Сата зухвало про музло

Якщо що, пива на фесті вже нема))))

Брудним сучкам місце на брудному псі🐩

Season of Melancholy #Сингл «Inmate» #Київ #2026 #Romantic #Metal Новий сингл «Inmate» — ще один крок до майбутнього повноформатного альбому, який вже зараз добре демонструє головну рису гурту: здатність поєднувати готичну естетику з дуже чуттєвою, майже болісною людською вразливістю. Метафора золотого бурштину гарно демонструє центральну ідею релізу — кохання консервує момент, але водночас перетворює його на пастку. Комаха всередині золотавого каменю назавжди залишається красивою — і назавжди позбавленою руху.

Це сумна і водночас потужна готична естетика, одкровення у відчаї та бажання зберегти кохання – навіть ціною вічного ув’язнення

Не випадково «Inmate» звучить так, ніби композиція сама не хоче завершуватися остаточно, а є перехідним мостиком до наступної серії треків. Найцікавіший момент синглу — його вступ. Він обіцяє композицію з агресивнішим внутрішнім рухом і сильнішою динамічною дугою. Проте куплет переводить трек у більш безпечне жанрове русло, де Season of Melancholy вже звикли спиратися на вже знайомі шаблонні для себе заповільнено-романтичні рішення замість розвитку початкової напруги. Через це трек на певний момент втрачає той імпульс, який так вдало задає на старті, але все ж таки повертається до нього на приспівах. На мою думку, новий сингл не тягне на ту хітовість, як попередній самодостатній реліз «Change of the Scene», але саме тому «Inmate» рятує концертне відео, яке можна подивитись на ютубі гурту і добрати енергії, якої не вистачає без жвавого відеоряду з чоловіками в чорних балахонах на сцені😬 Слухати 🎧

40 хв на Katarsis нагадало мені сітуейшн коли вписуєшся в канц в іншому місці, їдеш, а орг каже

сорі, у вас часу на 3 пісні

ФМ мейн стейдж це звісно не канц в пабі і тут гурт хочаб в курсі заздалегідь, але все одно малувато якось 😬

😋Порадьте гурт по гранжу/пост-гранжу/навколо гранжу щоб був активний і вписався в гранж фест. Бажаючі виступити, можете мені чи в коменти під постом кидати посилання на гурт в споті/інсті.

Sky Aircobra #сингл «Echo» #Київ 2026 #рок #інструментальнийрок #rock #instrumentalrock Інструментальна музика рідко дозволяє собі бути настільки особистою. Без тексту, без голосу, без прямого пояснення вона змушена говорити виключно через звук інструменту. Саме тому новий реліз київської гітаристки Sky Aircobra привертає увагу не як черговий інструментальний рок-сингл, а як дуже інтимне висловлювання, зафіксоване мовою її електрогітари.

Я написала «Echo» більше року тому після розриву довгих стосунків і вклала в музику всі емоції, що тоді відчувала. Новий сингл — про біль розлучення, біль втрати, про те, як одне-єдине рішення може змінити все життя назавжди. Але водночас “Echo” і про здатність пробачати, відпускати та рухатись вперед. Для мене цей трек як символ чогось нового, нової сторінки та історії в моєму житті.

Авторка композиції — Світлана Якименко, також відома насамперед як учасниця гуртів Theory Of Hate та OBSCORP. Але у сольному проєкті її інструмент отримує іншу роль. Тут гітара більше не є частиною загального механізму гурту — вона стає головним оповідачем. Особливе місце в оповіді також займає платівка на обкладинці синглу. Вона виглядає не просто дизайнерським рішенням, а ключем до всього релізу. Вона тріснула, втратила первісну форму, але продовжує звучати.

Ще під час написання музики я уявляла собі програвач, що відтворює розбиту платівку. Вона потріскана та зі сколами, як зранена й пошматована душа, але вона все ще живе, все ще звучить та рухається вперед. Усе проходить та змінюється, а рани загоюються, хоч і залишають по собі шрами. Для фотографії, що стала основою обкладинки, я і справді розбила платівку – навіть дві, адже перша потріскалась занадто сильно.

«Echo» фактично працює в парі з композицією «Emptiness». Разом вони утворюють невеликий музичний диптих про втрату, проживання болю та поступове прийняття змін.

«… розлучення з чоловіком, з яким ми були разом понад десять років. Я наважилась на це болісне рішення, коли зрозуміла, що ми більше не дивимося в одну сторону та прагнемо абсолютно різного в житті. Я була зовсім розбита, оскільки від мого колишнього життя не залишилось практично нічого, і знала, що мені доведеться будувати все з нуля. Саме в той час я і написала “Echo”, щоб дати волю емоціям та пережити й відпустити цей біль»

«Emptiness» відкриває цю історію відчуттям спустошення. Просторові ефекти, синтезаторні шари та звукові текстури працюють не як декорація, а як частина емоційної драматургії. Холодний вітер на початку композиції нагадує момент, коли людина раптом усвідомлює: звичний світ більше не існує в тому вигляді, в якому вона його знала. «Echo» продовжує подорож у занурення. Композиція розгортається поступово, майже кінематографічно. Гітарні фрази перегукуються між собою, ніби спогади. Саме тому назва працює настільки вдало. Відлуння тут існує не тільки як ефект обробки звуку, а як центральний образ усієї роботи. Цікаво, що попри мінорний настрій, «Echo» завершується мажорним акордом. Це невелика деталь, яка повністю змінює післясмак релізу. Замість остаточного занурення в трагедію слухач отримує натяк на рух уперед, можливість продовжувати жити. У цій роботі немає показової драматизації. Sky Aircobra робить ставку на мелодію, кінематографічну атмосферу та чесність проживання власної історії. Завжди тішуся жіночим гуртам і успіхам музиканток, особливо на важкій українській сцені. Сподіваюся ми ще не раз почуємо нові роботи Світлани і побачимо її на сценах українських майданчиків. Слухати 🎧

Як головна мамка Самка цього каналу, вітаю вас з днем матері😊 Поводьтеся добре, не грайте хуйню, пийте більше води☝️ RESPECT YOUR MOM!

Фул сетап сцен на ФМ. Півоваров буде з метал бендом на мейні 😃 Цікаво що буде з андер стейдж цього року.

1500 вже є. Тож: МамаСата вже піддата😎

Давайте до 1500 і я покажу крінж фото де я вже пʼяна після віскача))) https://send.monobank.ua/jar/6DB6Co3aAk

На банці є перший косарік, тож як обіцяла викладаю архівні фото з далеких часів. Тут я дуже інтелігентно приступаю до розпивання віскарику на кухні студії «звукоцех» на кіностудії Довженка, де ми писали 2 альбом «Inside The Other Side». Запис був піздатий. Все йшло легко і швидко. Але я тут ще не знаю, що за кілька днів мені подзвонить Діма і скаже, що запис знищений, диск згорів, а бекапу не було зроблено і запропонує все переписати безкоштовно. Я буду плакати і злитися. З гурту піде басист та драмер і потім перезаписане буде рятувати Кноб. На момент випуску альбому в гурті буде дві людини. Я і Женя. Ми врятуємо матеріал, випустимо альбом не заради, а у всупереч. А потім понесеться…

😎Збираємо 20 000 000 гривень на закупівлю дронів-перехоплювачів Я долучаюся до ініціативи «Звуковий Бар’єр» яка є частиною великого збору АЗОВ.ONE на 250 млн. грн під назвою «Східний Бар'єр». Дрони-перехоплювачі є критично важливими для сучасної оборони, адже вони допомагають знищувати ворожі безпілотники, захищати українське небо та зберігати життя військових і цивільних. Тож вмикаємося на повну гучність!🕺 🎁За донат від 500 грн зроблю анонс вашого релізу/концерту/івенту/творчого проєкту в каналі/сторіз/тредс. За кожну 1000 на банці з мене архівне фото з часів коли я тільки починала шлях в музиці 🙂 (тобто дуже архівне☺️) Скидайте скрін донату та матеріали для публікації в бот @satadays_bot 🍻 🎯Початкова ціль: 5 000.00 ₴ 🫙Посилання на збір Дякую кожному та кожній за залученість!❤️

Мене викрили. Насправді мені байдуже на жінок і жертв ґвалтування. Основна мета моїх дописів про ці випадки — ображати мужланів. Коли я бачу привід влізти в срач де можна образити мужлана — я обов’язково це роблю. Не заради підтримки дівчат та жінок які стали жертвами абʼюзу чи насилля, не заради висвітлення подібних ситуації, щоб вони не залишалися нормалізованими в музичному середовищі. Це все прикриття. Я роблю це заради єдиної мети мого життя. Я існую і роблю все тільки заради цього — ОБРАЗИТИ МУЖЛАНІВ. Якщо я провела день не образивши мужлана — він пройшов дарма. Гадаю час перейменувати канал на «Сата зухвало про мужланів».

Зʼявилася офіційна позиція клубу Теплого Лампового щодо цієї ситуації:

Музична спільнота не має толерувати насильство та ґвалтівників на сцені. Я мала справу з дівчатами та жінками які не могли розповісти про сексуальне насильство. Деякі так цього і не робили через страх осуду і хейту. Жертв часто звинувачують, що вони самі винні чи звинувачують у «чого не розповіла тоді». Музична спільнота не має толерувати насильство та ґвалтівників на сцені. Я не буду. Ґвалтувння немає строку давності. І я сподіваюся на небайдужу свідому позицію організаторів, клубів та гуртів. Повний тредс та деталі ситуації тут.

ЛЮТА #сингл «Літаки» #Київ #2026 #хардпоп #альтернатива #модернметал «Літаки» продовжують закріплювати ЛЮТУ з боку, який вже складно зводити лише до важкого альтернативного проєкту. Другий сингл 2026-го року показує гурт значно ширшим — із виразним тяжінням до мелодики і поп-чутливості, але без втрати щильності.

«Літаки» - це маніфест про почуття в реальності, де в небі більше не літають літаки. Пісня про людей, які стають якорем один для одного, коли все навколо летить у прірву.

Самі музиканти поділилися, що прагнули відійти від «пластикового» та надто вилизаної саунду, тому записали живі барабани й шукали більш природну фактуру у хоровому співі. Гурт в своїх соцмережах зізнавався, що довго шукав остаточний варіант приспіву й навіть сперечався всередині команди щодо фінальної мелодії приспіву. Судячи з результату, рішення виявилося вдалим. Приспів у «Літаках» чіпляє не текстовою декларативністю, а саме мелодійною лінією. Він запам’ятовується після першого прослуховування, а саме це і є гарним показником влучного мотиву. За словами Каті:

Іноді перший дубль — це не про ідеальність. А про відчуття.

ЛЮТА дуже чітко визначають свій напрям як hard pop. У треку є щільний гітарний грув, обʼємний саунд, але водночас композиція зчитується легко. Вона прозора, зрозуміла за драматургією і доступна для широкого слухача. «Літаки» цілком можна уявити в ротації поруч із мейнстримовими поп-релізами — просто в більш важкій, «м’язистій» версії. Особливо цікаво спостерігати за трансформацією вокалу Каті. Якщо раніше її тембр особисто в мене міг асоціюватися з більш темнішою, готичною естетикою, то тут він працює інакше — ширше, сміливіше, більш фронтально. Голос рухається разом із гітарами, підсилюючи грув і ведучи трек уперед. Щодо заявленого хору — він не поданий як очевидний ефект. Це радше шар, який працює на загальну густину саунду: іноді саме так і працюють правильні продакшн-рішення: не як демонстрація чи акцент, а як підсилення цілісності треку. Найточніше звук «Літаків» можна описати як щільне прозоре броньоване скло: чисте, гладке, міцне і здатне витримати удар. «Літаки» показують, що ЛЮТА добре розуміють, куди рухаються. Гурт не просто експериментує з образом чи силою подачі — він пише пісні, які працюють обʼємно і мають мейнстрім потенціал. 🎧 Слухати

Один з актуальних зборів від @khardcore Збір на автівку для панк-бійця — Золота.

До повномасштабного вторгнення жив у Харкові, а з перших днів великої війни, попри свій юний вік, добровольцем долучився до Сил оборони України. Починав як мінометник, наразі — командир артилерійського розрахунку.

🙏 Будемо вдячні за донати, репости та допоміжні банки. Кожна гривня і кожне поширення наближають нас до цілі.

🎯 Мета збору у гривні: 160к. Банка🫙

ХАК #альбом «Рейс в нікуди» #Київ #2026 #Алко #скапанк #ска #панк Ска-панк традиційно поєднує швидкість панку з танцювальністю ска і подає навіть складні теми через сатиру та енергійний позитивний драйв. Журналісти Kerrang! і Rolling Stone у різних матеріалах про сцену 90-х неодноразово звертали увагу, що ска-панк: «переводить тривогу і фрустрацію в піднесену, майже святкову енергію». У випадку з повноформатним альбомом гурту ХАК ця позиція зберігається, але доповнюється гедоністичним, «пабним» виміром, де на фоні сучасної реальності ця музика звучить не як втеча від піздецю, а як спосіб витримати це бентежне життя з опорою на чорний гумор, самоіронію та смачне пиво🍺 Фраза на початку альбому «Якщо ви впізнали себе в цих історіях, господи! Запишіться до психотерапевта...» влучно розкриває назву самого гурту, де літери ХАК — це хаос, антидепресанти і культура. Підпивасна культура🍻 «Рейс в нікуди» – перша повноформатна робота гурту з 14-ти треків.

Від першої композиції до останньої з’являється відчуття, наче слухач разом із гуртом мчить на повній швидкості в локомотиві. І ніхто не знає, куди ця подорож заведе.

Назва «Рейс в нікуди» починає працювати повною мірою, коли дивишся на сам альбом як на маршрут. Все починається з інтро, де звучить згадка про психотерапію — ніби перед поїздкою хтось намагається навести лад у голові. Але далі ця спроба швидко зникає. «Єбанати»«Хоп-хей», «Укрзалізниця» — і от уже запускається сам механізм руху. Локомотив набирає швидкість, і контроль над маршрутом остаточно зникає, особливо в середині альбому. «Нектар богів», «Алкогольна кома», «Бодун», «Зав’язав» — це чистий гедоністичний блок, який складається з алкогольних од. На альбомі не обійшлося і без підПІВАСних фітів. В треку «Рєп4ік» мікрофон у вільну від келиха руку забирає Серьога ПИВОварченко і навалює речитативу під щильну гітарну альтернативу.

На перший погляд, тексти пісень максимально прямолінійні, але все не так просто, бо в них вкладено особливі підтексти, які кожен для себе знайде сам.

Пісні наприкінці релізу остаточно розмивають межу між серйозним і пародійним, не даючи альбому застрягти в одному настрої. «Балада» і особливо «Чорно-білі сни» різко гальмують цей рух. Тут зникає гедоністична легкість, і локомотив, який до цього нісся без напрямку, поступово заповільнюється. Він веде не до точки призначення, а до усвідомлення: за всією іронією, шумом і алкоголем завжди залишається щось незамінне, щось… вічне.

Прослуховування даного альбому викличе емоційні гойдалки у будь-кого, хто наважиться сісти на «Рейс в нікуди».

Альбом для поціновувачів ска, що заряджає позитивом, енергією, добром та обʼєднує своїм підпивасним драйвом🍻 Слухати 🎧