Українські фразеологізми

📖 «Метати громи і (та) блискавки» на кого--що, проти кого--чого — поглядом виражати гнів, обурення, незадоволення; сердито дивитися; гнівно, роздратовано говорити про кого-, що-небудь, лаяти когось. Приклади вживання: 📖 Як ворожбит, він блискавки метав І мав суворий аскетичний профіль. (Б. Олійник) 📖 Закидайло войовниче поблискував хворобливими оченятами, метав громи й блискавки. (Ю. Збанацький) 📖 І Панас Максимович знову почав метати громи й блискавки на непокірного сина… (В. Минко) 📖 Преса метала громи і блискавки на недоварених студентів, що посміли зняти руку на громадський спокій. (Колесник)

📋 «Небо прихилити» — зробити для когось усе, навіть неможливе. Приклади вживання: 📖 Шаблистий розмахував не руками, а голоблями — здатними, здається, прихилити весь світ для Павла Жабокрика. (Є. Гуцало) 📖 [Іван:] Ти єдина моя дитина, моя радість.. Я б тобі небо прихилив! (І. Карпенко-Карий)

📋 «Авгієві стайні» Історія виникнення: У Давній Греції був цар Авгій, який любив коней. У його стайнях їх було понад три тисячі. Ці стайні майже тридцять років ніхто не вичищав, і вони під саму стелю заросли гноєм. До Авгія на службу прийшов герой Геракл (у римлян — Геркулес). Лише йому було під силу вичистити стайні. Однак Геракл був не тільки дужим, а і розумним: він пустив річку крізь ворота стаєнь, і бурхливий потік вимив звідти весь бруд. Фразеологізм «авгієві стайні» вживають, коли хочуть сказати про надзвичайну запущеність, бруд, безлад.

📋 «Твоє зверху» — ти переміг у чомусь. Приклади вживання: 📖 [Гордій:] Вистоїш проти біди, не даси себе придавити, от уже й твоє зверху, а наберешся сили, випростаєшся,— дивись, і спіймаєш свою жар-птицю. (Л. Юхвід) 📖 — Таки на своєму хочеш поставити? Щоб твоє було зверху? — І поставлю,— відповів Кирик, який тільки й чекав на таке запитання. (Є. Гуцало)

📋 «Манити очі» — приваблювати своїм виглядом, красою, свіжістю; викликати інтерес; цікавити. Приклади вживання: 📖 Узькі глибокі щілини темніли внизу, вкриті тінню, і манили до себе очі своєю чарівничою свіжиною та прохолодою. (І. Нечуй-Левицький) 📖 А поета манить не лише минуле.. Його очі манить світлий завтрашній день. (З журналу)

📋 «Бабине літо» Історія походження: В останні ясні й теплі дні осені, які бувають в Україні наприкінці вересня — на початку жовтня, на полях та в лісах літає багато павутиння. Його плетуть дрібні павучки, які вилазять зі своїх гнізд, відчуваючи повернення нетривкого тепла. За народними віруваннями, ці павутинки пов’язані з початком жіночих робіт: прядінням, вишиванням, плетінням тощо, а тому для жінок із цього часу починалася відповідальна пора заготівлі полотна, ниток, щоб обшити всю сім’ю. Деякі давньоукраїнські племена також вірили, що цієї чудової осінньої пори баба-яга літає в ступі і розкидає павутиння. Невідомо, чи від казкової баби, чи від жіночих (бабських) робіт походить перша частина фразеологізму «бабине», а друга означає летюче павутиння — «літо». Приклади вживання: 📖 День був ясний, сонячний та теплий. Починалось бабине літо (Іван Ле) 📖 Задумалась верба, мов по вінці дівчина, І літа бабині летять кудись, летять… (В. Поліщук)

📋 «Ручатися (ручитися) головою» за кого-що — гарантувати що-небудь, будучи впевненим, переконаним у чомусь, комусь. Приклади вживання: 📖 — Злодія ми знайдемо, за це я вам головою ручуся, бо він здалека не приїхав. Він ковалівський. (В. Кучер) 📖 — Так ви ручаєтесь головою, що в замку, крім вас, немає живої душі? — питав Ледяник.— Є ще стара бабуся ключниця… (Мирослав Ірчан)

📋 «Левова частка» Історія походження: Батько фразеологізму — давньогрецький байкар Езоп. В одному з його творів Лев сказав: «Першу частку я дістаю як учасник полювання, другу — за відвагу, третю беру, знаючи апетит моєї сім’ї. Хто сумнівається в моєму праві на четверту частку, нехай виступить». І так він забрав собі всю здобич. Та згодом вислів «левова частка» набув іншого значення — найбільша частка здобичі, грошей, майна, спадку тощо. Приклади вживання: 📖 Праця з інформацією про дослідження інших [учених].. стала вже одним з найважливіших компонентів наукового пошуку, і саме вона забирає левову частку часу переважної більшості науковців. (Вісник НАН України)

📋 «Розуму не позичати» — хто-небудь дуже розумний, тямущий. Приклади вживання: 📖 Ще рік і вона закінчить текстильний інститут, буде працювати на фабриці. Видно й тепер дочці не позичати розуму. (П. Автомонов)

📋 «Бити байдики» Історія походження: Є кілька версій походження цього фразеологізму. Ось одна з них: у ранні часи при виготовленні виробів з дерева необхідно було підготувати заготовки — байдики. Згідно з другою, існувала гра, сенс якої полягав у вибиванні дерев'яною палицею побудованих з байдиків фігур (будиночків, гармат тощо). Зараз ця гра називається містечками, а фразеологізм став означати ледарювати. 📖 Синоніми: баглаї годувати, гандри бити, бомки стріляти, ханьки м’яти, собак ганяти, лежати лежнем, посиденьки справляти, сидіти склавши руки, ані за холодну воду не братися, і пальцем не поворухнути, з-під пазурця собі не виколупнути, сім неділь на тиждень справляти.