованих територій, увійшов у протоку Дарданелли й, імовірно, тримає курс назад до РФ. Про це заявила журналістка проєкту SeaKrime (Центр «Миротворець») Катерина Яресько. За її даними, судно змушене повертатися після того, як дві держави поспіль відхилили вантаж. Очікується, що балкер може розвантажитися в портах Новоросійськ або Кавказ. Нагадаємо, 25 квітня 2026 року SeaKrime фіксував рух судна з зерном із Бердянська до Хайфи, проте ізраїльська сторона відмовилася від закупівлі. Наступна спроба розвантажитися в турецькому порті Іскендерун також провалилася. На думку експертки, повернення балкера до Чорного моря свідчить про намір перепродати «токсичну» партію новому покупцеві.

Росія 26 травня обстріляла Сумщину. У Глухові під удар потрапив елеватор. Підприємство зазнало пошкоджень. Про це повідомляє Суспільне з посиланням на ГУНП у Сумській області.

🇦🇲 🇹🇷 Для експорту та імпорту Вірменії відкрили залізничний маршрут Ахалкалакі (Грузія) — Карс (Туреччина). Про це заявив прем’єр-міністр країни Нікол Пашинян.   🌍 Що це змінює для регіону та торгівлі?   🔹 Нове вікно в ЄС: Тепер Вірменія має пряме залізничне сполучення зі країнами Євросоюзу через території Грузії та Туреччини. 🔹 Шлях до Китаю: Через Грузію та Азербайджан країна отримала вихід на залізничну мережу РФ, а далі (через Казахстан) — до КНР. 🔹 Пряма торгівля: У травні 2026 року Туреччина завершила підготовку до запуску прямої торгівлі з Єреваном. Відтепер митне оформлення вантажів відбувається напряму, без залучення третіх країн.   🔮 У межах масштабного проєкту TRIPP найближчим часом очікується відкриття залізничних коридорів за напрямками: Вірменія — Туреччина, Вірменія — Азербайджан та Вірменія — Іран (через Нахічевань).   Нагадаємо, що офіційний кордон між Вірменією та Туреччиною залишається закритим з 1993 року, проте країни активно працюють над нормалізацією економічних та транспортних відносин.

🚢 Українські порти, які зазнали руйнувань через російські обстріли, невдовзі отримають техніку для відновлення від Японії. Про це на конференції NewPORT UA повідомив президент асоціації «Укрпорт» Дмитро Барінов.   Японська сторона сама звернулася із запитом щодо потреб наших портів.   Асоціація вже зібрала заявки від підприємств та передала їх партнерам.   Проєкт переходить у практичну площину — наразі формується замовлення на будівельну та спеціальну техніку.   📍 Допомогу отримають передусім постраждалі порти, зокрема Рені, Орлівка та Чорноморськ. Перші поставки мають надійти вже влітку.

Через гостру нестачу нових замовлень на перевезення ставки на Чорноморському фрахтовому ринку продовжують падати, повідомляє ASAP Agri. Найсильніше цей тренд зачепив сегмент костерів: висока конкуренція за вантажі змусила судновласників знизити тарифи на окремих маршрутах ще на 1–2 $/т. Водночас у сегменті хендісайзів ситуація стабільніша — тут ставки тримаються від падіння. Зокрема, за оцінками Atria Brokers, фрахт судна хендісайз для перевезення 30 тис. т кукурудзи з глибоководних портів України до східної Італії не змінився і становить 25 $/т. Тоді як для костерів, що везуть 6 тис. т кукурудзи з портів Дунаю у тому ж напрямку, вартість доставки просіла на 1 $/т — до 40–41 $/т.

Минулого тижня на українському ринку соняшнику ціни росли помірно, повідомляє АІ АПК-Інформ.   Ціни попиту на соняшник залишалися в межах 32–33,6 тис. грн/т СРТ-підприємство за олійність 48–50%.   Водночас, за даними Spike Brokers, ціни на соняшник на умовах CPT Паритет Одеса з поставкою у червні становлять 739 $/т з ПДВ, а на соняшникову олію на умовах FOB Північна Європа з поставкою у червні — 1510 $/т.   Через дефіцит сировини та низьку рентабельність переробки частина заводів призупиняє роботу до початку нового сезону переробки ріпаку.

У першому кварталі 2026 року «Астарта» незначно (на 3%) скоротила переробку сої — до 61 тис. т.   За цей період було вироблено 44 тис. т шроту та 12 тис. т соєвої олії, а загальний виторг сегменту склав €28 млн (-2% р/р).   Головним драйвером доходів залишається експорт, який сформував 88% виручки.   Продажі шроту за три місяці становили 45 тис. т за середньою ціною €335/т (роком раніше — €370/т). Обсяги реалізації олії досягли 12 тис. т, а її ціна на зовнішніх ринках зросла до €1008/т.   Що стосується українського ринку, то тут ціни на сою та шрот просіли на 7% та 5% відповідно, тоді як соєва олія подорожчала на 5% — до €901/т.

FAO закликає до негайних дій, щоб захистити світовий агросектор від масштабної кризи, яка може спалахнути вже у найближчі пів року або рік через загострення в Ормузькій протоці.  

«Закриття протоки — це не тимчасові перебої в логістиці, а початок системного шоку для агропродовольчого сектору, який може спричинити глобальну кризу цін на продукти. Щоб уникнути такого сценарію, потрібно створювати альтернативні торговельні маршрути, уникати експортних обмежень, забезпечити гуманітарні поставки та компенсувати зростання витрат на транспортування», — зазначили в FAO.

  Експерти попереджають про неминучий ефект доміно:   Ланцюгова реакція кризи: дефіцит енергії ➡️ брак добрив ➡️ дефіцит насіння ➡️ падіння врожайності ➡️ подорожчання сировини ➡️ глобальна інфляція цін на харчі.   Рекомендується перенаправити потоки через суходіл та море на сході Аравійського півострова, захід Саудівської Аравії та Червоне море. Проте їхня пропускна здатність обмежена.

🟢 У Болградському районі на Одещині винесли на громадське обговорення проєкт індустріально-енергетичного хабу «БУДЖАК ЕНЕРГО». Про це пише видання «Одеське життя».   Планують побудувати потужний комплекс із сонячних станцій (на 120–140 МВт) та гігантських систем зберігання енергії (до 300 МВт/год).   Ціна питання — 2,9–3,2 млрд грн. Громада фінансує лише геодезію та папери (5 млн грн), решту покриють приватні інвестори та європейські «зелені» гранти.   Підготовчий етап стартує вже у 2026–2027 роках, першу чергу збудують до 2029 року, а повністю завершити масштабний об'єкт планують до 2035 року. Наразі триває 30-денне обговорення з мешканцями.

⛔️ В Угорщині спочатку скасували заборону на імпорт української агропродукції, а потім подумали, і знову все заборонили.  

 «Для нас важливий захист угорських фермерів. Стабільність та передбачуваність прийняття рішень важливіші за все інше», — прокоментував депутат парламенту Угорщини Чатарі Ерньо.

  Нагадаємо, заборона поширювалась на імпорт з України пшениці, кукурудзи, насіння соняшнику та ріпаку, борошна, м’яса птиці, яєць та іншої агропродукції.

✅ Кабмін змінив підходи до бронювання працівників критичних підприємств, щоб зменшити кількість зловживань. Про це звітує Мінекономіки.   Тепер для бронювання середня зарплата на підприємстві має бути не менше 25 941 грн (3 мінімалки). Для прифронтових регіонів діє пом'якшена вимога — 21 618 грн (2,5 мінімалки).   Сумісники та особи з наявною відстрочкою рахуватимуться лише за одним місцем роботи. Штучно збільшити ліміти бронювання більше не вийде.   Критерії «критичності» оновлять за місяць, а статус усіх уже визначених підприємств перевірять упродовж 3 місяців.   До ухвалення нових рішень усі поточні бронювання залишаються чинними.

У сезоні 2026/27 очікується суттєвий підйом глобального виробництва соняшникової олії — обсяги можуть сягнути 23,6 млн т, що на 11,3% перевищує показник попереднього року (21,2 млн т).   Про це, з посиланням на агентство ASAP Agri, повідомив Сандіп Баджорія, очільник Міжнародної асоціації соняшникової олії (ISOA) та керівник Sunvin Group.   Головним драйвером зростання стане рекордний світовий збір соняшнику, який має збільшитися з 56,6 млн т до 62,3 млн т. Ключову роль у цьому відіграє Чорноморський регіон:   🔹   Росія: врожай соняшнику прогнозують на рівні 20,5 млн т (виробництво олії — 8,15 млн т); 🔸   Україна: очікується збір 13 млн т соняшнику (виробництво олії — 6,10 млн т).

— Алло, це елеватор? Ми хочемо … купити/продати зерно… шукаємо роботу… скуповуємо непотрібне обладнання… купимо використані рукави… І далі маса варіацій.   📞Такі дзвінки на редакційний номер надходять доволі часто. Телефонують не лише із України, але й із-за кордону.   ☎️ До чого ця інформація? До того, що один актуальний номер телефону, по якому з вами можна зв’язатися, може принести вам чималий прибуток.   Тож якщо вам це зовсім не зайве, оновлюйте свої контакти в нашій Карті елеваторів. Для цього можна надіслати листа на пошту: vorobyeva@latifundistmedia.com  

Ну і, звичайно, оформлюйте підписку на Карту елеваторів. Зробити це можна за посиланням.

Український ринок залізничних перевезень входить у зону турбулентності. Попри те, що обсяги експорту зерна впали, логістика може суттєво подорожчати.   Власник компанії TEUS Дмитро Казанін виділив головні загрози:   ⏳ Кількість рейсів зерновозів упала з 2–2,2 до 1,4–1,6 на місяць. Чисто візуально вагони є, але через затримки в дорозі та портах ринок поводиться так, ніби третина парку просто зникла.   💰 Літо пройде стабільно, але вже з серпня почнеться тиск. У пікові місяці осені вартість оренди вагонів може підскочити у 2–2,5 раза порівняно з літніми тарифами.   📦 За великокубові зерновози доведеться переплачувати премію у 400–500 грн/добу.   📈 Нерівномірна робота портів та затримки в циклах створюють штучний дефіцит. Хто чекатиме осені, ризикує залишитися і без грошей, і без вагонів.   У цьому сезоні бізнес конкурує не ставками, а здатністю взагалі знайти та забронювати вагони заздалегідь. Порт, термінал і вагон тепер мають працювати як один чіткий механізм.

✅Якщо ви не знаєте, що таке RED III, то це не означає, що вам не доведеться виконувати цю директиву при експорті продукції, чи навіть просто при продажі своєї аграрної сировини трейдерам.   Нагадаємо, RED III — це головне екологічне правило Євросоюзу, яке вимагає від країн активно переходити на «зелену» енергію (сонце, вітер тощо). Для учасників зернового ринку особливо важливий блок — біоенергетика (біопаливо, біомаса), де директива фактично встановлює правила для аграрної сировини.   Отож, щоб спростити вам розуміння цього процесу, ми перелопатили гори документів, ледве не зламали собі голову та створили доступну покрокову інструкцію — з якого боку підійти до впровадження цієї процедури.    

Читайте за посиланням.

Уперше за чотири роки глобальний збір зернових ризикує впасти. Головні причини — скорочення посівних площ та зниження врожайності. Про це повідомляє видання World Grain із посиланням на свіжий травневий звіт Міжнародної ради по зерну (IGC).   🔸   Пшениця: очікується зниження збору на 3% у річному обчисленні — до 820 млн тонн. 🔸   Кукурудза: виробництво впаде на 2% і складе близько 1,3 млрд тонн. 🔸   Соя: навпаки, демонструє рекордну динаміку. Прогноз збільшено до 442 млн тонн (+3% до минулого року) завдяки оптимістичним очікуванням у ключових регіонах вирощування.   Міжнародна торгівля зерном просяде на 2%, оскільки країни Близького Сходу та Північної Африки зменшують обсяги імпорту.   Таке хитке співвідношення попиту та пропозиції вже спровокувало стрибок цін. У травні ціновий індекс IGC (GOI) додав 2,6% за місяць (лідером зростання стала пшениця з +4,2%). У річному ж вимірі індекс підскочив на 8%: соя здорожчала на 12%, а ячмінь — на 9%.