Ramos 90+3 | Реал Мадрид 🇺🇦

​В один момент кар’єри Ґуті отримав дуже логічну можливість піти з Реала. Його хотів Мілан. І не просто хотів — за словами самого півзахисника, італійський клуб пропонував йому більше грошей, ніж він заробляв у Мадриді. Для футболіста, який ніколи не мав гарантованих 90 хвилин і постійно жив у конкуренції із суперзірками, це виглядало як нормальний наступний крок: більше грошей, можливо, більша роль, інший великий європейський клуб. Ґуті залишився. Через багато років він сформулював причину однією фразою: він волів зіграти 30 хвилин за Реал, ніж 90 за іншу команду. Ця фраза дуже добре пояснює всю його кар’єру. Ґуті потрапив до академії Реала ще дитиною і провів у системі клубу приблизно чверть століття. Коли в 2010 році він нарешті пішов, йому було 33. За цей час навколо нього постійно змінювалися покоління. Він застав Рауля й Єрро. Потім Фігу, Зідана, Роналдо, Роберто Карлоса й Бекхема. Пізніше — Кріштіану Роналду, Бензема і Кака. Ґуті в тому самому інтерв’ю фактично назвав це частиною винагороди за власний вибір: небагато футболістів можуть сказати, що грали поруч із таким набором людей. Але інша сторона цієї історії очевидна. Коли клуб постійно купує найкращих футболістів світу, вихованець не отримує статус автоматично. Ґуті міг зіграти геніальний матч і наступного тижня залишитися на лаві. Міг бути центральною фігурою, а потім знову стати людиною для другого тайму. Його кар’єра в Реалі майже ніколи не була історією безумовного місця у старті. Саме тому пропозиція Мілана цікава не як трансферне «а що як?». Вона показує, що Ґуті розумів компроміс. Він міг шукати команду, де весь футбол будуватиметься навколо нього. Міг використати свій статус, щоб заробляти більше. Але для нього сама можливість залишатися частиною Реала важила більше за кількість хвилин. Це не означає, що йому подобалося сидіти на лаві. Навпаки, характер Ґуті навряд чи дозволяв спокійно ставитися до запасу. Але між бажанням грати завжди і бажанням грати саме тут він знову й знову обирав друге. У 2010 році, прощаючись із Реалом після 25 років у клубній системі, Ґуті сказав, що йде з усвідомленням: мадридська сім’я його любить. І це дійсно так. Він назавжди залишиться легендою клубу, бо не боявся конкуренції та розумів, що немає жодного іншого місця, де йому буде краще. Підпишись на канал Ramos 90+3

Хто б сумнівався)

​Ікер Касільяс сидів на уроці дизайну в Instituto Cañaveral у Мостолесі, коли до класу зайшов директор школи. Йому сказали, що справа термінова і треба йти. Касільясу було 16. За кілька годин він уже був у літаку разом із першою командою Реала. Команда летіла до норвезького Тронгейма на матч Ліги чемпіонів. Через багато років Ікер згадував цю історію, як звичайний навчальний день, директор у дверях класу — і раптом ти опиняєшся в готелі першої команди, а потім летиш із нею на єврокубковий матч. Він ще не був тим Касільясом, якого знає футбольний світ. Не було фіналів Ліги чемпіонів, капітанської пов’язки чи чемпіонату світу. Був школяр із Мостолеса, якого ще зовсім недавно просто возили на тренування Реала. І раптом дистанція між академією та найбільшою сценою європейського футболу скоротилася до одного шкільного дзвінка. Касільяс згадував цей епізод у тексті про Лігу чемпіонів як доказ простої штуки: у цьому турнірі треба бути готовим буквально до всього. Через кілька років це стане майже описом його кар’єри. У фіналі Ліги чемпіонів 2000 року 19-річний Касільяс вийде в старті Реала. У фіналі 2002-го вже інший сценарій: він почне матч на лаві, але після травми Сесара Санчеса вийде наприкінці й зробить кілька ключових сейвів проти Баєра. Досі пам’ятаю тоді свої відчуття, коли 9-річний я довго не міг заснути, бо в голові постійно крутилось, як Ікер рятував команду. Підпишись на канал Ramos 90+3

😕 | Немає межі лицемірству. Після того, як Родрі перейшов до «Барселони», проти нього іспанська преса сказала та написала рівно 0 поганих слів, і з негативного можна привести тільки те відео, де Ернандес Касканте обісрав «Валенсію». Хоча те ж відео було видалено майже миттєво після дзвінка з «Барси». Що ж, Родрі йде на інтерв'ю до Хуанми Кастаньйо та каже наступне:

«Чи ставиться преса гірше до мене після переходу до «Барселони»? Я виховувався в «Атлетіко», мене тренував Пеп Гвардіола, я грав за першу команду «Атлеті» та за «Барсу». Я відповідаю всім критеріям».

Геніальна інсинуація засновано рівно на нічому, окрім міфу про «Реал» все контролює», який з кожним днем стає все більш анормальним. До речі, Кастаньйо, який брав інтерв'ю у Родрі, теж цікавий персонаж. Щоб не проходити по всьому його резюме, приведу найбільш свіжий випадок. Хуанма написав на ABC (те саме видання, проти якого висловлювався Флорентіно Перес на тій прес-конференції навесні) свою колонку, де порівняв RMTV з газетою Gara, яка була «мікрофоном» баскського терористичного угрупування ETA, що залишило в Іспанії сотні вбитих людей. Тобто RMTV, за його словами, це «Gara від Флорентинізму». Значить, Флорентіно та «Мадрид» є терористами, чи як? Клуб випустив заяву проти Кастаньйо, на що той відповів: «Вибачаюся, але наголошую, що ви брехуни, маніпулятори та розпалюєте ненависть...». Після його так би мовити вибачень, клуб з Чамартіна вперше виклав відео з RMTV у свої офіційні соцмережі, і воно направлене саме проти цього журналіста. На фото Кастаньйо, а також голова Marca (праворуч передостанній) на барбекю з CEO мадридського «Атлетіко» Гіль Маріном.

«Питань більше немає, Ваша честь».

Не залишає свого улюбленого заняття і Хав'єр Тебас, який мовчав, коли Жоан Лапорта та Чаві Ернандес говорили про «Сфальсифіковану Ла Лігу на користь «Реала», однак кожного разу гавкає, коли ті самі слова, але з куди більш сформованими аргументами лунають з білої частини іспанської столиці. Не виключенням став і цей раз, де він на додачу до стандартного набору вже напряму сказав наступне:

«Доки там Флорентіно, стосунки неможливо налагодити».

Це також можна перекласти як «Якби Рікельме виграв вибори, ми, можливо, навіть дозволили б вам поборотися за титул». Раніше був Жоан Гаспар – віце-президент RFEF та ексголова «Барси», який постійно нападав на «Реал Мадрид» і заявляв, що завжди діятиме проти цього клубу,доки буде жити. Здавалося, що гіршого для столичного клубу й бути не може. Але потім з’ясувалося, що пани з Каталонії заплатили понад 8 мільйонів віце-президенту CTA (окрім багатьох інших речей)... А тепер ми маємо «повний комплект»: віце-президента RFEF та голову Ла Ліги в одному обличчі, який отримує «кількамільйонну позику без можливості повернення» через пов’язану з ним компанію від «Барселони» і постійно нападає на «Реал Мадрид», паралельно годуючи особливо розумний вид публіки словами «Та я сам мадридист, з дитинства!». Ла Ліга та іспанський футбол... унікальне середовище, де все навпаки. @elfutbolico

Ламін Ямаль: «Золотий м'яч — для унікального гравця. Це не про голи». Абсолютно згоден з легендою, яка весь минулий сезон унікально обісралась в усіх важливих матчах, здобув трофеї завдяки партнерам і тепер в кожному інтерв'ю розповідає, що він найкращий у світі й таких більше немає. І я згоден, що таких більше немає. Бо нікого іншого медіа та блогери так не форсять, як Ямаля, доводячи, що це просто неймовірний гравець та ікона. Але проблема в тому, що він за результатами минулого сезону не входить в топ-3 гравців кожної своєї команди. Але сам продовжує називати себе унікальним та найкращим. І це дійсно унікально, бо будь-кого іншого за таку невиправдану самовпевненість медійно давно б знищили, а тут продовжують вихваляти. Чому? Бо крім роботи з арбітрами, Барселона дуже добре навчилась працювати з медіа.

🇪🇸 | «Реал Мадрид» оголосив остаточний діагноз травми Федеріко Вальверде. У півзахисника діагностували розтягнення зв'язок лівого гомілковостопного суглоба 3-го ступеня. За повідомленнями, строк відновлення капітану мадридців становитиме 2-3 тижні, хоча зазвичай такі травми потребують 2-3 місяці. @elfutboliconews

​Після матчу з Інтером могло здатися, що Браїм Діас щойно виграв собі значно більше ігрового часу в новому Реалі Моурінью. Він асистував Мбаппе, створював моменти й був одним із найживіших гравців команди. Але в трьох наступних матчах Браїм отримав сумарно лише 22 хвилини — і ті лише в матчі проти Ельче. Причина, схоже, не тільки в конкуренції. Як пише AS, Браїм уже певний час грає з постійним м’язовим дискомфортом. Проблема не настільки серйозна, щоб офіційно вивести його зі складу, але достатня, щоб обмежувати навантаження. Футболіст міг би зупинитися й повністю відновитися, однак поки вирішив залишатися доступним для команди. На старті сезону це коштує йому хвилин. Браїм провів на полі лише 178 хвилин — значно менше за багатьох конкурентів у групі атаки. У Моурінью є Арда Ґюлер та Ян Діоманде, але тренер, за інформацією AS, особливо цінує готовність Браїма допомагати команді навіть тоді, коли той фізично не перебуває у найкращому стані. Це добре вписується і в його мадридську кар’єру загалом. Браїм майже ніколи не мав гарантованого місця в старті. Йому постійно доводиться відвойовувати своє місце в складі: через виходи на заміну, різні позиції, короткі відрізки й матчі, у яких за кілька хвилин треба нагадати тренеру, чому ти взагалі маєш бути частиною цієї команди. Зараз ситуація ще парадоксальніша. Найкращий матч сезону не привів до більшої кількості хвилин — не тому, що тренер перестав йому довіряти, а тому, що тіло поки не дозволяє використати цю довіру повністю. 178 хвилин у статистиці виглядають як ознака другорядної ролі. Але іноді цифра приховує зовсім іншу історію. Підпишись на канал Ramos 90+3

​Жозе Моурінью прийшов на пресконференцію після мадридського дербі з двома фотками. Поклав їх перед журналістами й майже відразу сказав, що пресконференцію можна було б на цьому закінчити: для нього історія матчу була на цих двох кадрах. На першому — епізод за участю Джуда Беллінгема і Крістіана Ромеро. На другому — підкат Кан Іна Лі проти Феде Вальверде. Моурінью вважає (як і всі, хто дивиться футбол), що обидва футболісти Атлетіко мали отримати червоні картки. Контекст робив його виступ ще більш характерним. Після повернення в Реал португалець кілька місяців майже демонстративно не хотів повертатися до старої ролі тренера, який після матчів воює із суддями. Сам Моурінью після дербі нагадав: за перші три місяці він практично не говорив у цьому напрямку. Але ось настало мадридське дербі. У першому таймі Ромеро наступив Беллінгему на ліве коліно. Арбітр Мігель Анхель Ортіс Аріас спочатку показав жовту самому Джуду, після VAR-перегляду скасував її та покарав Ромеро жовтою. За дев'ять хвилин Кан Ін Лі влучив шипами у лівий гомілкостоп Вальверде — без картки й без перегляду VAR. На початку другого тайму вже Реал залишився в меншості. Дін Гаусен сфолив на Джуліано Сімеоне у штрафному. Спочатку отримав жовту, але після перегляду епізоду арбітр змінив рішення на червону. Грімальдо реалізував пенальті, згодом Джонатан Девід зробив 2:0. Антоніо Рюдігер відіграв один м'яч на 89-й хвилині, але Реал програв 1:2. Моурінью не намагався приховати, якою він бачить головну причину поразки. Він поставив під сумнів досвід арбітра для матчу такого рівня і саркастично привітав комітет, який призначив суддів. Вальверде після матчу діагностували серйозну травму лівого гомілкостопа. Клуб повідомив, що на нього чекають додаткові обстеження. Моурінью повернувся в Реал улітку і багато говорив про новий початок. 20 вересня на Метрополітано вперше дуже виразно повернувся й старий Моурінью: той, який приходить до журналістів уже з речовими доказами. Дві фотографії. Можна багато говорити про помилки арбітрів, але Жозе просто взяв два факти і показав їх. Хочете посперечатися з цим? Можливо, у вас навіть вийде це зробити. Але, мабуть, лише в тому випадку, якщо ви маєте гарні, на думку Аріаса, вуса. Підпишись на канал Ramos 90+3

Це фото ще краще. Арбітр просто дивиться на це.

Там Жозе вже почав розносити арбітрів за купу помилок на користь Барселони та Атлетіко лише в цьому сезоні. Особисто я на це увагу вже давно не звертаю. Це не футбол. Це Ла Ліга. На фото навіть не жовта картка. Так само як і Ромеро обмежився лише жовтою, коли спеціально просто наступив на коліно Джуду. Але знову таки. Це Ла Ліга. Тут можна вбивати гравців, якщо вони грають за Реал Мадрид і тобі за це нічого не буде.

Бачу думки, що питання переможця Ла Ліги вирішено вже у вересні. Згоден з цими думками. Чемпіоном Іспанії сезону 2026/2027 стане Реал Мадрид.

Перепрошую, але це моя провина! Минулого вересня я не зміг подивитися в прямому ефірі гостьове дербі. Дивився у запису. Результат — поразка. Цього разу я теж дивився у запису. І знову поразка. Повністю беру відповідальність на себе.

А ось стартовий склад на сьогодні 🔥

Стартовий склад Моурінью на перше та останнє мадридське дербі під час його першого періоду роботи в Реалі.

​Дербі може поміняти команди місцями. Реал другий із 15 очками, Атлетіко четвертий із 13. Перемога дозволить команді Сімеоне обійти королівський клуб. Барселона має 21 очко після семи турів — для Реала це ще й боротьба за те, щоб не відпустити лідера. ⁠ Реал виграє, але втрачає контроль. Проти Ельче мадридці вели 2:0, пропустили двічі й урятували перемогу 3:2 лише голом Карлоса Еспі в компенсований час. Тому головне питання перед дербі — не здатність забити, а здатність утримувати перевагу протягом усього матчу. ⁠ Тим паче, що в цьому сезоні гостьові матчі для Мадрида складаються важко, а тут ще гра на Метрополітано. Атлетіко підходить із хорошим настроєм. В останньому турі команда розгромила Осасуну 4:0. Це суперник, від якого варто очікувати не лише оборони й контратак. ⁠ За чим стежити • Реал після перерви. Чи повториться спад інтенсивності, який мало не коштував очок з Ельче? • Вінісіус і реалізація. Один гол у семи офіційних матчах; після Ельче він сам визнав, що марнує забагато нагод. Дербі — нагода змінити цей сюжет. • Рух Грімальдо та комбінації Атлетіко. Чи зможе Реал перекривати передачі між лініями, не залишаючи вільними фланги? • Вплив лави запасних. Який би стартовий склад не обрав би Жозе, лавка для запасних зараз виглядає набагато солідніше, ніж в минулому сезоні. Сьогоднішній матч — це, по-перше, перший топовий суперник нового Мадрида Жозе. І це перша перевірка. А, по-друге, це ще одна перевірка — чи здатен Реал не просто вирвати результат, а зіграти зібрано весь матч проти суперника, який починає активно атакувати? Підпишись на канал Ramos 90+3

​Кіліан Мбаппе ніколи особливо не приховував, що хоче виграти Золотий м'яч. Але у свіжому інтерв'ю AS цікавіше не саме бажання отримати нагороду, а те, як він про нього говорить тепер — як футболіст Мадрида. «Мій найкращий адвокат — мої ноги», — каже Кіліан. Мбаппе прямо сказав, що вважає 2026-й хорошим роком для своєї перемоги. Але майже одразу перевів особисту амбіцію в клубну площину: за його словами, найважливіше — щоб Золотий м'яч повернувся до Реала, на Бернабеу й до мадридистів. «Найважливіше для мене — щоб Золотий м’яч повернувся до Мадрида. Він має повернутися на Бернабеу, до мадридистів, до всіх цих людей і подарувати їм привід для радості. Вони заслуговують на це більше, ніж будь-хто інший». І цього року в нього справді є аргументи. Reuters у контексті боротьби за Золотий м'яч нагадує: Мбаппе став найкращим бомбардиром чемпіонату світу, Ла Ліги та Ліги чемпіонів. Водночас його головний конкурент Ламін Ямаль має інший козир — великі командні титули: чемпіонат Іспанії з Барселоною та перемогу Іспанії на чемпіонаті світу. Сам Ямаль кілька днів тому назвав Мбаппе своїм головним конкурентом у боротьбі за нагороду. Мбаппе у відповідь не став розкручувати особисте протистояння. На запитання про Ямаля він назвав його надзвичайно талановитим футболістом, спрогнозував йому велику кар'єру і побажав усього найкращого. Церемонія вручення Золотого м'яча запланована на 26 жовтня. До неї ще більше місяця, і розмова про переможця неминуче буде перетворюватися на дуель цифр, трофеїв і аргументів. І не забуваємо, що також є Гаррі Кейн, який поки ніяк не коментує цю нагороду. Підпишись на канал Ramos 90+3

Мадридисти — перегляд! 📺 Війна – війною, а перегляди – переглядами! Запрошуємо мадридистів-киян та гостей столиці на спільний перегляд Дербі Мадріленьйо! 🌆 Приходь, вболівай та запалюймо разом! Усі питання щодо перегляду в чаті за посиланням! «Реал» об'єднує! 👥 https://t.me/+dDvGT77jtGg0ZDRi ¡Hala Madrid!🤍

​Рівно 13 років тому, 17 вересня 2013-го, Реал Мадрид почав свій єврокубковий сезон у Стамбулі. Через вісім місяців цей сезон закінчиться в Лісабоні, взяттям Ля Десіми. Але перший крок до неї спочатку зовсім не був схожий на майбутній розгром. Галатасарай дуже агресивно почав матч. Карло Анчелотті потім визнавав, що його команда мала проблеми в першому таймі, а Кріштіану Роналду згадував, що перші 20 хвилин господарі серйозно ускладнили Реалу життя. А потім на 33-й хвилині Іско відкрив рахунок — і матч змінився. Після перерви Карім Бензема зробив 0:2. Далі за три хвилини Роналду забив двічі. Бензема додав свій другий м’яч, а вже в компенсований час Кріштіану оформив хет-трик — 1:6. Цікаво, наскільки рахунок не передає початок тієї гри. Тренер Галатасарая Фатіх Терім після матчу говорив, що за перші пів години Реал практично не створював моментів, тоді як його команда мала кілька можливостей. Бензема теж визнавав: турки почали впевнено, агресивно й змушували мадридців відходити назад. Але саме в цьому й була різниця того вечора. Галатасарай не використав свої моменти. Реал після першого гола вже не зупинився. На той момент 1:6 став найбільшою виїзною перемогою Мадрида в історії Ліги чемпіонів. Для Галатасарая — найважчою домашньою поразкою в єврокубках. А для Реала це був лише перший матч кампанії, яку сьогодні ми пам’ятаємо зовсім з іншої причини. 17 вересня 2013 року команда Анчелотті зробила перший європейський крок сезону. 24 травня 2014-го в Лісабоні вона зробить останній — і після 12 років очікування привезе до Мадрида La Décima — 10 кубок чемпіонів. Підпишись на канал Ramos 90+3

Ян Діоманде має найбільше успішних спроб дріблінгу в середньому за 90 хвилин у Ла Лізі цього сезону: Діоманде — 5,2 (це 73,7%), на другому місці Ламін Ямаль — 4,3.