Наука Куншт

Сьогодні минув рік від катастрофи на Каховській ГЕС. ⠀ Про короткострокові наслідки ми говорили рік тому з біологом Павлом Гольдіним. Серед них були: загибель людей, численних тварин та розмиті прибережні території з кладовищами й мінними полями. А що відбувається в зоні затоплення нині — розповімо окремим дописом завтра. ⠀ ✍️: Софія Сулій

Наукова новина тижня Дослідники навчили трьох чорних ворон рахувати вголос від 1 до 4!  Воронові й до цього були відомі своїми розумовими здібностями й схильністю до навчання. Але це перший вид, крім людей, який може рахувати вголос 😮 Цих ворон навчили видавати різну кількість вокалізацій у відповідь на довільні сигнали, які дослідники пов'язали в птахів з числовими значеннями. А ще після цього ворони мали клюнути в мішень у знак того, що вони закінчили.  Цей навчальний експеримент демонструє дивовижні можливості чорних ворон. Адже рахування вголос вимагає не тільки розуміння цифр, а й цілеспрямований голосовий контроль.  Фото: Andreas Nieder

❌ ФЕЙК: Україна виділила на дослідження популяції антарктичних пінгвінів понад $11 млн! ⠀ ✅ Насправді 11 мільйонів коштує вся дослідницька та технічна програма українців в Антарктиді разом з ремонтом самої станції, експлуатацією криголама, всіма науковими дослідженнями, що відбуваються на станції та з борту судна, а також закупівлею харчів, палива, медикаментів та інших розхідних матеріалів. ⠀ Усі дані щодо статей витрат є у відкритому доступі, і уважно їх прочитавши, можна дізнатися, що на програми з дослідження пінгвінів йде аж приблизно $3000.  ⠀ 👉 Повний матеріал про це 👉 Куншт у Whatsapp

Наукова новина тижня Міжнародна команда дослідників помітила, що через російську агресію птахи сімейства яструбиних (підорлики великі) почали обминати Україну під час міграції 🦅 Ці птахи гніздяться на Поліссі в Білорусії. До повномасштабного вторгнення вони мігрували через Україну після зимівлі в Греції та Судані. Великі підорлики не тільки обминали місця в Україні, де проходять бойові дії, а й скорочували кількість зупинок чи взагалі летіли без перестанку. Як наслідок, пролітали довші дистанції, ніж зазвичай, що може вплинути на відновлення птахів після виснажливого перельоту. Фото: «Полісся – дика природа без кордонів» 👉 Читати детальніше 👉 Куншт у WhatsApp

З 2022 року в Києві дерусифікували понад 300 вулиць. Вчених на оновлених табличках — 9%. Наприклад, вулиця Ломоносова тепер має ім’я Юлії Здановської — математикині та волонтерки з Харкова, яка загинула у березні 2022 року внаслідок російських бомбардувань Харкова.  📍 А вулицю поруч назвали на честь Бориса Балінського, яка раніше звучала іменем петербурзького біохіміка Сєрґєя Костичєва. Балінський — автор одного з найвідоміших у світі підручників з ембріології, репресований вчений, який працював у закладах від Мурманська до ПАР. ⠀ 📍 Звернувши за ріг, можна зазирнути на вулицю основоположника українських географічних досліджень Степана Рудницького. Перед затриманням і розстрілом в урочищі Сандармох в 1937 році він встиг написати понад 100 наукових праць, здійснити кілька експедицій, створити важливі мапи України. 👉 Читати продовження 👉 Куншт у Whatsapp

Є підстави припускати, що в прийдешніх поколінь у коліні буде ще 2 пари маленьких кісточок. Власне, в декого вони вже є 🤔 ⠀ Наприклад os fabella, яка розташована між сухожиллями, цим самим зменшуючи тертя і збільшуючи силу м’язів. Оs fabella відома в деяких звірів, насамперед із прудкими сильними ногами: собак, котів, зайців та інших. У мавп вона зникла, оскільки зменшує рухливість ноги. Предки людей змінили спосіб руху, і зайва кісточка знову виявилася затребуваною. Сьогодні медики помічають її майже в кожної третьої людини, що в 3,5 раза частіше, ніж півтора століття тому. Цілком можливо, що в прийдешньому столітті os fabella перестане бути винятком. 👉 Джерело 👉 Куншт у Whatsapp

Наукова новина тижня 🧠 Команда вчених з Гарвардського університету та Google Research опублікували найдетальніше відтворення людського мозку на сьогодні.  Використовуючи мікроскопічну реконструкцію, вони створили 3D-модель кубічного міліметра людського мозку. А це 57 000 клітин, 150 мільйонів синапсів і 230 міліметрів судин! ☝🏻 Ось, наприклад, який виглядає має один нейрон (позначено білим) та довгі відростки (аксони) інших нейронів. Фото: Google Research & Lichtman Lab/Harvard University. Renderings by D. Berger/Harvard University 👉 Читати детальніше 👉 Куншт у WhatsApp

Наукова новина тижня 🤖 Вчені вирішили розглянути питання: чому тварини досі випереджають роботів у пересуванні? Перевіривши понад сотню досліджень, вони порівняли п'ять важливих для бігу підсистем у тварин і роботів: потужність, корпус, активація, сенсори та контроль. Виявилося, що навіть найменші комахи випереджають багатьох роботів в адаптації до довкілля, де гнучкість і маневровість є вирішальними для швидкого й безпечного пересування. І хоча роботи не програють за кожним показником окремо, але вони програють тваринам в інтеграції підсистем. Фото: Unsplash